Ухвала

від 20.12.2023 по справі 148/938/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 148/938/19

провадження № 61-17129зно23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року та ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року, ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, нікчемним та незаконним, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, зобов`язання вчинити дії, визнання набувачами майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у травні 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, в якому просив:

- визнати заповіт спадкодавця ОСОБА_4 , у редакції від 10 січня 2008 року, посвічений секретарем Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Дерманською М. А., підробленим, недійсним, нікчемним, складеним з використанням обману та скасувати його як незаконний;

- скасувати свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 листопада 2009 року, видані Гайсинською державною нотаріальною конторою Вінницької області та зареєстровані за № № 1-1445, 1-1447, 1-1443, за якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками по 1/4 частки кожен, а ОСОБА_5 є співвласником 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, розташованих на АДРЕСА_1 , з проведеною державною реєстрацією права власності від 19 жовтня 2012 року за № 35916533 та № 35916696, від 20 листопада 2012 року № 36332507, враховуючи той факт, що вказані свідоцтва були видані на підставі підробленого заповіту ОСОБА_4 , у новій редакції від 10 січня 2008 року, з допущеними помилками при оформленні та нотаріальному посвідченню цих свідоцтв, що є недійсними, нікчемними і незаконними повністю;

- скасувати свідоцтво від 11 грудня 2008 року про право на спадщину за заповітом, зареєстроване за № 1-1992, відповідно до якого ОСОБА_5 є співвласником 1/3 частки земельної ділянки (паю), площею 2,5169 га, а також свідоцтв, за якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (реєстраційні номера та дати їх видачі цим особам ОСОБА_1 невідомі, оскільки на неодноразові письмові звернення до Гайсинської державної нотаріальної контори Вінницької області в їх видачі неправомірно відмовлено) є співвласниками по 1/3 частки, кожен, земельної ділянки (паю), площею 2,5169 га, що розташована на території Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, як недійсні, нікчемні та незаконні, зважаючи на той факт, що відповідно до дійсного правочину - заповіту ОСОБА_4 , посвідченого наприкінці 90-х років секретарем Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Петровою В., зазначена земельна ділянка (пай) площею 2,5169 га, належала спадкоємцю ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Гайсинську державну нотаріальну контору Вінницької області видати нові свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі дійсного заповіту ОСОБА_4 , посвідченого наприкінці 90-х років секретарем Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Петровою В., виконавши волю ОСОБА_6 , щодо передачі своєї частки спільно набутого майна з ОСОБА_4 сім`ї ОСОБА_1 , поклавши витрати вчинених нотаріальних дій на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Деоманську М. А. ;

- визнати, що набувачами майна, а саме присадибної земельної ділянки, житлового будинку, надвірних споруд на АДРЕСА_2 : з 1973 року до липня 1977 року є виключно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; з серпня 1977 року до квітня 1995 року є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спільно із новоствореною сім`єю ОСОБА_1 при веденні спільної господарської діяльності; з травня 1995 року до квітня 2005 року є ОСОБА_4 спільно із сім`єю ОСОБА_1 при веденні спільної господарської діяльності; з травня 2005 року до теперішнього часу майно набувалося лише сім`єю ОСОБА_1 , враховуючи факт, що з квітня 2005 року до січня 2008 року ОСОБА_4 проживав спільно із ОСОБА_9 в її будинку на АДРЕСА_3 , а майно набувалося та доглядалося виключно сім`єю ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Краснопільську сільську раду Гайсинського району Вінницької області внести зміни в свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , виданого Краснопільською сільською радою Гайсинського району Вінницької області від 20 травня 1995 року, вказати фактичну дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Немирівський районний суд Вінницької області рішенням від 30 липня 2021 року, яке залишив без змін Вінницький апеляційний суд постановою від 03 листопада 2021 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди дійшли такого висновку, оскільки ОСОБА_1 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , також він не надав суду належні та допустимі докази того, що оскаржуваним заповітом від 10 січня 2008 року порушуються його права та інтереси. Крім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується висновком експерта від 17 квітня 2019 року № 1855/1856/19-21 за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у матеріалах кримінального провадження № 1201802010000350 встановлено, що підпис в заповіті ОСОБА_4 , складеного та посвідченого секретарем Краснопільської сільської ради Дерманською М. А. 10 січня 2008 року, - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів самим покійним ОСОБА_4 .

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року.

Верховний Суд постановою від 01 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року залишив без змін.

Постанова суду Верховного Суду мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову відповідають обставинам справи, які встановлено відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2022 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що, оскільки ОСОБА_1 фактично порушує питання про зміну рішення і внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, його заява про роз`яснення судового рішення не відповідає вимогам статті 271 ЦПК України, і судове рішення, яке просить роз`яснити ОСОБА_1 , не підлягає примусовому виконанню, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року слід відмовити.

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року та ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України.

Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2023 року відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року та ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року.

Ухвала Верховного Суду мотивована тим, що Верховний Суд залишив без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не змінював та не ухвалював нове рішення по суті спору, тому рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанова Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року та постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року не можуть бути переглянуті Верховним Судом за нововиявленими обставинами.

Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2023 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року.

Ухвала мотивована тим, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, Верховий Суд ухвалою від 12 червня 2023 року, про роз`яснення якої подано заяву, відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року та ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року та повернув її заявникові, що свідчить про те, що вказана ухвала не є тим судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження».

28 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року, ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, в якій заявник також просить:

- витребувати від відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому, матеріали кримінальних проваджень: № 42020020000000307 від 25 вересня 2020 року за частиною другою статті 367 КК України та № 42022020000000297 за частиною другою статті 382 КК України;

- витребувати від Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області матеріали кримінальних проваджень: від 08 серпня 2018 року № 12018020120000350 за частиною першою статті 358 КК України; від 24 січня 2013 року № 12013010120000106 за частиною першою статті 194 КК України; від 14 лютого 2015 року № 12015020120000115 за частиною другою статті 125 КК України; від 26 серпня 2015 року № 12015020120000662 за частиною першою статті 126 КК України;

- витребувати від Немирівської окружної прокуратури копії матеріалів перевірки звернення ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України від 07 вересня 2020 року;

- витребувати від Немирівського районного суду Вінницької області цивільну справу № 129/3268/18 (провадження № 2/930/539/21), справу № 148/938/19 (провадження № 2/930/540/21), № 129/2825/19 (провадження № 1-кс/930/37/20), що розглядалась слідчим суддею Алексеєнком В. М. 16 січня 2020 року;

- витребувати від Ладижинського міського суду Вінницької області матеріали справи № 129/840/19 (провадження № 1-кс/135/243/19), що розглядалась слідчим суддею Волощиною Т. В. 17 вересня 2019 року;

- витребувати від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали проведеної почеркознавчої експертизи від 17 квітня 2019 року № 1855/1856/19-21;

- провести фіксування розгляду цієї заяви технічними засобами звукозапису;

- при розгляді цієї заяви використати письмові докази, що додаються до цієї заяви;

- інформацію щодо розгляду цієї заяви направляти рекомендованим листом на адресу заявника.

Крім того, 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 на електронну адресу Верховного Суду надіслав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року, ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України.

Щодо заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень від 28 листопада 2023 року.

У прийнятті заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, й вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) вказав, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Частинами першою, другою статті 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Згідно із зазначеними вимогами закону переглянутими за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.

Верховний Суд не є судом, який у цій справі ухвалював своє судове рішення, а при касаційному перегляді залишив без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, не змінюючи та не скасовуючи вказані судові рішення.

Оскільки суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не змінював та не ухвалював нове рішення по суті спору, тому рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанова Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року та постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року не можуть бути переглянуті Верховним Судом за нововиявленими обставинами.

При цьому, Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2022 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року.

Зазначена ухвала не є рішенням, яким закінчено розгляд справи та яка прийнята за результатами вирішення спору по суті, а тому не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України.

Також, Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2023 року відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року та ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року.

Вказана ухвала не є рішенням, яким закінчено розгляд справи та яка прийнята за результатами вирішення спору по суті, а тому не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України.

Враховуючи викладене, у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року, ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року таухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року слід відмовити.

Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 05 квітня 2019 року у справі № 320/9411/15-ц (провадження № 61-6338зно19), від 31 січня 2023 року у справі № 490/624/22 (провадження № 61-1443зно23), від 16 березня 2023 року у справі № 756/12735/21 (провадження № 61-3309зно23), від 22 травня 2023 року у справі № 216/3891/22 (провадження № 61-7297зно23).

У зв`язку з відмовою у прийнятті заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не підлягають окремому розгляду вимоги прохальної частини вказаної заяви про витребування доказів, фіксування розгляду цієї заяви технічними засобами та використання письмових доказів, доданих до заяви, тощо.

Відповідно до Інструкції з діловодства Верховного Суду, затвердженої наказом керівника апарату Верховного Суду від 31 грудня 2021 року № 129 (зі змінами, внесеними наказами керівника апарату Верховного Суду від 27 січня 2022 року № 7; від 21 вересня 2022 року № 134; від 06 жовтня 2023 року №194) за заявою учасників справи Суд надсилає їм копії судових рішень у паперовій формі.

Копії судових рішень, якими закінчується розгляд справи (за винятком рішень у кримінальних провадженнях), надсилаються учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення із зазначенням у цьому повідомленні адреси суду, який розглядав справу.

Копія ухвали суду касаційної інстанції разом із заявою ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами буде надіслана заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Щодо заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень від 05 грудня 2023 року.

Вказана заява не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на таке.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Відділ забезпечення функціонування автоматизованого документообігу суду склав довідку про те, що надіслана 05 грудня 2023 року на електронну пошту Касаційного цивільного суду заява, не скріплена електронним цифровим підписом.

Пунктом 12 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частиною першою статті 183 ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи, що заява, яка надійшла на офіційну електронну пошту Верховного Суду, не підписана електронним цифровим підписом заявника, тому вона не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись статтями 43, 183, 260, 423, 425, 429 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 28 листопада 2023 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року, ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, нікчемним та незаконним, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, зобов`язання вчинити дії, визнання набувачами майна.

Заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2023 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, постанови Верховного Суду від 01 вересня 2022 року, ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, нікчемним та незаконним, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, зобов`язання вчинити дії, визнання набувачами майна повернути заявнику без розгляду.

Заяви разом з доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко