Рішення
від 29.11.2023 по справі 906/283/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/283/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача1: Паршаков О.В. - витяг з ЄДРПОУ;

від відповідача1: Ващук Ю.С. - ордер АМ №1025457 від 13.06.2022;

прокурор: Ревелюк Т.О. - посвідчення №071187 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Малинської міської ради;

2. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до: 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкультура"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум плюс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегас-Агро"

про припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння (з урахуванням заяви Коростенської окружної прокуратури Житомирської області №52-88-5624 вих22 від 20.10.2022 про залишення позову без розгляду в частині та заяви від 20.10.2022 про зміну предмета позову (в порядку ст. 4, 46, 53 ГПК України)

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся з позовом про витребування 52 земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 16.05.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14.06.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/283/22 в судове засідання 14.06.2022 не вносилась.Ухвалою від 21.07.2022 суд призначив підготовче засідання на 09.08.2022.

Ухвалою від 09.08.2023, враховуючи неотримання сторонами відзивів від 28.06.2022 та на необхідність додаткового часу для отримання відповіді на відзив від 05.08.2022, суд продовжив строк підготовчого провадження з урахуванням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відклав підготовче засідання на 07.09.2022 та рекомендував ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Агротехкультура", до початку підготовчого засідання 07.09.2022, надати суду докази направлення всім учасникам справи відзивів від 28.06.2022.

Ухвалою від 07.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відкладено підготовче засідання на 29.09.2022. Рекомендовано ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Агротехкультура", до початку підготовчого засідання 29.09.2022, виконати вимоги п.2 ч.6 ст. 165 ГПК України - надати суду докази направлення всім учасникам справи відзиву від 28.06.2022.

Ухвалою від 29.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, та відкладено підготовче засідання на 25.10.2022.

Ухвалою від 25.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, та відкладено підготовче засідання на 17.11.2022.

Ухвалою від 17.11.2022 призначено підготовче засідання на 07.12.2022, рекомендовано відповідачу2 надати власну позицію щодо клопотання №52-88-6022вих22 від 07.11.2022, згідно якого керівник Коростенської окружної прокуратури просить витребувати у СТОВ "Крайагро-2020" Державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: II-ЖТ№000106, виданий 30.10.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству "Ксаверівське".

17.11.2022 в Житомирі та в Житомирській області з 08:03 по 10:57 тривала повітряна тривога, у зв`язку з чим, призначене на зазначену дату підготовче засідання не відбулося.

Ухвалою від 07.12.2022 клопотання №52-88-5623 вих22 від 20.10.2022 про витребування доказів судом залишено без розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 27.12.2022.

Під час підготовчого засідання в Житомирі та в Житомирській області о 14:43 було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку із чим суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 15:30.

Після оголошеної перерви судове засідання не відбулося, оскільки у Житомирі та Житомирській області повітряна тривога тривала з 14:43 до 16:28. Ухвалою від 27.12.2022 призначено підготовче засідання на 11.01.2023.

Ухвалою від 11.01.2023 задоволено заяву Коростенської окружної прокуратури Житомирської області №52-88-5624 вих22 від 20.10.2022 (а.с. 2-7, т.5) про залишення позову без розгляду в частині, у тому числі щодо всіх вимог, які заявлялися до Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське" (код ЄДРПОУ 02138435).

Також ухвалою від 11.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997; прийнято до розгляду заяву від 20.10.2022 (а.с.17-24, т.5) про зміну предмета позову (в порядку ст.4, 46, 53 ГПК України) та відкладено підготовче засідання на 13.02.2023.

З урахуванням ухвал від 11.01.2023 про залишення позову без розгляду в частині та про прийняття до розгляду заяви від 20.10.2022 про зміну предмета позову (в порядку ст.4, 46, 53 ГПК України), предметом розгляду у даній справі є вимоги, згідно яких прокурор просить:

1) припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське»" (ЄДРПОУ 02138435) на земельні ділянки:

1. кадастровий номер 1823484600:05:000:0097, площею 28.2858 га (запис про державну реєстрацію права власності №55900555 від 23.12.2020);

2. кадастровий номер 1823484600:10:000:0213, площею 1.4799 га (запис про державну реєстрацію права власності №54880388 від 30.10.2020).

2) Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020" (код ЄДРПОУ 44115421) на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельні ділянки:

1. кадастровий номер 1823484600:10:000:0215, площею 7.8938 га;

2. кадастровий номер 1823484600:10:000:0214, площею 8.8156 га;

3. кадастровий номер 1823484600:10:000:0212, площею 20.1254 га;

4. кадастровий номер 1823484600:10:000:0211, площею 9.7598 га;

5. кадастровий номер 1823484600:09:000:0084,площею 5.7094 га;

6. кадастровий номер 1823484600:07:000:0075, площею 14.1231 га;

7. кадастровий номер 1823484600:09:000:0073, площею 3.4227 га;

8. кадастровий номер 1823484600:08:000:2025 площею 115.8631 га;

9. кадастровий номер 1823484600:08:000:0024, площею 1.7804 га;

10. кадастровий номер 1823484600:07:000:0084, площею 4.6893 га;

11. кадастровий номер 1823484600:08:000:0023, площею 68.7079 га;

12. кадастровий номер 1823484600:07:000:0083, площею 5.5159 га;

13. кадастровий номер 1823484600:07:000:0078, площею 30.2802 га;

14. кадастровий номер 1823484600:07:000:0076, площею 51.0555 га;

15. кадастровий номер 1823484600:09:000:0075,площею 3.8774 га;

16. кадастровий номер 1823484600:07:000:0074, площею 28.3339 га;

17. кадастровий номер 1823484600:07:000:0073, площею 18.3025 га;

18. кадастровий номер 1823484600:07:000:0072, площею 29.2653 га;

19. кадастровий номер 1823484600:07:000:0071, площею 18.3976 га;

20. кадастровий номер 1823484600:06:000:0069, площею 1.8482 га;

21. кадастровий номер 1823484600:06:000:0068, площею 3.1318 га;

22. кадастровий номер 1823484600:06:000:0053, площею 8.4060 га;

23. кадастровий номер 1823484600:06:000:0052, площею 5.1108 га;

24. кадастровий номер 1823484600:06:000:0051, площею 3. 7741 га;

25. кадастровий номер 1823484600:06:000:0050, площею 61.5413 га;

26. кадастровий номер 1823484600:06:000:0049, площею 39.5732 га;

27. кадастровий номер 1823484600:06:000:0048, площею 1.9215 га;

28. кадастровий номер 1823484600:06:000:0047, площею 6.8952 га;

29. кадастровий номер 1823484600:05:000:0100, площею 21.4821 га;

30. кадастровий номер 1823484600:05:000:0103, площею 61.5627 га;

31. кадастровий номер 1823484600:05:000:0101, площею 25.2038 га;

32. кадастровий номер 1823484600:05:000:0117, площею 21.4813 га;

33. кадастровий номер 1823484600:05:000:0099,площею 25.1300 га;

34. кадастровий номер 1823484600:05:000:0098,площею 13.2695 га;

35. кадастровий номер 1823484600:05:000:0096, площею 11.9317 га;

36. кадастровий номер 1823484600:05:000:0095, площею 4.0164 га;

37. кадастровий номер 1823484600:05:000:0094, площею 5.4213 га;

38. кадастровий номер 1823484600:04:000:0006, площею 13.5815 га;

39. кадастровий номер 1823484600:04:000:0004, площею 5.7641 га;

40. кадастровий номер 1823484600:04:000:0003, площею 157.7464 га;

41. кадастровий номер 1823484600:04:000:0007, площею 42.1781 га;

42. кадастровий номер 1823484600:04:000:0002, площею 38.2158 га;

43. кадастровий номер 1823484600:06:000:0045, площею 27.7337 га;

44. кадастровий номер 1823484600:04:000:0001, площею 45.7042 га;

45. кадастровий номер 1823484600:05:000:0092, площею 113.0999 га.

3) Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020" (код ЄДРПОУ 44115421) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкультура" (код ЄДРПОУ 43678982) на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельні ділянки:

1. кадастровий номер 1823484600:09:000:0074, площею 2.3954 га;

2. кадастровий номер 1823484600:09:000:0072, площею 10.7351 га;

3. кадастровий номер 1823484600:07:000:0079, площею 5,3720 га;

4) Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020" (код ЄДРПОУ 44115421) та Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" (код ЄДРПОУ 41227965) на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельну ділянку:

1. кадастровий номер 1823484600:05:000:0093, площею 91.2494 га.

5) Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020" (код ЄДРПОУ 44115421) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Плюс" (код ЄДРПОУ 36831677) на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельну ділянку:

1. кадастровий номер 1823484600:06:000:0046 площею 18.1097 га."

Також прокурор просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати, які складаються з судового збору за подачу позову та судового збору сплачено за подачу заяви про забезпечення позову.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/283/22, призначена на 13.02.2023, в судове засідання не вносилась. Ухвалою від 06.03.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (далі - Конвенція) та призначив підготовче засідання на 22.03.2023.

Судове засідання, яке було призначено на 22 березня 2023 року о 10:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 09:09 по 11:08 у Житомирській області тривала повітряна тривога. Ухвалою від 22.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 та призначено підготовче засідання на 11.04.2023.

Ухвалою від 11.04.2023 (з урахуванням ухвали від 27.04.2023), враховуючи заяву представника відповідача1, суд продовжив строк підготовчого провадження на підставі Конвенції та відклав підготовче засідання на 25.04.2023.

Ухвалою від 25.04.2023, враховуючи клопотання представника відповідача1, суд продовжив строк підготовчого провадження на підставі Конвенції та відклав підготовче засідання на 25.05.2023.

Ухвалою від 25.05.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/283/22 до судового розгляду по суті на 27.06.2023.

Ухвалою від 27.06.2023, враховуючи клопотання представника відповідача1, суд відклав розгляд справи на 24.07.2023.

Оскільки під час розгляду справи 24.07.2023 о 10:58 надійшло повідомлення про загрозу терористичного акту та здійснення заходів з евакуації осіб, присутніх у приміщенні суду, тому судове засідання було завершене негайно, без визначення наступної дати та часу розгляду справи. При цьому, до завершення засідання, прокурор подала для долучення до матеріалів справи письмовий виклад вступного слова прокурора (а.с. 199-205, т.8). Ухвалою в.ід 24.07.2023 суд призначив судове засідання на 13.09.2023.

Ухвалою від 13.09.2023, враховуючи клопотання представника відповідача2, суд відклав розгляд справи на 06.10.2023.

Ухвалою від 06.10.2023 суд задовольнив заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Пегас-Агро" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Розгляд справи суд відклав на 30.10.2023.

Ухвалою від 30.10.2023, враховуючи відсутність доказів повідомлення третьої особи про судове засідання та неможливість обрахування у зв`язку з цим початку спливу встановленого третій особі часу для надання пояснень, з метою забезпечення необхідних умов для повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 29.11.2023, з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою від 06.11.2023 суд вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об`єктів нерухомого майна (перерахованих земельних ділянок), до набрання законної сили рішенням у справі №906/283/22.

В судовому засіданні 29.11.2023 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням пояснень, викладених у відповіді на відзив (а.с. 1-7, т.4) та письмового викладу вступного слова прокурора (а.с. 199-205, т.8).

Представник позивача - Малинської міської ради просив задовольнити позовні вимоги..

Представник відповідача1 (СТОВ "Крайагро-2020") в судовому засіданні заперечувала щодо розгляду справи за відсутності представника третьої особи вказуючи на те, що на час судового засідання термін для надання третьою особою пояснень щодо позовних вимог, не закінчився, оскільки позовна заява прокурором була направлена 16.11.2023. Щодо задоволення позовних вимог заперечувала з викладених у відзиві (а.с. 137-151, т.3) мотивів, з урахуванням заперечень на відповідь на відзив Коростенської окружної прокуратури (а.с. 83-90, т. 4), відповіді на відзив Малинської міської ради (а.с. 91-96, т.4).

В судовому засіданні суд здійснив відстеження трекінгу відправлень Укрпошти та встановив, що поштове відправлення (позовна заява), яке направлялася ТОВ "Пегас Агро" 16.11.2023 (а.с. 64-66, т.9) вручене особисто 18.11.2023 (а.с. 82, т.9). Водночас, суд враховує, що в ухвалі від 06.10.2023 суд рекомендував третій особі у п`ятиденний термін з дня вручення даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо спірних правовідносин, одночасно направивши їх копії всім учасникам справи, докази такого надіслання надати суду. Також суд встановив, що ухвала від 06.10.2023 про залучення ТОВ "Пегас Агро" в якості третьої особи та ухвала від 30.10.2023 про відкладення розгляду справи по суті на 29.11.2023 направлені останньому за його юридичною адресою, при цьому ухвала від 30.10.2023 отримана 04.11.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 55, т.9). Натомість, на дату судового засідання від ТОВ "Пегас Агро" жодних заяв чи клопотань не надходило, що є правом третьої особи та не обумовлює необхідність відкладення розгляду справи.

Також на адресу суду повернулися без вручення ухвали суду, які направлялися ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Крайагро-2020" (а.с. 72-81, т.9).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція неодноразово направлялася третій особі та відповідачам за їх юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення останніх про час і місце розгляду справи та забезпечення явки їх представників у судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.

Водночас судом взято до уваги, що саме адресат наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

За вказаного, суд вважає, що ТОВ "Пегас-Агро", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Крайагро-2020" були обізнані про розгляд даної справи в суді. При цьому ТОВ "Пегас-Агро" мав достаньо часу з моменту залучення його в якості третьої особи (згідно ухвали суду від 06.10.2023) та з моменту отримання позовної заяви 18.11.2023 (а.с. 82, т.9), надати на час судового засідання 29.11.2023 відповідні письмові пояснення, тому суд не встановив підстав для відкладення розгляду справи.

Також суд враховує, що згідно відзивів на позовну заяву (а.с. 226-232, т.3), відповідачі - ТОВ "Агротехкультура" та ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" просили у задоволенні позову відмовити та розглядати справу без участі їх представників.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, представників позивача1 та відповідача1, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Коростенською окружною прокуратурою Житомирської області встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського (Романівського) районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк О.А. у період з листопада 2020 по лютий 2021 зареєстровано право приватної власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське" на 52 земельні ділянки загальною площею 1349,280 га,

Як вказав прокурор, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, підставою реєстрації права приватної власності на вищевказані земельні ділянки за КСП "Ксаверівське" є державний акт на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ № 000106, та протоколи загальних зборів КСП "Ксаверівське", які проводились в період 2020-2021 років.

Пояснив, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КСП "Ксаверівське" з 10.03.2021 перебуває в стадії припинення, правонаступником КСП зазначено СТОВ "Крайагро-2020" (код ЄДРПОУ 44115421), у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно в березні 2021 року внесені зміни про право власності, зокрема, зареєстровано право власності за СТОВ "Крайагро-2020" на 50 земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами.

При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі договорів оренди, частина земельних ділянок перебувають у користуванні ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "СК "Золотоколосся" та у ТОВ "Гранум Плюс".

Зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 1823484600:10:000:0213, 1823484600:05:000:0097 залишились у власності КСП "Ксаверівське", інформація про зміну права власності не вносилась.

Прокурор вважає, що набуття права приватної власності КСП "Ксаверівське" на вищевказані земельні ділянки та подальший перехід права власності на них в порядку правонаступництва до СТОВ "Крайагро-2020", а також передача земель в оренду вищевказаним суб`єктам господарювання є незаконними, оскільки всупереч приписам ст. 37 ЦК У PCP (у редакції чинній на час припинення КСП "Ксаверівське", юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання), п. 21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, КСП "Ксаверівське", яке припинене, як юридична особа, зареєструвало за собою у 2020 році право приватної власності на спірні земельні ділянки не зважаючи на те, що на момент такої реєстрації вказане КСП ліквідовано, члени КСП реалізували своє право на отримання земельної частки (паю), а до складу КСП незаконно включено 4 особи, які не є власниками земельних часток (паю).

Зауважив, що при реєстрації не враховано, що законодавством України, чинним на момент реєстрації оспорюваних прав КСП "Ксаверівське" та на даний час, не передбачено норм, якими дозволено підприємству, якому земельна ділянка була передана на праві колективної власності, автоматично набувати право приватної власності на цю земельну ділянку. При цьому, будь-які рішення про передачу у приватну власність КСП "Ксаверівське" спірних земельних ділянок не приймались.

Звернув увагу, що незважаючи на те, що державний акт на право колективної власності на землю видавався на КСП "Ксаверівське", право на землі, передані у колективну власність, належить особам, які мають право на земельні частки (паї) та включені як члени підприємства до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, а також їх спадкоємці у разі смерті осіб, які мають право на земельні частки (паї). Жодна особа, яка є членом КСП на даний час не є власником земельної частки (паю) у ньому.

Прокурор вважає, що спірні земельні ділянки перейшли до земель запасу Ксаверівської сільської ради та земель загального користування, і паюванню не підлягали, у колективній власності не залишалися, тому відповідно на вказані земельні ділянки не могло бути зареєстровано право приватної власності, на підставі Державного акту на право колективної власності на землю.

Вважає, що оскільки члени КСП "Ксаверівське" застосували процедуру паювання до відповідної частини земель, що перебували у КСП на праві колективної власності, то наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок, що також узгоджується з позицією Верховного Суду від 17.12.2019, викладена у постанові по справі № 917/258/19.

Звернув увагу, що відомості про юридичну особу КСП "Ксаверівське" до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено 28.12.2019 на підставі заяви Стельмаха С.В., однак, наявність відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не позбавляє права заінтересовану особу доводити її фактичне припинення.

Про те, що процес реформування колгоспу ім. Калініна, який на той час змінив назву на КСП «Ксаверівське» та є тим же підприємством з єдиним кодом ЄДРПОУ, завершено та повністю припинено, на переконання прокурора свідчать і обставини створення Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ксаверівський" (код ЄДПОУ 30878898) та Селянського (фермерського) господарства "Обрій" (код ЄДРПОУ 31871212).

На думку прокурора, КСП "Ксаверівське" як юридична особа було припинено, однак останнє без будь-яких правових підстав набуло права приватної власності на земельні ділянки площею 1349,280 га, які відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", які мали бути передані у комунальну власність.

Обґрунтовуючи заявлений спосіб захисту, прокурор пояснив, що оскільки земельні ділянки зареєстровані у приватну власність КСП "Ксаверівське", в порушення вимог земельного законодавства, та фактично вибули з володіння Ксаверівської сільської ради, правонаступником якої є Малинська міська рада, ст. ст. 387, 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна з чужого незаконного володіння, оскільки земля вибула з володіння власника не з його волі за відсутності будь яких рішень про передачу у приватну власність цих земельних ділянок. Зауважив, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права, при цьому, витребування спірних земельних ділянок також у орендарів, які виступають користувачами земельних ділянок, тобто є останніми набувачами, відповідатиме меті віндикаційного позову спрямованого на захист прав власника майна, оскільки поновивши своє право власності власник не зможе його реалізувати.

Також прокурор зазначив, що на дві земельні ділянки зареєстровано право приватної власності КСП "Ксаверівське", при цьому державний реєстратор відмовив Малинській міській раді у реєстрації права власності на останні. За вказаного, зважаючи на те, що юридичну особу - Колективне сільськогосподарське підприємство "Ксаверівське" припинено, а також враховуючи нову редакцію ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з метою ефективного захисту порушених прав, прокурор виклав заявлені вимоги в редакції заяви про зміну предмета позову від 20.10.2022, яку суд прийняв до розгляду та просить припинити право власності і скасувати державну реєстрацію права власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське" (ЄДРПОУ 02138435) на земельні ділянки: кадастровий номер 1823484600:05:000:0097, площею 28.2858 га (запис про державну реєстрацію права власності №55900555 від 23.12.2020) та кадастровий номер 1823484600:10:000:0213, площею 1.4799 га (запис про державну реєстрацію права власності №54880388 від 30.10.2020).

Відповідач1 (ТОВ "Крайагро - 2020") у відзиві на позовну заяву (а.с. 137-151, т.3) просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що викладені у позовній заяві твердження прокурора не є підставою для витребування земельних ділянок від відповідачів, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджуються належними та достатніми доказами. Пояснив, що КСП "Ксаверівське" було створено 17.02.1993 шляхом реорганізації колгоспу ім. Калініна та до лютого 2022 року не змінювало назву, або організаційно-правову форму. Пояснив, що 25.05.1995 КСП "Ксаверівське" було видано Державний акт на право колективної власності на землю ІІ-ЖТ №000106 від 30.10.1995 року, згідно якого у колективну власність було передано 3718,8 га землі. Зауважив, що жодної з підстав припинення права власності, що виникло на підставі Державного акту №ІІ-ЖТ №000106, передбачених законодавством не було, будь яких підстав, передбачених статтею 140 ЗК України, стосовно спірних земельних ділянок, які є предметом судового розгляду та входять до земельної ділянки колективної власності не настало.

Зсилаючись на правові позиції, викладені у постановах ВС від 17.12.2019 у справі №917/258/ та від 23.01.2020 у справі №921/75/19, вказав, що право власності на землю, яке виникло у суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01.01.2002, збереглося у нього після цієї дати, та відповідно, є хибними доводи прокурора про те, що земельні ділянки є комунальною власністю та мають бути витребувані на користь Малинської міської ради.

Вважає, що враховуючи відсутність у діючому Земельному кодексі України та Цивільному кодексі України такої форми власності як колективна, враховуючи той факт, що землі, які перебувають на праві власності КСП на підставі Акта про право колективної власності на землю відповідно до норм діючого законодавства не є ні комунальною власністю, ні державною власністю, а також те, що колективна власність відповідно до норм діючого законодавства визначається як спільна часткова власність членів підприємства, яка є різновидом приватної форми власності, то землі, що перебувають на праві власності КСП на підставі Акта про право колективної власності на землю належать до приватної власності.

Зсилаючись на ст. 8 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" зауважив, що право власності на землю було правомірно набуто КСП "Ксаверівське" ще в 1995 році, таке право власності на землю не припинялося, а в 2021 році було проведено державну реєстрацію права власності, яке виникло ще в 1995 році, в новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв`язку з вимогами діючого законодавства. Пояснив, що можливість провести інвентаризацію земель КСП та здійснити їх державну реєстрацію виникла лише з прийняттям Закону №2498 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".

Заперечив щодо доводів прокурора про те, що КСП "Ксаверівське" реорганізовано в СВК "Ксаверівський", оскільки відповідного рішення загальних зборів не існує, а прокурором не подано. Також вважає помилковим твердження прокурора про те, що відповідно до протоколу установчих зборів КСП "Ксаверівське" від 18.02.2000 присутніми 56 членами створено СВК "Ксаверівський" на базі колгоспу імені Калініна (КСП "Ксаверівське"), затверджено його установчий договір та статут, оскільки з долученої до позову виписки установчих зборів вбачається, що жодної згадки про КСП "Ксаверівське" та його реорганізацію в СВК "Ксаверівський" немає. Зауважив, що статут СВК "Ксаверівський", установчий договір та інші документи реєстраційної справи СВК "Ксаверівський" не містять відомостей про те, що СВК "Ксаверівський" є правонаступником КСП "Ксаверівське" та колгоспу ім. Калініна. Вказав, що п. 6.2. Статуту СВК, згідно якого майно кооперативу створюється шляхом внесення паю, та Додаткового паю кожним з членів кооперативу, а також п. 6.3. Статуту, згідно якого члени кооперативу мають право вносити свій пай та додатковий пай майном, майновими правами та/або грішми, свідчать про те, що СВК "Ксаверівський" є самостійною юридичною особою. Кооператив набуває права власності на землю відповідно до кількості переданих членами кооперативу земельних часток (паїв). За вказаного та зсилаючись на п. 7.1. Статуту, вважає, що до СВК Ксаверівський" код ЄДРПОУ 30878898 перейшло право на земельні ділянки, що належали на праві приватної власності виключно фізичним особам - його членам, а не на ті, що належать КСП "Ксаверівське". При цьому вказав, що Розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації №105 від 01.03.2000 також не містить відомостей про те, що КСП "Ксаверівське" реорганізовано в СВК "Ксаверівський". Зазначив, що Розпорядження №203 від 28.04.2001 голови Малинської районної державної адміністрації не містить відомостей про те, що скасована державна реєстрація КСП ім. Калініна (код ЄДРПОУ 02138435), у зв`язку з його ліквідацією. Наголосив, що СВК "Ксаверівський" не є правонаступником КСП "Ксаверівський", оскільки крім іншого, має відмінний ідентифікаційний код.

Щодо прийняття земель до комунальної власності територіальної громади Ксаверівської сільської ради вказала, що рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за Ксаверівською сільською радою були скасовані наказом Мінюсту №4347/5 від 17.12.2020 №4348/5 від 17.12.2020, оскільки КСП "Ксаверівське" не перебуває у стані припинення, а подані для державної реєстрації прав документи не давали змоги встановити виникнення права власності Ксаверівської сільської ради на спірні земельні ділянки.

Щодо реорганізації КСП "Ксаверівське" пояснив, що необхідність реорганізації встановлювалась Указом Президента №1529/99 від 03.12.1999, тому останнє було реорганізовано шляхом виділу з нього СТОВ "Крайагро-2020" і передано останньому за розподільчим балансом в процесі реорганізації належні КСП "Ксаверівське" на праві колективної власності земельні ділянками, відомості про що було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з завершенням процедури реорганізації КСП в лютому 2022 року до ЄДРПОУ було внесено відомості про припинення КСП "Ксаверівське".

У відповіді на відзив представника СТОВ "Крайагро-2020" Коростенська окружна прокуратура наголосила (а.с. 1-7, т. 4), що право приватної власності СТОВ "Крайагро-2020" на спірні земельні ділянки зареєстровано саме в порядку правонаступництва КСП "Ксаверівське", яке у період з листопада 2020 по лютий 2021 зареєструвало право приватної власності на спірні земельні ділянки на підставі державного акту на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ №000106 та протоколів загальних зборів КСП "Ксаверівське", які проводились в період 2020-2021 років. Вказала, що оскільки у даній справі оспорюються підстави набуття права приватної власності КСП "Ксаверівське" то оспорюється і наступний перехід права власності на земельні ділянки до СТОВ "Крайагро-2020".

Вважає помилковим твердження відповідача1 про те, що накази Мінюсту №4347/5 від 17.12.2020 (зі змінами згідно наказу №287/5 від 22.01.2021) та №4348/5 від 17.12.2020 підтверджують правомірність перебування спірних земельних ділянок у власності КСП "Ксаверівське", оскільки згідно висновків останніх, скарга КСП "Ксаверівське" задоволена з огляду на те, що державним реєстратором Петренко М.А. під час прийняття рішення про реєстрацію комунальної власності Ксаверівської сільської ради на спірні земельні ділянки не було перевірено відомості з ЄДРПОУ щодо КСП "Ксаверівське", оскільки останнє не перебуває у стані припинення, а відтак реєстратором не встановлено підстави для виникнення права власності Ксаверівської сільської ради Малинського району Житомирської області. В той же час, як вказав прокурор, ЗУ "Про внесеня змін до деяких законодавчих актів України, щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498 від 10.07.2018 набув чинності з 01.01.2019, а відомості про юридичну особу КСП "Ксаверівське" до ЄДРПОУ внесено 28.12.2019, відомості про припинення КСП "Ксаверівське" внесені до ЄДРПОУ за рішенням власника 11.03.2021. Наведені оставини, на думку прокурора, свідчать про штучне створення підстав для набуття права на земельні ділянки лише за фактом наявності в ЄДРПОУ відомостей про КСП "Ксаверівське" та відсутності відомостей про його припиненя у вказаному реєстрі, тобто, з формальних підстав.

У запереченнях на відповідь на відзив Коростенської окружної прокуратури (а.с. 83-90, т. 4) та відповіді на відзив Малинської міської ради (а.с. 91-96, т.4) представник відповідача1 пояснила, що КСП "Ксаверівське" (код 02138435) було зареєстровано в ЄДРПОУ до 16.05.21995 та будь якого відношення до КСП ім. Калініна не має, назву та організаційно-правову форму не змінювало протягом всього часу свого існування до 2022 року. Наголосила на тому, що обставини ліквідації/реорганізації ВСП "Ксаверівське" вже було предметом дослідження Антирейдерської комісії Мін`юсту, про що свідчать накази останнього №4347/5 та №4348/5 від 17.12.2020, якими факту припинення КСП "Ксаверівське" не було встановлено. Також звернула увагу, що згідно розробленої технічної документації, спірні земельні ділянки є землями для ведення сільськогосподарського виробництва та не відносяться до земель запасу, загального користування, лісів та болота. Повторно наголосила, що жодної з підстав припинення права власності, що виникло на підставі державного акту №ІІ-ЖТ №000106, передбачених законодавством не було та не має станом на даний час, ні одна з підстав, передбачених статтею 140 ЗК України, стосовно спірних земельних ділянок, які є предметом судового розгляду та входять до земельної ділянки колективної власності, не настала. За вказаного, ТОВ "Крайагро-2020" вважає, що право на землю, яке виникло у КСП "Ксаверівське" на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії №ІІ-ЖТ №000106 від 30.10.1995 року, збереглося в нього і після 01.01.2002.

Під час розгляду справи представник відповідача наголошувала, що на двох земельних ділянках (кадастровий номер 1823484600:05:000:0095 та 1823484600:09:000:0084) знаходиться нерухоме майно відповідача1 (а.с. 86, 245, т.8), а земельна ділянка з кадастровим номером 1823484600:10:000:0213 виділялася, як майновий пай. Також у судовому засіданні 29.11.2023 представник відповідача1 пояснила, що землі, які підлягали паюванню, було зменшено з урахуванням радіактивно забруднених.

Відповідачі - ТОВ "Агротехкультура" та ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся", згідно відзивів на позовну заяву (а.с. 226-232, т.3) вважають, що позов прокуратури про витребування земельних ділянок є безпідставним. Просили у задоволенні позову відмовити та розглядати справу без участі представника ТОВ "СК "Золотоколосся" та ТОВ "Агротехкультура".

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі визначених ним позивачів, при цьому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За змістом ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Таким чином, передумовою звернення прокурора з позовом до суду є юридичний факт порушення законного інтересу держави або загрози порушення такого інтересу.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовною заявою в інтересах держави в особі Малинської міської ради, прокурор зазначив, що в контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Наголосив, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. При цьому вказав що реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності набуття права власності на землю, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства. На думку прокурора, набуття КСП "Ксаверівське" права приватної власності на земельні ділянки грубо порушило майнові права Малинської територіальної громади, за якою спірні земельні ділянки закріплені на підставі закону. Пояснив, що інтереси суспільства в частині дотримання вимог закону при реєстрації права власності на спірні земельні ділянки явно переважають приватний інтерес КСП "Ксаверівське" у її незаконній безоплатній приватизації таким чином, оскільки особи, які мають право на земельну частку (пай) і повинні були отримати в ході реформування всі землі КСП у приватну власність за виключенням тих, які не підлягають паюванню, фактично були усунуті від розподілу зареєстрованих земель у тому складі членів, який є нині. У разі задоволення позовних вимог КСП "Ксаверівське" без сумніву не нестиме "надмірний тягар", оскільки право власності на спірні земельні ділянки набуто незаконно і безоплатно, водночас, відповідач не міг мати законних очікувань у набутті права приватної власності на вказану земельну ділянку, оскільки це прямо суперечить вимогам законодавства.

Пояснив, що у зв`язку із створення Малинської міської територіальної громади, в яку об`єдналися громади сіл, у тому числі с. Ксаверів Малинського району, то до Малинської територіальної громади перейшли всі права та обов`язки на спірні земельні ділянки. Розпоряджатися землями комунальної власності відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України має право орган місцевого самоврядування, у даному випадку - Малинська міська рада. Вважає, що протиправне набуття права приватної власності на спірні земельні ділянки грубо порушує інтереси держави в особі Малинської міської ради

Суд встановив, що листом від 21.04.2021 Коростенська окружна прокуратура повідомила Малинську міську раду про виявлений факт неправомірного набуття КСП "Ксаверівське" права власності на зазначені земельні ділянки та наявність підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади (а.с. 38-41, т.1).

Відповідно до відповіді Малинської міської ради від 22.04.2021 (а.с. 42, т.1), остання погоджується із порушеннями, які зазначені у повідомленні прокуратури, однак, вживати заходи представницького характеру, шляхом пред`явлення позову до суду не має можливості через відсутність необхідної документації та коштів для сплати судового збору.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, родючості ґрунтів. Згідно цього Положення органам Держгеокадастру надано виключні повноваження щодо державного нагляду у сфері земельних відносин.

При цьому, прокурор пояснив, що враховуючи норми Земельного кодексу України, ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Держгеокадастр не наділений правом звернення до суду у спірних правовідносинах. тому, представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) виклала правовий висновок про те, що Конституція України та Закон про прокуратуру надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави, тобто інтересів частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 1 червня 2021 року у справі № 925/929/19 року зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. При цьому Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами прокурора про те, що органи Держгеокадастру не наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

З огляду на наведене та зважаючи на не вчинення визначеними прокурором в якості позивачів органами заходів щодо захисту порушених інтересів держави, а також враховуючи зміст відповіді на лист прокуратури Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 47, т.1) та зміст відповіді Малинської міської ради (а.с. 42, т.1), суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Малинської міської ради.

Досліджуючи наведені прокурором в обґрунтування позовних вимог обставини, суд враховує, що з гідно наданих до справи документів, на підставі розпорядження представника Президента України в Малинській районній державній адміністрації № 68 від 17.02.1993 колгосп ім. Калініна реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Ксаверівське" (а.с. 81, т.1).

Розпорядженням голови Малинської районної ради народних депутатів Житомирської області від 26.04.1995 №135 створено комісію по визначенню земель, що підлягають передачі у колективну власність колективних сільськогосподарських підприємств району (а.с. 98, т.1). Згідно з додатком до вказаного Розпорядження, площа земель КСП "Ксаверівське", що передається у колективну та державну власність, зокрема, складає: 4557,8 га - землі КСП на час складання документації, 400,4 га - землі в межах населених пунктів, 305,5 га - особистих підсобних господарств, 32,3 га - землі резерву, 224,7 - землі запасу, 2698,3 - площа угідь для визначення резервного фонду, 839,0 га - землі державної власності на умовах постійного користування, 677,6 землі лісового фонду, 147,0 га - землі водного фонду, 2,7 - землі природоохоронного призначення, 44,0 - землі резервного фонду, 3718,8 - площа земель, що передаються у колективну власність, з них земель загального користування - 1335,6 (а.с. 98 (зворотній бік)).

Рішенням Ксаверівської сільської ради народних депутатів 4 сесії 22 скликання від 25.05.1995, вирішено передати Колективному сільськогосподарському підприємству "Ксаверівське" 3718,8 гектарів земель у колективну власність, у тому числі 1335,6 гектарів земель загального користування по вгіддях згідно додатку (п. 1 рішення); залишити у постійному користуванні 839,0 гектарів земель державної власності по вгіддях згідно додатку (п. 2 рішення).

На підставі вищевказаного рішення, 30.10.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству ім. "Ксаверівське" виданий державний акт серії ЖТ № 000106 про право колективної власності на земельні ділянки загальною площею 3718,8 га (а.с. 85-86, т.1).

Також суд встановив, що відповідно до протоколу № 3 від 26.01.2000 загальних зборів колгоспу ім. Калініна, який був реорганізований в КСП "Ксаверівське", присутніми на зборах членами (163 особи) вирішено реорганізувати колгосп ім. Калініна, та на базі колгоспу створити виробничий сільськогосподарський кооператив (а.с. 117, т.1). Згідно з п.1 цього протоколу вирішено:

- розпочати реорганізацію колгоспу ім. Калініна, згідно Указу Президента та на базі колгоспу ім. Калініна створити виробничий сільськогосподарський кооператив;

- доручити комісії по реорганізації підприємства в недільний термін вивісити список осіб, які мають право на приватизацію майна для загального ознайомлення та недопущення помилок при затвердженні вищевказаних списків;

- в списки на приватизацію майна включити всіх осіб, які о д е р ж а л и сертифікати на землю ...

Відповідно до протоколу установчих зборів КСП "Ксаверівське" від 18.02.2000 присутніми 56 членами створено Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ксаверівський" на базі колгоспу імені Калініна (КСП Ксаверівське), затверджено його установчий договір та статут (а.с. 118, т.1).

Згідно реєстраційної картки (а.с. 120-128, т.1) 01.03.2000 зареєстровано Виробничий Сільськогосподарський кооператив "Кваверівський" (ід. код 30878898) із колективною формою власності.

У ст. 1, 4, 5 Установчого договору про створення та діяльність СВК "Ксаверівський" (а.с. 134-141, т. 1), Кооператив створено у процесі реорганізації і є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) ім. Калініна, майно та майнові права Кооперативу складаються з основних і оборотних фондів, що складаються з майнових внесків засновників. Кооператив набуває право власності на частину землі КСП, після одержання Державного акту про право колективної власності на землі на ім`я Кооперативу. До списку, що додається до державного акту, заносяться лише імена тих засновників кооперативу, які передали свої земельні частки під час реорганізації КСП. Згідно Розділу 12 - Засновниками кооперативу є 56 членів.

Також матеріали справи містять Статут СВК "Ксаверівський", затверджений установчими зборами від 18.02.2000 року, згідно якого Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ксаверівський" створений за рішенням установчих зборів громадян відповідно до положень Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", іншого законодавства України і є об`єднанням незалежних сільськогосподарських виробників. Пункт 4.4. Статуту визначає обов`язок члена кооперативу зробити внесок паю шляхом передачі Кооперативу майна та/або грошей, майнових прав, земельної ділянки або прав користування нею (а.с. 142-159, т.1).

Статтею 7.1 Статуту вказаного СВК визначено, що кооператив набуває право власності на землю відповідно до кількості переданих членами Кооперативу земельних часток (паїв) у землях КСП, після одержання державного акту на право колективної власності на землю на ім`я Кооперативу. До списку, що додається до даного державного акту заносяться імена лише тих Членів Кооперативу, які передали свої земельні частки (паї) з метою формування земельної ділянки Кооперативу.

Згідно розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №105 від 01.03.2000 КСП "Ксаверівське" реорганізовано в СВК "Ксаверівський" (а.с. 82, т.1).

Також з наданих до справи документів вбачається, що згідно розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації №36 від 30.01.2002 створено Селянське (фермерське) господарство "Обрій" (код ЄДРПОУ 31871212). Відповідно до п. 1.6 Статуту СФГ "Обрій" є правонаступником СВК "Ксаверівський" по боргових зобов`язаннях пропорційно кількості взятого в оренду майна колишніх членів СВК за згодою засновника та зборів членів СВК (а.с. 101-115, т.1).

За вказаного та зважаючи на позиції учасників справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 N 561-XII, що був чинним на час видачі КСП "Ксаверівське" вищевказаного Державного акта на право колективної власності на землю, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

За приписами ч. 3 цієї статті ЗК України, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Стаття 6 цього ЗК України визначала право приватної власності на землю лише громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЗК України N 561-XII, колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" № 2114-XII від 14.02.1992, земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства (ч. 4 ст. 10 ЗУ № 2114-XII).

Згідно з п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720/95), сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств підлягають паюванню.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

Отже наведені положення свідчать, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано законом України № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Статтями 1 та 2 Закону України № 899-IV визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Цим Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

Згідно з ч.4 ст.7 Законом України № 899-IV, із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані: деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку; землі під полезахисними лісовими смугами; землі під водними об`єктами; землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності; землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна; землі, які передаються до запасу та резервного фонду; інші землі несільськогосподарського призначення.

Статтею 13 Закону України № 899-IV передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди…

За змістом частини 3 статті 13 Закону України №899-IV, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Також, з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, відповідно до частини четвертої статті 13 та керуючись статтею 102 Конституції України, Указом президента України від 03.12.1999 року N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки було постановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, зокрема:

- забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних борів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями;

- сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань;

- запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Враховуючи вищенаведене, землі колишнього КСП ім. "Ксаверівське" підлягли розпаюванню між його членами або могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Так, суд встановив, що розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації № 104 від 24.02.2003 за результатами розгляду клопотання Ксаверівської сільської ради, на виконання Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємства, організаціям" від 08.08.1995 № 720/95 та Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки надано дозвіл Ксаверівській сільській раді на розробку технічної документації по організації території земельних часток (паїв) членам реформованого КСП "Ксаверівське" (а.с. 258 т.1).

Відповідно до протоколу зборів громадян власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) Ксаверівської сільської ради Малинського району від 20.03.2003 присутніми на зборах 287 громадянами власниками вирішено: схвалити розроблений проект організації територій земельних часток (паїв) власників земельних сертифікатів, землі яких орендуються С(Ф)Г "Обрій" Ксаверівської сільської ради, яким передбачено:

- всього громадян, які мають право на отримання земельної частки (паю) всього 474 особи (список додається);

- всього сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки/паї - 1939,83 га, в тому числі ріллі 1931,29 га, сіножатей - 8,54 га, вартість яких становить 4493322,37 грн; вартість земельної частки (паю) складає 9479,58 грн; розмір земельної частки/паю складає 4,09 умовних кадастрових гектара.

Також вирішено просити райдержадміністрацію, враховуючи природний стан земельних угідь та їх фактичне використання, прийняти до земельного звіту сільськогосподарських угідь 2064,54 га, у тому числі: ріллі - 1931,29 га, перелогів - 5,81 га, сіножатей - 8,54 га, пасовищ - 118,90 га, які мають фактичну цінність для приватизації громадянами. Крім цього, надано згоду на вилучення із земель громадян, що підлягають приватизації, сільськогосподарських угідь 124,71 га, в тому числі: перелогів 5,81 га, пасовищ-118,90 га і передати їх до земель комунальної власності Ксаверівської сільської ради для організації випасу худоби.; списати 4,6 га саду та перевести його в перелоги (а.с. 159-260, т.1).

Матеріали справи містять Список громадян, членів реформованого КСП "Ксаверівське" с. Ксаверів, які мають право на земельну частку (пай) станом на 01.01.2003, до якого включено 477 особи (а.с. 261-272, т.1).

Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації № 515 від 04.03.2003 за результатами розгляду проекту організації територій земельних часток (паїв) і складання державних актів на право власності на землю членам реформованого КСП "Ксаверівське" затверджено кількісний склад угідь, що п е р е д а ю т ь с я в п р и в а т н у в л а с н і с т ь п а й о в и к а м реформованого КСП "Ксаверівське": всього - 1939,83 га, в тому числі ріллі - 1931,29 га, сіножатей 8,54 га. Враховуючи згоду громадян вилучено із земель, що підлягають паюванню 124,71 га та передано до земель комунальної власності Ксаверівської сільської ради для організації випасу худоби населенням. При цьому 1335,6 га земель загального користування, які зазначено в державному акті про право колективної власності, до земель пайового фонду не включено. Цим же розпорядженням затверджено кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП "Ксаверівське" - 474 особи (а.с. 1-10, т.2).

Водночас, суд встановив, що згідно з рішенням 38 сесії 7 скликання Ксаверівської сільської ради Малинського району Житомирської області № 1 від 28.05.2020, відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні, землі реформованого КСП "Ксаверівське", що припинене (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності, зазначеним Законом перебували у приватній власності), в в а ж а ю т ь с я власністю територіальної громади Ксаверівської сільської ради. З метою одержання достовірної інформації щодо земель реформованого КСП та проведення реєстрації комунальної власності на такі землі надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, що передавались в колективну власність КСП "Ксаверівське". Доручено сільському голові укласти відповідні договори на розробку технічної документації із землеустрою... ( 13, т.2).

Також суд встановив, що 21.07.2020 загальними зборами громадян - власників земельних часток (паїв), засновників та членів бувшого колгоспу ім. Калініна та КСП "Ксаверівського" на території Ксаверівської сільської ради Малинського району Житомирської області, було прийнято рішення про оформлення бувших колективних земель КСП "Ксаверівське" загального користування до земель комунальної власності Ксаверівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с. 14-16, т.2).

Рішенням 41 сесії 7 скликання Ксаверівської сільської ради № 1 від 11.09.2020 прийнято до комунальної власності територіальної громади Ксаверівської сільської ради земельні ділянки площею 715,25 га із земель, що передавались в колективну власність КСП "Ксаверівське" (а.с. 19, т.2).

Рішенням 42 сесії 7 скликання Ксаверівської сільської ради від 18.09.2020 № 2 прийнято до комунальної власності територіальної громади Ксаверівської сільської ради земельні ділянки площею 211,4048 га із земель, що передавались в колективну власність КСП "Ксаверівське" (а.с. 20, т.2).

Наведене підтверджує те, що члени КСП "Ксаверівське" застосували процедуру паювання щодо земель, які перебували у КСП згідно Державного акта на право колективної власності на землю, тому наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює й припинення інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду від 17.12.2019 у справі №917/258/19.

При цьому суд констатує, що реєстрація Виробничого Сільськогосподарського кооперативу "Ксаверівський" (ід. код 30878898) та Селянського (фермерського) господарства "Обрій" (код ЄДРПОУ 31871212) не суперечить вищенаведеним приписам Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Закону України № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу президента України від 03.12.1999 року N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки та не спростовують того, що землі колишнього КСП ім. "Ксаверівське" підлягли розпаюванню між його членами або могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Зокрема, як зазначалося вище, відповідно до протоколу № 3 від 26.01.2000 загальних зборів колгоспу ім. Калініна, який був реорганізований в КСП "Ксаверівське", присутніми на зборах членами (163 особи) вирішено реорганізувати колгосп ім. Калініна, та на базі колгоспу створити виробничий сільськогосподарський кооператив (а.с. 117, т.1). Згідно з п.1 цього протоколу вирішено, зокрема:

- в списки на приватизацію майна включити всіх осіб, які о д е р ж а л и сертифікати на землю ...

При цьому суд зауважує, що згідно приписів ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Натомість, процес реформування аграрного сектора економіки, в силу вище наведених приписів законодавства, не передбачав можливість реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, які належали реформованим КСП в порядку правонступництва. Більш того, така реєстрація суперечить Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Закону України № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу президента України від 03.12.1999 року N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки, приписи яких спрямовані саме на набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення виключно членами таких підприємств та на запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Наведене свідчить, зокрема, і про припинення, в результаті застосування процедури паювання земель, права колективної власності, яке виникло на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ № 000106, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок на підставі цього акта.

При цьому, зважаючи на твердження відповідача1 про необхідність реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ № 000106, суд наголошує, що у випадку чинності останнього, такої необхідності не існувало, оскільки положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Також суд враховує, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності (аналогічна позиція наведена у постанові Верховного суду від 31.08.2021 у справі № 925/1179/20 ).

Натомість, суд встановив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, в період 2020-2021р.р КСП "Ксаверівське" з листопада 2020 року по лютий 2021 року зареєструвало за собою право приватної власності на спірні земельні ділянки загальною площею 1349,280 га, підставою такої реєстрації зазначено: державний акт на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ №000106 та протоколи загальних зборів КСП "Ксаверівське", які проводились в період 2020-2021 років.

Тобто, КСП "Ксаверівське" здійснило реєстрацію земель у приватну власність всупереч вищенаведених приписів законодавства, що вподальшому унеможливило здійснення відповідачем1 реєстрації права комунальної власності в порядку, визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"

Так, матеріали справи містять протокол б/н загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське" від 11.12.2019 (а.с. 160-163, т.1), з якого вбачається, що на зборах присутні голова КСП, голова зборів - ОСОБА_1 та 2 члени КСП. На зборах прийнято рішення, зокрема, включити до складу учасників КСП "Ксаверівське" 7 членів; для відновлення повноцінної діяльності підприємства необхідно провести інвентаризацію земель КСП "Ксаверівське" відповідно до державного акту на право колективної власності на землю ІІ-ЖТ №000106.

Також судом встановлено, що 23.02.2021 на загальних зборах членів КСП "Ксаверівське", за участю 4 учасників, було прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу, у зв`язку з виділом (виділенням) з КСП "Ксаверівське" нової юридичної особи - СТОВ "Крайагро-2020" без припинення КСП "Ксаверівське" як юридичної особи. Також прийнято рішення про те, що до створюваного СТОВ "Крайагро-2020" переходять 51 земельна ділянка (а.с. 217-224, т.1), що не узгоджуються з приписами вищенаведеного законодавства, оскільки:

- згідно з ч.4 ст.7 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади;

- згідно з п. 1 Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», за яким всім членам колективних сільськогосподарських підприємств право вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України та н е м о ж е бути о б м е ж е н о рішеннями загальних зборів ч л е н і в к о л е к т и в н и х с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и х підприємств або будь-якими і н ш и м и рішеннями. При цьому обумовлене право на с т в о р е н н я, зокрема, господарських товариств на основі колективних сільськогосподарських підприємств членами останніх, однак лише п і с л я вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями). Водночас вказаним Указом передбачено запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Вищенаведене свідчить про те, що реформування колективних сільськогосподарських підприємств, а також рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-які інші рішення н е в п л и в а ю т ь на виконання вимог Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». При цьому с т в о р е н н я господарських товариств можливе лише після вільного виходу членів колективних сільськогосподарських підприємств із земельними частками (паями) та, в подальшому, з о б о в я з к о в и м укладанням підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з в и п л а т о ю орендної плати у натуральній або грошовій формах. Розподіяються між власниками земельної частки (паю) землі, за виключенням тих, які п і д л я г а ю т ь п е р е д а ч і у комунальну власність територіальної громади, тобто залишення частини земель у власності КСП, після здійснення заходів по його реформуванню, законодавством не обумовлено.

Вказаними нормами спростовується також автоматичне та безоплатне набуття будь-якого права на землю юридичною особою, створеною в результаті реформування колективнного сільськогосподарського підприємства, здійсненого на виконання Указу Президента N 1529/99.

Водночас суд вважає за доцільне звернути увагу, що відповідно до ч.2 ст. 5 ЗК України від 18.12.1990, суб`єктами права колективної власності на землю є, зокрема, колективні сільськогосподарські підприємства, однак, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, згідно з ч.3ст.5 цього кодексу, здійснюється за рішенням загальних зборів к о л е к т и в у с п і в в л а с н и к і в.

Натомість, згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи - КСП "Ксаверівське" ід. код 02138435 (а.с. 229-257, т.1) з яких вбачається, що станом на 29.12.2019 засновниками (учасниками) є 10 осіб, станом на 30.09.2020 - 5 осіб; станом на 11.03.2021 - 1 особа (а.с. 234, т.1).

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що загальними зборами членів КСП "Ксаверівське" у кількості 474 особи, приймалися рішення стосовно цих земельних ділянок колективної власності відповідно до вимог статтей 7, 8 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

За вказаного, реєстрація СТОВ "Крайагро-2020" та інших юридичних осіб в процесі реформування КСП "Ксаверівське" жодним чином не впливає на виконання вимог Указу президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», яке здійснювалося компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, з урахуванням волевиявлення власників земельних часток (паїв) реформованого КСП, що відповідає, зокрема, приписам ч.3 ст.5 ЗК України.

За вищенаведеного, відсутні підстави вважати, що після розпаювання земель у 2003 році, у 2019 році (з моменту внесення відомостей до ЄДР про юридичну особу) до КСП "Ксаверівське", а в подальшому до СТОВ "Крайагро-2020" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуті КСП на підставі державного акта на право колективної власності на землю серія ЖТ № 000106.

Враховуючи зазначене, суд також додатково зауважує, що реєстрація за КСП "Ксаверівське" та СТОВ "Крайагро-2020" приватної форми власності на землю в результаті реформування КСП не передбачена жодними нормами законодавства, так само як і реєстрація приватної форми власності на землю на підставі державного акта на право колективної власності на землю, що окремо свідчить про неправомірність зазначених дій.

З наведеного вбачається, що факт реєстрації у приватну власність земельних ділянок фактично свідчить про незаконне набуття такого права, а відповідно про незаконне позбавлення саме Малинської міської ради здійснювати повноваження щодо таких земельних ділянок, з урахуванням приписів вищенаведеного законодавства, зокрема ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні". Як зазначалося вище, згідно з ч.4 ст.7 Законом України № 899-IV, повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Статтями 328, 329 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно приписів статті 387 цього Кодексу власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Відповідно до приписів статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч.1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Як зазначалось вище, суд встановив, що земельні ділянки у колективній власності не залишалися, тобто земля вибула з володіння власника не з його волі за відсутності будь-яких рішень про передачу цих земельних ділянок відповідачу1.

Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що землі КСП "Ксаверівське" були розпайовані між 474 його членами, то саме останні (їх спадкоємці) мали право зареєструвати за собою право приватної власності на отримані земельні ділянки. При цьому СТОВ "Крайагро 2020" землі колишнього КСП "Ксаверівське" могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Реєстрація права приватної власності на спірні земельні ділянки загальною площею 1349,280 га у листопаді 2020 - лютому 2021 року за КСП "Ксаверівське" є незаконною, до того ж унеможливлює вчинення дій щодо розподілу земельних часток (паїв) між їх власниками та спадкоємцями, про існування необхідності якої вказував і відповідач1 під час розгляду справи. За вказаного, недоречними є твердження представника відповідача1 про те, що задоволення позову призведе до порушення прав бувших членів КСП та їх спадкоємців щодо реалізації їх прав щодо розподілу земельних часток (паїв).

Так як СТОВ "Крайагро-2020" не мало жодних законних підстав для реєстрації права приватної власності на вказані земельні ділянки, відповідно не мало права і для передачі їх вподальшому в оренду ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Гранум плюс".

Також судом встановлено, що 08.06.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно внесені відомості про зміну орендаря спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1823484600:06:000:0046, зокрема ТОВ "Гранум плюс" замінено на ТОВ "Пегас Агро". Вказані зміни внесені у зв`язку із укладенням 08.06.2023 між ТОВ "Гранум плюс" та договору купівлі - продажу об`єктів нерухомості, які знаходяться на цій земельній ділянці (а.с. 236-238, т. 8).

Згідно з статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у редакції станом на вчинення оспорюваної реєстрації, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. (ч. 1). У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. (ч. 3).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Подібний правовий висновок викладено у пункті 6.10 постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Оскільки суд встановив відсутність у КСП "Ксаверівське" правових підстав для реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, при цьому останнє припинено 23.02.2022 і саме СТОВ "Крайагро 2020", згідно рішення загальних зборів членів КСП "Ксаверівське" від 23.02.2021 (а.с. 217, т.1) створено шляхом видіу (виділення) з КСП "Ксаверівське" нової юридичної особи із прийнятям рішення про те, що до створюваного СТОВ "Крайагро-2020" переходять 51 земельна ділянка (а.с. 217-224, т.1), у позивачів відсутні можливості захистити свої права іншим способом, ніж просити суд скасувати державну реєстрацію права власності та припинити право власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське»" (ЄДРПОУ 02138435) на земельні ділянки: кадастровий номер 1823484600:05:000:0097, площею 28.2858 га (запис про державну реєстрацію права власності №55900555 від 23.12.2020); кадастровий номер 1823484600:10:000:0213, площею 1.4799 га (запис про державну реєстрацію права власності №54880388 від 30.10.2020), визначивши відповідачем з цих вимог саме СТОВ "Крайагро 2020".

Безпідставним є твердження відповідача1, із посиланням на ст.377 ЦК України, про відсутність підстав для витребування у відповідача 2-х земельних ділянок у зв`язку з тим, що на них перебуває нерухоме майно, що належить ТОВ "Пегас Агро" з огляду на таке.

Стаття 120 ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до ч. 1-2 ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній на час набуття ОСОБА_2 права власності на комплекс будівель) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, положення глави 15, ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

Натомість суд враховує, що будь які рішення про передачу вищевказаних земельних ділянок в оренду Малинською міською радою не приймалося.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння як у власника так і в орендарів сприяють ефективному захисту порушених прав та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

Отже, оцінивши надані сторонами докази, що входять до предмету доказування, у сукупності із встановленими обставинами справи, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачами доведено, а відповідачами не спростовано правомірність позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на СТОВ "Крайагро 2020", при цьому, суд враховує приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, згідно якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити право власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське»" (11612, Житомирська обл., Малинський р-н, с.Ксаверів, код ЄДРПОУ 02138435) на земельні ділянки:

3. Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020" (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул.Димитрія Ростовського, буд. 20Б, код ЄДРПОУ 44115421) на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради (11601, Житомирська обл., Коростенський р-н, місто Малин, пл.Соборна, будинок 6а, код ЄДРПОУ 26556344) земельні ділянки: