Постанова

від 13.12.2023 по справі 909/419/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/419/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 (колегія суддів у складі: Матущак О. І. - головуючий, Зварич О. В., Скрипчук О. С.)

за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дубовецької сільської ради Івано-Франківської району Івано-Франківської області

до Фізичної особи - підприємця Павлусевича Сергія Сергійовича

про стягнення суми, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю: прокурора Кравчук О. А. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Павлусевича Сергія Сергійовича, у якому, уточнивши свої вимоги, просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 75 033,19 грн;

- розірвати договір оренди землі ділянки від 01.03.2012, укладений між Мендухівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області та відповідачем, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.2017 запис № 20702624;

- зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку комунальної власності площею 8,0071 га, кадастровий номер 2621285401:01:001:0146, що розташована в ур. «Стави» в межах населеного пункту с.Медуха Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, оскільки не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою та не використовує її відповідно до цілей та умов, обумовлених договором, у зв`язку з чим порушені права та інтереси держави в особі позивача, тому позов підлягає задоволенню.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2022 (суддя Неверовська Л. М.), позов задоволено.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач протягом 2019-2022 років не вносить орендну плату за землю по договору, у зв`язку з чим місцевим бюджетом органу місцевого самоврядування недоотримана орендна плата та на порушення умов договору земельна ділянка не використовується відповідачем для здійснення рибогосподарської діяльності, що є підставою задоволення позову.

2.3. Оскарженою постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 (окрема думка судді Зварич О. В.) вищевказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.

2.4. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що: згідно із листом Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області № 09/780 від 29.08.2022, який сільська рада подала до суду першої інстанції після поданого прокурором клопотання про зменшення позовних вимог, відповідач у 2019 році оплатив 14 980,23 грн, у 2021 році - оплата відсутня, у 2022 році станом на 20.08.2022 відповідачу нарахована орендна плата в сумі 4 873, 92 грн; за 2020 рік нарахована орендна плата в розмірі 42 569,75 грн була стягнута рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі № 300/4452/21; заборгованість відповідача із орендної плати була погашена, що, як зазначено цим судом, вбачається із наявних у справі доказів, які під час розгляду справи у суді першої інстанції не були досліджені судом і не враховані при прийнятті рішення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2918 у справі № 912/1385/17 та у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 21.12.2021 у справі № 904/2600/18, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 04.02.2020 у справі № 915/47/17, від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що Дубовецька територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради від 28.11.2019 та є правонаступником Медухівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (далі - Рада).

4.2. Згідно з рішенням Ради від 16.01.2012 (далі - Рішення), відповідачу в оренду передана земельна ділянка несільськогоподарського призначення загальною площею 8,0071 га, у тому числі під водою 6,9365 га та під дамбою 1,0706 га (кадастровий номер 2621285401:01:001:0576) для рибогосподарських потреб, яка розташована в урочищі «Стави» с. Медуха Галицького району Івано-Франківської області.

4.3. 01.03.2012 на підставі Рішення, відповідач та Рада уклали договір оренди земельної ділянки строком на 5-ть років, який 27.03.2012 зареєстрований в управлінні Держкомзему у Галицької районі за № 262120004004218, відповідно до умов пунктів 1, 2 якого, відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несількогосподарського призначення загальною площею 8,0071 га, у тому числі під водою 6,9365 га та під дамбою 1,0706 га, яка знаходиться в межах с. Медуха Галицького району Івано-Франківської області.

4.4. Згідно із пунктом 11 договору, земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарської діяльності.

4.5. Відповідно до пункту 25 договору, відповідач зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 11 цього договору, дотримуючись при цьому діючого в Україні земельного та природоохоронного законодавства; відповідно до вимог пункту 8 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

4.6. Пунктом 29 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

4.7. Відповідно до пункту 7 договору, у редакції змін від 16.01.2014, орендна плата вноситься в розмірі 3,5 % та грошовій формі 23793,10 грн на рік на поточний рахунок Ради рівними частинами щомісяця до 20-ого числа наступного за звітним місяцем кожного року.

4.8. 01.02.2017 відповідач подав до Ради заяву про продовження дії договору оренди терміном на 25-ть років.

4.9. Рішенням Ради від 13.02.2017 продовжено строк договору оренди на 10-ть років, встановлено орендну плату в розмірі 3,5 % від грошової оцінки.

4.10. Додатковою угодою від 28.03.2017 сторони продовжили дію договору оренди земельної ділянки терміном на 10-ть років та встановили орендну плату в розмірі 3,5% від грошової оцінки землі, згідно з рішенням Ради від 13.02.2017.

4.11. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди земельної ділянки зареєстроване 30.05.2017 за відповідачем строком на 10-ть років.

4.12. Також встановлено, що 11.02.2019 Радою та відповідачем був укладений договір оренди водного фонду № 1, згідно з яким Рада передала відповідачу в платне користування два ставки загальною площею 8,0071 га, площею водного дзеркала 6,9365 га строком на період дії договору оренди землі.

4.13. Відповідно до пункту 6.2 договору оренди водного об`єкту, передача водного об`єкту в оренду здійснюється після погодження цього договору з державними органами екології та природних ресурсів, санітарно-епідеміологічної служби та обласного управління водного господарства. Передача водного об`єкта відповідачу здійснюється протягом 10-ти днів з часу погодження цього договору з вищевказаними органами державної влади, але не пізніше одного місяця з дня його підписання, про що складений акт прийому-передачі.

4.14. Згідно з інформацією Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Івано-Франківській області від 17.01.2022, відповідач орендовану земельну ділянку не використовує відповідно до цілей та умов їх надання для вирощування риби. На порушення вимог частини другої статті 5 Закону України «Про аквакультуру» відповідач протягом 2021-2022 років не подав до Управління щорічну звітність № 1А-риба «Виробництво продукції аквакультура», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 141 від 21.03.2012.

4.15. Місцевим господарським судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість із орендної плати, яка підлягає стягненню, тому договір належить розірвати, а земельну ділянку комунальної власності повернути позивачу.

4.16. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за 2020 рік нарахована орендна плата складає 42 569,75 грн, яка стягнута рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі № 300/4452/21 і дане рішення суду знаходиться на виконанні, у зв`язку із чим дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за вказаний період за позовом прокурора.

4.17. Також цим судом зазначено, що орендна плата була сплачена відповідачем, що підтверджується наявними у справі доказами.

4.18. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.19. За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

4.20. Положеннями частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

4.21. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

4.22. У частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

4.23. Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

4.24. Абзацом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

4.25. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

4.26. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою, одним з видів якої є користування землею на умовах оренди згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

4.27. Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

4.28. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.29. Тобто систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

4.30. Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

4.31. У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

4.32. Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

4.33. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що на виконання спірного договору, з урахуванням змін, зокрема, пункту 7, відповідач мав сплачувати орендну плату, проте тривалий час систематично не вносив орендну плату за землю, що визнано судом першої інстанції достатньою підставою для розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

4.34. Виходячи із наведеного, враховуючи встановлені судами обставини справи, слід дійти висновку, що суд апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого господарського суду і відмови у задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, дійшов помилкових висновків, оскільки такі не відповідають вищенаведеним правовим висновкам, які викладені у вказаних постановах Верховного Суду. Також суд апеляційної інстанції безпідставно поклав судові витрати на позивача, оскільки такі належить покласти на відповідача відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України як на особу, внаслідок неправильних дій якої і виник спір.

4.35. Отже наведені заявником касаційної скарги правові підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє часткове підтвердження.

4.36. За змістом статті 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.37. За вказаних обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову апеляційної інстанції в вище наведеній частині та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

4.38. В іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 слід залишити без змін, оскільки доводи, які викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження та зводяться до необхідності додатково дослідити докази, що відповідно до положень частини 2 статті 300 ГПК України не допускається.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 312, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 909/419/22 в частині відмови у позові: про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012, укладеного між Мендухівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області та Фізичною особою - підприємцем Павлусевичем Сергієм Сергійовичем, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.2017 запис № 20702624; в частині зобов`язання Фізичної особи - підприємця Павлусевича Сергія Сергійовича повернути Дубовецькій сільській раді Івано-Франківського району Івано-Франківської області земельну ділянку комунальної власності площею 8,0071 га, кадастровий номер 2621285401:01:001:0146, що розташована в ур. «Стави» в межах населеного пункту с.Медуха Івано-Франківського району Івано-Франківської області та в частині нового розподілу судових витрат скасувати, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2022 у цій частині залишити в силі.

В іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов