Рішення

від 18.12.2023 по справі 911/2430/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/2430/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши заяви про покладення витрат на правову допомогу у справі за

позовом Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудфор-Лівінг» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, буд. 27, офіс 29, код ЄДРПОУ 43463951)

про стягнення 569526,00 грн заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: Барський Костянтин Михайлович,

в с т а н о в и в :

Господарський суд Київської області розглянув справу № 911/2430/23. Рішенням від 07.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 2 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відтак, до Господарського суду Київської області надійшли заява позивача та відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі.

Приписами ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою від 15.11.2023 суд призначив у справі засідання з розгляду заяви відповідача про покладення витрат на правову допомогу на 18.12.2023, а ухвалою від 27.11.2023 повідомив, що розгляд заяви позивача відбудеться у цьому ж судовому засіданні.

У судове засідання 18.12.2023 з`явивися представник відповідача. Від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про покладення витрат на правову допомогу, які прийняті судом до уваги.

Заслухавши виступ присутнього представника, суд прийняв додаткове рішення виходячи з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Передусім суд вказує на те, що витрати позивача, що пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до наведених положень процесуального закону не підлягають покладенню на відповідача, як сторони у справі, оскільки згідно рішення суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що заявлені у межах справи.

Тому суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Отіс» про покладення витрат на правову допомогу та керуючись наведеними вище нормами переходить до розгляду заяви відповідача.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем долучено до справи копію договору № ГЛ2109 про надання професійної правничої допомоги від 10.09.2021, що укладений між ТОВ «Гудфор-Лівінг» та адвокатом Барським Костянтином Михайловичем. За цим договором адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розділом 2 договору визначається обсяг договірних прав та обов`язків сторін, а розділом 3 розмір та порядок визначення гонорару за надану правничу допомогу.

Між відповідачем та адвокатом 16.08.2023 було укладено додаткову угоду до договору № ГЛ2109 відповідно до якої адвокат зобов`язується на умовах та в порядку, що визначені Договором, надати клієнту послуги професійної правничої (правової) допомоги у зв`язку з порушенням прав та свобод клієнта іншим суб`єктом господарювання ПрАТ «ОТІС» за Додатковою угодою від 15.06.2020р. №1 до Договору D2 20080 від 17.09.2019.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що за обопільною згодою та внаслідок проведених переговорів, сторони дійшли згоди встанови фіксований розмір адвокатського гонорару згідно наступних ставок представництво інтересів в суді першої інстанції: 10% (Десять відсотків) від заявленої суми позовних вимог.

Відповідно до пункту 6 додаткової угоди надані послуги клієнт зобов`язуєтсья оплатити впродовж 180 днів від дня підписання акту наданих послуг.

Відповідач надав суду копію акту надання правничих (правових) послуг у справі № 911/2430/23, датований 09.11.2023, що підписаний відповідачем і адвокатом та розрахунок (детальний опис) робіт та наданих послуг та здійснених витрат часу у справі № 911/2430/23.

Вбачається, що до переліку наданих послуг у межах справи № 911/2430/23 адвокат включив наступні позиції: ознайомлення з претензією щодо виконання обов`язку з оплати виконаних робіт від 07.08.2023 № 1-ОГ; ознайомлення з ухвалою від 09.09.2023 у справі № 911/2430/23; складання заяви про продовження процесуального строку; участь у судових засіданнях; ознайомлення з позовною заявою; складання адвокатом переліку документів для витребування у клієнта; ознайомлення із наданими клієнтом документами; формування адвокатом правової позиції, доведення її до клієнта; погодження із клієнтом правової позиції у справі; складання заяви про відкладення розгляду справи, складання пояснень відповідача (72 арк. із додатками), ознайомлення із запереченнями на пояснення відповідача; складання промови (заключного слова) адвоката відповідача.

Всього у розрахунку вказано, що адвокатом було витрачено 3810 хвилин часу при наданні згаданих послуг, загальною вартістю 56952,60 грн. Тож представник відповідача просив стягнути з позивача вказані витрати.

Позивач заперечив щодо розміру наданих відповідачу адвокатом послуг та просив відмовити у задоволенні заяви. При цьому позивач посилався на те, що витрати не підтверджені належними і допустимими доказами, є неспівмірними та не відповідають критерію розумності і неминучості.

Позивач вважав, що з наданих доказів вбачається, що адвокат відповідача не отримував доручення на захист прав та інтересів відповідача у справі № 911/2430/23. Також сторона стверджувала, що відповідачем не наданого передбаченого договором про надання правничої допомоги додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору, а у розрахунку виконаних робіт вказано, що роботи пов`язані з наданням послуг за договором від 04.04.2022 для клієнта ТОВ КК ЖК «Скандія», тому такий розрахунок не є належним доказом.

Також позивач звертав увагу на те, що у додатках до заяви відповідача відсутні докази оплати наданої правничої допомоги. ПрАТ «Отіс» заявляло, що кожен з доказів, що долучений до заяви відповідача містить недоліки та не узгоджується з іншими доказами, а судові витрати свідомо і безпідставно завищені відповідачем та зазначений час їх надання є неспівмірний зі складністю справи.

Суд погоджується з позивачем про наявність у наданих відповідачем документах ряду недоліків, неточностей та описок. Водночас, ця обставина не впливає на те, що адвокатом в дійсності представлялися інтереси відповідача у справі № 911/2430/23 шляхом надання професійної правничої допомоги і фактично здійснювався супровід розгляду справи впродовж всього часу перебування її у провадженні суду у відповідності до договору, що укладений між стороною спору та адвокатом. Суд не погоджується з тим, що для покладення на сторону витрат на правничу допомогу іншої сторони необхідні докази фактичної оплати наданих послуг, що узгоджується зі сталою позицією Верховного Суду. Також суд, беручи до уваги принцип свободи договору, вказує, що узгоджений у пункті 6 додаткової угоди (що одночасно є додатком 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги) строк оплати наданих послуг у 180 календарних днів не суперечить основному договору та за згодою сторін є погодженим за конкретно надані послуги що мали б надаватися щодо спору з позивачем, який ініціював провадження у справі № 911/2430/22.

Тож суд не вважає доводи позивача достатніми для відмови відповідачу у задоволенні заяви та переходить до оцінки наданих відповідачем доказів в контексті співмірності їх зі складністю справи зважаючи на те, що частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ціна позову у справі, що розглядалася судом становить 569526,00 грн, а відповідно до договору та додаткової угоди відповідача розмір гонорару адвоката є фіксованим та становить 10% від ціни позову.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд приймає те, що адвокат відповідача за час розгляду справи належним чином здійснював представництво інтересів клієнта, мав сталу позицію щодо спору, водночас суд також враховує те, що підставою для відмови у задоволенні позову стала лише одна ключова обставина розірвання договору підряду на підставі частини 2 статті 849 ЦК України з 05.08.2020, тобто з дати направлення відповідачем повідомлення про розірвання договору та додаткової угоди в односторонньому порядку. Тому логічним чином відповідач не міг прийняти роботи за розірваним договором і сплатити обумовлені у додатковій угоді суми, що також відображені у актах прийнятих робіт та довідці про вартість робіт за жовтень 2020 року.

Беручи до уваги те, що розмір суми, яка заявлялася до стягнення сам по собі не вплинув на складність справи, зважаючи на те, що справа є справою про стягнення грошових коштів, а ціна позову складається виключно з суми основної заборгованості розмір якої визначений актами № 7-13 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, не вимагає тривалих та розгалужених розрахунків, як від позивача, який звернувся з позовом так і від відповідача, який заперечував щодо позову опираючись на окремі положення цивільного права, а не піддаючи сумніву розрахунок ціни позову суд не вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у 56952,60 грн є такою, що відповідає складності справи з урахуванням всіх наявних у справі заяв сторони відповідача по суті спору та з огляду на типові розміри витрат на правову допомогу у такій категорії справ.

Також, зважаючи на розлогі заперечення позивача щодо часу витраченого на надання кожної окремої послуги, що відображена відповідачем у акті надання послуг та детальному розрахунку, а також те, що відповідачем в повній мірі не доведено перед судом необхідності тривалого надання окремих послуг та виконання робіт, з урахуванням принципу змагальності, та беручи до уваги відсутність належної аргументації у заяві про покладення витрат на правову допомогу щодо цього суд вважає, що обсяг часу витраченого адвокатом відповідача на надання правової допомоги є завищеним. Разом з тим, зважаючи на те, що гонорар визначався у цій справі як фіксований, суд не вважає, що і всі в сукупності включені до переліку послуги з зазначенням часу витраченого на кожну послугу, відповідають критеріям розумності та співмірності, є такими, що співвідносяться до 10 % ціни позову.

Позивач звертався до суду для захисту своїх інтересів та вважав свої вимоги підставними, належним чином виконував свої процесуальні обов`язки щодо доказів та доводів, не зловживав своїми процесуальними правами та не посягав на процесуальні права відповідача, а тому на думку суду відмова у задоволенні позову не може слугувати достатньою обставиною для покладення на позивача такого надмірного тягаря у вигляді витрат відповідача пов`язаних з наданням правової допомоги, а також те, що така дія буде справедливим рішенням.

З урахуванням заперечень позивача, які прийняті судом до уваги, в межах даної справи суд вважає, що співмірною сумою відшкодування, яка може бути покладена на позивача, є 10000,00 грн. До таких висновків суд дійшов з урахуванням оцінки наданих відповідачем доказів про правову допомогу у порядку процесуального закону, зважаючи на практику Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, необхідності врахування співмірності витрат відповідно до положень ГПК України, принців господарського судочинства та з метою справедливого відшкодування витрат сторони на користь якої було ухвалене рішення, зважаючи на те, що витрати позивача, які останній мав намір покласти на відповідача (і в частині судового збору, і в частині надання професійної правничої допомоги), в свою чергу залишилися не відшкодованими відповідачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241

в и р і ш и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудфор-Лівінг» про покладення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудфор-Лівінг» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, буд. 27, офіс 29, код ЄДРПОУ 43463951) 10000 витрат на правову допомогу у справі.

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Отіс» про покладення витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.01.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз