Постанова

від 30.10.2023 по справі 910/1335/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1335/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників:

позивач: Малик В.Г.

від відповідача: Пономаренко В.С.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малика Володимира Георгійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (повний текст складено та підписано 21.07.2023)

у справі №910/1335/23 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом Малика Володимира Георгійовича

до Фонду державного майна України

треті особи: 1) Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України»;

2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях;

3) Міністерство охорони здоров`я України

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Малик Володимир Георгійович до Фонду державного майна України про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Малик В. Г. , вказує, що Фонд державного майна України безпідставно не прийняв рішення про включення нежитлового приміщення площею 144,9 кв. м. за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 45А , що перебуває на балансі ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр» та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України, до переліку об`єктів малої приватизації. Як вказує позивач, ним були виконані вимоги, передбачені ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна», тому він має право на викуп зазначеного орендованого приміщення.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1335/23 у задоволенні позову Малика Володимира Георгійовича до Фонду державного майна України, треті особи - Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Міністерство охорони здоров`я України про зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки за твердженням третьої особи-1, на даний час лабораторні центри потребують розширення їх діяльності, тому у ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр», як балансоутримувача нежитлового приміщення площею 144,9 кв.м. в будівлі літ. А-2 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а , існує необхідність у самостійному використанні зазначеного приміщення.

Суд також вказав на недоведеність належного виконання позивачем договору оренди.

Отже, відмову МОЗ України у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, вказаного приміщення, суд визнав вмотивованою.

Крім того, судом встановлено, що у 2020 році МОЗ України листом № 10-13/31952/2-20 від 28.10.2020 вже відмовляло Малику В. Г. у наданні згоди включити до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації спірного об`єкта.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Малик Володимир Георгійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1335/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №910/1335/23.

06.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1335/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1335/23 за апеляційною скаргою Малика Володимира Георгійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та призначено до розгляду на 23.10.2023.

18.10.2023 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 23.10.2023 розгляд справи відкладено на 30.10.2023.

У судове засідання 30.10.2023 з`явились позивач та представник відповідача, треті особи у судове засідання не з`явились.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Крім того, апелянт стверджує про необгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо непідтвердження позивачем належного виконання уов договору оренди, зокрема в частині сплати орендних платежів.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-1 заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення просила залишити без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

08.06.2016 розпорядженням Кабміну України № 437-р до сфери управління МОЗ України були передані цілісні майнові комплекси державних установи та організацій, що знаходились у сфері управління Державної санітарно-епідеміологічної служби, зокрема, і ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр».

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2018 між ФОП Малик В. Г. (орендар) та РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області та зареєстрований в реєстрі за № 247 (далі - договір оренди). Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 144,9 кв.м. в будівлі літ. А-2 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а, що перебуває на балансі ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр» (балансоутримувач), що належить до сфери управління МОЗ України.

Відповідно до п. 5.7 договору оренди орендар зобов`язується своєчасно, за погодженням з балансоутримувачем, здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень та погодження балансоутримувача та органу уповноваженого управляти майном.

Договір укладено строк на 5 років, що діє з 13.02.2018 по 12.02.2023 включно (п. 10.1).

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2019 МОЗ України листом № 10.4-12/81/4280 надало ФОП Малику В. Г. погодження на проведення невід`ємних поліпшень нежитлового приміщення площею 144,9 кв.м. в будівлі літ. А-2, без компенсації вартості зазначеного капітального ремонту орендодавцем або балансоутримувачем.

Також 13.11.2019 листом РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях у відповідь на заяву ФОП Малика В. Г. від 08.07.2019 також надало згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, що є предметом договору оренди від 13.02.2018.

Далі: - 23.09.2020 ФОП Маликом В. Г. були подані РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях повідомлення про завершення виконання робіт та акт виконаних будівельних робіт;

- 25.09.2020 позивачем, на його замовлення, був отриманий висновок експерта ФОП Горкуши М. Д., яким визначено, що здійснені ФОП Маликом В. Г. поліпшення нежитлових приміщень площею 144,9 кв.м. в будівлі літ. А-2 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а, є невід`ємними;

- 02.10.2020 на замовлення позивача ФОП Музичуком П. О. був виконаний звіт № 200731/108 про проведення незалежної оцінки невід`ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень площею 144,9 кв.м. в будівлі літ. А-2 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а, відповідно до якого вартість цих поліпшень складає 479 850,00 грн.

06.10.2022 та 31.10.2022 Малик В. Г. звертався до РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях з заявами про включення об`єкта державної власності - нежитлового приміщення площею 144,9 кв.м. в будівлі літ. А-2 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Звертаючись з позовом Малик В. Г. вказує, що, ним виконані вимоги, передбачені ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна», тому він має право на викуп орендованого майна, що є предметом договору оренди 13.02.2018. А, оскільки орган приватизації не одержав у встановлений законом строк дозвіл чи відмову від органу, уповановаженого управляти майном, то позивач вважає, що така згода таким органом фактично є наданою, а тому його права на приватизацію орендованого приміщення є порушеними.

Щодо питання навності у Малика В. Г. права на приватизацію об`єкта шляхом викупу, суд зазначає наступне.

Так, процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення за рахунок власних коштів орендаря невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, визначена Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 18.08.202 № 910 (далі - Порядок надання орендарю згоди на здійснення поліпшень).

У матеріалах справи наявна заява Малика В. Г. від 08.07.2019 № 68, адресована РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, про надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна.

Листом РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях № 18-15-802 від 13.11.2019 враховуючи згоду органу, уповноваженого управляти майном та висновки комісії по розгляду питань про надання орендарю згоди орендодавця державного майна (протокол від 12.11.2019), погодило ФОП Малику В. Г. здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна площею 144,9 кв.м. за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 45а .

Також у матеріалах справи наявна згода на проведення поліпшень орендованого майна, органу, уповноваженого управляти майном - МОЗ України, надана листом від 15.02.2019 № 10.4-12/81/4280 «Щодо проведення невід`ємних поліпшень державного нерухомого майна».

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр» на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна, та у матеріалах справи немає згоди балансоутримувача на здійснення таких поліпшень.

Крім того, питання фактично здійснених Маликом В. Г. невід`ємних поліпшень орендованого майна було предметом розгляду справи № 910/10171/21 за позовом Малика В. Г. до ФДМУ про визнання незаконним листа та зобов`язання вчинити певні дії.

Господарський суд у вказаній справі дійшов висновку, що здійснені позивачем невід`ємні поліпшення орендованого майна автоматично не надають права на приватизацію майна шляхом викупу.

Колегією суддів було досліджено надані позивачем висновок ФОП Горкуші М. Д. про здійснення та склад невід`ємних поліпшень за результатами проведення будівельно-технічних експертних досліджень № 427/09.20 від 25.09.2020 (разом з довідкою підрядної організації про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року та докази оплати цих робіт) та звіт ФОП Музичук П. О. № 200731/108 від 30.09.2020 про проведення незалежної оцінки невід`ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень площею 144,9 кв.м. за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а , відповідно до якого вартість цих поліпшень складає 479 850,00 грн та інші наявні у справі докази з урахуванням пояснень наданих сторонами, за результатами дослідження яких суд зазначає наступне.

МОЗ України (орган управління зазначеним майном) листом № 10-12/25668/2-22 від 01.11.2022 повідомило РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, що частину будівлі СЕС площею 144,9 кв.м в будівлі літ. А-2 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 45а, балансоутримувач планує в подальшому використовувати для відкриття вірусологічної лабораторії в м. Бердичів. У цьому листі МОЗ України зазначив, що відповідно до протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних з майном, що перебуває у державній власності та належить до сфери управління МОЗ, прийнято рішення про відмову у наданні згоди на включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації вищезазначеного об`єкта.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наявність істотних поліпшень майна не надає орендарю права на отримання шляхом приватизації чи буд-яким іншим чином права власності на майно яке є предметом оренди за відсутності волі власника на відчуження такого майна. Матеріали справи не містять жодного доказу, що орендоване майно включено до переліку майна яке підлягає приватизації чи було волевиявлення власника про намір включення такого майна до об`єктів які підлягають приватизації, а тому суд не може втручатись у суверенне право власника, в даному випадку держави, на розпорядження належним йому майном.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявність порушеного права, яке б підлягало захисту у обраний ним спосіб.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач не довів обґрунтованість заявленого позову, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна регулюються Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону України органи приватизації - це Фонд державного майна України (відповідач), його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад. Приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

1) орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

2) орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

3) невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

4) здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

5) орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

6) договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.

Частиною 3 ст. 11 цього Закону України передбачено, що переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб`єктів господарювання подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об`єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

Так, частина 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачає, що відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема державні заклади охорони здоров`я, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади охорони здоров`я.

Відповідно до частини 3 статті 4 вказаного Закону України у разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації.

Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.

Так, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів дослідила доводи апелянта щодо неповноти та невідповідності висновків суду щодо обставин справи які зазначені в оскаржуваному рішенні та зазначає, що частина вказаних доводів є слушними, однак з огляду на предмет спору та суть спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому підстави для зміни чи скасування такого рішення, незважаючи на помилки в мотивувальній частині рішення, відсутні.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/1335/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Малика Володимира Георгійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/1335/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малика Володимира Георгійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/1335/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/1335/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 15.12.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.А. Кравчук

Є.Ю. Шаптала