Рішення

від 15.12.2023 по справі 333/3525/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/3525/22

Провадження № 2/333/485/23

рішення

Іменем України

06 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня Сергія Вікторовича (місце знаходження: 71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Центральна, буд. 1) про визнання незаконними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

встановив:

18.08.2022 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня С.В. про визнання незаконними та скасування рішення і запису (номервідомостей проречове право:38647611;дата,час державноїреєстрації:09.10.2020року;індексний номер:54562426від 13.10.2020року)про державнуреєстрацію прававласності за ОСОБА_2 наоб`єкт нерухомогомайна:житловий будинок,літ.Г-2,загальної площею204,2кв.м.,житлова площа83,8кв.м.за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:2192836823101).

Свої вимоги позивачі обґрунтовують таким.

Позивачі: ОСОБА_4 є дружиною, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_7

15.12.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого став ПАТ «УкрСиббанк» та ФОП ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №11096047000, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит у сумі 1915905,72 грн. в строк до 20.08.2024 року.

З метою забезпечення зобов`язань за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_7 уклав договір іпотеки від 15.12.2006 року №11096047000/З, на підставі якого передав іпотекодержателю АКІБ «УкрСиббанк» нерухоме майно жилий будинок літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , який було придбано останнім під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , та який є спільною власністю подружжя.

Сторони домовилися, що вартість будинку становить 3392837 грн.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом, боржником за яким є ФОП ОСОБА_4 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 взятих на себе кредитних зобов`язань, ПАТ «Дельта Банк» набув права дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2014 року по справі №908/1419/14 стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму боргу у розмірі 2764481,91 грн., було видано судовий наказ та порушено виконавче провадження №44206660.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, у зв`язку з чим, іпотечний договір є припиненим.

Після смерті ОСОБА_7 1/2 частина будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 перейшла до його спадкоємців ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_6 (донька), ОСОБА_5 (син).

ОСОБА_4 , яка вже була власником 1/2 частини будинку, стала власником вже 4/6 частини зазначеного нерухомого майна, а діти по 1/6 частині кожному.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.01.2020 року по справі №908/1419/14 було замінено ПАТ «Дельта Банк», як стягувача, його правонаступником ТОВ «ФК «ГЕЛІОС».

Діти померлого у встановленому законом порядку звернулися до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 .

Постановою державного нотаріуса Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Ковнат А.В. та ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 з причин наявності заборони відчуження нерухомого майна та накладення арешту на нерухоме майно.

Також, позивачам стало відомо, що відповідачі здійснили реєстрацію права власності житлового будинку, що належав ОСОБА_7 та ОСОБА_4 як спільне майно подружжя і знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 .

Позивачі вважають, що рішення про державну реєстрацію права власності підлягає скасуванню, оскільки позивачі не були повідомлені про вимоги іпотекодержателя та про переоформлення будинку, а також про відступлення права вимоги. На цей час виконавча служба продовжує стягувати заборгованість з ОСОБА_4 .

Відповідачами не було повідомлено виконавчу службу про відступленні права вимоги та про зміну стягувача у виконавчому провадженні.

Більше того, позивачами здійснюється погашення заборгованості за кредитним договором від 15.12.2006 року №11096047000 через виконавчу службу.

Позивачі готові погасити заборгованості за зазначеним кредитним договором, однак на теперішній час зовсім не зрозуміло, хто є стягувачем.

Вартість будинку значно перевищує суму боргу. Оцінка будинку не проводилася, погашена сума заборгованості не була врахована взагалі.

Також, не зрозуміло, з яких саме підстав державний реєстратор зареєстрував право власності за ОСОБА_2 , оскільки стороною по виконавчому провадженню стягувачем є ТОВ «ФК «ГЕЛІОС».

Підставою для переоформлення будинку став договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.04 2020 року, за яким ТОВ «ФК «Укрфінансстандарт», не маючи на те законних підстав, передало ОСОБА_2 права за договором іпотеки від 15.12.2006 року №11096047000/З.

У реєстраційній справі відсутні документи, які надають право перереєструвати будинок.

Такі дії відповідачів з державної реєстрації права власності на нерухоме майно порушують права позивачів, як спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 .

З цих підстав, позивачі, посилаючись на норми чинного законодавства, просять суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня Сергія Вікторовича (номер відомостей про речове право: 38647611; дата, час державної реєстрації: 09.10.2020 року; індексний номер: 54562426 від 13.10.2020 року) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2192836823101).

Ухвалою суду від 22.08.2022 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

19.01.2023 року на адресу суду від державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності не було доступу до спадкового реєстру, а тому не було можливості у відповідності до закону направити вимоги іпотекодержателя щодо погашення суми боргу та/або повідомлення про перереєстрацію будинку позивачами. Крім того, зазначив, що не має зацікавленості у справі, а в матеріалах справи відсутні необхідні документи для перереєстрації документи.

Розглянувши зазначений відзив, суд має сумніви щодо складання та підписання змісту зазначеного відзиву на позовну заяву саме відповідачем - державним реєстратором Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінем С.В., виходячи з такого.

Так, згідно конверту, адресою державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня С.В. є Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, яка на час відправлення відзиву була вже тимчасово окупованою територією, пересилання кореспонденції з якої є неможливим.

Відповідно до поштового штрихкоду, пересилання відзиву на позовну заяву здійснювалося з м. Києва.

При цьому, згідно з повідомленням з Малобілозерської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області від 07.08.2023 року №134, відповідач у справі державний реєстратор Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь С.В. знаходиться на тимчасово окупованій території Запорізької області.

За таких обставин суд не приймає до уваги відповідь на відзив та обставини, зазначені у ньому.

12.06.2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Так, 27.04.2020 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» Договір про відступлення права вимоги №27-04/ФК-20. За цим договором ОСОБА_2 отримав право вимоги за Кредитним договором №11096047000 від 15.12.2006 року, укладеним з ФОП ОСОБА_4 у розмірі 3752527,34 грн.

Того ж дня ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (Іпотекодержатель) Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. за реєстровим №620.

При нотаріальному посвідченні даного договору ОСОБА_2 набув усіх прав Іпотекодержателя, про що також було внесено відповідні зміни до Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Іпотекодержатель відступає шляхом продажу Новому іпотекодержателю ОСОБА_2 належні Іпотекодержателю права вимоги Іпотекодержателя до Іпотекодавця ОСОБА_7 за договором іпотеки №11096047000/3 від 15.12.2006 року.

Предметом іпотеки за цим договором був житловий будинок, літ. Г-2, по АДРЕСА_3 . Також, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» при відступленні права вимоги на користь ОСОБА_2 надало останньому докази направлення вимог про усунення порушення умов кредитного договору, які направлялися як Боржнику, так і на адресу Іпотекодавця.

Про смерть Іпотекодавця та наявність у нього спадкоємців, які б прийняли спадщину, ОСОБА_2 не повідомлявся.

Оскільки ФОП ОСОБА_4 мала значну прострочену заборгованість за Кредитним договором №11096047000 від 15.12.2006 року, відповідно до п.5.1. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором у випадку невиконання або часткового невиконання боржником та/або Іпотекодавцем своїх зобов`язань перед іпотекодержателем. В даному випадку ОСОБА_2 як кредитор скористався своїм правом і зареєстрував за собою право власності на майно, що також передбачено ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до п.61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня С.В. та надав усі необхідні документи, як того вимагав п. 61 Порядку.

09.10.2020 року державний реєстратор Плетінь С.В. зареєстрував право власності за ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки на житловий будинок, літ. Г-2, по АДРЕСА_3 . У вказаному пункту Порядку відсутні будь-які вимоги стосовно перевірки даних Спадкового реєстру.

На думку ОСОБА_3 позивачем не надано, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, що свідчили б про порушення відповідачами вимог реєстрації спірного будинку.

31.07.2023 року та 03.08.2023 року на адресу суду від представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ОСОБА_8 надійшли відповіді на відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому вони просили суд задовольнити заявлені ними позовні вимоги в повному обсязі.

Додатково зазначили, що ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» взагалі не мало прав вимоги з ФОП ОСОБА_4 по кредитному договору, так як фактично правонаступником ПАТ «УкрСиббанку» є ТОВ «ГЕЛІОС», яке є і стягувачем по виконавчому провадженню. ОСОБА_4 продовжує сплачувати свою заборгованість через виконавчу службу саме ТОВ «ГЕЛІОС».

01.08.2023 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона просила відмовити у задоволенні позову.

Додатково зазначила, що позивач безпідставно посилається, що ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» не мало право вимоги за кредитним договором, за яким ОСОБА_4 була боржником.

27.04.2020 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, який є дійсним та ніким не оспорювався. У свою чергу, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» від ТОВ «ГЕЛІОС» на підставі договору №12/12/19/К від 12.12.2019 року про відступлення права вимоги.

ОСОБА_2 задовольнив свої права кредитора за рахунок предмету іпотеки, тобто у позасудовому порядку. Той факт, що стягувачем по виконавчому провадженню по стягненню з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором є ТОВ «ГЕЛІОС» свідчить лише про те, що ОСОБА_2 не скористався своїм правом на заміну стягувача у виконавчому провадженню. Позивачі не позбавленні права на звернення до суду із заявою про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню та поверненню їм коштів, що були стягнуті на користь ТОВ «ГЕЛІОС» за період, коли ТОВ «ГЕЛІОС» відступило своє право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», тобто з 12.12.2019 року. Виконавче провадження є продовженням судового провадження, у той час як ОСОБА_2 задовольнив свої вимоги у позасудовому порядку.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив суд їх задовольнити. Зазначив, що відповідачі порушили вимоги Закону України «Про іпотеку» та п.61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , посилаючись на свій відзив та заперечення на відповідь на відзив, зазначивши, що ОСОБА_2 мав усі законні підстави для реєстрації права власності за ним об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку, літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - державний реєстратор Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь С.В. до зали судового засідання жодного разу не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , заслухавши пояснення їх представника та представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо укладення кредитного та іпотечного договорів, придбання ОСОБА_7 спірного майна.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2021 року по справі №333/6250/20 встановлено, що 12.12.2006 р. між ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_7 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 3130, за умовами п.1 якого ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_7 купив житловий будинок літ. Г-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 204,2 кв.м., який розташовано на земельній ділянці площею 18463 кв.м.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2023 року №352906486, 13.12.2006 р. за ОСОБА_7 було зареєстровано право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006 р. № 3130.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 15.12.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ФОП ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно якого банк видає ФОП ОСОБА_4 кредит (грошові кошти) у національній валюті України у сумі 1950000 грн., а остання зобов`язується його використовувати належним чином згідно із встановленим строком користування, своєчасно сплачувати плату за користування кредитом, та своєчасно повернути кредит Іпотекодержателю.

Того ждня,15.12.2006року міжАКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_7 було укладенодоговір іпотеки№11096047000/З,посвідчений приватнимнотаріусом Запорізькогоміського нотаріальногоокругу Запорізькоїобласті Буцикіною Л.О., на підставі п. 1.1 якого у забезпечення зобов`язань ФОП ОСОБА_4 за кредитним договором іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно - будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 204,2 кв.м., який розташовано на земельній ділянці площею 18463 кв.м.

За домовленістю сторін, вартість предмета іпотеки складає 3392873 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору, іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору від 15.12.2006 року №11096047000, згідно з яким іпотекодержатель дає боржнику (ФОП ОСОБА_4 ) кредит у національній валюті в сумі 1950000 грн., а боржник зобов`язується його використовувати належним чином згідно зі встановленим строком користування, своєчасно сплачувати плату за користування кредитом та своєчасно повернути кредит іпотекодержателю.

Пунктом 2.1.1. договору іпотеки визначено, що у разі невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, зазначеним в п. 1.3. цього договору, іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 5 договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету іпотеки, та його реалізацію.

Згідно п. 5.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, що зазначений у п.1.3. цього договору, яке виникає у Іпотекодержателя у випадках невиконання (або часткового невиконання) боржником та/або іпотекодавцем своїх зобов`язань перед іпотеко держателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, в тому числі, при простроченні належного платежу та відповідно з розділом 4 договору.

Пункт п. 5.2 договору іпотеки передбачає задоволення вимог іпотеко держателя шляхом: добровільної передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя; звернення стягнення на предмет іпотеки.

Сторони погодили, що у випадку невиконання (або часткового невиконання) боржником та/або іпотекодавцем своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором та/або цим договором іпотеки, предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя. Зазначена згода сторін є угодою про перехід права власності, що набуває чинності з моменту, зазначеного в п. 5.3.3 (п. 5.3. договору іпотеки).

Відповідно до п. 5.3.3. зазначеного договору, у випадку невиконання (або часткового невиконання) боржником або іпотекодавцем своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором та цим договором іпотеки, нотаріус на вимогу іпотекодержателя вчиняє виконавчий напис на цьому договорі. Іпотекодержатель направляє повідомлення про перехід права власності та застосування застереження про добровільну передачу предмету іпотеки іпотекодержателю та боржнику.

Пунктом 5.4. договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса після невиконання боржником у 30-ти денний строк вимоги, згідно з повідомленням надісланим у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

30.03.2010року міжПАТ «УкрСиббанк»,який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 було укладено договір №1 про внесення змін до договору іпотеки від 15.12.2006 року №11096047000/З, якими передбачено, що іпотекою забезпечуються зобов`язання, передбачені не тільки кредитним договором, але й Додатковою угодою №3 від 30.03.2010 року до кредитного договору від.15.12.2006 року.

Щодо права ОСОБА_2 звернути стягнення на спірне майно

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.01.2020 року у справі №908/1419/14 встановлено, що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до змісту якого ПАТ «УкрСиббанк» продало (відступило) право вимоги АТ «Дельта Банк», зокрема за кредитним договором № 11096047000 від 15.12.2006 року.

26.09.2019 р. між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛІОС» укладено Договір № 1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, відповідно до додатку № 1 Договору відступлення права вимоги, зокрема Банком відступлено Новому кредитору право вимоги за Кредитним договором № 11096047000 від 15.12.2006 року.

Зазначеною ухвалою суду змінено ПАТ «Дельта Банк»як стягувача по справі №908/1419/14 (в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором № 11096047000 від 15.12.2006 року) його правонаступником - ТОВ «ФК «ГЕЛІОС».

12.12.2019 року між ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНСТАНДАРТ» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до п. 2.1. якого до ТОВ «ФК «УКРФІНАНСТАНДАРТ» перейшло право вимоги за договором іпотеки від 15.12.2006 року №11096047000/З.

27.04.2020 року між ТОВ «ФК «УКРФІНАНСТАНДАРТ» та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права №27-04/ФК-20, на підставі п. 1.1. якого до ОСОБА_2 надійшло право вимоги за кредитним договором від 15.12.2006 року №11096047000.

Крім того, 27.04.2020 року між ТОВ «ФК «УКРФІНАНСТАНДАРТ» та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., на підставі п. 2.1. якого до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за договором іпотеки від 15.12.2006 року №11096047000/З.

Згідно з частиною першоюстатті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно достатті 629 цього Кодексудоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2014 року позов у справі №908/1419/14 задоволено повністю: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 2 383 950 грн. 74 коп. заборгованості по кредиту, 310218 грн. 66 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 3528 грн. 83 коп. пені за прострочення зобов`язань з погашення кредиту, 12578 грн. 15 коп. пені за прострочення зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом та 54205 грн. 53 коп. судового збору.

11.07.2014 року на виконання рішення господарського суду видано відповідний наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, в якому ОСОБА_4 є боржником, а ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» - стягувачем.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 1Закону України«Про іпотеку» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.3 Закону України«Про іпотеку»,іпотека виникаєна підставідоговору,закону аборішення суду.Взаємні праваі обов`язкиіпотекодавця таіпотекодержателя виникаютьз моментудержавної реєстраціїіпотеки відповіднодо закону. Іпотекоюможе бутизабезпечене виконаннядійсного зобов`язанняабо задоволеннявимоги,яка можевиникнути вмайбутньому напідставі договору,що набравчинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно звимогами ст.12Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Устатті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першоїстатті 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зістаттею 36 Закону України «Про іпотеку»сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно достатті 37 Закону України «Про іпотеку»(станом на час виникнення спірних відносин) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішення прореєстрацію прававласності іпотекодержателяна нерухомемайно,що єпредметом іпотеки,може бутиоскаржено іпотекодавцему суді.Іпотекодержатель набуваєпредмет іпотекиу власністьза вартістю,визначеною намомент такогонабуття напідставі оцінкипредмета іпотекисуб`єктомоціночної діяльності.У разінабуття прававласності напредмет іпотекиіпотекодержатель зобов`язанийвідшкодувати іпотекодавцюперевищення 90відсотків вартостіпредмета іпотекинад розміромзабезпечених іпотекоювимог іпотекодержателя.

Отже, враховуючи укладення між ТОВ «ФК «УКРФІНАНСТАНДАРТ» і ОСОБА_2 . Договору про відступлення права вимоги №27-04/ФК-20, а саме: права вимоги за Кредитним договором №11096047000 від 15.12.2006 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» з ФОП ОСОБА_4 та договором іпотеки, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 , вважаю, що ОСОБА_2 є належним відповідачем.

Враховуючи, вимоги ч.2 ст.37 ЗУ «Про іпотеку», а також наявність у Договорі іпотеки від 15.12.2006 року розділу 5 «Задоволення вимог іпотекодержателя», вважаю, що ОСОБА_2 міг скористатися своїм правом на перехід права власності спірного будинку.

З урахуванням такого висновку, суд не приймає до уваги твердження сторони позивача, що ОСОБА_2 взагалі не є іпотекодержателем і не мав права звернути стягнення на предмет іпотеки.

Щодо неналежних позивачів

Судом становлено, що 27.03.1992 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , актовий запис №288.

На моменту укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: 12.12.2006 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, тому придбаний будинок є спільною власністю подружжя.

Отже, реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 , вважаю, що безпосередньо стосувалася права власності ОСОБА_4 як боржника у кредитному договорі та співвласника спільного майна подружжя, тому остання є належним позивачем.

ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є батьками:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13.01.2003 року серії НОМЕР_6 , актовий запис від 14.10.1988 року №2941,

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.03.2002 року серії НОМЕР_7 , актовий запис від 13.10.2000 року №359.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24.06.2016 року серії НОМЕР_8 , актовий запис №4454.

14.12.2016 року ОСОБА_6 , а 10.01.2019 року ОСОБА_5 звернулися до державного виконавця Четвертої запорізької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_7 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.03.2019 року ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_7 .

Зі змісту позовної заяви фактично вбачається, що фактично ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою як спадкоємці. При цьому, будь-які відомості, що нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва на право спадщини через дії відповідача ОСОБА_2 або державного реєстратора, відсутні.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не були учасниками спірних відносин між іпотекодержателем та іпотекодавцем, у зв`язку з чим, суд вважає, що в даному спорі права ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діями ОСОБА_2 та державного реєстратора порушені не були.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127(далі - Порядок № 1127), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

При реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем в обов`язки державного реєстратора не входить отримувати відомості зі Спадкового реєстру та відповідно повідомляти про це спадкоємців.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є неналежними позивачами у справі, а тому відсутні й правові підстави для задоволення їх позовних вимог.

Щодо неналежного відповідача

При розгляді позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь Сергія Вікторовича про визнання незаконними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд виходить з того, що частиною першоюстатті 48 ЦПК Українипередбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач- це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові до такого відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (провадження № 14-61цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (провадження № 14-94цс19) та інших звертала увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі№ 520/13067/17 зроблено висновок, що «позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі№ 680/214/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі№ 823/2042/16(провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майноє цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13 січня 2021 року в справі№ 753/905/18(провадження № 61-12528св19), від 10 березня 2021 року у справі№ 127/2209/18(провадження № 61-17711св20, ЄДРСРУ № 95574628), від 17 березня 2021 року у справі№ 201/8844/18(провадження № 61-13663св20, ЄДРСРУ № 95654049)

Таким чином, належним відповідачем у справі про визнання незаконним та скасування рішення реєстратора на нерухоме майно має бути саме особа, за якою зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості, в даному випадку - ОСОБА_2 , а державний реєстратор Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь С.В. є неналежним відповідачем, тому відносно останнього позовні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Щодо порушення прав ОСОБА_4

ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» вимогою від 13.12.2019 року №13/12/19 про усунення порушення умов кредитного договору повідомляло ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про:

- зміну кредитора (відступлення права вимоги за кредитним договором від 12.12.2019 року);

- наявність заборгованості у позивача ОСОБА_4 станом на 12.12.2019 року у сумі 3752 527 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту становить 1868 183 грн., заборгованість по процентам складає 1884344,20 грн.;

- намір ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» продати іпотечне майно або набути право власності на іпотечне майно;

- нові реквізити для погашення заборгованості.

Для запобіганню вчиненню вищезазначених дій (продати іпотечне майно або набути право власності на іпотечне майно) ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» запропонувало позивачу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 протягом 30 днів з моменту отримання вимоги виконати основне зобов`язання за Кредитним договором.

Зазначені повідомлення ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» направило 13.12.2019 року цінним листом на адресу ФОП ОСОБА_4 - АДРЕСА_5 та ОСОБА_7 - АДРЕСА_6 .

Таким чином, судом встановлено, що фактично ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» направила ОСОБА_7 та ОСОБА_4 лише по одному цінному листу і відсутні докази про їх вручення останнім.

Відповідно до п.61 Порядку № 1127, зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року № 189, відповідач ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» повинен був направити два таких листа.

При цьому, для перевірки наданих відповідачем доказів, судом зроблено роздруківку з сайту «Укрпошта» за номерами відправлення.

Однак, згідно з вказаної довідки вбачається, що відстежити надане рекомендоване повідомлення не має можливості через його відсутність у системі.

Оцінка судом виконання іпотекодержателем вимоги щодо повідомлення боржника про усунення порушення та дій державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2

09.10.2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право: 38647611; дата, час державної реєстрації: 09.10.2020 року; індексний номер: 54562426 від 13.10.2020 року) за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2192836823101, реєстрацію права власності на житловий будинок).

На думку суду, ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» не було дотримано вимог ст. ст. 35, 37,38 ЗУ «Про іпотеку» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127(далі - Порядок № 1127), щодо обов`язкового належного повідомлення іпотекодавця про свій намір на продаж майна або реєстрації права власності за собою, виходячи з такого.

Порядком № 1127 визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пункт 61 Порядку № 1127, зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року № 189, якими визначено, що: «Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк».

У судовому засіданні встановлено, що вимоги про усунення порушення ТОВ «ФК «УКРФІНАНСТАНДАРТ» у порушення п.61 Порядку №1127направляло лише один раз 13.12.2019 року поштовим відправленнямз оголошеноюцінністюОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який на той час вже помер. З наданих до суду відповідачем ОСОБА_2 документів не вбачається, що направлене ОСОБА_7 та ОСОБА_4 поштове відправлення їм було вручене.

Суд вважає за доцільне врахувати останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22), в якій наголошено, що обов`язковою умовою при вирішенні питання перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги та дотримання строку, зазначеного в ній. За обставинами цієї справи банк направив на адресу іпотекодавця повідомлення-вимогу про обов`язок достроково сплатити заборгованість за кредитним договором та попередив про наслідки невиконання. Проте у справі немає доказів вручення повідомлення-вимоги боржнику, відповідно до матеріалів справи поштове відправлення повернулося без вручення адресату за спливом строку зберігання, що було перешкодою у вчиненні державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій.

Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи касаційної скарги про необов`язковість особистого вручення повідомлення-вимоги боржнику з посиланням на пункт 6.2 іпотечного договору, оскільки така домовленість сторін не спростовує обов`язку реєстратора перед здійсненням відповідних процедур отримати документ, що підтверджує факт отримання іпотекодавцем (боржником) письмової вимоги іпотекодержателя.

Отже, суд в даному випадку виходить з того, що у матеріалах справи відсутні докази одержання боржником двох письмових вимог про усунення порушень (з періодичністю не менше ніж один місяць), а відтак і факту завершення 30-денного строку з моменту отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

Як наслідок цього, у державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня С.В. були підстави саме для відмови у вчиненні державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 .

Таким чином, за браком документів, потрібних для державної реєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 , така реєстрація здійснена з порушенням приписівЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»і Порядку № 1127, що підлягає застосуванню до спірних відносин саме у тій редакції її правил, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент вчинення такої державної реєстрації.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі № 646/2138/19 (провадження № 61-4526св23).

Крім того, суд звертає увагу, що в даному випадку ОСОБА_2 звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок за адресою: АДРЕСА_4 , вартість якого склала на момент реєстрації права власності за ОСОБА_2 2779782 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2014 року позов у справі №908/1419/14 задоволено повністю: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості на загальну суму 2764481 грн. 91 коп.

На цей час відкрито виконавче провадження і з ОСОБА_4 стягуются відповідні кошти.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 звернув стягнення на предмет іпотеки об`єкт, який коштує більше, ніж заборгованість відповідно до вказаного рішення суду і фактично відбувається подвійне стягнення заборгованості.

Щодо ефективного способу захисту прав позивача

Оцінюючи вибір правомірного та ефективного способу захисту прав позивача, суд виходить з того, що згідно з частинами першою, другоюстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під час розгляду справи суд має з`ясувати, чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у таких правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

При зверненні з позовом до суду позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 просили визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня Сергія Вікторовича (номер відомостей про речове право: 38647611; дата, час державної реєстрації: 09.10.2020 року; індексний номер: 54562426 від 13.10.2020 року) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2192836823101).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина першастатті 15 ЦК України).

Устатті 16 ЦК Українивизначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Якщо позивач вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другоїстатті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьомупозивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогамзакону, тобтоз порушенням прав позивача.

При розгляді цієї справи по суті судом встановлено порушення прав позивача ОСОБА_4 . Як наслідок, суду необхідно встановити належний та ефективний спосіб захисту прав позивача з огляду на обставини цієї справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 37 Закону України «Про іпотеку»(у редакції, чинній на момент звернення з позовом)рішення про реєстрацію права власностііпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки,може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

При цьому абзацом другим частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових права на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, щоу разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішеннячи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав,державний реєстраторчи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону)проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових праввідповідно до цьогоЗакону.

Оскільки порушення прав позивача ОСОБА_4 відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 , заявлені неюпозовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію праввід 13.10.2020 рокуопосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 16 ЦК України.

Судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.

З урахуванням викладеного суд дійшов переконання, що правомірним, тобто таким, що відповідає природі порушеного цивільного права й характеру цивільних відносин між учасниками спору, та ефективним, тобто дієвим, способом захисту порушеного права є скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та вважає за необхідне скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня Сергія Вікторовича (номер відомостей про речове право: 38647611; дата, час державної реєстрації: 09.10.2020 року; індексний номер: 54562426 від 13.10.2020 року) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2192836823101).

На думку суду у задоволенні позову в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно необхідно відмовити, з причин, зазначених вище, а саме: задоволення позовної вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у своєму позові не прохали стягнути на їхню користь судові витрати, тому суд їх покладає на позивачів.

Керуючись ст.ст. 5, 48, 141, 223, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 207, 387, 388, 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 12, 33, 35, 36, 38 ЗУ «Про іпотеку», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь Сергія Вікторовича (місце знаходження: 71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Центральна, буд. 1) про визнання незаконними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь Сергія Вікторовича (місце знаходження: 71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Центральна, буд. 1) про визнання незаконними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетінь Сергія Вікторовича (місце знаходження: 71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Центральна, буд. 1) про визнання незаконними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про визнання незаконними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області Плетіня Сергія Вікторовича (номер відомостей про речове право: 38647611; дата, час державної реєстрації: 09.10.2020 року; індексний номер: 54562426 від 13.10.2020 року) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, літ. Г-2, загальної площею 204,2 кв.м., житлова площа 83,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2192836823101).

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.12.2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод