ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер 636/2731/20
Номер провадження 22-ц/818/2554/23
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2023 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалуЧугуївського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від16травня 2023року вскладі суддіГуменного З.І.,усправі№636/2731/20за позовом ОСОБА_1 доСадівничого товаристваагропромислового комбінату«Чугуївський»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору, ОСОБА_2 ,про визнаннярішень незаконними,стягнення коштівта зобов`язаннявчинити певнідії,
в с т а н о в и в :
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Садівничого товариства агропромислового комбінату «Чугуївський» (далі СТ АПК «Чугуївський»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточненої позовної зави від 17 березня 2021 року, просив:
Визнати незаконним прийняте правлінням товариства рішення, оформлене Протоколом № 07/06-2020 від 07 червня 2020 року «Про виключення членів товариства» та зобов`язати відповідача відмінити таке рішення.
Визнати незаконним прийняте правлінням товариства рішення, оформлене Протоколом № 02/07-2020 від 02 липня 2020 року «Про відключення електроенергії» та зобов`язати відповідача відмінити таке рішення.
Визнати незаконним Акт «Про відключення електроенергії».
На підставістатей 1212та 1213ЦК України,повернути неправомірноздобуті коштизагальною сумою9800,00 грн, асаме:3000,00грн незаконностягнутих коштів, 3000,00грн накладенихна ньогоштрафу тапені,3000,00грн додатковоїплати заохорону,яка невиконувалась,600,00грн авансових платежівза невикористануелектроенергію, 200,00 грн відшкодування стягнутих коштів за підключення до енергопостачання.
Стягнути з СТ АПК «Чугуївський» на його користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн, витрати,пов`язаніз правовоюдопомогою уповному обсязі та витрати по оплаті судового збору у повному обсязі.
Ухвалою Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2023 року позов залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що провадження у справі відкрито 10 вересня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. В судові засідання, призначені на 09 лютого 2023 року, 29 березня 2023 року та на 16 травня 2023 року позивач не з`явився, заяви про відкладення судового засідання або розгляд справи без його участі не подавалися, причини неявки суду не повідомляв, хоча про дати судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.
30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, що діє і зараз. У зв`язку з чим, він 03 березня 2022 року був вимушений виїхати з території України, даний факт підтверджується відміткою у паспорті громадянина України для виїзду за кордон. 06 березня 2022 року він прибув у Францію, де отримав довідку тимчасового захисту. 26 жовтня 2023 року він приїхав в Чугуївський міський суд Харківської області та дізнався, що його позов залишено без розгляду. Зазначає, що під час евакуації він втратив свій телефон, в якому зберігались і інші важливі дані, та не запам`ятав ні номери телефонів, ні номер справи, він не мав можливості дізнатися про зміни обставин по його справі. Тому, проживаючи у Франції, він був позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях або направити до суду заяву про розгляд справи без його участі, про перенесення розгляду справи чи повідомити суд про причини своєї неявки. Крім того, його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
Інші учасники справи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Всудовезасіданняапеляційногосуду сторони учасники судового розгляду не з`явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 14 грудня 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 отримано 07 грудня 2023 року (том 2, а.с.92);
Агропромисловий комбінат «Чугуївський» отримано 07 грудня 2023 року (том 2, а.с.93);
ОСОБА_2 отримано 07 грудня 2023 року (том 2, а.с.94).
12 грудня 2023 року до суду надійшли заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проведення судового засідання 14 грудня 2023 року без їх участі (том 2, а.с.95-98).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального праваіз дотриманнямнорм процесуальногоправа. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 16 травня 2023 року на підставі пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в судові засідання, призначені на 09 лютого 2023 року, 29 березня 2023 року та на 16 травня 2023 року повторно не з`явся, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не подавав.
Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що в липні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до СТ АПК «Чугуївський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про визнання рішень незаконними, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії ( т.1, а.с. 3-8).
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 10 вересня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 20 жовтня 2020 року на 11 год. 00 хв. (т.1, а.с. 71).
Судові повістки про виклик до суду на судові засідання, призначені на 29 березня 2023 року та на 16 травня 2023 року направлялись на адресу ОСОБА_2 та повернуті до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.2, а.с. 36, 44), що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки.
Статтею 129 Конституції Українивизначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвсі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тож, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частини 5, пункту 2 частини 7, пункту 4 частини 8статті 128 ЦПК Українисудова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини 8статті 128 ЦПК України).
Отже за змістом наведених положень процесуального закону повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днемвручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Українипідставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивач у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Близький за змістом висновок сформульований у постанові Верховного Судувід 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанова Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
У справі, яка переглядається, судові повістки про день (29 березня 2023 року, 16 травня 2023 року), час та місце розгляду справи судом першої інстанції надіслані на зазначену позивачем адресу ( АДРЕСА_1 ), повернуті до суду з відміткою АТ «Укрпошта» від 28 березня 2023 року, від 08 травня 2023 року «Адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2, а.с. 36, 44), що відповідно до пункту 4 частини 8статті 128 ЦПК Українивважається підтвердженням належного повідомлення учасника в день проставлення у поштових повідомленнях цієї відмітки.
У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270(далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніхчленів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівниками АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у місцевого суду не було підстав не враховувати причини повернення до суду судових повісток під час вирішення питання про повідомлення заявника про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції.
Врученням судової повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17,від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі№ 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
Оскільки позивач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, не з`явився у судові засідання, призначені на 29 березня 2023 року та на 16 травня 2023 року, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту3 частини 1статті 257 ЦПК України.
Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно зУказом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні воєнний стан, у зв`язку з чим він виїхав за межи України, суд не приймає, оскільки будь-яких доказів того, що нез`явлення до суду зумовлено введенням воєнного стану в Україні, позивач ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надавав. При цьому, з клопотанням про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів (за допомогою програмного забезпечення «EasyCon») позивач до суду першої інстанції не звертався.
Посилання вапеляційній скарзіна те,що узв`язку звтратою телефонупозивач не запам`ятав номер справи та не мав можливості дізнатися про рух справи, суд не приймає до уваги, оскільки вказанні данні можливо дізнатися с сайту «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справи» зазначивши прізвище сторони по справі, регіон та суд.
Також,відповідно довимог частини1статті 131ЦПК України учасникисудового процесузобов`язані повідомлятисуд прозміну свогомісця проживання(перебування,знаходження)або місцезнаходженняпід часпровадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (Рішення ЄСПЛ у справах «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
У Рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала судузалишенню без змін.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст.367,368,374, 375,381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 грудня 2023 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді І.В. Бурлака
В.Б. Яцина
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2023 |
Оприлюднено | 19.12.2023 |
Номер документу | 115703721 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Мальований Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні