Ухвала

від 19.12.2023 по справі 154/1978/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 154/1978/22

провадження № 61-15262ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення

Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16 травня

2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 вересня

2023 року у справі за позовом ОСОБА_2

до Володимирської міської ради, Головного управління Держгеокадастру

у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий двір», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування записів в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області

від 16 травня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду

від 21 вересня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 06 листопада 2023 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, які визначені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, а також копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У грудні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 06 листопада 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена касаційна скарга із зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, які визначені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, а також копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи

Проте, подана уточнена касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

В уточненій касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 3 частини другої

статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Зазначена заявником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову або скарги (наприклад, з точки зору порушення її іншими учасниками справи), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Разом з тим, уточнена касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо неправильного застосування норм права судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм саме у цій справі.

Крім того, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника, буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за заявник доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

З огляду на викладене суд уважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження.

За таких обставин заявниці необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування, та конкретизувати правовідносини, в яких цей висновок відсутній, тобто обґрунтувати наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПКУкраїни, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявницю.

Керуючись статтею 127 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська