Ухвала

від 20.12.2023 по справі 2-1331/10

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №2-1331/10

пр.№ 6/464/204/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2023 Схівський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді - Чорна С.З.,

при секретарі - Лісовська Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Басистий В.О. звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, яке встановлене ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 30.11.2010 року. Вказав, що обставини щодо створення перешкод заявником у вчиненні виконавчих дій чи приховування майна, на яке може бути звернуте стягнення, не встановлено. Частково майно боржника (заявика) було реалізовано на торгах для погашення боргу, що також підтверджує відсутність вчинення боржником перешкод чи ухилення від виконання судового рішення. Також той факт, що заявник з моменту винесення ухвали Сихівським районним судом про тимчасове обмеження на виїзд за межі України від 2010 року до 2023 року не перетинав кордону (відповідно навіть не знав про наявність такого обмеження) також свідчить про відсутність ознак ухилення від виконання зобов?язань, уникнення відповідальності тощо. І враховуючи викладене, а також факт закінчення виконавчого провадження в межах якого було винесено ухвалу Сихівського районного суду - є всі підстави для скасування такого обмеження на виїзд. Зазначає, що заявник ОСОБА_1 є вдівцем і сам виховує неповнолітнього сина ОСОБА_3 2008 року народження. Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 37 років померла ОСОБА_4 (матір неповнолітнього ОСОБА_3 ). Крім того на утриманні ОСОБА_1 перебуває старший повнолітній син ОСОБА_5 , 1998 р.н., оскільки відповідно до довідки до акту огляду МСЕК №319132 від 29.08.19. ОСОБА_5 є особою з інвалідністю І групи і потребує постійної сторонньої допомоги та нагляду.

21.11.2023 начальник відділу Сихівського ВДВС у м.Львові подав до суду заперечення щодо заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, оскільки на виконанні Сихівського відділу державної виконавчої служи м. Львова Західного міжрегіонального управління юстиції щодо боржника ОСОБА_1 перебувають 24 виконавчі провадження на суму 2 316 993,01 грн. Згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), на виконані відділу перебувало виконавче провадження № 20206293 з примусового виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова № 2-1331 від 10 червня 2010 року щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 111 864,20 грн. основного боргу, 1 119 грн. судового збору, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення. Боржником в даному виконавчому провадженні був ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_6 30.06.2015 державний виконавець завершив виконавче провадження відповідно до ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» направивши виконавчи документ за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Станом на момент передачі виконавчого провадження, сума заборгованості становила 113 103,20 гривень. ОСОБА_1 не виконав судове рішення про стягнення з нього заборгованості. Доказів, які в вказували на те, що божник виконав рішення суду, до суду надано не було.

В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали та просили її задовольнити, виходячи з обставин, викладених у ній.

Державний виконавець Мельник Л. для розгляду заяви не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 33 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно приписів ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Суд, заслухавши заявника, представника заявника розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Сихівського відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 20206293 з примусового виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова № 2-1331 від 10 червня 2010 року щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 111 864,20 грн. основного боргу, 1 119 грн. судового збору, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення суду, які були безрезультатними, що стало підставою його звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке ухвалою Сихівського районного суду м.Львова було задоволено та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до постанови державного виконавця Семен І.Р. про звільнення майна боржника з-під арешту від 11.06.2015 транспортний засіб AUDI A4 1.9 TDI ДНЗ НОМЕР_2 , що належив боржнику ОСОБА_1 був реалізований з прилюдних електронних торгів, що підтверджується протоколом про проведення електронних торгів № 84423.

Відповідно до відповіді Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові від 22.11.2023 №112205 державний виконавець 30.06.2015 завершив виконавче провадження відповідно до ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» направивши виконавчи документ за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, однак дані до якого саме відділу виконавчої служби було скеровано виконавче провадження №20206293 з примусового виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м.Львова № 2-1331 від 10.06.2010 у них відсутні. Станом на момент передачі виконавчого провадження, сума заборгованості становила 113 103,20 гривень.

Відповідно до ст.129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Частиною 5 статті 441 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення, є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав.

Встановлене судом тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи за межі України може бути скасоване, якщо відпала правова підстава для вжиття такого обмеження. Зокрема, у разі виконання рішення боржником у повному обсязі чи закінчення виконавчого провадження з інших підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Доводи заявника про необхідність його перебування у Німеччині із сином ОСОБА_5 , для проходження реабілітації, не є достатньою підставою для скасування тимчасового обмеження у праві її виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано доказів щодо виконання ним судового рішення шляхом сплати заборгованості або вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення.

Крім того, суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування такого обмеження.

Отже, жодних, передбачених чинним законодавством обставин, які б свідчили про те, що відпала потреба в подальшому застосуванні такого обмеження прав ОСОБА_1 ним не наведено і судом не встановлено. На переконання суду, на даний час продовжує існувати потреба у подальшому застосуванні такого заходу як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, зазначений захід залишається пропорційним меті його застосування та сприятиме стягненню боргу на користь фізичної особи. У зв`язку з цим, підстави для задоволення заяви на даний час відсутні.

Відповідно до частини 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 21.12.2023.

Суддя Чорна С.З.