Постанова

від 05.12.2023 по справі 922/3965/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/3965/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок"

на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 (суддя Шатернікова М. І.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 (головуючий суддя Бородіна Л. І., судді Білоусова Я. О., Шевель О. В.)

у справі № 922/3965/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний інститут "Укрміськбудпроект",

про скасування наказу, визнання договору оренди продовженим

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Гужва А. М., відповідача - Зучек Є. Н.)

ВСТУП

1. Верховний Суд у цій справі розглядав касаційну скаргу позивача, який не погоджувався із тим, що відповідач наполягає на продовженні договору оренди державного майна у відповідності із процедурою, передбаченою Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Вважає, що в результаті продовження користування орендарем майном після закінчення строку договору та за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2. За результатом розгляду касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально викладено нижче.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" (далі - позивач, ТОВ Видавництво "Ранок") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - відповідач, РВ ФДМУ по Харківській області) (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, прийнятої судом) про:

- скасування наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 10.08.2021 № 00576;

- визнання договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н від 19.10.2010, укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області і ТОВ Видавництво "Ранок", подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме - до 19.06.2023.

4. Позовні вимоги з посиланням на положення статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ обґрунтовані тим, що позивач відносить себе до осіб, щодо яких частиною 2 статті 15 вказаного Закону передбачено отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, проте відповідач наполягав на продовженні договору виключно за результатами проведеного аукціону.

5. Позивач зазначав, що дії РВ ФДМУ по Харківській області з оголошення аукціону щодо оренди нерухомого майна, яким на підставі договору користується позивач, свідчать про невизнання відповідачем договору оренди продовженим.

6. При цьому ТОВ Видавництво "Ранок" вказувало на те, що 05.03.2020, керуючись положеннями частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 01.02.2020 № 157-ІХ зверталося до РВ ФДМУ по Харківській області з заявою про продовження договору оренди, однак жодних рішень орендодавцем відповідно до частини 4 зазначеної норми прийнято не було, та з огляду на принцип "мовчазної згоди" договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н продовжився на підставі Закону на той самий строк.

7. У відзиві на позовну заяву РВ ФДМУ по Харківській області, заперечуючи проти її задоволення, вказувало на те, що оскільки договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н продовжується не вперше та укладений без проведення аукціону відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, продовження дії договору підлягає в порядку проведення конкурсу.

8. Окрім того, відповідач вказував на безпідставність доводів позивача про направлення листа з повідомленням про продовження договору від 05.03.2020, оскільки такий лист РВ ФДМУ по Харківській області не отримувало.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

9. Справа розглядалася неодноразово.

10. Так, під час первісного розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.01.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022, позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсним наказ РВ ФДМУ по Харківській області від 10.08.2021 № 00576 в частині пункту 1 щодо визнання аукціону на продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725- Н, укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області і ТОВ Видавництво "Ранок", на державне окремо індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, що обліковується на балансі ДП "Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", таким за результатами якого об`єкт не було передано в оренду; в частині пункту 2 про припинення договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н з дати визнання аукціону таким, що не відбувся, а саме з 03.08.2021; визнано договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме - до 19.06.2023.

11. В іншій частині позовних вимог щодо визнання недійсним пунктів 3, 4 наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 10.08.2021 № 00576 відмовлено з посиланням на те, що вказані пункти оспорюваного наказу не порушують прав позивача.

12. Постановою Верховного Суду від 28.03.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме до 19.06.2023 і в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

13. Верховний Суд у своїй постанові погодився з висновками судів про те, що до правовідносин продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, строк дії якого закінчився 19.07.2020, підлягає застосуванню Закон України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції від 03.10.2019 № 157-ІХ, чинній, станом на відповідну дату. Водночас, ураховуючи, що ТОВ Видавництво "Ранок" відноситься до вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що в силу положень абзацу 9 частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час закінчення договору оренди та ухвалення спірного наказу від 10.08.2021) ТОВ Видавництво "Ранок" мало право на отримання в оренду майна без проведення аукціону, що має наслідком скасування наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 10.08.2021 № 00576 в частині пунктів 1, 2 щодо визнання аукціону на продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду та припинення договору оренди, укладеного між сторонами у справі.

14. Разом з тим, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області і ТОВ Видавництво "Ранок", подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме - до 19.06.2023, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на лист орендаря (ТОВ Видавництво "Ранок") від 09.07.2020 про продовження договору оренди, не встановили обставини дотримання сторонами положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ, чинній станом на дату закінчення договору - 19.07.2020) щодо своєчасного звернення орендаря, подання ним всіх необхідних документів та розгляд звернення орендаря орендодавцем (або уповноваженим ним органом). Також суди не надали оцінки листу ТОВ Видавництво "Ранок" до РВ ФДМУ по Харківській області від 05.03.2020 щодо прохання надати згоду на продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н.

15. Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023, в частині позовних вимог про визнання договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області і ТОВ Видавництво "Ранок", подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме - до 19.06.2023, відмовлено.

16. Судові рішення аргументовано тим, що позивач не виконав вимоги частин 3, 8 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" стосовно обов`язковості подання заяви про продовження строку дії договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору, оскільки заяву подано лише 09.07.2020 (тобто за 10 днів до закінчення строку договору), при цьому до заяви не додано звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Таким чином, факт порушення позивачем (орендарем) встановленого строку на подання заяви про продовження строку дії договору оренди і неподання звіту про оцінку майна та рецензії на цей звіт, зумовили відсутність факту виникнення у відповідача (орендодавця) обов`язку з вчинення дій, передбачених частиною 9 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а виходячи з норм пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, вказаний факт недотримання позивачем порядку, визначеного Законом, зумовив збереження спірним договором оренди своєї чинності лише до моменту закінчення строку, на який його укладено, а саме - до 19.07.2020.

17. Суди відхилили доводи ТОВ Видавництво "Ранок", що останній звертався до РВ ФДМУ по Харківській області щодо продовження договору оренди з листом від 05.03.2020 №2, оскільки позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що вказаний лист направлявся чи іншим чином був переданий відповідачеві.

Касаційна скарга

18. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме - до 19.06.2023.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. Позивач зазначає, що суди у правовідносинах визнання договору оренди державного майна продовженим застосували положення статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.12.2022 у справі № 910/16513/21.

20. Стверджує про те, що до правовідносин продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н підлягають застосуванню приписи статті 764 ЦК України, оскільки: (1) орендар продовжив користуватися орендованим приміщенням після припинення дії договору оренди; (2) з боку орендодавця відсутні рішення про відмову в продовженні договору оренди, повідомлення про припинення договору оренди на підставі закінчення його строку, акт приймання-передачі майна з оренди; (3) балансоутримувач продовжує виставляти рахунки та приймати оплату з відшкодування комунально-експлуатаційних послуг.

21. Окрім того, позивач у касаційній скарзі наголошує на необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 21.03.2023 у справі № 918/953/21, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, а також постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у цій справі, а саме про т е, що відповідно до вимог частини 2 статті 9 ЦК України та частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ у спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (ЦК України) спеціальним законом є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних орендних правовідносин, то безпідставним є застосування до правовідносин продовження договору оренди державного та комунального майна загальних норм ЦК України, а не положень Закону України № 157-IX як спеціального закону.

22. Позивач доводить, що положення статті 764 ЦК України і частини 4 статті 284 ГК України не співвідносяться із нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" як загальні та спеціальні, оскільки саме положення статті 764 ЦК України встановлює порядок поновлення договору оренди на строк, який був раніше встановлений договором, у разі продовження користування орендарем після закінчення строку договору та відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, водночас Закон України "Про оренду державного та комунального майна" це питання не регулює. При цьому, пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону задля уникнення колізії не внесено зміни до статті 764 ЦК України.

23. Вказує, що до правовідносин поновлення договору в цій справі підлягають застосуванню частина 3 статті 205, стаття 764 ЦК України, частина 4 статті 284 ГК України.

Узагальнені доводи інших учасників справи

24. РВ ФДМУ по Харківській області подало відзив, у якому вважає доводи касаційної скарги безпідставними і необґрунтованими. Погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав вважати договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н поновленим на той самий строк і на тих самих умовах на підставі статті 764 ЦК України. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

25. 19.10.2010 між ТОВ Видавництвом "Ранок" (орендарем) і РВ ФДМУ по Харківській області (орендодавцем) укладений договір оренди №4725-Н, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16, 17, 18, 19, розміщені на 7-му поверсі 12-ти поверхової будівлі виробничого корпусу інституту (літ. А-12), загальною площею 330,3 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А, що перебуває на балансі Державного підприємства "Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 11.05.2010 та становить 973 700,00грн (далі - орендоване майно).

26. Майно передається в оренду з метою розміщення ТОВ Видавництво "Ранок", що здійснює видавничу діяльність (п. 1.2 договору).

27. Пунктом 5.10 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується повернути балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

28. Згідно з п. 10.1 договору він укладений строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 19.10.2010 до 19.09.2013 включно.

29. Положеннями п. 10.3 договору встановлено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

30. За умовами п. 10.4 договору після закінчення терміну дії договору оренди подальше використання об`єкта оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства, за зверненням орендаря.

31. Пунктом 10.6 договору визначено, що його чинність припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

32. Відповідно до п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу та орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця (п. 10.10 договору).

33. Умовами п. 10.12 договору встановлено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

34. 19.10.2010 між сторонами підписано акт приймання - передачі орендованого майна, яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, зазначені у п. 1.1 договору.

35. Додатковою угодою №3 від 08.05.2014 до договору оренди № 4725-Н від 19.10.2010 договір продовжено до 19.08.2016.

36. 16.01.2018 сторонами підписано додаткову угоду №6, в якій сторони погодили внести зміни до договору оренди №4725-Н від 19.10.2010, а саме: пункт 10.1 розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" викладено у наступній редакції: "Цей договір продовжено строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 19.07.2020".

37. Позивач зазначає, що звертався до РВ ФДМУ по Харківській області з листом від 05.03.2020 №2 з проханням надати згоду на продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, проте відповіді від орендодавця не отримав.

38. Окрім того, 09.07.2020 ТОВ Видавництво "Ранок" звернулося до орендодавця з листом №1, в якому просило надати згоду на подовження договору оренди № 4725-Н від 19.10.2010 на державне окреме індивідуальне визначене майно - орендоване майно.

39. Наказом РВ ФДМУ по Харківській області від 20.07.2020 №01467 оголошено аукціон, за результатами якого може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем договір оренди від 19.10.2010 №4725-Н.

40. У відповідь на лист ТОВ Видавництва "Ранок" від 09.07.2020 №1 РВ ФДМУ по Харківській області листом від 22.07.2020 за №16-03-02-06641 повідомлено орендаря та балансоутримувача, що продовження договору оренди буде здійснено шляхом проведення аукціону.

41. Листом від 14.07.2021 РВ ФДМУ по Харківській області повідомило ТОВ Видавництво "Ранок", що на виконання ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ та пунктів 51, 55 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, Регіональним відділенням оголошено електронний аукціон шляхом оприлюднення оголошення про продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н нерухомого державного майна в електронній торговій системі. Дата аукціону - 04.08.2021 об 11:30:00 та запропоновано позивачу врахувати зазначену інформацію для участі в електронному аукціоні.

42. РВ ФДМУ по Харківській області 10.08.2021 прийнято наказ від 10.08.2022 №00576 "Про припинення договору оренди та оголошення аукціону", яким визнано аукціон на продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н таким, за результатами якого об`єкт оренди не було передано в оренду. Припинено договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н з дати визнання аукціону таким, що не відбувся, а саме: з 03.08.2021.

43. Листом від 10.08.2021 №11-05-01802 Регіональне відділення повідомило орендаря та балансоутримувача про припинення договору оренди від 19.10.2010 №4725-Н та про необхідність орендарю ТОВ Видавництву "Ранок" терміново повернути майно із оренди за актом приймання-передавання.

44. В подальшому РВ ФДМУ по Харківській області листом від 28.08.2021 за вих. №12-05-02144 повідомлено позивача про припинення договору оренди та повернення орендованого майна. У вказаному листі відповідач зазначав, що продовження договору оренди можливо лише за результатами проведення електронного аукціону, чинний орендар (позивач) не скористався своїм правом та не прийняв участь в аукціоні, у зв`язку з чим електронною торговою системою "Ргоzorro.Продажі" електронному аукціону з продовження договору оренди від 19.10.2010 №4725-Н автоматично присвоєно статус "аукціон не відбувся". У зв`язку з цим відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок оголошення Фондом державного майна України та його регіональними відділеннями нового аукціону внаслідок визнання аукціону на продовження договору оренди таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 13.01.2021 №29, Регіональним відділенням прийнято рішення від 10.08.2021 №00576 про припинення договору оренди з чинним орендарем з дати визнання аукціону таким, що не відбувся, а саме: з 03.08.2021.

45. Не погоджуючись із рішенням орендодавця від 10.08.2021 №00576 про припинення договору оренди, ТОВ Видавництво "Ранок" звернулося до суду з даним позовом.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух справи у суді касаційної інстанції

46. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2023 № 29.2-02/3410 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/3965/21 у зв`язку з участю судді Краснова Є. В. у Всеукраїнському антикорупційному форумі.

47. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 для розгляду справи № 922/3965/21 визначено колегію суддів у складі: Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

48. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

50. Під час нового розгляду справи суди розглядали позовну вимогу ТОВ Видавництво "Ранок" про визнання договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області і ТОВ Видавництво "Ранок", подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме - до 19.06.2023 з посиланням на положення статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України та статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

51. Як установлено судами, за умовами додаткової угоди від 16.01.2018 № 6 договір оренди, укладений між сторонами, продовжено строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 19.07.2020.

52. 09.07.2020 ТОВ Видавництво "Ранок" звернулося до РВ ФДМУ по Харківській області з листом № 1, в якому просив надати згоду на подовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, у відповідь на який у листі від 22.07.2020 орендодавця повідомлено про продовження договору оренди шляхом проведення аукціону.

53. При цьому суди установили, що за змістом пункту 10.1 договору оренди (у редакції додаткової угоди від 16.01.2018) строк його дії закінчується 19.07.2020, тобто після настання дати (01.07.2020), визначеної абзацом другим пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (далі - Закон № 157-ІХ), згідно з яким договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020.

54. Ураховуючи викладене, Верховний Суд під час попереднього розгляду справи визнав правильним висновок судів, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон № 157-ІХ, станом на 19.07.2020, та з урахуванням частин 3, 7, 8 статті 18 вказаного Закону, вказав на необхідність дослідження судами чи дотрималися сторони процедури продовження договору оренди, передбаченої вказаними нормами.

55. З урахуванням обов`язковості вказівок суду касаційної інстанції, що передбачено частиною 1 статті 316 ГПК України, суди під час нового розгляду справи, встановили, що саме орендар не дотримався передбаченої статтею 18 Закон № 157-ІХ процедури продовження договору оренди, про що детально описано вище у пунктах 16, 17 цієї постанови.

56. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

57. Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

58. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

59. При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

60. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

61. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

62. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

63. Так, предметом розгляду в справі № 910/16513/21 були вимоги Регіонального відділення ФДМ України по місту Києву до Міжнародного об`єднання громадян про виселення відповідача в примусовому порядку з нерухомого майна державної власності та стягнення неустойки, обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди орендар не звільнив приміщення та не передав його позивачу за актом приймання-передачі (повернення) майна і продовжує користуватися державним майном без належних на те правових підстав.

61.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 у вказаній справі позов задоволено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дія договору оренди закінчилася 19.03.2021, коли умова "мовчазної згоди" сторін договору оренди на продовження строку його дії не застосовувалася відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Звідси місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки Міжнародне об`єднання громадян не звільнило приміщення та не передало його за актом, то вимоги щодо виселення з нерухомого майна державної власності та стягнення неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

61.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 рішення суду першої інстанції скасоване, прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позову. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що договір оренди необхідно вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, у зв`язку з відсутністю заяви однієї зі сторін договору про його припинення протягом місяця після закінчення строку дії договору.

61.3. Вказаного висновку суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням установлених фактичних обставин про те, що: строк дії договору оренди востаннє сторонами був продовжений до 19.03.2021; орендар звернувся до Регіонального відділення ФДМ України із заявою про продовження терміну дії договору оренди від 17.12.2020; 25.02.2021 Регіональне відділення ФДМ України прийняло рішення, яким оголошено аукціон, за результатами якого може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем договір оренди нерухомого майна; 24.05.2021 Регіональне відділення ФДМ України скасувало попереднє рішення від 25.02.2021 та повідомило Міжнародне об`єднання громадян про відмову у продовженні договору оренди з огляду на відмову балансоутримувача у наданні згоди на продовження договору оренди. Дії Регіонального відділення ФДМ України щодо подальшого скасування свого ж рішення про оголошення аукціону визнані судом апеляційної інстанції суперечливими та такими, що порушують права Міжнародного об`єднання громадян як орендаря за спірним договором оренди.

61.4. Апеляційний господарський суд зазначив, що на підставі наказу Регіонального відділення ФДМ України від 25.02.2021 № 434, яким прийнято рішення про оголошення аукціону на право продовження договору оренди, за результатами якого договір може бути продовжений з існуючим орендарем, у Міжнародного об`єднання громадян фактично виникли права та "правомірні очікування" на продовження строку дії договору, тому дії щодо прийняття рішення, яким скасовано рішення про оголошення аукціону на право продовження договору оренди, були непослідовними, суперечливими та такими, що зумовили порушення прав Міжнародного об`єднання громадян як орендаря.

61.5. Вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/16513/21, на яку посилається позивач у касаційній скарзі.

61.6. Погоджуючись з наведеним висновком апеляційного господарського суду, Верховний Суд у своїй постанові вказав на те, що Міжнародне об`єднання громадян, здійснюючи правомірну поведінку, має "законні очікування" на відповідну добросовісну поведінку Регіонального відділення ФДМ України та застосування до Міжнародного об`єднання громадян тих процедур, що є передбачуваними і очікуваними для нього.

62. З викладеного вище вбачається, що висновок суду касаційної інстанції про застосування судом апеляційної інстанції до правовідносин сторін у справі № 910/16513/21 положень Цивільного і Господарського кодексів України обумовлений установленими фактичними обставинами, що є відмінними від обставин справи № 922/3965/21.

63. Ключовою відмінністю, яка зумовила висновок суду апеляційної інстанції у справі № 910/16513/21, з яким погодився і Верховний Суд, щодо наявності "правомірних очікувань" орендаря у продовженні договору оренди, є установлена обставина щодо його правомірної поведінки, що і зумовило подальший висновок суду про неправомірну поведінку орендодавця, яка порушувала права орендаря.

64. Водночас у цій справі № 922/3965/21 обставин щодо дотримання орендарем (позивачем) процедури поновлення договору оренди не встановлено, а тому посилання на неврахування висновків у іншій справі № 910/16513/21, які обумовлені наявністю інших установлених фактичних обставин, а саме щодо правомірної поведінки орендаря, є безпідставними і відхиляються.

65. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що хоча скаржник у касаційній скарзі і посилається на часткову подібність правовідносин у наведених вище справах, зокрема, за змістом (оренда державного майна), об`єктом (нерухоме майно державної власності), сторонами (суб`єкт підприємницької діяльності та Регіональне відділення фонду державного майна), предмет правового регулювання (визнання договору оренди державного майна продовженим), разом з тим, висновок судів апеляційної та касаційної інстанції у справі № 910/16513/21, на який посилається скаржник, а саме щодо наявності підстав вважати договір продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, у зв`язку з відсутністю заяви однієї зі сторін договору про його припинення протягом місяця після закінчення строку дії договору, зумовлений тим, що орендар у межах розгляду справи довів наявність його порушеного права ("правомірні очікування"), що, як уже було зазначено вище, свідчить про відмінність установлених фактичних обставин справи.

66. Безвідносно до викладеного вище детального аналізу відмінності правовідносин у наведеній скаржником справі і у цій справі, яка розглядається, колегія суддів також наголошує на специфіці цієї справи № 922/3965/21, яка обумовлена наявністю висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.03.2023, під час попереднього розгляду справи, щодо процедури продовження спірного договору оренди з урахуванням вимог Закон України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції від 03.10.2019 № 157-ІХ.

67. За наведеного мотивування доводи касаційної скарги, обґрунтовані посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

68. Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

69. Так, 03.10.2019 прийнятий Закон № 157-ІХ, у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.02.2020 (за виключенням окремих зазначених норм). При цьому Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону № 2269-ХІІ втрачає чинність з дня введення в дію цього Закону.

70. Закон № 157-ІХ опублікований в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення"). При цьому, за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 ЦК України).

71. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

72. Колегія суддів зазначає, що практика Верховного Суду щодо застосування до договорів, укладених за редакції Закону № 2269-ХІІ, та строк дії яких закінчується після 01.07.2020, процедури продовження договорів оренди, передбаченої положеннями Закону № 157-ІХ, є усталеною та послідовною, про що неодноразово зазначалося у низці постанов Верховного Суду (зокрема і в тих, від висновків у яких хоче відступити позивач).

73. Водночас, Закон № 157-ІХ не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди як "мовчазна згода" про що зазначено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 916/2469/21, від 18.07.2023 у справі № 914/1728/22, від 05.09.2023 у справі № 914/2233/2.

74. Звідси посилання позивача щодо необхідності застосування до процедури продовження спірного договору оренди положень статті 764 ЦК України та статті 284 ГК України є необґрунтованими. Окрім того, відповідні доводи суперечать раніше викладеній позиції Верховного Суду в цій справі.

75. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

76. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

77. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

78. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

79. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

80. Отже, необхідність застосування до процедури продовження договорів оренди, строк дії яких закінчився після 01.07.2020, положень Закону № 157-ІХ є сталою та послідовною судовою практикою, судова колегія у цій справі не вбачає підстав для відступу від неї, оскільки оскаржувані судові рішення не суперечать названим скаржником правовим позиціям Верховного Суду.

81. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права як необхідної передумови для їх скасування. Верховний Суд не вбачає жодних вагомих підстав вважати інакше.

82. За таких обставин доводи касаційної скарги, обґрунтовані посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, також не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

83. Інші доводи касаційної скарги позивача не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України, а відтак не підпадають під правове регулювання вказаної норми процесуального закону, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

85. Враховуючи наведені положення законодавства та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ Видавництво "Ранок" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі рішення та постанова відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.

Судові витрати

86. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/3965/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил