Постанова

від 11.12.2023 по справі 915/458/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/458/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Колцун В.В.,

за участю представників:

від Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" Мокан О.О.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" Жук Ю.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) про ухвалення додаткового рішення

у справі №915/458/23

за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ"

про стягнення 1 359 759,67 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 р. Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 1359759,67 грн, з яких: 1084835,59 грн заборгованості за договором стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи "BARECON 89" №15-П від 07.06.2013 та 274924,08 грн пені за вказаним договором.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 28.03.2023 відкрито провадження у справі №915/458/23.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 у справі №915/458/23 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

31.07.2023 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення б/н від 31.07.2023 (вх.№10097/23 від 31.07.2023), в якій відповідач просив стягнути на його користь з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" 76157 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 у справі №915/458/23 стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 59532 грн.

Не погодившись з ухваленими рішеннями, Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулося з апеляційними скаргами, в яких просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 у справі №915/458/23 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 у справі №915/458/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та покласти витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" на професійну правничу допомогу у сумі 59532 грн на відповідача або зменшити їх розмір з урахуванням критерію співмірності з цінами за аналогічні послуги.

Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 20.11.2023 апеляційні скарги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 у справі №915/458/23 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 у справі №915/458/23 без змін; витрати зі сплати судового збору за подання Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 у справі №915/458/23 покладено на апелянта.

24.11.2023 до апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить стягнути на його користь з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48125 грн.

Вказана заява мотивована доведеністю понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 48125 грн.

07.12.2023 до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення №06/1211 від 05.12.2023 (вх.№3841/23/Д1 від 07.12.2023), в якому позивач просить зменшити розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" на професійну правничу допомогу у справі №915/458/23 з урахуванням принципу пропорційності та співмірності з ціною позову, а також з урахуванням витрат, вже понесених позивачем та стягнутих на користь відповідача на підставі додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 у цій справі. Зокрема, позивач посилається на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям реальності, розумності, обґрунтованості, пропорційності та співмірності зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом, ціною позову та цінами за аналогічні роботи, які існують на ринку юридичних послуг, а також становить надмірний тягар для Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", фінансовий стан якого істотно погіршився внаслідок запровадження воєнного стану.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 вирішено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/458/23 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено розгляд даної заяви на 11.12.2023 об 11:30.

У судовому засіданні 11.12.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" вищенаведену заяву підтримав; представник Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" висловив заперечення проти її задоволення та просив зменшити заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/458/23, колегія суддів зазначає наступне.

19.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" ("Замовник") та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" ("Адвокатське об`єднання") укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі договір б/н від 19.01.2023), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Замовник доручає та оплачує, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Замовнику правову допомогу, пов`язану з захистом прав та представництвом інтересів останнього при розгляді правових питань відповідно до умов зазначеного договору. Адвокатське об`єднання відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема, представляє інтереси Замовника з усіма необхідними повноваженнями в усіх судових органах, апеляційних та касаційних інстанціях, а також захищає інтереси Замовника в господарських справах.

Для надання юридичної допомоги Замовнику Адвокатське об`єднання залучає своїх старших партнерів, партнерів та адвокатів (пункт 1.4 договору б/н від 19.01.2023).

У пунктах 2.1, 2.2 договору б/н від 19.01.2023 узгоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє один рік. Якщо жодна зі сторін за два календарних тижня до терміну, визначеного в пункті 2.1 договору, не повідомила іншу про намір завершити дію договору, то договір вважається укладеним на той самий період.

В силу пунктів 4.1, 4.2 договору б/н від 19.01.2023 за правову допомогу, передбачену зазначеним договором, Замовник сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар), розмір якого врегульований додатковою угодою до цього договору. Замовник здійснює оплату за цим договором, а також витрати адвокатів Адвокатського об`єднання, понесені останніми, протягом 3 днів з моменту одержання звіту про виконання доручення та акту прийомки-передачі послуг (робіт).

Згідно з пунктами 1, 2 додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023 Адвокатське об`єднання бере на себе обов`язки надати Замовнику правову допомогу з представництва інтересів Замовника у Південно-західному апеляційному господарському суді в межах спору з Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" у справі №915/458/23. Зміст правової допомоги, зазначеної в пункті 1 цієї додаткової угоди, включає в себе: аналіз рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги та документів, поданих Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (підпункт 2.1 пункту 2); підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу (підпункт 2.2 пункту 2); супровід справи в суді апеляційної інстанції (підготовка та подача пояснень, заперечень, клопотань та інших процесуальних документів (за необхідності), участь у судових засіданнях) (підпункт 2.3 пункту 2).

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023 за надання послуг, визначених у підпунктах 2.1-2.3 пункту 2 цієї додаткової угоди, Замовник зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню плату в еквіваленті 1250 доларів США у гривнях за курсом продажу долару США, встановленим ПАТ "ПУМБ" на дату виставлення рахунку Адвокатського об`єднання.

Положеннями пункту 4 додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023 передбачено, що Замовник зобов`язується здійснити передплату за послуги, визначені у підпунктах 2.1-2.3 пункту 2 цієї додаткової угоди, в розмірі 100% від суми, вказаної в пункті 3 цієї додаткової угоди, протягом трьох днів з моменту отримання рахунку.

Протягом 7 календарних днів з моменту надання правової допомоги Адвокатське об`єднання складає та надсилає для підписання Замовнику акт наданих послуг (пункт 7 додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023).

На виконання додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023 Адвокатське об`єднання "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" рахунок на оплату №36 від 26.09.2023 на суму 48125 грн.

На підставі рахунку на оплату №36 від 26.09.2023 за договором б/н від 19.01.2023 відповідач сплатив на користь Адвокатського об`єднання "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" грошові кошти у сумі 48125 грн, про що свідчить копія інформаційного повідомлення про зарахування коштів №968 від 03.10.2023.

З детального опису робіт (наданих послуг) Адвокатського об`єднання "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" при розгляді Південно-західним апеляційним господарським судом апеляційних скарг у справі №915/458/23 вбачається, що розмір гонорару згідно з пунктом 3 додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023 становить 48125 грн і включає наступні роботи: аналіз та вивчення апеляційних скарг на рішення суду від 26.07.2023 і на додаткове рішення від 08.08.2023; аналіз рішень суду першої інстанції; аналіз доповнень до апеляційної скарги на рішення суду від 26.07.2023; підготовка відзивів на апеляційні скарги на рішення суду від 26.07.2023 і на додаткове рішення від 08.08.2023; підготовка додаткових письмових пояснень; дослідження судової практики в подібних правовідносинах; представництво інтересів в судових засіданнях; канцелярські витрати; абонентські витрати на телекомунікаційні засоби; оплата послуг помічників адвоката.

20.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт надання послуг №АО-01/11, згідно з яким на виконання договору б/н від 19.01.2023 та додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до нього були виконані наступні роботи (надані такі послуги): представництво інтересів Замовника у Південно-західному апеляційному господарському суді в межах спору з Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" у справі №915/458/23 (аналіз рішень суду першої інстанції, апеляційних скарг та документів, поданих позивачем; підготовка та подання відзивів на апеляційні скарги; супровід справи в суді апеляційної інстанції; підготовка та подача пояснень, заперечень, клопотань та інших процесуальних документів (за необхідності), участь у судових засіданнях 20.11.2023). Всього вартість вищенаведених робіт (послуг) становить 48125 грн.

Відзиви на апеляційні скарги та додаткові письмові пояснення у справі №915/458/23 від імені відповідача підписані адвокатом Жуком Юрієм Валерійовичем, який діяв на підставі ордеру серії ВТ№1040610 від 04.10.2023, виданого Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" у Південно-західному апеляційному господарському суді.

У судових засіданнях у даній справі в суді апеляційної інстанції представництво інтересів відповідача забезпечував адвокат Адвокатського об`єднання "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" Жук Юрій Валерійович, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як зазначалося вище, Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" до апеляційного господарського суду було подано відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення №06/1211 від 05.12.2023 (вх.№3841/23/Д1 від 07.12.2023), в якому позивач наголосив, зокрема, на тому, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, є необґрунтованою, не відповідає критерію розумності та неспівмірна зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом, ціною позову та цінами за аналогічні роботи, які існують на ринку юридичних послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Такий висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги б/н від 19.01.2023, укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ", разом з додатковою угодою №3 від 25.09.2023 до нього; складених на виконання даного договору детального опису робіт (наданих послуг) та акту надання послуг №АО-01/11 від 20.11.2023; рахунку на оплату №36 від 26.09.2023 на суму 48125 грн, інформаційного повідомлення про зарахування коштів №968 від 03.10.2023 у сумі 48125 грн, а також ордер серії ВТ№1040610 від 04.10.2023, виданий Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" на представництво адвокатом Жуком Юрієм Валерійовичем інтересів відповідача у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди №3 від 25.09.2023 до договору б/н від 19.01.2023 та акту надання послуг №АО-01/11 від 20.11.2023, складеного на виконання вказаного договору, гонорар адвоката за надання правової допомоги відповідачу у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 48125 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Під час вирішення питання щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах кожної з окремих інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Подібний правовий висновок Верховного Суду викладено у низці додаткових постанов останнього, зокрема, від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, від 16.03.2023 у справі №927/153/22 тощо.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Жук Юрій Валерійович в якості представника відповідача брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, сталої правової позиції позивача та ходу розгляду справи презюмується, у зв`язку з чим необхідність як повторного дослідження судової практики в подібних правовідносинах, так і складання адвокатом процесуальних документів, які містять правову позицію щодо предмета спору, викликають обґрунтовані сумніви щодо дійсної необхідності надання таких послуг (зокрема, їх неминучості).

Зміст відзивів на апеляційні скарги та додаткових письмових пояснень фактично зводиться до підтримки висновків суду першої інстанції, викладених в рішеннях останнього, які переглядались в апеляційному порядку, натомість доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування, при цьому правова позиція відповідача також залишилась незмінною, у зв`язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне відображення вказаної інформації у вищенаведених документах.

За таких обставин, наведені у детальному описі робіт окремі послуги щодо аналізу та вивчення апеляційних скарг, оскаржуваних рішень суду першої інстанції та дослідження судової практики в подібних правовідносинах фактично охоплюються послугою з підготовки адвокатом відзивів на апеляційні скарги, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішеннях місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості яких наголошувало Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ".

Подібний правовий висновок стосовного того, що формування правової позиції за наслідками вивчення судової практики охоплюється одночасно з послугою зі здійснення підготовки відповідного процесуального документа для подання його до суду відображено в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №916/3904/19.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) та, відповідно, стягнення з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 24062,50 грн (тобто 50% розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу), тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" 24062,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" б/н від 23.11.2023 (вх.№3841/23 від 24.11.2023) відмовити.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.12.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук