номер провадження справи 17/91/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
14.12.2023 Справа № 908/1430/23
м. Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши заяву ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23
за позовною заявою: Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю НАШ ІМПОРТ, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69А
про стягнення коштів
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 позовні вимоги Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю НАШ ІМПОРТ (далі ТОВ НАШ ІМПОРТ) про стягнення 2 376 960,30 грн штрафних санкцій згідно договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 09.06.22 № 286/3/22/222 задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ НАШ ІМПОРТ на користь Міністерства оборони України пеню у сумі 1 188 480 грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 35 654 грн 40 коп.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.23 у справі № 908/1430/23 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 повернуто заявникові.
30.11.23 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 судом видано відповідний наказ
04.12.23 до суду надійшла заява ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 02.12.23 (сформовано в системі Електронний суд 02.11.23) про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення господарського суду від 31.08.23 у справі № 908/1430/23, в якій уповноважений представник відповідача просить суд:
- не видавати (не направляти) стягувачу наказ на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 до розгляду цієї заяви;
- відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 про стягнення з ТОВ НАШ ІМПОРТ на користь Міністерства оборони України пеню у сумі 1 188 480 грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 35 654 грн 40 коп. строком на 6 місяців з дня ухвалення рішення суду до 28.02.24;
- розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі про стягнення з ТОВ НАШ ІМПОРТ на користь Міністерства оборони України пеню у сумі 1 188 480 грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 35 654 грн 40 коп. наступним чином: по 31.03.24 оплатити суму 204 022,42 грн (198 080,02 грн сума стягнення та 5 942,40 грн судовий збір); по 30.04.24 оплатити суму 204 022,42 грн (198 080,02 грн сума стягнення та 5 942,40 грн судовий збір); по 31.05.24 оплатити суму 204 022,42 грн (198 080,02 грн сума стягнення та 5 942,40 грн судовий збір); по 30.06.24 оплатити суму 204 022,42 грн (198 080,02 грн сума стягнення та 5 942,40 грн судовий збір); по 31.07.24 оплатити суму 204 022,42 грн (198 080,02 грн сума стягнення та 5 942,40 грн судовий збір); по 30.08.24 оплатити суму 204 022,45 грн (198 080,05 грн сума стягнення та 5 942,40 грн судовий збір).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.23 вказану вище заяву передана на розгляд судді Корсун В.Л.
Ухвалою від 05.12.23 судом призначено заяву ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення господарського суду від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 14.12.23 об 11 год. 00 хв.
08.12.23 до суду в системі Електронний суд надійшло клопотання за вих. від 08.12.23, в якому представник ТОВ НАШ ІМПОРТ Кузнецов І.С. просить суд про участь у судовому засіданні 14.12.23 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2807/23.
Ухвалою від 11.12.23 судом залишено без задоволення клопотання представника ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 08.12.23 про участь у судовому засіданні 14.12.23 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1430/23.
11.12.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 11.12.23, в якому представник заявника (відповідача) надає свої аргументи і докази щодо заяви за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 і просить суд врахувати вказані аргументи при розгляді вищевказаної заяви за вих. від 02.12.23.
13.12.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення позивача за вих. від 13.12.23 щодо заяви за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23, в яких представник позивача заперечує проти вказаної заяви заявника (відповідача) та просить суд відмовити відповідачу в задоволенні заяви за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23.
Представники сторін в судове засідання 14.12.23 не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 суд дійшов до висновку про наступне.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що (дослівно):
«… Як свідчать матеріали справи, ТОВ «НАШ ІМПОРТ» виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, працівники підприємства заброньовані на період мобілізації, протягом 2022-2023 років докладає значні зусилля і витрати для зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати на оплату податків (60 мільйонів) і щомісячно оплату заробітної плати та зборів (1446798грн.). Це доводить важливість збереження ТОВ «НАШ ІМПОРТ» як стратегічного підприємств для відсічі збройної агресії російської федерації проти України з виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, зокрема, з виготовлення форменого одягу. Крім того, матеріалами справи доведено, що зобов`язання з поставки товару є виконаним на 100%, допущене прострочення є незначним, у сукупності поведінка Відповідача свідчить про добросовісне відношення до спірної ситуації і про фактичні дії, покладені задля покриття збитків Позивача, які, між іншим, відсутні, а цей випадок прострочення виконання є винятковим.
В період дії воєнного стану з метою виконання договірних зобов`язань грошові кошти підприємства направляються для закупівлі матеріалів та комплектуючих, оплати робіт і послуг осіб, задіяних у цьому процесі, у зв`язку з чим одночасне стягнення такої значної суми неустойки 1 188 480,15 грн. є значним і обтяжливим для ТОВ «НАШ ІМПОРТ» непередбаченим надмірним тягарем, та може призвести до неможливості і ускладнення виконання рішення суду. За таких обставин, мною порушується питання про відстрочення виконання рішення у цій справі на певний час і, надалі, надання розстрочення здійснення платежів на користь Міністерства оборони України на півроку (як на строк, який не перевищує одного року з дня ухвалення судового рішення).
Надання відстрочення та розстрочення виконання судового рішення забезпечить ТОВ "НАШ ІМПОРТ" можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі. …
… Слід зауважити, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює в тому числі з метою забезпечення вирішення важливих питань держави та відновлення нормального життя країни.
У справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у цій заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням важливої діяльності на користь держави та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача, постраждалу від військової агресії.
За таких обставин, відстрочення та розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем. …».
На підтвердження доводів, викладених у заяві за вих. від 02.12.23, заявником надано копію фінансової звітності мікропідприємства та Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2023 року.
Позивач проти заяви відповідача за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 заперечив з підстав викладених у поясненнях за вих. від 13.12.23 щодо заяви за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у цій справі.
В обґрунтування своїх заперечень представник позивача вказує, що (дослівно):
«… Міністерство оборони України проти задоволення зазначеної заяви заперечує.
Так, згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Правове регулювання підстав відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення здійснюється ст. 331 ГПК України, згідно з якою за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В обґрунтування поданої заяви боржник не надає доказів неможливості виконання судового рішення через своє фінансове (матеріальне) становище, відомості від банківських установ, які обслуговують ТОВ «Наш Імпорт» станом на час розгляду справи, зокрема, довідки податкового органу. Також, боржник не надає довідки про наявність або відсутність майна (правова позиція Верховного Суду згідно постанови від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).
Крім того, прошу суд врахувати, що ТОВ «Наш Імпорт» не є виробником продукції, що поставлялась за договором № 286/3/22/222 від 09.06.2022 року. Так, в додатку 3 вищезазначеного договору (калькуляція ціни) вже враховано вартість закупівлі товару, прибуток та сплату податку ТОВ «Наш Імпорт». …».
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).
Відповідно до п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. … Розстрочка (п. 7.1.2. вказаної постанови) означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Згідно із п. 7.2. наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення (розстрочення), можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який діє станом на час постановлення цієї ухвали).
Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:
- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;
- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале не виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги:
- доводи заявника з посиланням тільки на Фінансову звітність мікропідприємства та Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2023 року;
- відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо);
- реалії сьогодення (станом на дату постановлення цієї ухвали введено та продовжує діяти режим воєнного стану);
- позивачем у справі № 908/1430/23 є Міністерство оборони України;
- згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 судом вже зменшено штрафні санкції до 50 % заявлених вимог;
- ТОВ «Наш Імпорт» не є виробником продукції, що поставлялась за договором № 286/3/22/222 від 09.06.22;
- матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (ів) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, введено та продовжує діяти режим воєнного стану,
суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23.
Крім того, судом враховано, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.18 у справі № 910/8153/17.
А обставини, на які посилається ТОВ «Наш Імпорт» у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище ТОВ «Наш Імпорт» є результатом його власної підприємницької діяльності.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ТОВ НАШ ІМПОРТ за вих. від 02.12.23 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.23 у справі № 908/1430/23 відмовити.
Екземпляр цієї ухвали надіслати учасникам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 19.12.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
СуддяВ.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115817361 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні