Ухвала

від 11.12.2023 по справі 761/37468/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42021000000002525 від 08.12.2021.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 02.02.2022 огляду на території родовища за адресою: Дніпропетровська область, Інгулецький район, в південній частині Криворізького залізорудного басейну в 12 км на південь від центра міста Кривий Ріг, на земельній ділянці із кадастровим номером 1211000000:05:012:0013, а також виробничих

---

Справа № 761/37468/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7196/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК», на яких здійснюються первинна переробка (дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури) мінеральної сировини (руди), що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:07:001:0038, 1211000000:05:012:0013, 1211000000:05:210:0006, 1211000000:05:279:0005, 1211000000:05:220:0010, а саме: концентрат марки КЗ (вміст заліза 65,5%), вагою 2,2 кг; концентрат залізорудний високоякісний (марки КЗВ), вагою 2,5 кг; концентрат залізорудний високоякісний марки КЗВ (вміст заліза 69%), вагою 2,4 кг; концентрат залізорудний марки КЗ (вміст заліза 65,15%), вагою 2,1 кг.

В апеляційній скарзі прокурор вказував на наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також на те, що вилучення зазначених зразків концентрату було необхідним для подальшого призначення по них відповідних судових експертиз, для підтвердження факту вчинення службовими особами суб`єктів господарської діяльності даного злочину та інших обставин кримінального правопорушення.

Зокрема, у кримінальному провадженні призначено комплексну судову експертизу матеріалів, речовин та виробів та економічну, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а на дослідження експертам спрямовано вилучені в ході огляду вищезазначені матеріальні об`єкти, яка триває до цього часу.

Підставою для накладення арешту на майно є сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вказане рухоме майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметом кримінального правопорушення, що вказує на його відповідність критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а тому необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, вислухавши думку представників власника майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42021000000002525 від 08.12.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.

Як зазначено в клопотанні, в ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами ПрАТ «Інгулецький Гірничо-Збагачувальний комбінат» (код ЄДР 00190905), АТ «Південний Гірничо-Збагачувальний комбінат» (код ЄДР 00191000), ПрАТ «Північний Гірничо-Збагачувальний комбінат» (код ЄДР 00191023), ПрАТ «Центральний Гірничо-Збагачувальний комбінат» (код ЄДР 00190977) за період 2018-2021 років умисно занижено податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами на суму, яка в п`ять тисяч і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Згідно долучених до клопотання прокурора матеріалів, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.01.2022 надано дозвіл на огляд території Родовища «Скелеватське Магнетитове» (Дніпропетровська область, Інгулецький район, в південній частині Криворізького залізорудного басейну в 12 км на південь від центра міста Кривий Ріг, на земельній ділянці із кадастровим номером 1211000000:05:012:0013), а також виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК», на яких здійснюються первинна переробка (дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури) мінеральної сировини (руди), що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:07:001:0038, 1211000000:05:012:0013, 1211000000:05:210:0006, 1211000000:05:279:0005, 1211000000:05:220:0010, з можливістю відібрання зразків корисних копалин.

Згідно даних протоколу огляду від 02.02.2022, цього ж дня проведено огляд території родовища за адресою: Дніпропетровська область, Інгулецький район, в південній частині Криворізького залізорудного басейну в 12 км на південь від центра міста Кривий Ріг, на земельній ділянці із кадастровим номером 1211000000:05:012:0013), а також виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК», на яких здійснюються первинна переробка (дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури) мінеральної сировини (руди), що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:07:001:0038, 1211000000:05:012:0013, 1211000000:05:210:0006, 1211000000:05:279:0005, 1211000000:05:220:0010, в ході якого вилучено Концентрат марки КЗ (вміст заліза 65,5%), вагою 2,2 кг; Концентрат залізорудний високоякісний (марки КЗВ), вагою 2,5 кг; Концентрат залізорудний високоякісний марки КЗВ (вміст заліза 69%), вагою 2,4 кг; Концентрат залізорудний марки КЗ (вміст заліза 65,15%), вагою 2,1 кг.

Постановою старшого детектива другого відділу підрозділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 03.02.2022 вилучені в ході огляду 02.02.2022 Концентрат марки КЗ (вміст заліза 65,5%), вагою 2,2 кг; Концентрат залізорудний високоякісний (марки КЗВ), вагою 2,5 кг; Концентрат залізорудний високоякісний марки КЗВ (вміст заліза 69%), вагою 2,4 кг; Концентрат залізорудний марки КЗ (вміст заліза 65,15%), вагою 2,1 кг. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42021000000002525.

12.10.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 02.02.2022 огляду на території родовища за адресою: Дніпропетровська область, Інгулецький район, в південній частині Криворізького залізорудного басейну в 12 км на південь від центра міста Кривий Ріг, на земельній ділянці із кадастровим номером 1211000000:05:012:0013, а також виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК», на яких здійснюються первинна переробка (дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури) мінеральної сировини (руди), що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:07:001:0038, 1211000000:05:012:0013, 1211000000:05:210:0006, 1211000000:05:279:0005, 1211000000:05:220:0010, а саме: концентрат марки КЗ (вміст заліза 65,5%), вагою 2,2 кг; концентрат залізорудний високоякісний (марки КЗВ), вагою 2,5 кг; концентрат залізорудний високоякісний марки КЗВ (вміст заліза 69%), вагою 2,4 кг; концентрат залізорудний марки КЗ (вміст заліза 65,15%), вагою 2,1 кг.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя посилався на недотримання прокурором строку, визначного ч. 5 ст. 171 КПК України для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

Так, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З аналізу вказаної норми убачається, що вона стосується лише тимчасового вилученого майна, тобто майна, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Разом з тим, у даному випадку, як убачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.01.2022 про дозвіл на проведення огляду території Родовища «Скелеватське Магнетитове» та виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК», слідчим суддею було надано дозвіл на виявлення та відібрання зразків корисних копалин.

З урахуванням наведених обставин, вилучені в ході огляду 02.02.2022 концентрати не є тимчасово вилученим майном, а тому посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на положення абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України є помилковим.

Крім того, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, саме по собі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а тому слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора з цих підстав.

Дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені в ході огляду території Родовища «Скелеватське Магнетитове» та виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК» зразки речовин відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно могло зберегти на собі сліди або інші відомості, які мають значення для кримінального провадження, а також можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, як убачається із матеріалів судового провадження, у даному кримінальному провадженні постановою від 23.12.2021 призначено комплексну експертиз уматеріалів, речовин та виробів, та вилучені в ході огляду 02.02.2022 зразки речовин і виробів, на виконання вимог клопотання експертів, 07.02.2022 було направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України /а.с. 119/. Як зазначив прокурор в апеляційній скарзі, проведення експертизи на даний час триває, та відомості на спростування вказаних обставин у справі відсутні.

На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучені у ході огляду території Родовища «Скелеватське Магнетитове» та виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК» зразки речовин, з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути знищене, приховане, передане чи відчужене.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, які б свідчили про наявність визначених законом підстав для відмови у задоволенні такого клопотання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, не перевіривши при цьому наведені у клопотанні мотиви та підстави щодо необхідності накладення арешту на майно, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року, -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити та накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 02 лютого 2022 року огляду на території родовища за адресою: Дніпропетровська область, Інгулецький район, в південній частині Криворізького залізорудного басейну в 12 км на південь від центра міста Кривий Ріг, на земельній ділянці із кадастровим номером 1211000000:05:012:0013, а також виробничих потужностей та складських приміщень ПрАТ «Південний ГЗК», на яких здійснюються первинна переробка (дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури) мінеральної сировини (руди), що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:07:001:0038, 1211000000:05:012:0013, 1211000000:05:210:0006, 1211000000:05:279:0005, 1211000000:05:220:0010, а саме: концентрат марки КЗ (вміст заліза 65,5%), вагою 2,2 кг; концентрат залізорудний високоякісний (марки КЗВ), вагою 2,5 кг; концентрат залізорудний високоякісний марки КЗВ (вміст заліза 69%), вагою 2,4 кг; концентрат залізорудний марки КЗ (вміст заліза 65,15%), вагою 2,1 кг.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3