Рішення

від 05.12.2023 по справі 915/1833/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Справа № 915/1833/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Літкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; пошт.адреса: АДРЕСА_2 ; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача: Садівничого товариства "Активіст" (м.Миколаїв, вул.Безіменна (Шкапіна), буд.52/2; ідент.код 23038643; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса ел.пошти представника - Літкової Л.В.: ІНФОРМАЦІЯ_3 ),

про: визнати незаконними та недійсними рішення загальних зборів СТ «Активіст» оформлені протоколом №10 від 18.07.2021; визнати протиправним і незаконним збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.12.2021 до Садівничого товариства «Активіст», в якій просив суд визнати протиправною та незаконною зміну цільового призначення садових ділянок Садівничого товариства «Активіст» з садівництва на житлову забудову способом збільшення потужності електричної трансформаторної підстанції товариства, оскільки, на думку позивача, це відкриває порушникам закону нові необмежені можливості для подальшої забудови території товариства і остаточного знищення таким чином Садівничого товариства «Активіст» (надалі - СТ «Активіст»).

Ухвалою суду від 22.12.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання такої ухвали від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява б/н від 07.02.2022, в якій останній просить суд: 1) визнати незаконним і недійсним протокол загальних зборів СТ «Активіст» №10 від 18.07.2021 і записані в ньому рішення; 2) визнати протиправним і незаконним збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції СТ «Активіст» роботу над чим злочинно розпочало правління товариства.

Ухвалою суду від 14.02.2022 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до СТ «Активіст», прийнято позовну заяву до розгляду, в редакції уточненої позовної заяви б/н від 07.02.2022, та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.03.2022.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує наступне:

- оспорюваний протокол не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в такому протоколі не вказана загальна кількість членів товариства, не вказана кількість членів, які взяли участь в загальних зборах, не вказано, скільки членів голосувало "за", скільки "проти", скільки "утрималося" по жодному з питань порядку денного. Неможливо встановити, чи був кворум і чи були ці збори правомочні. Протокол також не містить відомостей стосовно голови зборів та секретаря. Невідомо, хто виступав і з якого питання, чий виступ був "за", а чий - "проти", тощо;

- визнання протиправною та незаконною зміни цільового призначення садових ділянок СТ «Активіст» з садівництва на житлову забудову способом збільшення потужності електричної трансформаторної підстанції товариства, позивач обґрунтовує тим, що таке збільшення потужності відкриває порушникам закону нові необмежені можливості для подальшої забудови території товариства будинками великої площі та етажності і остаточного знищення таким чином садівниче товариство.

15.03.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва, тому Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду даної справи, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Також тривалий час Господарський суд Миколаївської області вимушений вживати заходи з пошуку та упорядкування господарських справ, які знаходились у провадженні суду до припинення здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, ракетного обстрілу та руйнування будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якій знаходився Господарський суд Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану.

Ухвалою суду від 27.12.2022 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2023.

25.01.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 25.01.2023 розгляд справи призначено на 27.02.2023.

У підготовчому засіданні 27.02.2023 судом оголошено перерву до 22.03.2023.

Відповідач у відзиві від 22.03.2023, заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- відповідач підтверджує, що позивач є членом СТ «Активіст» з 2003 року та користується земельними ділянками № НОМЕР_2 , НОМЕР_3;

- оспорювані загальні збори відбулись 18.07.2021 відповідно до вимог закону та статуту СТ «Активіст», на яких позивач особисто був присутнім. Порушення вимог закону та/або статуту під час скликання та проведення загальних зборів позивач не визначає;

- позивач не визначає у позовній заяві свого порушеного права за захистом якого він звернувся до суду;

- прийняття загальними зборами рішення щодо збільшення потужностей трансформаторної підстанції, відповідно до ст.15 закону України «Про кооперацію» відноситься до компетенції загальних зборів. Відповідно до прийнятого зборами від 18.07.2021 рішення, голові правління було доручено організувати вивчення питання щодо можливості/необхідності збільшення потужності існуючої трансформаторної підстанції. З вказаною метою була створена робоча група, яка проводить роботи по вивченню можливості такого збільшення. В свою чергу, робота по вивченню цього питання не порушує прав позивача.

22.03.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 22.03.2023 розгляд справи призначено на 06.04.2023.

У підготовчому засіданні 06.04.2023 судом оголошено перерву до 08.05.2023.

08.05.2023 судом відкладено підготовче засідання на 01.06.2023 за відповідним клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 01.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2023.

21.06.2023 судом розгляд справи по суті не було розпочато з метою надання позивачу можливості представити суду оригінал протоколу №10 від 18.07.2021, копія якого додана ним до позовної заяви. У засіданнях 21.06.2023 та 30.06.2023 судом оголошувались перерви відповідно до 30.06.2023 та 27.07.2023.

Ухвалою суду від 27.07.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано Миколаївський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Ваше право», адвоката Бабченка Дмитра Івановича надати суду в строк до 05.09.2023 оригінал протоколу загальних зборів Садівничого товариства "Активіст" №10 від 18.07.2021, а у разі відсутності такого документу надати суду письмові пояснення щодо обставин приймання-передачі вказаного документа. Підготовче засідання відкладено на 05.09.2023.

05.09.2023 відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи завіреної копії протоколу загальних зборів №10 від 18.07.2021 з додатками (т.1 а.с.195-204). У зв`язку з неявкою позивача судом відкладено розгляд справи на 10.10.2023.

10.10.2023 судом відкладено розгляд справи на 02.11.2023 за клопотанням відповідача, через неможливість явки останнього.

У зв`язку з оголошенням у Миколаївській області та місті Миколаєві повітряної тривоги, у підготовчому засіданні 02.11.2023 суд оголосив перерву до 14.11.2023.

У судовому засіданні 14.11.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 14.11.2023 судом оголошено перерву до 04.12.2023.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 04.12.2023 сторони підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 04.12.2023 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 05.12.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством; діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію», кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 10 Закону України «Про кооперацію», членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.03.1990 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - садівничого товариства «Активіст» (ідент. код 23038643).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 - з 2003 року є членом Садівничого товариства «Активіст» та користується садівничими ділянками НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Як передбачено статтею 15 Закону України «Про кооперацію», вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Сторонами не заперечується, що на 18.07.2021 були призначені загальні збори членів СТ «Активіст». Позивач підтвердив суду, що 18.07.2021 він особисто був присутній на загальних зборах членів СТ «Активіст». Результати зборів були оформлені протоколом №10.

Копія примірника протоколу №10 від 18.07.2021 була додана позивачем до позовної заяви (т.1 а.с.6-8). Зазначена копія оформлена у вигляді листа з кутовим штампом СТ «Активіст» з вихідними реквізитами - №38 від 31.07.2021. Відтиск печатки відсутній, підпис невідомої особи міститься поряд з написом «Правління СТ «Активіст». Позивач зазначає, що вказаний документ йому видали безпосередньо у СТ «Активіст» на його запит. Під час розгляду справи позивачем було додано до матеріалів справи оригінал вказаного протоколу (т.2. а.с.7, 8).

Відповідачем, в свою чергу, також надано суду завірену копію протоколу загальних зборів №10 від 18.07.2021 з додатками (т.1 а.с.195-204) (оригінал було оглянуто судом під час дослідження доказів). При цьому, представник відповідача зазначив, що за традицією, що склалась у садівничому товаристві, спочатку протокол ведеться у рукописному вигляді у журналі ведення протоколів (т.1 а.с.205-208). В подальшому протокол виготовляють у друкованому вигляді.

Слід зазначити, що за своєю формою надані позивачем та відповідачем протоколи мають значні відмінності. Зокрема, протокол наданий позивачем не містить відомостей про кількість членів товариства присутніх на зборах, наявність кворуму тощо. Додатки до вказаного протоколу відсутні.

До протоколу наданого відповідачем додано Відомість присутніх на загальних зборах та Реєстр членів товариства присутніх на загальних зборах 18.07.2023 (т.1, а.с.199-204).

У обох варіантах протоколу №10 від 18.07.2021 тотожніми є наявність пункту 1 порядку денного, а саме питання розв`язання проблем зі збільшенням потужності трансформаторної підстанції. Також можна дійти висновку, що прийняте з цього питання рішення зборів передбачало надання голові правління доручення створити робочу групу фахівців для аналізу ситуації та формування висновків.

Пояснень з приводу видачі гр. ОСОБА_1 іншого примірнику протоколу, ніж той, що надано відповідачем суду, представником відповідача не надано. При цьому, факт видачі позивачеві протоколу №10 від 18.07.2021 на його запит, відповідачем не заперечується.

Зазначені обставини, на думку суду, можуть свідчити або про відсутність вказаного протоколу на момент надання його примірника на запит позивача, або про недбалість працівників СТ «Активіст», якими з невідомих причин видано гр. ОСОБА_1 протокол №10 від 18.07.2021 в іншій редакції.

Слід зазначити, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, які викладенні, зокрема, у постановах від 28.01.2021 у справі №910/15906/19, від 02.04.2019 у справі №927/546/18, від 07.09.2021 у справі №916/2506/21, під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При цьому, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Позивач стверджує, що 18.07.2021 він особисто був присутній на загальних зборах членів СТ «Активіст», однак позивачем заперечується факт реєстрації на зборах 287 членів товариства. В той же час доказів в підтвердження вказаного позивачем суду не надано.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Із змісту наведених норм ГПК України вбачається, що право на звернення до суду виникає з моменту порушення прав суб`єктів правовідносин у спорах, які віднесені до юрисдикції господарського суду, і тільки в цьому випадку їх права можуть бути захищені судом.

Така правова позиція суду ґрунтується на тому, що у випадку задоволення позову, поданого до того як права позивача були порушені, втрачають сенс положення статті 4 ГПК України і складається практика коли позивачі можуть звертатися до суду задовго до порушення їх прав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У господарському провадженні особами здійснюється реалізація права на захист їх цивільних прав за допомогою певних способів захисту.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваних рішень загальних зборів членів садівничого товариства судом має бути встановлено, в першу чергу, чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного протоколу загальних зборів членів садівничого товариства, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним рішенням, і в результаті визнання рішення (чи його окремих положень) недійсним, майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Як встановлено судом під час розгляду справи, причиною виникнення спірних правовдносин у даній справі стало питання щодо збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції СТ «Активіст», яке вирішувалось на загальних зборах членів садівничого товариства 18.07.2021, за результатами якого зборами було доручено голові правління СТ «Активіст» вирішити питання з модернізації (збільшення потужності) трансформаторної підстанції. Позивач вважає таке рішення протиправним і незаконним, оскільки, на його думку, таке збільшення потужності трансформаторної підстанції відкриває порушникам закону нові необмежені можливості для подальшої забудови території товариства, протиправної та незаконної зміни цільового призначення садових ділянок СТ «Активіст» з садівництва на житлову забудову і, як наслідок, будівництво непритаманних садівничому кооперативу споруд (великої площі та поверховості), що суперечить самій ідеї саду та призведе до остаточного знищення садівничого товариства.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З приводу посилання позивача на порушення спірним рішенням його прав, суд вважає за необхідне зазначити, що прямого причинного зв`язку між можливим збільшенням потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст» та зростанням кількості нових будинків у вказаному товаристві не вбачається, оскільки така забудова залежать від багатьох інших факторів. Опосередковано таке збільшення може мати вплив, однак достеменно це неможливо встановити, оскільки підставою для модернізації трансформаторної підстанції може бути знос обладнання, а необхідність збільшення потужності викликана, наприклад, збільшенням обсягів споживання електроенергії вже існуючими споживачами.

Згідно ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а має бути ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, позивачем не наведено, яким чином забудова садівничого товариства новими будинками впливає на його корпоративні чи інші права віднесені до юрисдикції саме господарських судів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи позивачем не доведено порушення рішеннями загальних зборів СТ «Активіст» від 18.07.2021, зокрема, рішенням щодо можливого збільшення потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст», його корпоративних прав як члена садівничого товариства та іншого майнового або немайнового права у спорі, що віднесений до юрисдикції саме господарських судів.

В разі, якщо позивач має докази, що забудова території товариства здійснюється злочинним шляхом, то припинення або запобігання вказаним порушенням мають відбуватись в порядку кримінального провадження шляхом подання відповідної заяви до правоохоронних органів.

В разі, якщо позивач вважав, що прийняття загальними зборами рішення СТ «Активіст» про внесення змін до статуту товариства в частині збільшення максимальної площі садового будиночку з 50 кв.м до 300 кв.м, є протиправним та незаконним, він не був позбавлений права та можливості оскаржити вказане рішення.

У разі ж порушення новими забудовами права позивача на користування належними йому садівничими ділянками у той чи інший спосіб, він не позбавлений права вимагати усунення перешкод у користуванні подавши відповідний негаторний позов.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 15.12.2023 року.

Суддя М.В.Мавродієва