Ухвала

від 13.11.2023 по справі 199/975/17

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/975/17

(6/199/176/23)

УХВАЛА

іменем України

13 листопада 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Буточкіній М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником та зміну сторони у виконавчому документі по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБС» про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявниця просить суд замінити вибулого стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа отриманого відповідно до рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2019 р.

В обґрунтування заяви зазначила, що 21.03.2019 р. Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення, яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБС» на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 91 200,00 грн., три проценти річних у розмірі 8961,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 87464,00 грн., судовий збір 7742,10 грн., на загальну суму 195367,75 грн. На виконання зазначеного рішення ОСОБА_2 06.05.2019 р. отримано виконавчий лист та пред`явлено до виконання приватному виконавцеві Лисенко Ю.О.. Останнім 10.05.2019 р. відкрито виконавче провадження 59069597. 28.10.2021 р. помирає ОСОБА_2 . 29.10.2021 р. помирає чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . 12.12.2022 р. приватним виконавцем Лисенко Ю.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження 59069597 у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_2 . 22.08.2023 р. Четвертою Дніпровською державною нотаріальною конторою здійснено засвідчення Договору про поділ спадкового майна між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , відповідно до якого заявниця отримала право власності на заборгованість з ТОВ «ДЖОБС».

У зв`язку із чим, заявниця просить суд, залучити у справі № 199/975/17 правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відновити виконавче провадження №59069597 та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Лисенко Ю.О. від 12.12.2022 про закінчення виконавчого провадження №59069597; здійснити заміну у виконавчому листі Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 199/975/17 (2/199/232/19) виданого 06.05.2019 р. стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; здійснити заміну сторони виконавчого провадження №59069597 ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; поновити та продовжити правонаступнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 199/975/17 (2/199/232/19) виданого 06.05.2019 р.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про день слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, проте їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви (ч. 3 ст. 442 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і докази, надані на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява, дійшов наступного.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБС» про стягнення грошових коштів, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

На виконання зазначеного рішення ОСОБА_2 отримано 06 травня 2019 року виконавчий лист, який направлено на виконання приватному виконавцю Лисенко Ю.О. Виконавцем відкрито виконавче провадження № 59069597 від 10 травня 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 первісний стягувач, ОСОБА_2 померла. Її чоловік, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Так, приватним виконавцем Лисенко Ю.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59069597 від 12 грудня 2022 року, у зв`язку зі смертю стягувача.

Із матеріалів справи встановлено, що між спадкоємицями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про поділ спадкового майна від 22 серпня 2023 року, зареєстрований Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою № 2-1165. Відповідно до зазначеного договору заявниця ОСОБА_1 отримала право власності на заборгованість з ТОВ «ДЖОБС» у сукупному розмірі 195367,65 грн.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною "права на суд" та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з системного аналізу статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, а також у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 711/10368/2012 (провадження № 61-11549св19), від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц (провадження № 61-29966св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом правонаступництва, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. При цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 2/581/10, провадження № 61-1454св19.

На підставі викладеного, суд вважає дану вимогу заявниці обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Згідност. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8, роз`яснив, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього будь-яких додаткових зобов`язань.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне заяву в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа задовольнити та поновити вказаний строк.

Керуючись ст. 442, 433 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником та зміну сторони у виконавчому документі по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБС» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Замінити стягувача - ОСОБА_2 на правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у виконавчому провадженні № 59069596, за виконавчим листом виданим на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №199/975/17 (2/199/232/19) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБС» про стягнення грошових коштів.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 06 травня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБС» про стягнення грошових коштів.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська з дня її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняїї проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Богун

13.11.2023