Постанова

від 20.12.2023 по справі 140/6362/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6362/22 пров. № А/857/45/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі за позовом Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Головного управління ДПС у Волинській області, Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Каленюк Ж.В.,

час ухвалення рішення 13.12.2022 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 13.12.2022 року,

в с т а н о в и в :

Громадська організація «Волинське братство Святого Володимира Великого» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) щодо передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» в електронній формі відомостей про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій із заяви про державну реєстрацію. Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області включити Громадську організацію «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєнням ознаки неприбутковості з дати державної реєстрації 23 лютого 2021 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що юридична особа вноситься до Реєстру неприбуткових установ та організацій з моменту державної реєстрації виключно у випадку подання до контролюючого органу заяви за формою 1-РН протягом 10 днів з моменту державної реєстрації або ж безпосередньо при реєстрації юридичної особи шляхом зазначення прохання про включення до Реєстру. Відповідно до Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 18 березня 2016 року №759/5/371, передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», документів в електронній формі забезпечує технічний адміністратор Реєстру у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі. Проте відмітка про скановані копії документів у журналі обробки відомостей Єдиного державного реєстру в ІКС «Податковий блок» стосовно позивача в ГУ ДПС у Волинській області відсутня. Оскільки ГУ ДПС у Волинській області не отримувало відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення організації до Реєстру, то й відсутні законодавчі підстави для її включення до такого Реєстру датою державної реєстрації юридичної особи. Після надходження до ГУ ДПС у Волинській області реєстраційної заяви від 18 липня 2022 року за формою №1-РН відповідно до вимог законодавства без будь-яких зволікань прийнято рішення від 19 липня 2022 року №2203184600147 про включення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєнням ознаки неприбутковості (0032) - громадські об`єднання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

23 лютого 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про реєстрацію Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» (ідентифікаційний код юридичної особи 44093623) (а.с.137).

Реєстрація юридичної особи здійснювалася державним реєстратором Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (де і знаходиться реєстраційна справа) за заявою від 22 лютого 2021 року щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування, поданою уповноваженим представником громадської організації (а.с.13-27). На сторінці 10 заяви зазначено прохання включити юридичну особу до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З листа Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 07 вересня 2022 року (а.с.33-34) на адвокатський запит в інтересах Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» слідує, що у відповідній формі заяви щодо державної реєстрації заявником обрано включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, однак державним реєстратором не було в повній мірі завантажено сканкопію такої заяви.

За заявою позивача від 18 липня 2022 року, поданою до ГУ ДПС у Волинській області, останнім було прийнято рішення від 19 липня 2022 року №2203184600147 про включення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості 0032 громадські об`єднання; датою присвоєння ознаки неприбутковості є 19 липня 2022 року (а.с.32).

На адвокатський запит від 11 серпня 2022 року №11-08/22 про надання інформації (вх. №13321/6/адв.запит від 15 серпня 2022 року) ГУ ДПС у Волинській області листом від 19 серпня 2022 року №5185/5/03-20-18-08-05 повідомило, що отримало відомості про державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Громадська організація «Волинське братство Святого Володимира Великого» (код юридичної особи 44093623) 23 лютого 2021 року, а 24 лютого 2021 року державним реєстратором було внесено запис «Виправлення помилок». При цьому відмітка про скановані копії документів у журналі обробки відомостей Єдиного державного реєстру в ІКС «Податковий блок» стосовно цієї юридичної особи по відомостях від 23 лютого 2021 року та від 24 лютого 2021 року в ГУ ДПС у Волинській області відсутня (а.с.30-31).

На звернення позивача щодо включення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій датою державної реєстрації (а.с.39-41) ГУ ДПС у Волинській області листом від 25 серпня 2022 року №1300/12/03-20-18-08-12 повідомило, що від державного реєстратора або в іншій спосіб щодо Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» протягом 10 днів з дня державної реєстрації заява 1-РН до ГУ ДПС у Волинській області не надходила, рішення про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій з дня державної реєстрації не приймалося. 19 липня 2022 року ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про включення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з поданою 18 липня 2022 року заявою за формою 1-РН (а.с.28-29).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

За приписами підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Згідно з підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пункту 133.4.

13 липня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (Порядок №440).

Як установлено пунктами 1, 3 Порядку №440, Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткова організація) відповідно допункту 133.4статті 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Створення і ведення Реєстру здійснюється ДПС.

Згідно з пунктом 4 Порядку №440 до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ, які включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до зазначеного Єдиного державного реєстру.

Дата присвоєння/скасування ознаки неприбутковості вказує на початок/закінчення її дії.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі - контролюючий орган).

За приписами пунктом 6 Порядку №440 для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів: особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення; засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону; державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Під час державної реєстрації створення юридичної особи у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій без подання окремої заяви. Згідно із Законом разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру.

На підставі отриманих в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою 1-РН згідно здодатком 1. Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленимПК Українита законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. Контролюючий орган отримує доступ до установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженого Мін`юстом.

З наведеного слідує, що повноваження щодо включення неприбуткової організації до Реєстру мають органи Державної податкової служби за основним місцем обліку юридичної особи. Включення юридичних осіб до Реєстру здійснюється за їх заявою, поданою до контролюючого органу (реєстраційна заява за формою 1-РН з відповідними документами). Поряд з тим для новоствореної юридичної особи наявні два способи ініціювати включення її до Реєстру: звернення з реєстраційною заявою за формою 1-РН до контролюючого органу або зазначення у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій без подання окремої заяви. У другому випадку технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює передачу до контролюючого органу відомостей про включення підприємства, установи, організації до Реєстру із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи.

Згідно з пунктом 8 Порядку №440 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі.

Отже, надходження до контролюючого органу реєстраційної заяви за формою 1-РН та доданих документів або відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, зумовлює прийняття контролюючим органом одного із рішень - про включення неприбуткової організації до Реєстру чи про відмову у включенні до Реєстру (повторному включенні). При цьому рішення про відмову у включенні до Реєстру доводиться в обов`язковому порядку заявнику.

У цій справі не є спірною та обставина, що позивач, керуючись положеннями пункту 6 Порядку №440, 22 лютого 2021 року звернувся у встановленому порядку із заявою про державну реєстрацію створення юридичної особи громадського об`єднання та на сторінці 10 зробив відмітку про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (а.с.26).

Факт подання заяви із проханням про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій підтверджується також і відповіддю Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 07 вересня 2022 року №1844/3761,3762/0/40-22/05.4-23 на адвокатські запити представника позивача від 31 серпня 2022 року (а.с.33-34).

Правовідносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців врегульовані Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських» (далі Закон №755-IV).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських» (далі Закон №755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №755-IV у разі державної реєстрації … громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання суб`єктом державної реєстрації є територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

За приписами частини першої статті 9 Закону №755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Закону №755-IV у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до статті 13 Закону №755-IV інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем, зокрема, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

До центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі та державну реєстрацію фізичної особи - підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи підприємцем про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18 березня 2016 року №759/5/371 затверджено Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №446/28576, далі - Порядок №759/5/371). Цей Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, у тому числі обміну документами в електронній формі (далі Інформаційна взаємодія). У цьому Порядку під терміном «документи в електронній формі» слід розуміти запити суб`єкта державної реєстрації, копії заяв про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування, та/або реєстраційних заяв про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заяв про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів, відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відомості про узгодження плану реорганізації юридичних осіб, а також інші документи в електронній формі, передбаченіЗаконом України«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до пункту 7 Порядку №759/5/371 технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі реєстраційні дії), документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб`єктом державної реєстрації.

Державна фіскальна служба України забезпечує доступ своїх територіальних органів до відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі, отриманих з Реєстру (пункт 8 Порядку №759/5/371).

Згідно з пунктом 9 Порядку №759/5/371 підтвердження щодо отримання відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі з Реєстру формується Державною фіскальною службою України автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної фіскальної служби України та передається до Реєстру одночасно із завантаженням таких відомостей, документів до реєстрів Державної фіскальної служби України.

З наведеного слідує, що відповідальною особою за фактичне проходження засобами електронного зв`язку документів, направлених в електронній формі, є технічний адміністратор Реєстру, який забезпечує проходження зазначених документів з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної податкової служби України.

За обставин цієї справи державний реєстратор Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), отримавши заяву щодо державної реєстрації юридичної особи громадського формування (Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого») із заповненою сторінкою 10 заяви, відомості про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій до органу ДПС не передав, що фактично відповідач 2 визнав у листі від 07 вересня 2022 року №1844/3761,3762/0/40-22/05.4-23.

Також це підтвердило ГУ ДПС у Волинській області у листі від 19 серпня 2022 року №5185/5/03-20-18-08-05 (а.с.30-31).

Наведене дає підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), поведінка якого у цьому випадку не відповідає нормативно-правовим приписам. Відповідач 2 не надав доказів того, що непередача електронних документів у встановленому порядку відбулася не з його вини, а з незалежних від нього об`єктивних причин.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд враховує, що згідно із загальними засадами права дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка, а бездіяльність - це пасивна поведінка. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Зважаючи на те, що Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) при виконанні визначених законом функцій не забезпечило передачу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із заяви позивача про державну реєстрацію створення юридичної особи відомостей про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то це свідчить саме про протиправну бездіяльність, а тому суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині позовних вимог до відповідача 1, суд вважає, що відсутні підстави для визнання дій ГУ ДПС у Волинській області щодо відмови у включенні Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з дати державної реєстрації 23 лютого 2021 року протиправними, тобто, що дії вчинені ним не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені законом.

Як уже зазначено судом, при вчиненні реєстраційних дій відповідачем 2 не було забезпечено передачу разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» також відомостей із реєстраційної заяви про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (відомості про скановані копії документів за 23-24 лютого 2021 року в інформаційній системі ДПС відсутні, що не спростовано сторонами у справі) й тому зрозуміло, що у ГУ ДПС у Волинській області були відсутні підстави для включення позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

ГУ ДПС у Волинській області розглянуло заяву позивача форми 1-РН із прийняттям 19 липня 2022 року відповідно до приписів пункту 8 Порядку №440 рішення про включення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій (а.с.32). Порушень порядку при розгляду цієї заяви з боку ГУ ДПС у Волинській області не встановлено. Оскільки така заява надійшла поза межами 10-денного строку з дня державної реєстрації юридичної особи, то ГУ ДПС у Волинській області не могло її включити до Реєстру неприбуткових установ та організацій з дня державної реєстрації. Така поведінка контролюючого органу відповідає приписам статті 19 Конституції України дотримуватися встановленої законом процедури під час реалізації своїх владних повноважень.

Однак у цій ситуації і позивач діяв у встановлений спосіб, скориставшись наданим йому пунктом 6 Порядку №440 правом зазначити у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій без подання окремої заяви, що передбачає дату присвоєння ознаки неприбутковості з дати державної реєстрації.

Тобто, вирішення ГУ ДПС у Волинській області питання про включення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з дати державної реєстрації залежало від добросовісності вчинення дій державним реєстратором щодо передачі електронних документів податковому органу. Невиконання цієї функції у кінцевому результаті з незалежних від позивача причин призвело до того, що ця громадська організація, яка відповідає ознакам неприбутковості (підтверджено ГУ ПС у Волинській області у рішенні від 19 липня 2022 року №№220318460047), по суті з вини відповідача 2 не внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 23 лютого 2021 року і тому стала платником податку на прибуток, тобто, у неї виникають податкові зобов`язання.

У цьому контексті суд виходить із принципу «належного урядування», на особливу важливість якого вказано у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74, від 20 травня 2010 року).

На думку суду, визнання неправомірними дій відповідача 2 не матиме наслідком повне відновлення прав позивача, порушення яких зумовлено неналежним виконанням державним органом функцій, які хоч і можна оцінювати як технічні, однак їх виконання впливає на майнові права позивача.

З огляду на наведене, визначаючись із способом відновлення прав позивача, порушення якого встановлено судом, суд виходить із наданих статтею 245 КАС України повноважень. Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідач 2 правильно зазначив, що в законодавстві у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців відсутній механізм реагування уповноваженого органу у випадку невнесення/непередачі даних до Єдиного державного реєстру щодо відмітки про подану заявником заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Суд вважає, що задоволення позовних вимог до відповідача 2 саме по собі не матиме відновлення прав позивача, на захист яких подано цей позов.

У той же час метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду України у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», п. 64). Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95). При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії», п. 101; рішення від 06 листопада 1980 року у справі «Ван Остервійк проти Бельгії», п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України знаходиться поза впливом позивача, а тому він не повинен нести негативні наслідки щодо неправильно внесеної державним реєстратором інформації до Реєстру, яка в подальшому призвела до нерозгляду податковим органом заяви про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. При цьому податкове законодавство не надає можливість ГУ ДПС у Волинській області самостійно виправити помилку, за якої позивач не включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій з моменту державної реєстрації (хоч останній виконав усі умови задля цього зі свого боку). Тому у ситуації з позивачем ефективний захист його прав можливий виключно шляхом зобов`язання судом ГУ ДПС у Волинській області включити позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєнням ознаки неприбутковості з дати державної реєстрації. В іншому випадку вирішення цього спору буде формальним.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 140/6362/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді Л. Я. Гудим О. І. Мікула Повне судове рішення складено 20 грудня 2023 року.