Ухвала

від 20.12.2023 по справі 332/3815/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106

тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3815/23

Провадження №: 1-кп/332/334/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023082190000032 від 14.01.2023 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Оскільки, на думку прокурора, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду та незаконний вплив на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, просить обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 60 днів із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні даного клопотання, вважаючи обвинувачення необґрунтованим, а також посилаючись на те, що жоден наведений прокурором ризик, не підтверджений доказами. Крім того, захисник зауважив, що обрання запобіжного заходу та покладення на обвинуваченого обов`язків щодо прибуття до судових засідань є неприпустими, адже будуть спонукати останнього до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК України.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд доходить висновку про те, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою та другою ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно частини 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язків, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Посилання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 на необґрунтованість обвинувачення, як на підставу для відмови у застосування запобіжного заходу, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, слідчий суддя (суд) на етапі обрання запобіжного заходу не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя (суд) на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 12023082190000032 від 14.01.2023 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, що є достатнім для вирішення питання про обрання будь-якого із запобіжних заходів.

Вирішуючи питання доцільності обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді зобов`язання, як найменш обтяжливого запобіжного заходу, суд вважає, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання та підтвердив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні даного клопотання судом враховуються дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітніх дітей.

Разом з тим, ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, який законодавцем віднесені до категорії нетяжких злочинів, однак санкція статті 119 частини 1 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість на невідворотність покарання, обвинувачений ОСОБА_7 , може переховуватися від суду.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово не прибував за викликами до суду, хоча дати судових засідань, були визначені заздалегідь та відомі обвинуваченому.

Посилання адвоката ОСОБА_8 про те, що покладення обов`язку на обвинуваченого прибувати до суду на першу вимогу буде спонукати останнього до вчинення кримінальних правопорушень, визначених ст.ст. 407, 408 КК України, суд вважає хибними, виходячи з наступного.

Статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Так, на підставі ч. 1 ст. 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зважаючи на те, що прибуття обвинуваченого в судове засідання є його обов`язком відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, тому за умови належного повідомлення командування про необхідність з`явитися до суду, це не буде розцінюватися як самовільне залишення частини або дезертирство.

Крім того, суд вважає доведеним ризик того, що обвинувачений ОСОБА_7 може перешкодити встановленню істини у справі, узгодивши свої показання з показами інших осіб, тим самим вчинити вплив на них.

Судом також узято до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження ще не почався, тому не вчинені ще необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора знайшло своє підтвердження в ході його розгляду, тому клопотання підлягає задоволенню, адже саме такий запобіжний захід в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

При цьому, суд враховує, що обґрунтування клопотання прокурора стосується також необхідності забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 194 КПК України, вважає, що також слід покласти наступні обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби); утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками з приводу кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 196, 331, 372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023082190000032 від 14.01.2023 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.

Відповідно до ст. 194 КПК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати обов`язки:

прибувати до суду за кожною вимогою;

повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками з приводу кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали судді про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання встановити до 18 лютого 2024 року включно.

Ухвала судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 20 грудня 2023 року.

Суддя ОСОБА_1