Ухвала

від 22.01.2024 по справі 536/312/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2024 року

м. Київ

справа № 536/312/23

провадження № 61-782ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у справі у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг - С», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про визнання недійсними договорів відступлення ( купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», ТОВ «Факторинг - С», ТОВ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності.

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Веріковська Т. Г. подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.Накладено арешт на належну відповідачу ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» квартиру АДРЕСА_1 . Накладено заборону вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації, перереєстрації права власності у зв`язку зі зміною власника майна на квартиру АДРЕСА_1 . В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» залишено без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року залишено без змін.

10 січня 2024 року ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судами першої та апеляційної інстанціїне наведено достатніх мотивів та підстав задоволення заяви про забезпечення позову, не обґрунтовано необхідності й співмірності накладення арешту на спірне майно, непропорційно обмежно права власника нерухомого майна, а також не застосовано зустрічне забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду

у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження

№ 14-729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

Судами встановлено, що предметом спору, зокрема, є оспорення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що виступає предметом іпотечного договору від 28 серпня 2006 року №07/27/101/06/НВклн.

Врахувавши вищезазначені обставини, а також те, що між сторонами виник спір щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов достатньо обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Суди попередніх інстанцій достатнім чином мотивували свої висновки, щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, оскільки невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову не є обтяжливим для ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії»та не порушує його права користування квартирою. Окрім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими.

Щодо наведених у касаційній скарзі доводів щодо незастосування судом апеляційної інстанції зустрічного забезпечення, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У суду касаційної інстанції відсутні відомості про проживання позивачки поза межами України (у касаційній скарзі зазначено, що позивачка проживає у м. Генічеськ), отже доводи скарги щодо порушення норм процесуального права у частині незастосування зустрічного забезпечення є необґрунтованими.

Необхідно звернути увагу, що відповідач має можливість скористатись правами, передбаченими статтями 156, 158, 159 ЦПК України.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судами положень статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга

ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2023 рокує необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2023 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг - С», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про визнання недійсним договорів відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності- відмовити.

Копію ухвали у справі № 536/312/23 та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович