Постанова

від 18.12.2023 по справі 199/3245/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10412/23 Справа № 199/3245/23 Суддя у 1-й інстанції - АВРАМЕНКО А. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом його вселення у будинок, який належить йому із ОСОБА_2 у рівних долях як спадкоємцям після смерті його батька. Однак ОСОБА_2 змінила замки та оформила договір з приватною охоронною компанією та не допускає позивача до користування та управління спільним майном.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2023 року провадженні у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №199/6340/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасуватиухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вирішити питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також ґрунтування висновків суду на припущеннях щодо неможливості розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Зазначає,що зупиненняпровадження можливелише уразі об`єктивноїнеможливості розглядусправи проусунення перешкоду користуванняналежним йомуна правівласності майномдо розглядусправи пройого усуненнявід спадкування.Крім тогозазначає,що навітьу разізадоволення зазначеногопозову ОСОБА_2 буде непозбавлена можливостів подальшомузвернутись досуду іззаявою проперегляд рішенняза нововиявленимиобставинами.Також звертаєувагу,що відповідач,подаючи такузаяву свідомозатягує розглядсправи тане даєйому можливостівселитись уналежне йомуна правівласності житло.

Відповідачем надано письмові пояснення, в яких вона просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін зважаючи на те, що в залежності від результату справи щодо оспорення права власності ОСОБА_3 залежить наявність у нього права на усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4статті 19 ЦПК Українипередбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.2ст.369ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на ухвали суду про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що по даній справі оскаржується ухвала суду про зупинення провадження у справі, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно достатті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно достатті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргапідлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд даної справи є неможливим без набрання законної сили судовим рішенням у справі №199/6340/23, оскільки результати розгляду останньої справи вплинуть на підстави пред`явлення позовних вимог у першій із вказаних цивільних справ, оскільки імовірне позитивне рішення суду у цивільній справі №199/6340/23 зумовить втрату необхідності/можливості вирішення по суті на користь позивача цивільної справи №199/3245/23. Також зазначав, що характер і предмет спору за обома цивільними справами зібрані по цивільній справі №199/3245/23 докази не дозволяють в повній мірі встановити та оцінити всі необхідні для її розгляду фактичні обставини спірних правовідносин сторін до ухвалення і набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №199/6340/23

Проте такий висновок зроблено передчасно, всупереч нормам процесуального права та матеріалам справи.

Відповідно до пункту 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

У п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ратифікованої Законом України від17липня 1997року №475/97-ВР«Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року,Першого протоколу та протоколів № 2,4,7та11до Конвенції»,визначено,що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

Враховуючи наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Суд має переконатися, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК Українизастосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з урахуванням обставин справи та таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Окрім того, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому, у разі застосування наведеної правової конструкції п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за вимогами ст.260 ЦПК Україниу мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

З наведених обставин справи вбачається, що підставою заявлених вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням є вчинення ОСОБА_2 у користуванні належним їм обом на праві власності в порядку спадкування житловим будинком будинку АДРЕСА_1 .

Предметом спору у цивільній справі №199/6340/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування. Предметом спору у такій цивільній справі є усунення ОСОБА_1 від права на спадкування частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Як зазначалось вище, зупиняючи провадження у справі №199/3245/23, суд першої інстанції посилався на об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення питання усунення ОСОБА_1 від спадкування частини будинку АДРЕСА_1 в який він просив його заселити звертаючись із позовом про усунення перешкод у користуванні житлом..

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суду відсутня мотивація щодо доведеності факту об`єктивної неможливості розгляду справи, з урахуванням того, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у справі №199/3245/23.

Зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі

Колегія суддів приходить до висновку, що немає підстав вважати, що розгляд цивільної справи 199/6340/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення останнього від права на спадкування частини будинку АДРЕСА_1 , стосується підстав, обставин та умов, від яких залежить розгляд даної справи №199/3245/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 . Зокрема, у справі №199/3245/23 про усунення від спадкування не вирішуються питання, які стосуються підстав, заявлених у даній справі про усунення перешкод у користуванні житлом, а також вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Крім того слід наголосити, що навіть у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення від спадкування ОСОБА_1 , вона має право звернутись у цій справі із заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.

Таким чином, позови у даних справах є відмінними, і в обох справах обставини щодо наявності підстав для задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог підлягають доведенню сторонами за принципами рівності та змагальності і не є такими, що презюмуються.

Отже, сама по собі, взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до ухвалення рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №199/6340/23 про усунення від спадкування, суд першої інстанції, з огляду на вищевикладене, у даній справі має достатньо правових підстав для її розгляду та вирішення по суті.

Відтак підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №199/6340/23 апеляційний суд не вбачає.

Таким чином, не звернувши уваги на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про наявність підстав, визначених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, для зупинення провадження у цій справі, чим також порушив права позивача в доступі до правосуддя, а також порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року в справі Шишков проти Росії).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року в справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від30жовтня 2023рокускасувати,справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: