Ухвала

від 18.12.2023 по справі 495/2408/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8588/23

Справа № 495/2408/23

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

18.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційнийсуд вскладі суддіСєвєрової Є.С.,перевіривши впорядку вирішенняпитання провідкриття апеляційногопровадження апеляційнускаргу ОСОБА_1 нарішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 26.10.2023по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесатурист» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення індексації заробітної плати, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 26.10.2023 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , 14.11.2023 через засоби поштового відправлення, подав апеляційну скаргу, в строк, визначений ч.1ст.354 ЦПК України, проте яка не оплачена судовим збором, а тому апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, з наступних підстав.

Позивачем заявлені наступні позовні вимоги про: визнання наказу незаконним та поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення індексації заробітної плати, стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, стягнення моральної шкоди, стягнення невиплаченої грошової компенсації за невикористану відпустку.

Заявник вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на викладене, заявник є звільненим від сплати судового збору за позовні вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, однак за позовні вимоги, які випливають із трудових відносин, судовий збір справляється за ставками, визначеними п.п. 7 п.1 ч.2 ст. 4 цього Закону.

Так, відповідно до положень ч.1ст. 94 КЗпП Українитач. 1ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відповідно дост. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановленост. 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначенаст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставіст. 2 Закону України «Про оплату праці»структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, розробленої відповідно доЗакону України від 17 вересня 1992 року «Про державну статистику»таЗакону України «Про оплату праці»з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Крім того, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" відповідно його преамбули визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі ст.ст. 1,2 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Вказані правові норми свідчать про те, що індексація не є оплатою праці, тобто не є складовою заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на заявлені позивачем вимоги про стягнення середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення індексації заробітної плати, стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, стягнення моральної шкоди, стягнення невиплаченої грошової компенсації за невикористану відпустку.

Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляєтьсяу відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січнякалендарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п.2 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2023 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1073,60 грн.

Згідно з пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями), за подачу апеляційної скарги на рішення суду ставкою судового збору є 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позов подано до суду 10.03.2023, заявлено 5 вимог майнового характеру.

Таким чином, апелянту слід сплатити судовий збір за 5 вимог майнового характеру у розмірі 8052 грн., 00 коп. (1073,60 грн. х 5 х 150%) на наступний рахунок:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

Пунктом 3.8.Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Тобто необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного судового рішення.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Одеського апеляційного суду в оригіналі.

За таких обставин, суддя, встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє скаржника та надає йому строк, у відповідності до ч.2 ст.185ЦПК Українидля усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, звертається увага апелянта, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно зі ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, суддя, встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє скаржника та надає йому строк, у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виправивши зазначені недоліки, скаржнику необхідно надати апеляційному суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

У разі невиконання даної ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 26.10.2023по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесатурист» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення індексації заробітної плати, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати скаржнику у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання даної ухвали буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. ст. 185, 357 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова