Рішення

від 13.12.2023 по справі 381/3004/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1014/23

381/3004/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Фастівський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

за участі представника позивача ОСОБА_2 ,

за участі представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради, Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, Третя особа Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В своєму позові посилається на те, що працювала з 01.09.2015 року в Дорогинській гімназії Томашівської сільської ради на посаді вчителя географії та вчителя фізичної культури, що підтверджується копіями трудової книжки та наказами. Згідно наказу № 32-к/тр від 12.08.2022 була звільнена з роботи з 14.08.2022 року у зв`язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України. Вважає таке звільнення незаконним та таким, що порушує її право на працю. При звільненні було порушено порядок, а саме не запропоновано усі наявні посади, звільнено до спливу двох місяців попередження та не використано переважне право на залишенні на роботі. Також за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року визнано та скасовано рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради № 14/12 від 06.06.2022 року, яке стало підставою для прийняття наказу про звільнення позивача. Також, в зв`язку незаконним звільненням, позивач перебувала у вимушеному прогулі, який підлягає стягненню з відповідача. Таким чином відповідач повинен сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 14.08.2022 року по день винесення рішення по даній справі, який за розрахунками позивача становить 175521,20 грн. Просить суд, визнати незаконним та скасувати накази про звільнення та поновити на посаді вчителя Дорогинської гімназії та стягнути середній заробіток на час вимушеного прогулу. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

09.08.2023 від відповідача - Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради надійшов Відзив на позовну заяву в якому зазначили, що проти позову заперечують з огляду на те, що Дорогинська гімназія перебуває в комунальній власності Томашівської сільської ради. 06.06.2022 року виконавчим комітетом Томашівської ради було прийнято рішення про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-Ш ступенів у 2022-2023 навчальному році. Це рішення було вимушеним актом управлінсько-господарської (організаційної) дії, яке визнано рішенням суду протиправним, через порушення процедури прийняття рішення у випадку реорганізації закладу. За рішенням суду відмовлено у задоволені позовної вимоги у частині визнання протиправним і скасування наказу відділу ОКМСТ. Доводи позивача взяті з судової справи окружного суду у аспектах порушення прав дітей на освіту чи громадського обговорення жодним чином не стосується сфери трудових відносин з працівниками.

16.08.2023 року від представника позивача адвоката Будової Н.М., надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій було збільшено позовні вимоги в частині стягнення середньомісячного заробітку.

11.09.2023 року від представника позивача адвоката Будової Н.М., надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій було збільшено позовні вимоги в частині стягнення середньомісячного заробітку.

11.09.2023 року від представника відповідача - Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Томашівську сільську раду.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача Томашівську сільську раду. Запропоновано надати можливі заперечення чи пояснення щодо позовної заяви.

09.10.2023 від представника відповідача надійшла заява про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , особу яка обіймала посаду директора Дорогинської гімназії.

14.10.2023 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області заяву залишено без задоволення.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав які зазначені в позові та в заявах про збільшення позовних вимог.

Представник Дорогинської гімназії подала заяву в якій просила справу слухати у її відсутність.

Представник Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважає його необґрунтованим та безпідставним про що нею було зазначено у відзиві на позов. В подальшому до суду не з`явилася, через канцелярію суду подала письмові пояснення щодо позову та заяву про відвід судді.

Представник третьої особи Томашівської сільської ради проти позову заперечував, надав суду письмові пояснення, в подальшому до суду не з`явився. Томашівською сільською радою подано клопотання про слухання справи у відсутність їх представника.

13.12.2023 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області вирішено заявлений відвід та відмовлено у його задоволені.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була призначена на посаду вчителя географії та вчителем фізичної культури з 01.09.2017 року на постійній основі (Наказ Дорогинського закладу загальної середньої освіти 1-3 ступенів № 41-к від 17.09.2018 року).

Згідно Наказу № 32-к/тр від 12.08.2022 року Дорогинського закладу загальної середньої освіти І-Ш ступенів Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Про звільнення ОСОБА_1 , позивача було звільнено з посади вчителя фізичної культури з14.08.2022 в зв`язку із скороченням чисельності працівників п.1 ст. 40 КЗпП України.

Прийняття вказаного наказу передувало прийняття рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06.06.2022 року 16/12 «Про призупинення діяльності на базі середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-Ш ступенів у 2022/2023 навчальному році у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників» та наказу ОКМСТ Томашівської сільської ради від 09.06.2022 року № 20 «Про попередження і вивільнення працівників Дорогинського ЗЗСО».

Так, 06 червня 2022 року виконавчим комітетом Томашівської сільської ради було прийнято рішення № 14/12 «Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ПІ ступенів у 2022-2023 навчальному році», яким вирішено:

1.Призупинити діяльність на рівні базової середньої освіти (5-9 класи) Дорогинського ЗЗСО І-ПІ ст. по завершенні 2021-2022 навчального року.

2.Директору Дорогинського ЗЗСО І-ПІ ст.:

-зважаючи на кількість учнів початкових класів сформувати з 2022-2023 навчального року 2 класи-комплекти на рівні початкової освіти;

-розглянути можливість і провести підготовчу роботу щодо відкриття дошкільної групи на базі Дорогинського закладу.

3.Відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради і директорам закладів освіти Томашівської сільської ради забезпечити:

-з 2022-2023 навчального року дистанційне навчання учнів 5-11 класів на відповідному рівні освіти у інших закладах нашої громади (Вільнянській гімназії, Дідівщинському НВК, відповідно до закріпленої за закладами території обслуговування);

-при відновленні очного навчання - гарантоване підвезення учнів вчителів шкільним автобусом до найближчого закладу освіти;

-проведення інвентаризації майна закладу (відділення базової освіти),

-внесення відповідних змін до штатного розпису закладу;

- працевлаштування працівників Дорогинського ЗЗСО шляхом переведення до інших закладів нашої громади;

- скорочення працівників з дотриманням чинного законодавства, в тому числі під час воєнного стану.

15.06.2022 року ОСОБА_1 , повідомлено про заплановане вивільнення (повідомлення № 01 від 15.06.2022), про що свідчить її підпис на повідомленні.

Відповідно до ст.19 Конституції України, Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується… Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення…

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді справи судом встановлено, що підставою звернення до суду з даним позовом стало прийняття рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 року. Набрало законної сили 06.06.2023 року згідно якого суд визнав протиправним та скасував рішення Виконавчого комітету Томашівської селищної ради від 06 червня 2022 року №14/12 "Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 навчальному році". У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Виконавчого комітету Томашівської селищної ради від 06 червня 2022 року №14/12 "Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 навчальному році" стало підставою для прийняття рішення про звільнення позивача з роботи, а також прийняття інших рішень відповідачів щодо зміни роботи навчального закладу у якому працювала позивач.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини першої та другої статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Вимогами частини третьої статті 49-2 КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Положеннями частин першої та другої статті 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Верховний Суд у постановах від 11 березня 2020 року у справі №813/1220/16, від 9 липня 2020 року у справі № 809/2894/13-a, наголосив, що однією з правових гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Одночасно з цим, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, Верховний Суд звертав увагу на обов`язок суду з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення (постанови від 9 квітня 2020 року у справі №182/1670/18, від 1 квітня 2020 року у справі №683/1084/17).

При розгляді справи було встановлено про те, що позивачу не було запропоновано переведення на іншу посаду/роботу, як і не було надано доказів про не можливість надання такої роботи.

Також, позивач була звільнена в день перебування її у щорічній оплачуванній відпустці (14 серпня 2022 року був останній день відпустки згідно наказу 6-в/тим від 12.07.2022 року).

Таким чином, судом встановлено ряд порушень з боку відповідачів при звільненні позивача з роботи.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 ст.235 КЗпП України, встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з наступними змінами, суд, для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходить з заробітної плати позивача за останні два місяці, що передували звільненню.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочихднів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Згідно поданої збільшеної позовної заяви позивач надав розрахунок середньої місячної заробітної плати та просив стягнути за 292 робочих днів з моменту звільнення, а саме: в серпні 2022 року 13 днів, у вересні 2022 року 22 дні, у жовтні 2022 року 21 день, у листопаді 2022 року 22 дні, у грудні 2022 року 21 день, у січні 2023 року 22 дні, у лютому 2023 року 20 днів, у березні 2023 року 23 дні, у квітні 2023 року 20 днів, у травні 2023 року 23 дні, у червні 2023 року 22 дні, у липні 2023 року 21 день, у серпні 2023 року 31 день, у вересні 2023 року 11 днів.

Згідно довідки про доходи №1 від 26.06.2023, яка видана Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради та міститься в матеріалах справи, за останні 2 місяці роботи (квітень травень 2022 року), що передували звільненню, позивач отримувала заробітну плату: за квітень 2022 в сумі 13 612,92 грн, за травень 2022 року в сумі 4 701,86 грн.

Таким чином, середня заробітна плата за два відпрацьовані місяці які передували перед звільненням, з урахуванням, що позивач в червні-липні 2022 року перебувала у відпустці, становить: 13 900,44 + 11946,90 = 25847,34 грн, відповідно середньоденна заробітна плата становить: 175 521,20/ 43 (робочі дні).

В своїй заяві позивач просив стягнути з відповідачів середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.08.2022 по 11.09.2023 та становить 175521,20 грн.

Із наданим розрахунком суд погоджується, так як даний розрахунок не суперечить вимогам зазначеним у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Щодо клопотання представника Третьої особи про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу статтею 258 Цивільного кодексу України, визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ.

Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 01.10.2021 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 карантин продовжено до 31.12.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" від 19.08.2022 № 928 було продовжено до 31.12.2022 р., продовжено постановою КМ № 1423 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року, постановою КМ № 383 продовжено до 30.06.2023 року на всій території України, карантин через COVID-19 та режим надзвичайного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651»Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

З огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовом 12.07.2023, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відбулось в межах строку позовної давності та відповідно про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог п.п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Крім того, згідно ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідачів на користь держави підлягають стягненню, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі

ст.ст.19, 43, 55, 61 Конституції України, ст. 40,42,49-2,49-4,235 КЗпП України, Закону України «Про освіту», ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту», суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 до Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради, код ЄДРПОУ 24892888, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Дорогинка, вул. Центральна, 15, Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, код ЄДРПОУ 44279136, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 9, Третя особа Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359991, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 9 про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 32-к/тр від 12.08.2022 Дорогинського закладу загальної середньої освіти І-Ш ступенів Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області про звільнення ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури з 14.08.2022 року у зв`язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаду вчителя фізичної культури Дорогинського закладу загальної середньої освіти І-Ш ступенів Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області з 14.08.2022 року.

Стягнути з Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, код ЄДРПОУ 44279136, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 175521,20 грн.

Стягнути з Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, код ЄДРПОУ 44279136, на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівськийміськрайонний судКиївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей