Рішення

від 07.12.2023 по справі 160/21620/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року Справа № 160/21620/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Хандога В.В., представника відповідача Сербулової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА ПЛЮС!»

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року № 0030420707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання Комунальному підприємству «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму у розмірі 663 975 (шістсот шістдесят три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень, в тому числі 531 180 1 (п`ятсот тридцять одна тисяча сто вісімдесят) гривень за податковими зобов`язаннями та 132 795 (сто тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року № 0030430707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання Комунальному підприємству «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету об`єднаної територіальної громади, району у місті на суму у розмірі 362 973 (триста шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», за результатами якої складено акт перевірки №46/04-36-07-07/19139858 від 05.01.2023 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.02.2023 року № 0030420707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму у розмірі 663 975 гривень, в тому числі 531 180 гривень за податковими зобов`язаннями та 132 795 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та від 22.02.2023 року № 0030430707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету об`єднаної територіальної громади, району у місті на суму у розмірі 362 973 гривні. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

30.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

18.09.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

21.09.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов уточнений відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 18.12.2022 року є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.

27.09.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав відзив взагалі не містить.

27.09.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ПЛЮС!" та призначено підготовче судове засідання.

17.10.2023 року у підготовчому судовому засіданні ухвалено вирішити клопотання відповідача про виклик свідка у наступному судовому засіданні та у зв`язку з неявкою позивача відкладено підготовче судове засідання.

09.11.2023 року у підготовчому судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка, витребувано у позивача додаткові докази на спростування обставин, на підставі яких винесено оскаржувані рішення, у зв`язку з чим оголошено перерву у підготовчому провадженні.

20.11.2023 року від представника позивача надійшли витребувані судом документи та додаткові пояснення по справі.

23.11.2023 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

06.12.2023 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що за виконанням передбачених зазначеними договорами робіт у встановленому порядку Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на підставі Договору № 27 від 01.07.2019 р. здійснювався технічний нагляд (у Додатку № 2 до Договору № 28 зазначено всі чотири вищевказані об`єкти). Вказане свідчить, що виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА ПЛЮС!» здійснювалось на підставі проектів, складених ТОВ «Комерційна фірма «ВВВ» та ТОВ «Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство», які контролювали виконання цих робіт шляхом авторського нагляду. Виконання робіт також контролювалось ФОП ОСОБА_1 шляхом технічного нагляду. Отже, вказане також підтверджує виконання передбачених вищевказаними договорами робіт Tовариством з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА ПЛЮС!».

07.12.2023 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи по суті просила відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені відзиві н позовну заяву та уточненому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», за результатами якої складено акт перевірки №46/04-36-07-07/19139858 від 05.01.2023 року (далі акт перевірки).

Відповідно до висновків акту документальною перевіркою КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період, що перевірявся, встановлено порушення:

«- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.5 П(С)БО 15 «Дохід», занижено податок на прибуток, в частині не включення до складу доходів доходу від безоплатно отриманих від невстановлених осіб будівельно-монтажних робіт з влаштування систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, за 2019 рік в сумі 531 180 грн. (2 950 998,33 грн. х 18%).

- пункту 15 П(С)БО 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" - при визначенні фінансового результату господарської діяльності не враховано дохід від безоплатно отриманих від невстановлених осіб будівельно-монтажних робіт з влаштування систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, та враховуючи фактичні дані бухгалтерського обліку підприємства про фінансовий результат діяльності за 2019 рік встановлено заниження ЧЧП на 362 973 грн.

- пункту 3 Порядку №168 - Розрахунки ЧЧП не надані - за 2017 рік за 1-3 квартали 2018, але оскільки Розрахунки ЧЧП набули статусу податкової декларації лише з 23.05.2020 та враховуючи норму пункту 69.1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ штрафні санкції не застосовуються;

- п. 198.5 ст. 198 ПКУ, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість за листопад 2022 на загальну суму 34 590 грн.;

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В ході проведення перевірки здійснені заходи, щодо збору доказової бази: ліквідатору КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР було надано запити від 22.12.2022 та 02.01.2023 стосовно надання пояснень та їх документального підтвердження з питань, що стосуються порушень в частині заниження податку на прибуток за 2019 рік, в частині заниження ЧЧП за 2019 рік, в частині завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2022.

Запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно причин, які призвели до зазначених порушень.

На теперішній час відповіді від підприємства не отримано. Отже, платником податків жодним чином не зазначено обставин, що можуть пом`якшувати вину або носять характер обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи вищевикладене, оскільки платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема в частині повноти нарахування та перерахування до бюджету єдиного податку, однак не вжив достатніх заходів для цього, що призвело до податкового правопорушення, а також у зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджали б платнику виконати приписи ст. 16, 36, 54 Податкового кодексу України та наявністю ознак умисності, з урахуванням всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності платника та за відсутності пом`якшуючих або таких, що звільняють від відповідальності, обставин вказане податкове правопорушення слід вважати умисним.

Документальною перевіркою КП "БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА" ДМР з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб за період з 01.01.2017 року по 30.09.2022, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2022 встановлено порушення:

- абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, не відображено у Податковому розрахунку за І квартал 2018 року суми нарахованого та виплаченого доходу ФОП за ознакою доходу «157» на суму 24000,00 грн.;

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, абзацу «а» п.176.2 ст.176 ПК України несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за червень 2017 року жовтень 2017 року на загальну суму 3304,88 грн;

- п.16.1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, абзацу «а» п.176.2 ст.176 ПК України несвоєчасно сплачено до бюджету військовий збір за червень 2017 року жовтень 2017 року на загальну суму 282,19 грн.».

На підставі висновків акту №46/04-36-07-07/19139858 від 05.01.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 22.02.2023 року № 0030420707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму у розмірі 663 975 гривень, в тому числі 531 180 гривень за податковими зобов`язаннями та 132 795 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та від 22.02.2023 року № 0030430707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету об`єднаної територіальної громади, району у місті на суму у розмірі 362 973 гривні.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Щодо порушень встановлених порушень під час перевірки, суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом під час перевірки встановлено, що КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР використало отримані з бюджету кошти на оплату будівельно-монтажних робіт з влаштування - систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, від TЦB «БЕЗПЕКА ПЛЮС!», яке не мало реальної можливості їх виконання. При цьому, будівельно-монтажні роботи, нібито здійснені ТОВ "БЕЗПЕКА ПЛЮС!", є такими, що отримані безоплатно від невстановлених осіб.

Таким чином, в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», доходи КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР за 2019 рік в частині не включення до складу доходу від безоплатно отриманих від невстановлених осіб будівельно-монтажних робіт з, влаштування систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, занижено на загальну суму 2 950 998,33 грн. Внаслідок цього, КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР має * сплатити до бюджету податок на прибуток в сумі 531 180 грн. за 2019 рік (в одиницях податкової звітності).

Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 17.09.2020 встановлено їх заниження за 2019 рік на суму 2 950 998 грн. за рахунок порушень, викладених в абз. 1) п.3.1.2 «Дохід та фінансовий результат до оподаткування правилами бухгалтерського обліку» розділу 3 даного акту перевірки.

Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Також відповідно п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно із п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 5 П(с)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктами 5, 6, 11 та 17 П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, передбачено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов`язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Як вбачається з Договорів підряду №18,19,20 та 21 від 25.06.2019 року, укладених між КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР та ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!», останнє виконало ряд електромонтажних робіт.

ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!» брало участь у закупівлях за бюджетні кошти UA-2019-05-16-002823-a: UA-2019-05-16-002779-a: UA-2019-05-16-002671-а: UA-2019-05-16-002242-а. які у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» проводились КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР, як замовником.

ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!», яке відповідало необхідним кваліфікаційним вимогам, стало переможцем торгів, а тому відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР, діючи як замовник, уклало з ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!» Договори підряду №№ 18,19,20 та 21 від 25.06.2019 року.

За виконанням передбачених зазначеними Договорами робіт у встановленому порядку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі Договору № 27 від 01.07.2019 року здійснювався технічний нагляд.

Також авторський нагляд за виконанням зазначених робіт здійснювали спеціалізовані підприємства ТОВ «Комерційна фірма «ВВВ» на підставі Договору № 062/19 від 01.07.2019 року та ТОВ «Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство» на підставі Договору №28 від 01.07.2019 року).

Після виконання цих робіт вони були прийняті позивачем у повному обсязі без зауважень щодо їх якості.

Отже, роботи були виконані саме ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!». Однак при цьому позивач не мав жодних можливостей та компетенції здійснювати будь-яку перевірку ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!» інакше, ніж у порядку визначеному нормами Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, оскільки всі передбачені умовами Договорів підряду роботи бути виконані належним чином, будь-якої необхідності щодо проведення додаткових перевірок ТОВ «БЕЗПЕКА ПЛЮС!» щодо наявності у цього підприємства необхідної матеріально-технічної бази, достатньої кількості працівників тощо у КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР не було.

Так, у силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Так,, співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження здійснення господарських операцій вказує на те, що позивач отримав послуги від контрагента для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, вказані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Таким чином, дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеними контрагентами, суд звертає увагу на те, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувалися, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання робіт у власній господарській діяльності позивача та їх обліку.

Крім того, певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

У той же час, документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2020 року у справі № 804/7153/15.

При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення.

Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 825/1391/17.

У той же час, всі операції з отримання послуг відображені в бухгалтерському обліку та використані в господарській діяльності, що є відповідним доказом фактичного руху активів.

У свою чергу, відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару обумовленого укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які б свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, висновки про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентами звітності, контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС. Проте така податкова інформація носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.03.2021 у справі №826/9061/17.

Також податковим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями. Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом у перевіряємий період.

Також контролюючим органом не спростовано того факту, що вказаний контрагент позивача у спірний період був платником податку на додану вартість та сплачував його. У матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентом (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Отже, зазначені в Акті перевірки твердження про начебто порушення Позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, п.5 П(С)БО 15 «Дохід», та заниження податку на прибуток, в частині не включення до складу доходів доходу від безоплатно отриманих від невстановлених осіб будівельно-монтажних робіт з влаштування систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, за 2019 рік в сумі 531 180 ірн. (2 950 998,33 грн. х 18%), а також про порушення позивачем пункту 15 П(С)БО 15 "Дохід"; пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" - при визначенні фінансового результату господарської діяльності не врахування доходу від безоплатно отриманих від невстановлених осіб будівельно-монтажних робіт з влаштування систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, та враховуючи фактичні дані бухгалтерського обліку підприємства про фінансовий результат діяльності за 2019 рік заниження ЧЧП на 362 973 гри. є безпідставними і такими, що не відповідають дійсності.

Щодо порушення позивачем п. 198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість за листопад 2022 на загальну суму 34 590 грн., то позивачем було надано для перевірки податкові декларації за 2016 року.

З Додатку № 2 до Податкової декларації за березень 2016 року - Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), поданої 12.04.2016 року, вбачається, що зазначене в Акті перевірки від`ємне значення податку на додану вартість за листопад 2022 на загальну суму 34 590 грн. у дійсності виникло ще у січні 2016 року і в подальшому зараховувалось до складу податкового кредиту кожного наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, доводи відповідача про порушення позивачем п. 198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість за листопад 2022 року на загальну суму 34 590 грн., також є безпідставним і не відповідає дійсності.

Також, щодо порушення позивачем абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, не відображення у Податковому розрахунку за І квартал 2018 року суми нарахованого та виплаченого доходу ФОП за ознакою доходу «157» на суму 24000,00 грн.

Так, у відповідності до п. 14.1.180 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV нього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з п. 3.3.2. Акту перевірки у податковому розрахунку за І квартал 2019 року сум нарахованого та виплаченого доходу ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 за ознакою доходу 157 на суму 24000,00 грн. (послуги оренди згідно договору від 30.01.2018 року, платіжне доручення від 01.02.2018 року № 5) вказана сума доходу не була відображена.

Разом з тим, у відповідності до п. 14.1.180 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV нього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Разом з тим, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що самостійно здійснює податковий облік. За таких обставин КП «БЕЗПЕЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА» ДМР не є податковим агентом стосовно ФОП ОСОБА_2 та не зобов`язане нараховувати і утримувати податки із його доходу.

Зазначені обставини у Акті № 46/04-36-07-07/19139858 від 05.01.2023 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради не було враховано.

Крім того, Договори підряду №№ 18,19, 20 та 21 від 25.06.2019 року, не були визнані недійсними у встановленому порядку. В Акті перевірки також не зазначено, що ці договори вважаються нікчемними.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача з його підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, колегія суддів приходить до висновку, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 22.02.2023 року № 0030420707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму у розмірі 663 975 гривень, в тому числі 531180 гривень за податковими зобов`язаннями та 132 795 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та від 22.02.2023 року № 0030430707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету об`єднаної територіальної громади, району у місті на суму у розмірі 362 975 гривні.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 15405,22 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №0.0.3166961133.1 від 25.08.2023 року та №228 від 21.08.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 15405,22 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради (49127, м.Дніпро, вул.Автопаркова, буд.7, код ЄДРПОУ 19139858) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА ПЛЮС!» (03115, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЕОДОРИ ПУШИНОЇ, будинок 30/32) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2023 року № 0030420707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання Комунальному підприємству «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму у розмірі 663 975 (шістсот шістдесят три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень, в тому числі 531 180 (п`ятсот тридцять одна тисяча сто вісімдесят) гривень за податковими зобов`язаннями та 132 795 (сто тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2023 року № 0030430707, яким було збільшено суму грошового зобов`язання Комунальному підприємству «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету об`єднаної територіальної громади, району у місті на суму у розмірі 362 975 (триста шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) гривні.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Безпечна та інноваційна освіта» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 19139858) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15405,22 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ять гривень двадцять дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 15.12.2023 року.

Суддя М.В. Дєєв