Рішення

від 13.12.2023 по справі 478/1368/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1368/21 Провадження № 2/478/4/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

за участі секретарясудового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Представникпозивача адвокатЩербань В.С.,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,звернувся досуду зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 про стягненнякомпенсації вартостічастки нерухомогомайна.Позовні вимогиобґрунтовує тим,що 29.07.2021року позивач ОСОБА_3 отримала правовласності на1/4частки вправі спільноїчасткової власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудамизагальною площею76,4кв.м.,житловою площею53,4кв.м.,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 .Право власностіпозивача підтверджуєтьсясвідоцтвом проправо наспадщину зазаповітом cepiї НРК 576562,що виданеприватним нотаріусом Корж М.В. після смерті ОСОБА_4 . Відповідач, ОСОБА_2 є співвласником цього ж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Відповідачу належить 3/4 частки на праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об ека в нерухомого майна щодо суб`єкта. Відносини зi співвласником спірної нерухомості у позивача не склалися, а тому володіти та користуватися зазначеним житловим будинком спільно iз відповідачем остання не може. Згідно висновку експерта за результатами oціночно-будівельної та будівельно- технічної експертизи №20-23 від 10 липня 2023 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 218 281,00 грн. Ринкова вартість 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведения експертизи (липень 2023 р) складає: 54 570,00 грн. Техничної можливостіз дотриманнямвимог нормативно-правовихактів угалузі будівництвавиділити 1/4частку зжитлового будинкуз господарськимибудівлями таспорудами,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,не можливо.Також відповідачмає матеріальнуможливість виплатитипозивачу компенсаціюв рахуноквизнання заним прававласності наспільне майно, оскількивідповідач згідноЄдиного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно євлаником земельних ділянок:(кадастровийномер:4823683900:04:000:0123 площею12.3302га,кадастровий номер:4823683900:05:000:0174та площею1,5га,кадастровий номер:4823683900:02:000:0139 площа10.1695га,кадастровий номер4823683900:02:000:0113 площею12,6188га).Зокрема земельніділянки площею10.1695га та12.3302га здаютьсявідповідачем воренду приватномупідприємству Агро-3.Kpiмтого,інщі земельніділянки відповідачатакож можутьприносити йомудохід,оскільки їxможна такожздавати воренду абож самостійнообробляти,вирощувати сільськогосподарськупродукцію тапродавати її.Таким чином,відповідач маєматеріальну можливістьвикупити часткупозивача успільній частковійвласності нажитловий будинокз господарськимибудівлями таспорудами,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 . Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 54570,00 грн. вартості її 1/4 частки в спірному будинку, припинити право власності позивачки на її частку в будинку та стягнути витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 17.02.2022року по справі призначена судово оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертизи.

12.07.2023року наадресу судунадійшов висновокексперта про проведенняоціночно-будівельноїта будівельно-технічної експертизи,тобто обставини,що зумовилизупинення провадженняу справівідпали.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином , представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити з підстав зазначених в позові та уточненізовній заяві. Також надав до суду відповідь на відзив, в якому вказали, що відповідач маєматеріальну можливістьвикупити 1/4частку позивачау спільнійчастковій власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудами,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,оскільки відповідачє влаником земельнихділянок :(кадастровийномер:4823683900:04:000:0123 площею12.3302га,кадастровий номер:4823683900:05:000:0174та площею1,5га,кадастровий номер:4823683900:02:000:0139 площа10.1695га,кадастровий номер4823683900:02:000:0113 площею12,6188га).Зокрема земельніділянки площею10.1695га та12.3302га здаютьсявідповідачем воренду приватномупідприємству Агро-3,за які відповідачотримує постійнийдохід. Посилаючись на викладені обставини, просять стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 54570,00 грн. вартості її 1/4 частки в спірному будинку , припинити право власності позивачки на її частку в будинку та стягнути сплачений судовий збір.

Відповідачтапредставник відповідачав судовезасідання нез`явилися, прочас тамісце слуханнясправи повідомлялисясудом належнимчином ,представниквідповідача надавдо суду заявупро розглядсправи за відсутностівідповідача тапредставника відповідача,вякому просивсуд відмовитив задоволенні позовувідповідачаза обставинзазначених ввідзові напозов,в якомупосилався набезпідставність позовнихвимог,так яквідповідач єінвалідом третьоїгрупи, постійнохворіє,не працює, тому не має матеріальної можливості викупити 1/4 частку позивача у спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вивчивши матеріали справи , дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного висновку.

Судом достовірновстановлено ,що 29.07.2021року позивач ОСОБА_3 отримала право власності на 1/4 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Правовласності позивача ОСОБА_3 підтверджуєтьсясвідоцтвом проправо наспадщину зазаповітом cepiї НРК576562,що виданеприватним нотаріусом Корж М.В. після смерті ОСОБА_4 .

Відповідач, ОСОБА_2 є співвласником цього ж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачу належить 3/4 частки на праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об ека в нерухомого майна щодо суб`єкта.

В позовній заяві позивача, що не спростовано під час розгляду справи в суді відповідачем зазначено, що відносини зi співвласником спірної нерухомості у позивача не склалися, а тому володіти та користуватися зазначеним житловим будинком спільно iз відповідачем остання не може.

Згідно висновку експерта за результатами oціночно-будівельної та будівельно- технічної експертизи №20-23 від 10 липня 2023 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 218 281,00 грн. Ринкова вартість 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведения експертизи (липень 2023 р) складає: 54 570,00 грн. Техничної можливостіз дотриманнямвимог нормативно-правовихактів угалузі будівництвавиділити 1/4 частку з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 не можливо.

Такожпід часрозгляду справив судісудом встановлено,що відповідач згідно Єдиногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно євласником земельних ділянок:(кадастровийномер:4823683900:04:000:0123 площею12.3302га,кадастровий номер:4823683900:05:000:0174та площею1,5га,кадастровий номер:4823683900:02:000:0139 площа10.1695га,кадастровий номер4823683900:02:000:0113 площею12,6188га).Зокрема земельніділянки площею10.1695га та12.3302га здаютьсявідповідачем воренду приватномупідприємству Агро-3,за яківін згідновідомості зДержавного реєструфізичних осіб-платникійподатків проджерела/сумивиплачених доходівта утриманняподатків станомз 2020по 2023роки отримуєрегулярний дохід.

Предметом позовупозивача ОСОБА_1 , є вимоги про стягнення грошової компенсації 1/4 частки будинку із іншого співвласникавідповідача ОСОБА_2 .

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 4ст. 41 Конституції України, ч. 1ст. 321 ЦК України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 2ст. 356 ЦК України).

Співвласникам належать право володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної часткової власності. Зазначені правомочності співвласники об`єкта права спільної часткової власності відповідно до ч. 1ст. 358 ЦК Україниповинні здійснювати за взаємною згодою.

Співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна.

Згідно з ч. 1, ч. 2ст. 364 ЦК України, яка регулює правовідносини з виділу власником належної йому частки, що є у спільній частковій власності, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Зазначена норма права регулює випадки, коли співвласник бажає позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації належної йому частки та визнання за ними права власності на все майно.

Разом з тим, за положеннями ст. ст.21,41 Конституції України, ст. ст.319,358 ЦК Україниусі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Крім того, відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Тлумачення ч. 3ст. 358 ЦК Українисвідчить, що право співвласника на компенсацію може виникати як в разі повної неможливості задоволення вимог співвласника на одержання у користування частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (наприклад, частка співвласника в спільній частковій власності є незначною і надання йому її у володіння та користування неможливо), так і в тому випадку, якщо співвласнику надається у володіння і користування частина майна, яка є меншою за його частку в праві спільної часткової власності.

Випадки, коли співвласник майна у порядку поділу спільного майна бажає отримати за належну йому частку в спільному майні, шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно, врегульованіст. 364 ЦК України.

Висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-4цс14 та від 13 січня 2016 року та у справі № 6-2925цс15.

Так, у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року в справі № 6-2925цс15 зроблено висновок, що з врахуванням закріплених в п. 6ст. 3 ЦК Українизасад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивач у частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до ч. 3ст. 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Отже при вирішенні справ про стягнення грошової компенсації вартості частки будинку, що знаходиться у спільній частковій власності, крім вказаних спеціальних нормЦивільного кодексусуду слід врахувати і загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників, принципу пропорційності цивільного судочинства та дотримання розумного балансу між приватними інтересами фізичних осіб.

Відтак, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 маєу власностізначно більшучастку житловогобудинку ,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,а саме 3/4 частини, у порівнянні з позивачкою ОСОБА_1 , яка володіє рештою 1/4 його частиною, з огляду на те, що відповідач все життя мешкає у вказаному будинку та проживає у ньому разом зі своєю сім`єю і на час розгляду справи, приймаючи до уваги те, що сторони хоча є ріднею між собою, проте на протязі останніх декількох років мають напружені та неблизькі відносини між собою, що унеможливлює їх спільне проживання у належному їм житловому будинку, тому суд вважає, що доводи позивача, щодо способу виділу їй частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, саме шляхом одержання грошової компенсації вартості частки, за наведених обставин, є доцільним і підлягає застосуванню.

При цьому,суд вважає,що позивачкоюналежними тадопустимими доказамипідтверджена вартістьжитлового будинку згідно висновку експерта за результатами oціночно-будівельної та будівельно- технічної експертизи №20-23 від 10 липня 2023 року, а відтак і вартість належної їй частки у ньому.

Судом з`ясовано, що відповідач спроможн принаймні частинами сплатити позивачці компенсацію вартості належної їй частки цього будинку. Водночас, варто зауважити, що факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо.

Згідно вимог ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином,оскільки позовні вимогипозивачки ґрунтуютьсяна законіі жоднимчином непорушують правта інтересівінших осіб,тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, варто зауважити, що згідноправової позиції, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) (п. 50), згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертоїстатті 71 СК Українизгоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другоїстатті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі (близькі за змістом висновки висловлені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від3 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 3 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц і від 9 червня 2021 року у справі № 760/789/19).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного суду, висловлених під час ухвалення вже згаданої вище постанови, зазначено, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, то виконання його рішення має бути настільки, наскільки це можливо, щоб відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (про що вже згадувалося у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

З оглядуна це,зважаючи,що позивачціприсуджено грошовукомпенсацію вартостіналежної їй1/4частки житловогобудинку, який знаходитьсяза адресою : АДРЕСА_1 , то право власності останньої на цю частину належить припинити і після її сплати визнати право власності на цю частину будинку за відповідачем, який за цим рішенням, який повинен сплатити позивачу відповідну компенсацію і у підсумку, стане єдиним власником згаданого житлового будинку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позов позивача підлягає до задоволенення , то понесені нею витрати на оплату судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на її користь у повному обсязі.

Крім того,позивачка подаладо суду висновок експерта за результатами oціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи№20-23від 10липня 2023року , за виготовлення якого вона сплатила 8000 грн., тому з огляду на те, що такі витрати підтверджується матеріалами справи , тому їх потрібно стягнути з відповідача на користь позивача.

У п. 1 ч. 3ст.133 ЦПК Українипередбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачка також просила стягнути на її користь понесених нею 15000 грн. на оплату послуг адвоката Щербань В.С.

Частиною 1ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2ст. 137 ЦПК України).

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Між тим, враховуючи на те, що справа розглядалася за провилами загального позовного провадження, зважаючи на обсяг складених адвокатом процесуальних документів , його участь у майже усіх судових засіданнях, тому суд дійшов висновку про обгрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, витрачених позивачем на представництво її інтересів адвокатом в суді в розмірі 15000 грн.

Отже,враховуючи предметпозову тадокази,які мализначення длявирішення справи,суд вважає,що судові витратипозивача,які підлягаютьзадоволенню це: витратипо сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн., витрати на проведення оціночно-будівельної та будівельно-техніної експертизи у розмірі 8000,00 грн. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн., а всього 23 908 ( двадцять три тисячи дев`ятьсот ) гривень 00 коп.

Керуючись ст.259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_5 компенсацію за 1/4 (одну четверту) частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 54 570 ( п`ятдесят чотири тисячі п`ятьсот сімдесят ) грн. 00 коп.

Визначити порядок виконання рішення суду, за яким ОСОБА_2 після сплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , отримує право приватної власності на весь житловий будинок з господарськими будовами і спорудами за вказаною адресою.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 витрати посплаті : судового збору у розмірі 908,00 грн., витрати на проведення оціночно-будівельної та будівельно-техніної експертизи у розмірі 8000,00 грн. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн., а всього 23 908 ( двадцять три тисячи дев`ятьсот вісім ) гривень 00 коп.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресапроживання: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.12.2023 року.

Суддя : Х.В.Іщенко