Постанова

від 11.12.2023 по справі 536/312/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/312/23 Номер провадження 22-ц/814/3594/23Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Триголов В.М.

Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

Секретар: Кириченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг С» , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в осоі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича , Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про визнання недійсним договорів відступлення ( купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2198/К, укладений 04 березня 2020 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Факторинг-С», по Кредитному договору №07/27/06/НВклн від 28.08.2006 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого було ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 , та іпотечному договору №07/27/101/06/НВклн від 28 серпня 2006 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого було ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 ,- з моменту його укладення; визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 27 листопада 2020 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ-С» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», по Кредитному договору №07/27/06/НВклн від 28.08.2006 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого було ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 , та іпотечному договору №07/27/101/06/НВклн від 28 серпня 2006 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 - з моменту його укладення; визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63154165 від 31.01.2022 13:49:49 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2569890053020) щодо реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», а також стягнути з відповідачів судові витрати.

У квітні 2023 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Веріковською Т.Г. подана заява про забезпечення позову, в якій остання просила:

- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на рухоме майно 2569890053020.);

- заборонити усім державним реєстраторам у розумінніЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, свідоцтво про право власності, передачі в іпотеку, довірчу власність, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інше) стосовно наступних об`єктів нерухомого майна:

- заборонити ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», будь-яким його представникам чинити перешкоди у проживанні, вільному користуванні позивачу та членам його родини квартирою АДРЕСА_1 ;

- заборонити ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», будь-яким його представникам на час розгляду справи по суті вчиняти будь-які дії щодо об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 : укладати (переукладання) договорів на надання послуг з водопостачання (операторам системи розподілу та операторам системи постачання), електропостачання (операторам системи розподілу та операторам системи постачання), газопостачання (операторам системи розподілу та операторам системи постачання) та житлово-комунальним підприємствам в тому числі; укладати договори на надання послуг на встановлення системи сигналізації, на охорону приміщення та інші, пов`язанні із обмеженням права вільного користування приміщеннями квартири позивачу і членам його родини.

Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Накладено арешт на належну відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», код ЄДРПОУ 43455689, квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569890053020.

Накладено заборону вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації, перереєстрації права власності у зв`язку зі зміною власника майна на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569890053020. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись із такою ухвалою її в апеляційному порядку оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії».

Скарга мотивована тим , що наявність самого по собі позову про визнання недійсним вищезазначених договорів не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову в спосіб який просить позивач.

Також апелянт зазначає , що судом першої інстанції не взято до уваги , що позовні вимоги немайнового характеру не підлягають забезпеченню шляхом накладання арешту на майно. Адже в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.

Крім іншого незастосування відповідного заходу забезпечення позову не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову , окрім того такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права , та не є спів мірним із заявленими вимогами.

У зв`язку із чим апелянт просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12 квітня 2023 року , та ухвалити нову, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Судом встановлено, що предметом спору зокрема є зміна права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ., що є предметом іпотечного договору №07/27/101/06/НВклн від 28 серпня 2006 року.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першоюстатті 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У частині десятійстатті 150 ЦПК Українипередбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи викладене, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводськогорайонного судуміста КременчукаПолтавської областівід 12квітня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І.Дорош

О.А. Лобов