Ухвала

від 21.12.2023 по справі 766/6859/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/6859/23

н/п 2/766/7392/23

УХВАЛА

21 грудня 2023 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судових засідань Давидова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради про відшкодування моральної шкоди завданою смертю фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою смертю особи на виробництві 500 тис. грн без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позову вказав, що 16.03.2017 року з його мамою ОСОБА_2 , 1963 р.н. у Херсонській гімназії №1 ХМР стався нещасний випадок із смертельним наслідком (померла в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Він, як син потерпілої, захищаючи її інтереси, як представник її сім`ї у червні 2017 року та в червні 2020 р. Звернувся до суду із позовом про визнання нещасного випадку, що стався 16.03.2017 р. з ОСОБА_2 пов`язаним із виробництвом. 26.05.2021 року Херсонський апеляційний суд постановив визнати нещасний випадок, що стався з вчителем математики Херсонської гімназії №1 ХМР ОСОБА_2 16.03.2017 року таким, що пов`язаний із виробництвом. 06.10.2021 року Верховний Суд своєю постановою підтвердив правильність висновків Херсонського апеляційного суду, залишивши його постанову без змін. ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько ОСОБА_3 не витримавши всієї судової тяганини помер у лікарні. 19.10.2021 року ГУ Держпраці у Херсонській області склало акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з вчителем математики ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у Херсонській гімназії №1 ХМР за формою Н-1/П (пов`язаний із виробництвом). З 2017 року він намагається захистити права його потерпілої померлої матері ОСОБА_2 в органах державної влади, органах місцевого самоврядування і судах, у зв`язку із чим постійно хвилюється, нервує, втратив роботу, чим порушено нормальні життєві зв`язки, знизився матеріальний стан. Після смерті матері він переніс та продовжує тужити до сих пір, тяжкі моральні страждання, оскільки смерть рідної людини, тим паче матері завдала сильного емоційного та психічного потрясіння, яке відчуває до теперішнього часу, він залишився без материнського піклування та підтримки, тепер живе з почуттями туги та жалю за мамою. Вказує, що діями Херсонської гімназії №1 спричинено рідним потерпілої моральну шкоду, яка полягає у тому, що внаслідок загибелі їх матері та дружини, вони зазнали глибоких моральних та душевних страждань, втратили близьку людину, у зв`язку із чим позбавлені можливості отримувати від неї піклування, турботу та підтримку. Вказані обставини викликають у них відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від них додаткових зусиль для організації свого життя. Перелічені негативні явища не можуть не турбувати його, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, вважає, що факт моральних страждань є очевидним. Крім того, його батько ОСОБА_3 , чоловік померлої внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 , після смерті дружини внаслідок моральних, психологічних, фізичних, душевних переживань став частіше хворіти, що призвело до появи хронічних хвороб. Тричі за 2021 рік був госпіталізований до різних лікарень, лікування коштувало йому дуже дорого. Не витримавши страждань, його судових поневірянь, туги за дружиною його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у лікарні у віці 57 років. Вважає, що відповідачем йому завдано моральної шкоди, внаслідок чого і звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 279 ЦПК Українисторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

08.11.2023 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просили закрити провадження у справі або відмовити у задоволенні позову; витребувати із автоматизованої системи документообігу суду та долучити до матеріалів справи копію ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 01.10.2020 року у справі №766/9872/20 якою прийнята відмова ОСОБА_1 від позовних вимог до Херсонської гімназії №1 ХМР в частині моральної шкоди. Вказав, що в позові позивач зазначив, що він не звертався з іншою заявою до цього ж суду з тим самим предметом та з тих самих підстав, проте вказане не повною мірою відповідає дійсності. 30.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління держпраці в Херсонській області, Херсонської гімназії №1 ХМР, треті особи які не заявляють самостійних вимог Управління освіти Херсонської міської ради та Фонд соціального страхування України в Херсонській області про визнання недійсним та скасування акту нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, зобов`язання скласти акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та стягнення моральної шкодим. Ухвалою суду від 17.07.20250 р. відкрито провадження у справі, а ухвалою від 01.10.2020 року була прийнята відмова позивача від частини позовних вимог, а саме про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн. та провадження у справі в цій частині закрито. Вказує, що позови ОСОБА_1 від 2020 та 2023 року мають одні й ті самі сторони, один і той самий предмет, одні й ті самі підстави. Крім того, зазначає, що із акту спеціального розслідування нещасного випадку (смерті матері позивача) від 19.10.2021 р. вбачається відсутність протиправної поведінки відповідача щодо члена сім`ї (матері) позивача, а отже, вважає, відсутність вини відповідача у настанні смерті останньої, що свідчить про відсутність правових підстав для відшкодування будь-якої моральної шкоди. Позивачем не зазначено в позові та не надано будь-яких доказів того, якими саме діями/бездіяльністю відповідача йому спричинено моральна шкода. Щодо смерті батька позивача, то суду не надано доказів того, що його смерть перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із смертю ОСОБА_2 , жодним доказом не встановлений зв`язок (вина) у цьому відповідача. Крім того, не зрозумілим і не підтвердженим є розмір моральної шкоди у 500 тис. грн. Заявив про застосування строків позовної давності.

09.11.2023 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

15.11.2023 року позивачем подано додаткові пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 12 ЦПК України гарантує те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення «Mirolubovs and Others v. Latvia», №798/05, №103).

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження.

Згідно ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить справа значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Частиною 4 ст. 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 6 ст. 277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст.196 ЦПК України передбачено, що в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Враховуючи зміст позовних вимог, особливості предмета спору, підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та продовження розгляду справи зі стадії підготовчого засідання.

При цьому суд приймає до уваги, що Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив рішення у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу у зазначеному аспекті суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.

Завданнями підготовчого провадження відповідно до статті 189 ЦПК України є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Враховуючи наявність заперечень в підготовчому засіданні підлягає з`ясуванню зміст позовних вимог та відповідно розгляд питання щодо того чи є підстави для закриття провадження по справі.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що витребування доказів здійснюється відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України, коли є труднощі в отриманні доказів, копію ухвали від 17.07.2020 року по справі № 766/9872/20, гімназія, як сторона по справі має можливість отримати самостійно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 247, 274, 277 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської гімназії №1 Херсонської міської ради про відшкодування моральної шкоди завданою смертю фізичної особи.

Підготовче засідання призначити на 13год.45хв.23січня 2024року в залі судових засідань Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, каб. 416), про що повідомити учасників справи.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8ст. 178 ЦПК України).

Відповідач, у відповідності до ч. 1ст. 193 ЦПК України, має право у строк для подання відзиву пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності дост.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності дост.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Роз`яснити, що у випадку ненадання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та доказів на підтвердження обставин на які в них здійснюється посилання, пояснень третьої особи справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Копію зазначеної ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус