Постанова

від 25.04.2024 по справі 911/2430/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. Справа№ 911/2430/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Скрипки І.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 25.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

на рішення Господарського суду Київської області

від 07.11.2023 (повний текст складено та підписано 15.12.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області

від 18.12.2023 (повний текст складено та підписано 25.01.2024)

у справі №911/2430/23 (суддя А.Ф. Черногуз)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Отіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудфор-Лівінг"

про стягнення 569 526,00 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Отіс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудфор-Лівінг" про стягнення 569 526,00 грн заборгованості за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що договір на поставку та монтаж ліфтового обладнання є розірваним починаючи з 05.08.2020, відтак відповідач не міг прийняти роботи за розірваним договором і сплатити обумовлені у додатковій угоді суми, що також відображені у актах прийнятих робіт та довідці про вартість робіт за жовтень 2020 року, які були сформовані через два місяці від моменту розірвання договору в односторонньому порядку.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудфор-Лівінг" про покладення витрат на правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Отіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудфор-Лівінг" 10 000 витрат на правову допомогу у справі.

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Отіс" про покладення витрат на правову допомогу відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №911/2430/23 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим, а сформовані місцевим судом висновки не узгоджуються з матеріалами справи. При цьому скаржник стверджував, що судом першої інстанції належним чином не оцінено дії відповідача, які вчинялися ним після надсилання листа №04/08 від 04.08.2020 та які давали підстави скаржнику вважати, що договір від 17.09.2018 діє, у зв`язку з чим останній продовжив виконання своїх зобов`язань. До того ж апелянт зазначив, що роботи за договором від 17.09.2018 були ним виконані в обумовленому обсязі, жодних заперечень до робіт у відповідача не було.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 апеляційну скаргу у справі №911/2430/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

13.03.2024 матеріали справи №911/2430/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Також, не погоджуючись із додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення яким стягнуто з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 06.02.2024 апеляційну скаргу у справі №911/2430/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2430/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024, справу №911/2430/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2430/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024, справу №911/2430/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ОТІС" на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №911/2430/23 та призначено судове засідання на 25.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ОТІС" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі №911/2430/23 та призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ОТІС" на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №911/2430/23 на 25.04.2024.

25.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній заперечив доводи викладені в апеляційних скаргах, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду - без змін.

У судове засідання 25.04.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 17.09.2018 між Приватним акціонерним товариством "Отіс", як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс", як замовником, було укладено договір на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N20080 від 17.09.2018, за умовами якого підрядник зобов`язався виготовити ліфтове обладнання та провести монтажно-налагоджувальні роботи обладнання на об`єкті замовника за адресою: територія II житлового району в районі вулиці Анатолія Луценка та вулиці Маяковського в м. Бровари, Київська обл., а замовник зобов`язався прийняти роботи і провести приймання поставленного від підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт, за ціною визначеною розділом 2 даного договору.

Розділом 2 сторони погодили вартість і порядок розрахунків за договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом поетапної оплати:

1-й стап - 70% вартості обладнання, що становить 2 901 024,00 грн. (два мільйони дев?ятсот одна тисяча двадцять чотири грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ, протягом 5 (п??яти) банківських днів після підписання Договору.

2-й етап - 30% вартості обладнання, що становить 1 243 296,00 грн. (один мільйон двісті сорок три тисячі двісті дев?яності шість грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати відвантаження обладнання, визначеної розділом 1 Додатку №1 до Договору, на підставі рахунку Підрядника, який є дійсним протягом 5 (п?яти) банківських днів. Дострокова оплата за 2-им етапом можлива за погодженням з Підрядником.

3-й стап - 50% вартості робіт, що становить 703 404,00 грн. (сімсот три тисячі чотириста чотири грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ, протягом 5 (п?яти) банківських днів після прибуття обладнання на об?єкт монтажу, на підставі видаткової накладної від Підрядника.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що остаточний розрахунок - 50% вартості робіт з урахуванням ПДВ здійснюється Замовником протягом 5 (п?яти) банківських днів на підставі Акту виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3, підписаного уповноваженими представниками Сторін. Акт виконаних робіт (надалі - "Акт") готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника в термін не пізніше 25 числа звітного місяця.

Уповноважений представник Замовника протягом 5 (п?яти) робочих днів перевіряє обґрунтованість Акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє письмові заперечення Підряднику із зазначенням причин не підписання Акту.

У випадку, якщо Замовник не підписує Акт та не надає письмові заперечення, роботи вважаються виконаними та прийнятими.

Факт передачі Актів КБ-2В та довідки КБ-3 засвідчується шляхом підписання представником Замовника на додатковому екземплярі довідки КБ-3 терміну вручення актів.

Відповідно до п. 3.1. договору виконання робіт по договору здійснювати в 2 етапи:

1-й етап - поставка обладнання, що оформляється видатковою накладною та товарно-транспортною накладною;

2-й етап - виконання робіт, що оформляється актом виконаних робіт.

Додатком 1 договору узгоджено терміни виготовлення та виконання робіт, технічну характеристику обладнання. Додаток 2 містить у собі перелік підготовчих робіт. Додатком 3 визначено умови зберігання, якості електроенергії та захисту ліфтового обладнання при виконанні будівельних робіт.

Так, 5 квітня 2019 року позивач, згідно взятих на себе зобов?язань за Договором №D2N20080 від 17.09.2018 р., поставив ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" обладнання на суму 4 144 320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №382 від 05.04.2019 р. (належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи). Відповідно до видаткової накладної ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" поставлено:

1) Ліфт 08823DL, в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с, на 7 зупинок (D2NB5040) вартістю 575 600,00 грн без ПДВ;

2) Ліфт 08823DL, в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с, на 7 зупинок (D2NB5041) вартістю 575 600,00 грн без ПДВ;

3) Ліфт 08823DL, в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с, на 7 зупинок (D2NB5042) вартістю 575 600,00 грн без ПДВ;

4) Ліфт 08823DL, в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с, на 7 зупинок (D2NB5043) вартістю 575 600,00 грн без ПДВ;

5) Ліфт 08823DL, в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с, на 7 зупинок (D2NB5044) вартістю 575 600,00 грн без ПДВ;

6) Ліфт 08823DL, в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с, на 7 зупинок (D2NB5045) вартістю 575 600,00 грн без ПДВ.

Оплата вартості обладнання підтверджується Довідкою №230509/0401-1 від 02.06.2023 р., яка видана Акціонерним товариством "СІТІБАНК" на запит Позивача (належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи). Згідно Довідки №230509/0401-1 від 02.06.2023 р. оплата ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" за обладнання була здійснена: 12.12.2018 р. у сумі 90 708,57 грн., 03.01.2019 р. у сумі 2 000 000,00 грн.; 02.04.2019 р. у сумі 2 053 611,43 грн.

У подальшому, між позивачем та ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" 27.06.2019 року було підписано Акт № l приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

31.07.2019 між відповідачем та ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" було підписано Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2019 року.

30.08.2019 між відповідачем та ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" було підписано Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року.

30.09.2019 між відповідачем та ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" було підписано Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" було оплачено виконані позивачем роботи.

15 червня 2020 року між позивачем (Підрядник), ТОВ "ПРОСПЕРІТАТІС" (Первісний замовник) та ТОВ "ГУДФОР-ЛІВІНГ" (Новий замовник) було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №D2N20080 від 17 вересня 2018 року про введення третьої сторони Договору.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди №1 від 15.06.2020 після підписання Сторонами цієї Додаткової угоди №1, Новий замовник стає стороною Договору №D2N 20080 від 17 вересня 2018 року і є повним правонаступником Первісного замовника відносно його прав та обов?язків за Договором №D2N 20080 від 17 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 від 15.06.2020 р. Сторони уточнюють, що, згідно Договору №D2N 20080 від 17 вересня 2018 року:

3.1. Первісним замовником, станом на 15.06.2020 року, прийнято та сплачено ліфти №1-6 в/п 630 кг на 7 зупинок на загальну суму: 4 144 320 гривень з урахуванням ПДВ згідно видаткової накладної №382 від 05.04.2019 року.

3.2. Первісним замовником, станом на 15.06.2020, сплачено, на підставі Актів форми КБ-2в, КБ-3, вартість монтажних робіт на загальну суму 625 842 гривні з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 4 Додаткової угоди №1 від 15.06.2020 Сторони уточнюють, що, по Договору №D2N20080 від 17 вересня 2018 року, кінцеві розрахунки здійснює Новий Замовник, наступним чином:

4.1. Монтажні роботи ліфтового обладнання №6 в/п 630 кг на 7 зупинок в будинку №27 по вул. Анатолія Луценка, м. Бровари, Київської обл., на загальну суму 150 000 гривні з урахуванням ПДВ протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Актів форми КБ-2в, КБ-3.

4.2 Налагоджувальні роботи, інспекція ліфтів та введення в експлуатацію D2NB3692, D2NB3693, D2NV3694, D2NB3695 в будинку №16 по вул. Героїв Крут, м. Бровари, Київської обл., на загальну суму 211 440 гривень з урахуванням ПДВ, протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Актів виконаних робіт та повної передачі Замовнику документації визначеної пп. 5.1.2 п. 5.1. Договору.

4.3. Фарбування шахти ліфта №6; встановлення обрамлення дверей шахти ліфтів, налагоджувальні роботи та введення в експлуатацію ліфтів №1-6 в/п 630 кг на 7 зупинок в будинку №27 по вул. Анатолія Луценка, м. Бровари, Київської обл., на загальну суму 569 526 гривень з урахуванням ПДВ, протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Актів виконаних робіт та повної передачі Замовнику документації визначеної пп. 5.1.2 п. 5.1. Договору.

Так, позивачем було виконано роботи, що визначені у пп. 4.1. п. 4 Додаткової угоди №1 від 15.06.2020 р., та складено акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт.

30 червня 2020 року між сторонами було підписано: - Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року на суму 150 000,00 грн (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року за звітний місяць 150 000,00 грн. (форма КБ-3).

Відповідач оплатив роботи на вказаним актом, що підтверджується Довідкою №230508/0401-1 від 02.06.2023 р., яка видана Акціонерним товариством "СІТІБАНК" на запит Позивача. При прийманні робіт та під час підписання акту і довідки Відповідачем не було заявлено жодних зауважень до виконаних Позивачем робіт.

У подальшому, позивач, на виконання умов договору №D2N 20080 від 17 вересня 2018 року та додаткової угоди №1 від 15.06.2020, у жовтні 2020 року виконав будівельні роботи на загальну суму 569 526,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №7 на суму 275 040,00 грн, №8 на суму 49 081,20 грн, №9 на суму 49 081,20 грн, №10 на суму 49 081,20 грн, №11 на суму 49 081,20 грн, №12 на суму 49 081,20 грн, №13 на суму 49 080,00 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року на суму 569 526,00 грн.

Вказані акти та довідка були підписані з боку позивача та передані відповідачу з листом №234 від 05.10.2020.

У відповідь на вказаний лист позивача, відповідач надіслав заперечення від підписання актів №15/10-20 від 15.10.2020. Підставою відмови від підписання актів є те, що підрядник не передав новому замовнику зареєстровані відповідно до підпунктів п. 5.1.2, 5.1.8 Договору та підпунктів 4.2, 4.3 Угоди, Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених державним комітетом України з промислової безпеки охорони праці та гірчичного нагляду від 1 вересня 2008 р. №190, оригінали документів, а саме: конструкторську документацію та паспорт кожного ліфтового обладнання.

Позивач стверджує, що ним були виконані роботи за актами №№7-13 за жовтень 2020 року у повному обсязі загальною вартістю 569 526,00 грн, в той час як відповідачем не сплачено виконані роботи, у зв`язку з чим у останнього виник борг у розмірі 569 526,00 грн.

Листом-вимогою № 107-юр від 19.11.2020 позивач звернувся до відповідача, щодо зобов`язання виконати договір та сплатити заборгованість.

Оскільки відповідач вартість виконаних позивачем робіт не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 569 526,00 грн заборгованості за виконані роботи за актами №№7-13 за жовтень 2020 року.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, з чим колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Згідно зі статтю 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 321 ГК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір № D2N20080 від 17.09.2018 є змішаним договором, в якому поєднано умови, як договору поставки, так і договору підряду.

Як вище було встановлено судом, за умовами пп. 4.3 додаткової угоди №1 від 15.06.2020, Новий замовник здійснює кінцеві розрахунки за фарбування шахти ліфта №6; встановлення обрамлення дверей шахти ліфтів, налагоджувальні роботи та введення в експлуатацію ліфтів №1-6 в/п 630 кг на 7 зупинок в будинку №27 по вул. Анатолія Луценка, м. Бровари, Київської обл., на загальну суму 569 526 гривень з урахуванням ПДВ протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Актів виконаних робіт та повної передачі Замовнику документації визначеної пп. 5.1.2 п. 5.1. Договору.

Пунктом 6 додаткової угоди № 1 від 15.06.2020 визначено, що акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 25 числа звітного місяця.

Уповноважений представник замовника протягом 5 робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє письмові заперечення підряднику із зазначенням причини не підписання акту.

У випадку, якщо новий замовник не підписує акт та не надає письмові заперечення, роботи вважаються виконаними та прийнятими.

Так, частиною 1 ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов?язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського Кодексу України.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 21.12.2022 у справі №910/18384/20.

Колегія суддів констатує, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19, від 21.09.2019 у справі №917/1489/18).

За наведених обставин справи та правових висновків Верховного Суду, відповідач отримавши акти виконаних робіт перевіряє обґрунтованість акту в частині фактично виконаних обсягів робіт. Так, відповідач має право відмовитися від підписання актів, але лише за наявності обґрунтованих причин не підписання із зазначенням недоліків робіт чи інших порушень, які унеможливили прийняття робіт.

Натомість, апеляційним судом встановлено, що відповідач не висловив обґрунтованої відмови від підписання направлених йому позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт №№7-13 за жовтень 2020 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт з переліком зауважень до повноти, якості виконаних позивачем робіт чи їх вартості, а матеріали справи не містять доказів складення сторонами двосторонніх актів з перерахуванням необхідних коригуючих заходів і термінів їх виконання.

Відповідачем не надано жодних доказів, які в ставили під сумнів дійсність вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, як і не надано доказів на спростування факту належного виконання позивачем його договірних зобов`язань в частині повного виконання будівельних робіт.

Окрім цього, судом враховано, що відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо не виконання, неналежного або несвоєчасного виконання підрядних робіт за договором від 17.09.2018 та додатковою угодою від 15.06.2020, що свідчить про відсутність будь-яких претензій до позивача в частині виконання останнім робіт.

У свою чергу, зазначаючи про ненадання позивачем конструкторської документації та паспорту кожного ліфтового обладнання, відповідачем не враховано, що позивачем було направлено відповідачу лист №234 від 05.10.2020 та лист №107-юр від 19.11.2020, до яких було долучено усі необхідні документи.

Таким чином, доводи відповідача щодо не виконання позивачем обов`язку з передання усієї необхідної документації на ліфти не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Щодо встановленої місцевим судом обставини розірвання договору №D2N 20080 від 17.09.2018 та додаткової угоди №1 від 15.06.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Так, листом №04/08 від 04.08.2020, відповідач повідомив позивача про розірвання укладених договору №D2N 20080 від 17.09.2018 та додаткової угоди №1 від 15.06.2020 в односторонньому порядку, з підстав порушення позивачем строків виконання робіт, обумовлених додатковою угодою від 15.06.2020.

Натомість, колегією суддів встановлено, що після направлення листа про розірвання вищезазначених правочинів, директор відповідача - Гончар С.Ю. брав участь у прийманні ліфта, що підтверджується актами приймання ліфта від 08.09.2023, на яких міститься, зокрема, підпис останнього (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

При цьому судом враховано викладені в апеляційній скарзі пояснення позивача стосовно того, що оформлення актів прийомки ліфта згідно п. 8 "Здача ліфтів в експлуатацію" є однією з робіт, яка виконується в межах договору, і представник відповідача під час підписання вказаних актів не висловлював будь-яких заперечень щодо оформлення вказаних актів та не повідомляв про те, що договір від 17.09.2018 розірваний.

З наведеного слідує, що поведінка відповідача, після направлення листа про розірвання договору №D2N 20080 від 17.09.2018 та додаткової угоди №1 від 15.06.2020, свідчила про продовження існуючих договірних відносин між сторонами, за якими зобов`язання сторін не припинялися.

Окрім того, направлені відповідачем заперечення від 15.10.2020, в яких відсутня інформація щодо розірвання в односторонньому порядку договору та додаткової угоди, також свідчать, що зобов`язання між сторонами за договором не припинились і сторони продовжували виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до його умов зазначеного договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем, в якості доказів направлення на адресу позивача листа №04/08 від 04.08.2020, долучено рекомендоване повідомлення про вручення та фіскальний чек, однак не долучено опису вкладення у цінний лист, наявність якого є належним доказом відправлення у відповідності до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відтак, суд позбавлений можливості встановити та перевірити, що саме вказаний лист був направлений позивачу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що наявними у матеріалах справи доказами доведено суду поза розумним сумнівом, що договір №D2N 20080 від 17.09.2018 та додаткова угода №1 від 15.06.2020 є діючими, а у відповідача наявний юридичний обов`язок сплатити заборгованість за виконані позивачем будівельні роботи за договором №D2N 20080 від 17.09.2018 та додаткова угода №1 від 15.06.2020 у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 569 526,00 грн заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо додаткового рішення, то враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції і позов Приватного акціонерного товариства "ОТІС" задоволено, відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача - 10 000,00 грн витрат на правову допомогу, отже, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 теж підлягає скасуванню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ОТІС" підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 скасовується, у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн відмовляється.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України і покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "ОТІС" задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 та додаткове рішення від 18.12.2023 у справі №911/2430/23 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудфор-Лівінг" на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" 569 526 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 00 коп. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 542 (вісім тисяч п`ятсот сорок дві) грн 89 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудфор-Лівінг" на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 12 814 (дванадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 33 коп.

Матеріали справи №911/2430/23 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.05.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.М. Скрипка