Ухвала

від 23.01.2024 по справі 915/458/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/458/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023

на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023

у справі № 915/458/23

за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі"

про стягнення заборгованості у сумі 1 359 759,67 грн ,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.12.2023 надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023, на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023, на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 (повний текст складено 27.11.2023), на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 (повний текст складено 27.11.2023) у справі №915/458/23, подана засобами поштового зв`язку 18.12.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23, заявник посилається на п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, скаржником вмотивовано подання касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 на підставі п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Водночас, крім вищезазначених судових рішень, скаржник оскаржує додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 та просить ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, підставою, на якій подається касаційна скарга в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 скаржник зазначає пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Враховуючи викладене касаційна скарга Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2023, на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023, на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 915/458/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.