Ухвала

від 14.12.2023 по справі 2603/5495/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4-с/754/139/23

Справа № 2603/5495/12

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Панченко О.М.

з секретарем судових засідань - Сарнавським М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві ЦМУ МЮ Горбатовського І.А.,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2023 через підсистему "Електронний суд" представник ТОВ "Брайт Інвестмент" - Кириченко О.М. звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Горбатовського І.А. (далі державний виконавець) в якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу за виконавчими провадженнями № НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Скарга мотивована тим, що 26 квітня 2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було задоволено заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення з виконання рішення суду по справі №2603/5495/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №2109/П/62/2007-980. 24.09.2021 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві ЦМУ МЮ Горбатовським І.А., було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 та НОМЕР_3, за якими боржником є ОСОБА_1 . З моменту відкриття виконавчого провадження (24.09.2021 року) до моменту його завершення (13.12.2021 року) тобто за 2,5 місяці державним виконавцем було проведено наступні дії: 24.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; 24.09.2021 року зроблено електронні запити до Податкової служби, ДПС ПФУ та МВС; 24.09.2021 року винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; (не є заходами примусового виконання). 24.09.2021 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене; (не є заходами примусового виконання). 13.12.2021 року винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження; (не є заходами примусового виконання). 13.12.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника; 13.12.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника; 13.12.2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому згідно інформації наданої Деснянським ВДВС у відповіді на адвокатський запит від 11.10.2023 року виконавець здійснював перевірку щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника лише 24.09.2021 року, хоча мав здійснити мінімум 5 перевірок протягом 2,5 місяців, коли відповідне провадження було на виконанні.

Зважаючи на зазначене, просить суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанови про повернення виконавчих документів.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13 листопада 2023 року скаржнику поновлено строки для подання скарги, відкрито провадження та призначено судове засідання.

23.11.2023 до суду від державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м.Києві Горбатовського І.А. надійшов відзив на скаргу у якому не погоджується із вимогами заявника з огляду на наступне. Так, зазначає, що після перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що на виконанні у відділу перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання - назва документу: виконавчий лист №2-3643/2012 виданий 01.08.2013 документ видав: Деснянський районний суд м.Києва про: стягнення з ОСОБА_1 на корсть ПАТ "КБ "Надра" 214,60 грн. суму сплаченого при подачі позові судового збору.13.12.2021 державним виконавцем керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме: державним виконавцем отримано відповідь МВС з повідомленням про те, що в МВС відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби. Згідно відповіді Пенсійного фонду України про осіб - боржників які отримують пенсію та про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформації не знайдено. Державним виконавцем отримано відповідь ДФСУ з повідомленням про те, інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня. Після перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що на виконанні у відділу перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання - назва документу: виконавчий лист №2-3643/2012 виданий 01.08.2013 документ видав: Деснянський районний суд м.Києва про: стягнення з ОСОБА_1 на корсть ПАТ "КБ "Надра" суму заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 17 369,19 грн. 13.12.2021 державним виконавцем керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме: державним виконавцем отримано відповідь МВС з повідомленням про те, що в МВС відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби. Згідно відповіді Пенсійного фонду України про осіб - боржників які отримують пенсію та про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформації не знайдено. Державним виконавцем отримано відповідь ДФСУ з повідомленням про те, інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня. Тож враховуючи вищевикладене, державний виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

В судове засідання представник скаржника не з`явився, в заяві просив розгляд спрви проводити без участі представника, вимоги зазначені у скарзі підтримує у повному обсязі.

Державний виконавець Горбатовський І.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, надав до суду відзив на скаргу.

Зважаючи на визначений ч. 1 ст. 450 ЦПК України десятиденний строк розгляд справи, строк перебування справи в провадженні суду, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.08.2012 року у справі № 2603/5495/12 частково задоволено позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та вирішено стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2109/П/62/2007-980 від 11.10.2007 року та відсотками в розмірі 17 369,19 грн. та суму судового збору у розмірі 214,60 грн.

26 квітня 2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було задоволено заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення з виконання рішення суду по справі №2603/5495/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №2109/П/62/2007-980.

24.09.2021 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Горбатовським І.А. на підставі виконавчих листів від 01.08.2013 відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_2 та НОМЕР_3, за яким боржником є ОСОБА_1 про що винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень.

В рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 державним виконавцем було організовано розшук майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів та установ, проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника.

Постановою державного виконавця від 13.12.2021 року у ВП № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 накладено арешт на грошові кошти боржника.

13 грудня 2021 року постановою державного виконавця Горбатовського І.А. у ВП № № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 повернуто виконавчий документ стягувачу на підстав п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи відповідно до закону щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги, зважаючи на наступне.

Стаття 129-1Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч. 1ст. 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції.

Виконання судового рішення відповідно до змістурішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокупо справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законамиУкраїни.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження`виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною першою ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Стаття п.2 ч.1ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке можу бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Відповідно до п. 1ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Статтею 53-1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначається ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Статтею 22 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів, на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленимЗаконом України "Про забезпечення вимогкредиторів тареєстрацію обтяжень". У разі звернення стягнення на частку у статутному капіталі товариства на підставі виконавчого документа виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно дочастини четвертоїцієї статті.

З правового аналізу зазначених норм Законів вбачається, що вони встановлюють правовий механізм задоволення вимог стягувачів (кредиторів) за рахунок корпоративних прав боржника. У разі, якщо боржник являється єдиним засновником товариства, передбачено процедуру примусової реалізації корпоративних прав за загальними правила виконавчого провадження.

Для забезпечення відчужуваності боржником своїх активів у виконавчому провадженні, виконавець накладає арешт на відповідні майнові права боржника та оскільки за діючим законодавством на корпоративні права розповсюджується правовий режим рухомого майна, відповідне їх обтяження вноситься до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що унеможливлює вчинення боржником дій щодо відчуження своєї частки.

16.09.2021 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» направило на адресу Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) дві заяви про відкриття виконавчого провадження (вих. № 0916/15 та №0916/16). Також у відповідній заяві ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСМЕНТ» вказало наступні вимоги до виконавця:

1. Винести постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»;

3. У разі виявлення коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитарних установах, звернути на них стягнення.

4. Звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у разі їх виявлення.

5. Інформацію про накладення арешту на майно боржника: ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) внести до відповідних державних реєстрів обтяжень майна.

6. У разі виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, провести його опис, шляхом складання Акту опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника оголосити заборону розпоряджатись ним, вилучити та передати його на зберігання ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

7. Надсилати копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», повинні бути доведені виконавцем сторонам виконавчого провадження, на адресу: 49019, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

- використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

З моменту відкриття виконавчого провадження (24.09.2021 року) до моменту його завершення (13.12.2021 року) тобто за 2,5 місяці державним виконавцем було проведено наступні дії:

1) 24.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

2) 24.09.2021 року зроблено електронні запити до Податкової служби, ДПС ПФУ та МВС;

3) 24.09.2021 року винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; (не є заходами примусового виконання).

4) 24.09.2021 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене; (не є заходами примусового виконання).

5) 13.12.2021 року винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження; (не є заходами примусового виконання).

6) 13.12.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника;

7) 13.12.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника;

8) 13.12.2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У відповідності з п. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно інформації наданої Деснянським ВДВС у відповіді на адвокатський запит від 11.10.2023 року виконавець здійснював перевірку щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника лише 24.09.2021 року.

У постановах Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі №910/25970/14, від 18.03.2019 року у справі №21/303-08, від 01.07.2020 року у справі №755/17274/17, від 17.02.2021 року у справі №904/3525/18, від 22.04.2021 року у справі №905/2488/15 зазначено наступне:

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Частиною 2 статті 36 зазначеного Закону визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14.

В сканкопіях виконавчих документів інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно - відсутня.

При цьому, згідно із п.п. 2,3 Розділу 4 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Відповідно до постанови про арешт коштів боржника та супровідного листа до неї встановлено, що ані в постанові ані в супровідному листі не вказано жодного банку чи іншої фінансової установи до якої відповідна постанова була направлена. Серед адресатів вказано виключно боржника і стягувача.

У відповідності до п. п. 3, 4 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

З наведеного вбачається, що при виконанні рішення суду по справі №2603/5495/12 у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_2 та НОМЕР_3 державним виконавцем порушено строки проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не було вчинено жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання боржником рішення суду у цій справі та не вжито всього комплексу заходів, передбачених статтею 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на зазначене вище, дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Горбатовського І.А. щодо повернення виконавчих документів стягувачу постановою від 24.09.2021 року у виконавчих провадженнях НОМЕР_2 та НОМЕР_3 є протиправними, а постанови про повернення підлягають скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 353, 447,450 448, 449 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві ЦМУ МЮ Горбатовського І.А., - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Горбатовського І.А. щодо винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 13.12.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.12.2021 року, винесену у виконавчих провадженнях НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Панченко