Постанова

від 07.03.2024 по справі 915/1833/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/1833/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Аленін О.Ю., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

представники сторін не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023, суддя суду першої інстанції Мавродієва М.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 15.12.2023

по справі №915/1833/21

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Садівничого товариства «Активіст»

про визнання незаконними та недійсними рішення загальних зборів СТ «Активіст», оформлених протоколом №10 від 18.07.2021; визнання протиправним і незаконним збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.12.2021 до Садівничого товариства «Активіст», в якій просив суд визнати протиправною та незаконною зміну цільового призначення садових ділянок Садівничого товариства «Активіст» з садівництва на житлову забудову способом збільшення потужності електричної трансформаторної підстанції товариства, оскільки, на думку позивача, це відкриває порушникам закону нові необмежені можливості для подальшої забудови території товариства і остаточного знищення таким чином Садівничого товариства «Активіст».

В подальшому від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява б/н від 07.02.2022, в якій останній просив суд:

1) визнати незаконним і недійсним протокол загальних зборів СТ «Активіст» №10 від 18.07.2021 і записані в ньому рішення;

2) визнати протиправним і незаконним збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції СТ «Активіст», роботу над чим злочинно розпочало правління товариства.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує наступне:

- оспорюваний протокол не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в такому протоколі не вказана загальна кількість членів товариства, не вказана кількість членів, які взяли участь в загальних зборах, не вказано, скільки членів голосувало "за", скільки "проти", скільки "утрималося" по жодному з питань порядку денного. Неможливо встановити, чи був кворум і чи були ці збори правомочні. Протокол також не містить відомостей стосовно голови зборів та секретаря. Невідомо, хто виступав і з якого питання, чий виступ був "за", а чий - "проти", тощо;

- визнання протиправною та незаконною зміни цільового призначення садових ділянок СТ «Активіст» з садівництва на житлову забудову способом збільшення потужності електричної трансформаторної підстанції товариства, позивач обґрунтовує тим, що таке збільшення потужності відкриває порушникам закону нові необмежені можливості для подальшої забудови території товариства будинками великої площі та етажності і остаточного знищення таким чином садівниче товариство.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції зазначив, що прямого причинного зв`язку між можливим збільшенням потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст» та зростанням кількості нових будинків у вказаному товаристві не вбачається, оскільки така забудова залежать від багатьох інших факторів. Опосередковано таке збільшення може мати вплив, однак достеменно це неможливо встановити, оскільки підставою для модернізації трансформаторної підстанції може бути знос обладнання, а необхідність збільшення потужності викликана, наприклад, збільшенням обсягів споживання електроенергії вже існуючими споживачами.

На думку суду першої інстанції, не наведено, яким чином забудова садівничого товариства новими будинками впливає на його корпоративні чи інші права, захист яких віднесені до юрисдикції саме господарських судів.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що під час розгляду справи позивачем не доведено порушення рішеннями загальних зборів СТ «Активіст» від 18.07.2021, зокрема, рішенням щодо можливого збільшення потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст», його корпоративних прав як члена садівничого товариства та іншого майнового або немайнового права у спорі, що віднесений до юрисдикції саме господарських судів.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21.

Апелянт зазначив, що безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що позивач не навів доказів порушення вимог закону і статуту під час скликання і проведення оскаржуваних загальних зборів, а також свого порушеного права. Апелянт вважає, що порушення закону, статуту товариства і права позивача полягає в тому, що його садова ділянка незаконними діями і бездіяльністю Відповідача перетворюється на самітній островець в масиві незаконної житлової забудови сусідніх ділянок.

Апелянт вказав, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 80 ГПК України, прийняв до розгляду надану відповідачем з пропуском строку на подання доказів копію протоколу загальних зборів СТ «Активіст» №10 від 18.07.2021. На думку позивача, наданий відповідачем примірник протоколу є сфабрикованим та містить неправдиві відомості, оскільки даний примірник відрізняється від наявного у позивача примірника даного протоколу. Це свідчить про те, що суд протиправно розглядав неналежні докази рівноправно з належними.

Апелянт також зазначив, що суд першої інстанції відмовив в його проханні викликати в засідання кількох свідків, чиї підписи підроблені або їх взагалі нема, а також не оформив його свідчення в статусі свідка. Суд також проігнорував явну потребу і можливість призначити експертизу по справі, яку дозволяють зробити ст. 98, 99 ГПК України

Апелянт вказує, що несправедливе рішення суду І інстанції стало можливе через явне недотримання, порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 грудня 2023 року по справі № 915/1833/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, апелянт просить винести окремі ухвали, якими:

- зобов`язати прокуратуру і поліцію м. Миколаєва відкрити кримінальне провадження стосовно поданого в суд сфабрикованого протоколу загальних зборів СТ «Активіст» №10 від 18.07.2021 і притягнення винних до відповідальності за законом.

- поставити на вид Миколаївській міській раді і міському голові їх неналежне, недбале ставлення до своїх посадових обов`язків щодо контроля землекористування в СТ "Активіст" в м. Миколаєві.

Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Садівничого товариства «Активіст» надійшли заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21.

Відповідач вказав, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.?

Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення.

Ну думку відповідача доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, не містять: фактів, які підтверджують не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; не містить доказів обставин, що мають значення для справи і які суд першої інстанції визнав встановленими; зазначення невідповідності висновків суду, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального та процесуального права.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 року у справі №915/1833/21 - без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1833/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Аленін О.Ю., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/1833/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1833/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1833/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу Садівничого товариства «Активіст» - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 надав відповідачу копію апеляційної скарги наручно, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 26.02.2024; призначено справу №915/1833/21 до розгляду на 07 березня 2024 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

07.03.2024 представники сторін у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

07.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Садівничого товариства «Активіст» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, якою призначено справу №915/1833/21 до розгляду на 07 березня 2024 року о 11:00, направлялася засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену позивачем в апеляційній скарзі - АДРЕСА_1 , однак повернулась без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить направляти йому всі процесуальні документи на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 01.03.2024 копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, якою призначено справу №915/1833/21 до розгляду на 07 березня 2024 року о 11:00, була доставлена до електронної скриньки ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 09.02.2024.

Викладені вище обставини свідчать про те, що апелянт був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, якою призначено справу №915/1833/21 до розгляду на 07 березня 2024 року о 11:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 08.02.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

ОСОБА_1 є апелянтом у даній справі, який сам ініціював апеляційне провадження по справі, тому як заінтересована особа повинен самостійно вживати заходи що до участі у розгляді власної апеляційної скарги судом.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 07.03.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21 по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників сторін по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.03.1990 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - садівничого товариства «Активіст» (ідент. код 23038643).

До складу учасників Садівничого товариства «Активіст» входить 569 члені кооперативу.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 - з 2003 року є членом Садівничого товариства «Активіст» та користується садівничими ділянками НОМЕР_1, НОМЕР_2.

На 18.07.2021 були призначені загальні збори членів СТ «Активіст». Позивач підтвердив, що 18.07.2021 він особисто був присутній на загальних зборах членів СТ «Активіст». Результати зборів були оформлені протоколом №10.

Позивач надав копію примірника протоколу №10 від 18.07.2021 (т.1 а.с.6-8). Зазначена копія оформлена у вигляді листа з кутовим штампом СТ «Активіст» з вихідними реквізитами - №38 від 31.07.2021. Відтиск печатки відсутній, підпис невідомої особи міститься поряд з написом «Правління СТ «Активіст». Позивач зазначив, що вказаний документ йому видали безпосередньо у СТ «Активіст» на його запит. Під час розгляду справи позивачем було додано до матеріалів справи оригінал вказаного протоколу (т.2. а.с.7, 8).

З даного примірника протоколу вбачається, що на порядок денний зборів були винесені наступні питання:

« 1. Розв`язання проблеми зі збільшенням потужності трансформаторної підстанції.

2. Ремонт обладнання насосної станції та поливного водопроводу.

3. Затвердження смети видатків на 2021 рік.

4. Вирішення по боржникам електропостачання.

5. Різне.»

Загальні збори вирішили наступне:

« 1. Для вирішення питань зі збільшення потужності трансофрматорної підстанції доручити Голові правління СТ «Активіст» Карапетяну А.К. Термін до 2 місяців.

2. Для модернізації поливної системи створити робочу групу для аналізу та пропозицій щодо усунення недоліків в електромережі, запросити та очолити експертну групу члена Правління СТ «Активіст» ОСОБА_2 термін протягом 2 місяців.

3. Затвердити алгоритм щодо боржників електропостачання та водопостачання:

- надати боржнику 1 місяць з моменту повідомлення про заборгованість для погашення заборгованості;

- за несплату заборгованості у вказаний термін відключати від електропостачання та водопостачання боржника без попередження;

- за підключення внести в касу СТ «Активіст» 500 грн.

4. Смету видатків на 2021 рік ухвалити з урахуванням тарифів на електро та водопостачання відповідно до нормативних документів.

5. Ухвалити річні внески за сотку в розмірі 250 грн відповідно до площі ділянки.

6. Провести моніторинг потреби що до вуличного освітлення та особистої плати за використання електроенергії. Термін 1 місяць»

Відповідачем, в свою чергу, також надано суду завірену копію протоколу загальних зборів №10 від 18.07.2021 з додатками (т.1 а.с.195-204). При цьому, відповідач зазначив, що за традицією, що склалась у садівничому товаристві, спочатку протокол ведеться у рукописному вигляді у журналі ведення протоколів (т.1 а.с.205-208). В подальшому протокол виготовляють у друкованому вигляді.

З примірника протоколу, наданого відповідачем, вбачається на загальних зборах присутні 287 його членів, що складає 50,44% від загальної кількості його членів, тому загальні збори правомочні вирішувати питання, внесені до порядку денного.

На порядок денний винесено наступні питання:

« 1. Розв`язання проблеми зі збільшенням потужності трансформаторної підстанції.

2. Ремонт обладнання насосної станції та поливного водопроводу.

3. Затвердження кошторису витрат на 2021 рік.

4. Вирішення по боржникам.

5. Різне.»

Загальні збори вирішили наступне:

« 1. Створити робочу по вивченню питання подальшої експлуатації трансформаторної підстанції. Головою робочої групи призначити ОСОБА_3 . Голові робочої групи надати правлінню свої пропозиції щодо подальшої експлуатації трансформаторної підстанції. Термін до двох місяців.

2. Протягом двох місяців голові СТ «Активіст» ОСОБА_4 створити робочу групу по вивченню стану існуючого обладнання і проаналізувати ситуацію, що склалася в СТ «Активіст».

3. Затвердити кошторис витрат на 2021 рік з урахуванням тарифів на електро і водопостачання відповідно до нормативних документів з 02.08.2021 року.

4. Ухвалити річні внески за одну сотку у розмірі 250,00 грн до площі земельної ділянки з 02.08.2021.

5. Надати боржникам 1 місяць на погашення заборгованості з моменту отримання повідомлення про наявність заборгованості:

- за несплату протягом одного місяця існуючої заборгованості - відключати боржників від електропостачання без попередження;

- при підключенні електропостачання боржникам після погашення ними боргу стягувати 500 грн за підключення, які вносити в касу садівництва.

6. Провести моніторинг потреб щодо вуличного освітлення та особистої плати за використання електроенергії.»

До протоколу, наданого відповідачем, додано Відомість присутніх на загальних зборах та Реєстр членів товариства, присутніх на загальних зборах 18.07.2021 (т.1, а.с.199-204).

Відповідачем також було надано Технічній звіт аналізу перспектив розвитку електричних мереж Садового товариства «Активіст» (т.1 а.с.209-211), виготовлений робочою групою на підставі рішення загальних зборів, протокол №10 від 18.07.2021.

Даний звіт містить наступний висновок:

«Всі проведені дії показали, що в подальшому електроенергетичну систему СТ використовувати можливо лише у обмеженому стані за побіжністю.

В мережі наявні постійно діючі та довго триваючі перекоси фази, що підтверджує її розбалансованість. Однією з причин є не контрольоване приєднання споживачів, недостатній об`єм потужності трансформаторної підстанції (ТП), відсутність внутрішніх технічних умов на приєднання та оговореної умовами Договору потужності на приєднання дачної ділянки.

Наявність великої кількості ремонтних муфт у кабельній трасі від ТП 1400 до ТП 790 показує про необхідність заміни кабельної траси на нову, т.к. діюче законодавство у сфері електроенергетики не дозволяє використовувати підземні кабельній лінії з муфтами у кількості більше трьох.

Приєднання до повітряних кабельних ліній СТ, як і їх перетин, не відповідає сучасним умовам експлуатації, тому потребує реконструкції.

Враховуючи динаміку збільшення постійно проживаючих членів СТ слід концептуально розглянути питання щодо підвищення приєднаної дозволеної потужності, заміни або підключення додаткового трансформатора.

За результатом виконаної роботи підготовлений перелік питань є відправною точкою щодо детального дослідження електроенергетичної системи СТ відповідним органом з діючої дозвільною документацією.»

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством; діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію», кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 10 Закону України «Про кооперацію», членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Як було встановлено вище, 21.03.1990 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - садівничого товариства «Активіст» (ідент. код 23038643).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 - з 2003 року є членом Садівничого товариства «Активіст» та користується садівничими ділянками НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію», вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Сторонами підтверджується, що на 18.07.2021 були призначені загальні збори членів СТ «Активіст». Позивач підтвердив суду, що 18.07.2021 він особисто був присутній на загальних зборах членів СТ «Активіст». Результати зборів були оформлені протоколом №10.

Позивачем та відповідачем були надані до суду першої інстанції примірники протоколу №10 від 18.07.2021 загальних зборів членів СТ «Активіст».

За своєю формою надані позивачем та відповідачем протоколи мають значні відмінності. Зокрема, протокол наданий позивачем, не містить відомостей про кількість членів товариства присутніх на зборах, наявність кворуму тощо. Додатки до вказаного протоколу відсутні.

В той же час за змістовним наповнення щодо питань, які були виставлені на порядок денний та щодо прийнятих рішень дані протоколи є фактично тотожними. Зокрема, у обох варіантах протоколу №10 від 18.07.2021 тотожними є наявність пункту 1 порядку денного, а саме питання розв`язання проблем зі збільшенням потужності трансформаторної підстанції. Також можна дійти висновку, що прийняте з цього питання рішення зборів передбачало надання голові правління доручення створити робочу групу фахівців для аналізу ситуації та формування висновків.

Жодних рішень щодо збільшення потужності електричної трансформаторної підстанції СТ «Активіст» на даних зборах 18.07.2021 не приймалися, тому посилання позивача в цій частині спростовуються як наданим ним примірником протоколу зборів, так і примірником протоколу відповідача. Питання про фактичне збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції взагалі не розглядалося на загальних зборах 18.07.2021, в той же час збори вирішили доручити голові правління створити робочу групу фахівців для аналізу ситуації та формування висновків щодо даного питання.

Пояснень з приводу видачі гр. ОСОБА_1 іншого примірнику протоколу, ніж той, що надано відповідачем суду першої інстанції, відповідачем не було надано. Зазначені обставини можуть свідчити або про відсутність вказаного протоколу на момент надання його примірника на запит позивача, або про недбалість працівників СТ «Активіст», якими з невідомих причин видано гр. ОСОБА_1 протокол №10 від 18.07.2021 в іншій редакції, яка більше схожа на витяг з протоколу загальних зборів.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, які викладенні, зокрема, у постановах від 28.01.2021 у справі №910/15906/19, від 02.04.2019 у справі №927/546/18, від 07.09.2021 у справі №916/2506/21, під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При цьому, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Із змісту наведених норм ГПК України вбачається, що право на звернення до суду виникає з моменту порушення прав суб`єктів правовідносин у спорах, які віднесені до юрисдикції господарського суду, і тільки в цьому випадку їх права можуть бути захищені судом.

Така правова позиція суду ґрунтується на тому, що у випадку задоволення позову, поданого до того як права позивача були порушені, втрачають сенс положення статті 4 ГПК України і складається практика, коли позивачі можуть звертатися до суду задовго до порушення їх прав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У господарському провадженні особами здійснюється реалізація права на захист їх цивільних прав за допомогою певних способів захисту.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваних рішень загальних зборів членів садівничого товариства судом має бути встановлено, в першу чергу, чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного протоколу загальних зборів членів садівничого товариства, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним рішенням, і в результаті визнання рішення (чи його окремих положень) недійсним, майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Як вказує сам позивач, причиною виникнення спірних правовідносин у даній справі стало питання щодо збільшення потужностей електричної трансформаторної підстанції СТ «Активіст», яке вирішувалось на загальних зборах членів садівничого товариства 18.07.2021, за результатами якого зборами було доручено голові правління СТ «Активіст» вирішити питання з модернізації (збільшення потужності) трансформаторної підстанції. Позивач вважає таке рішення протиправним і незаконним, оскільки, на його думку, таке збільшення потужності трансформаторної підстанції відкриває порушникам закону нові необмежені можливості для подальшої забудови території товариства, протиправної та незаконної зміни цільового призначення садових ділянок СТ «Активіст» з садівництва на житлову забудову і, як наслідок, будівництво непритаманних садівничому кооперативу споруд (великої площі та поверховості), що суперечить самій ідеї саду та призведе до остаточного знищення садівничого товариства.

Однак, як було встановлено вище, жодних рішень щодо збільшення потужності електричної трансформаторної підстанції СТ «Активіст» на даних зборах 18.07.2021 не приймалося, збори лише вирішили доручити голові правління створити робочу групу фахівців для аналізу ситуації та формування висновків щодо даного питання.

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, прямого причинного зв`язку між можливим збільшенням потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст» та зростанням кількості нових будинків у вказаному товаристві не вбачається, оскільки така забудова залежать від багатьох інших факторів.

Теоретично таке збільшення потужносте може надати можливість для здійснення нової забудови. Однак це є виключно припущенням.

Крім того, підставою для модернізації трансформаторної підстанції може бути знос обладнання, а необхідність збільшення потужності викликана, наприклад, збільшенням обсягів споживання електроенергії вже існуючими споживачами, адже кількість електричних приладів, які використовує суспільство, значно зростає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а має бути ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги припущення апелянта про те, що у разі прийняття рішення про збільшення потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст», буде збільшена забудова садового товариства, що негативно вплине на сад позивача.

Дана конструкція свідчить про наявність припущення щодо майбутнього порушення прав позивача, яке може відбутися, а може не відбутися. Що в свою чергу свідчить про відсутність порушеного права позивача на момент звернення з позовною заявою. Дані висновку суду апеляційної інстанції повністю спростовують посилання апелянта на наявність у нього порушеного права.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не наведено, яким чином забудова садівничого товариства новими будинками впливає на його корпоративні чи інші права, віднесені до юрисдикції саме господарських судів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що під час розгляду справи позивачем не доведено порушення рішеннями загальних зборів СТ «Активіст» від 18.07.2021, зокрема, рішенням щодо можливого збільшення потужності трансформаторної підстанції СТ «Активіст», його корпоративних прав як члена садівничого товариства та іншого майнового або немайнового права у спорі, що віднесений до юрисдикції саме господарських судів.

Якщо позивач має докази, що забудова території товариства здійснюється злочинним шляхом, то припинення або запобігання вказаним порушенням мають відбуватись в порядку кримінального провадження шляхом подання відповідної заяви до правоохоронних органів. Дане питання не віднесено до юрисдикції господарських судів.

Щодо посилань апелянта на те, що прийняття загальними зборами рішення СТ «Активіст» про внесення змін до статуту товариства в частині збільшення максимальної площі садового будиночку з 50 кв.м до 300 кв.м, є протиправним та незаконним, він не позбавлений права та можливості оскаржити вказане рішення, однак у даному випадку вимога щодо визнання такого рішення недійсним заявлена не була.

Крім того, якщо новими забудовами (за умови їх зведення) буде порушено права позивача на користування належними йому садівничими ділянками у той чи інший спосіб, він не позбавлений права вимагати усунення перешкод у користуванні, подавши відповідний негаторний позов.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю у позивача порушеного права.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідач надав до суду свій примірник протоколу № 10 від 18.07.2021 загальних зборів СТ «Активіст» з пропуском встановленого строку, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2022 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до СТ «Активіст», прийнято позовну заяву до розгляду, в редакції уточненої позовної заяви б/н від 07.02.2022, та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.03.2022.

15.03.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2022 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2023.

05.09.2023 відповідачем подано до Господарського суду Миколаївської області клопотання про долучення до матеріалів справи завіреної копії протоколу загальних зборів №10 від 18.07.2021 з додатками (т.1 а.с.195-204).

У судовому засіданні 14.11.2023 Господарським судом Миколаївської області розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 3, 10 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У даному випадку відповідач не був позбавлений надати копію протоколу загальних зборів №10 від 18.07.2021 з додатками вже після подачі відзиву. Дані докази були подані до початку розгляду справи по суті.

Крім того, дослідження таких доказів сприяє повному та всебічному розгляду справи, а зі змісту примірників протоколів позивача та відповідача вбачається, що інформація зазначена в них щодо прийнятих 18.07.2021 на загальних зборах рішень є тотожною.

Щодо посилань апелянта на відмову судом першої інстанції викликати свідків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Таким чином, виходячи з положень ГПК України, виклик свідків можливий лише за умови, що такі свідки попередньо надали нотаріально посвідчену заяву з показаннями свідка щодо обставин справи та обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже у даному випаду саме позивач чи свідки повинні були надати до суду нотаріально посвідчені письмові заяви свідків у справі.

Безпідставним також є посилання апелянта на те, що суд першої інстанції проігнорував потребу призначити експертизу по справі, адже відповідно позивач не був позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про призначення по справі експертизи, якщо вважав, що наявні підстави для призначення такої експертизи, однак апелянтом такі дії вжиті не були.

Окрім того, колегія суддів вважає, що у даній справі за наявності висновку суду про недоведеність фактів наявності порушень прав позивача, призначення судової експертизи було б безпідставним.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21, за результатами його апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Щодо клопотання ОСОБА_1 винести окремі ухвали, якими зобов`язати прокуратуру і поліцію м. Миколаєва відкрити кримінальне провадження стосовно поданого в суд сфабрикованого протоколу загальних зборів СТ «Активіст» №10 від 18.07.2021 і притягнення винних до відповідальності за законом та поставити на вид Миколаївській міській раді і міському голові їх неналежне, недбале ставлення до своїх посадових обов`язків щодо контроля землекористування в СТ "Активіст" в м. Миколаєві, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Якщо позивач вбачає у діях посадових осіб відповідача як юридичної особи ознаки кримінального правопорушення, то він не позбавлений права самостійно звернутися до правоохоронних органів з заявою про відкриття кримінального провадження за фактами, які він вважає незаконними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено наявність недоліків в організації роботи відповідача та виконанні приписів Статуту, оскільки гр. ОСОБА_1 було видано примірник протоколу не в тій редакції, яка в подальшому надана суду відповідачем, що може свідчити або про відсутність вказаного протоколу на момент надання його примірника на запит позивача 31.07.2021, або про недбалість працівників СТ «Активіст», якими з невідомих причин видано гр. ОСОБА_1 протокол №10 від 18.07.2021 в іншій редакції.

З огляду на дані обставини, Господарським судом Миколаївської області було постановлено окрему ухвалу, яку для усунення в подальшому аналогічних випадків, надіслано на адресу СТ «Активіст» та зобов`язано СТ «Активіст» повідомити Господарський суд Миколаївської області про розгляд даної окремої ухвали та прийняті заходи у місячний термін з дати отримання ухвали

У даному випадку, при перегляді рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21, колегією суддів не було встановлено інших підстав для постановлення окремої ухвали у справі, окрім тих, за якими вже було постановлено окрему ухвалу судом першої інстанції. Колегія суддів не вбачає підстав для винесення повторної окремої ухвали щодо тих самих обставин.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 по справі №915/1833/21 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та відписано 19.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Таран С.В. у відпустці у період з 11.03.2024 по 18.03.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

С.В. Таран