Ухвала

від 20.12.2023 по справі 520/6005/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 грудня 2023 р.Справа № 520/6005/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву судді П`янової Я. В. про самовідвід у справі № 520/6005/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВК-Україна"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВК-Україна" (далі за текстом позивач, ТОВ "ЕВК-Україна"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі за текстом також - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК5558/1160/2НД/АВ/П від 24.04.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК5558/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 16.05.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 адміністративний позов ТОВ «ЕВК-Україна» залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ЕВК-Україна" подало апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя П`янова Я.В., судді Чалий І.С., Зеленський В.В.) від 03 березня 2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВК -Україна" залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі № 520/6005/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі № 520/6005/19 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 16.05.2019 № ХК5558/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС з направленням в цій частині справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №520/6005/19 залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВК-Україна" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.

15.08.2023 Харківським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023, а саме стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВК-Україна" сплачений судовий збір у розмірі 18 821 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 65 коп.

На зазначене додаткове рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВК-Україна" подало апеляційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 520/6005/19 розподілено до провадження судді П`яновій Я.В. (склад суду: головуючий суддя П`янова Я.В., судді - Русанова В. Б., Присяжнюк О. В.).

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

До розгляду справи по суті колегією суддів встановлено, що суддя П`янова Я. В., будучи головуючим, приймала участь у вирішенні цієї ж справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року.

Зазначені обставини стали підставою для заявлення самовідводу судді П`янової Я. В. у розгляді зазначеної справи, з метою забезпечення відсутності будь-яких сумнівів учасників справи у безсторонності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Колегія суддів, дослідивши заяву про самовідвід, вважає за необхідне задовольнити її з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 ХІ З`їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Враховуючи те, що суддя П`янова Я. В., будучи головуючим, приймала участь у вирішенні цієї ж справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року, на підставі положень ч. 2 ст. 37 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. 31, 36, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву головуючого судді П`янової Я. В. про самовідвід у справі № 520/6005/19.

Матеріали справи передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматизованого розподілу згідно з ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.