Рішення

від 13.12.2023 по справі 926/4369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 грудня 2023 року Справа № 926/4369/23

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Чернівецької міської ради

про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від позивача ОСОБА_3

від відповідача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978 наступного змісту:

ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР № 3/4977

до договору оренди землі від 17.06.2008 № 4977

Чернівецька міська рада (надалі - Орендодавець) з однієї сторони та фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (надалі - Орендарі) з іншої сторони, уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0110 га, кадастровий номер 731013600:08:004:0040 про нижченаведене:

1. Доповнити пункт 4 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 реченням: Договір оренди землі поновлюється з 27 вересня 2022 року до 26 жовтня 2023 року для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

2. Пункт 3 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 викласти в редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 2023 рік становить 351050,96 грн.

3. Пункт 5 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 викласти в редакції: Річна орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10531,53 грн. Орендна плата вноситься Орендарями в грошові формі.

Орендодавець: .Чернівецька міська рада.

Орендарі: фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР № 3/4978

до договору оренди землі від 17.06.2008 № 4978

Чернівецька міська рада (надалі - Орендодавець) з однієї сторони та фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (надалі - Орендарі) з іншої сторони, уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0058 га, кадастровий номер 7310136600:08:004:0041 про нижченаведене:

1. Доповнити пункт 4 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 реченням: Договір оренди землі поновлюється з 27 вересня 2022 року до 26 жовтня 2023 року для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

2. Пункт 3 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 викласти в редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 2023 рік становить 185099,60 грн.

3. Пункт 5 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 викласти в редакції: Річна орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5553 грн. Орендна плата вноситься Орендарями в грошові формі.

Орендодавець: Чернівецька міська рада.

Орендарі: фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності будівля торгового комплексу літ. А загальною площею 1061,3 кв. м., намет літ. Б. намет літ. В. огорожа № 1-4, замощення І, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 70363673101.

22 липня 2022 року позивачі звернулись через Центр надання адміністративних послуг до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявами, в яких просили поновити договори оренди землі від 17 червня 2008 року №4977 та №4978 терміном на 10 років.

Пунктом 8 рішення 24 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 27 жовтня 2022 року №903 поновлено з 27 вересня 2022 року підприємцю ОСОБА_1 та підприємцю ОСОБА_6 договори оренди землі від 17 червня 2008 року №4977 та №4978 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.0110 га (кадастровий номер 731013600:08:004:0040) та площею 0,0058 га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0041) терміном на один рік для будівництва та обслуговування будівлі торгів (код 03.07).

Як стверджують позивачі, хоча між сторонами не існує розбіжностей щодо поновлення Договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978 та приведення розміру орендної плати до її чинної нормативної грошової оцінки, проте відповідач не погоджується у добровільному порядку підписати додаткові договори про внесення цих змін до зазначених договорів оренди землі у цій частині, а тому позивачі змушені звернутись із цим позовом за захистом своїх порушених прав до господарського суду для приведення договірних відносин у відповідність до закону.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023 року, справу №926/4369/23 передано судді Тинку О.С.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 09 жовтня 2023 року за вх. № 4369 залишено без руху.

19 жовтня 2023 року представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 подав до суду заяву (вх. №4553) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 20 жовтня 2023 року постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 13 листопада 2023 року.

01 листопада 2023 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву (вх. №4749), в якому остання просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, враховуючи ті обставини, що рішення Чернівецької міської ради від 27 жовтня 2022 року № 903 (в частині пунктів, що стосуються позивачів, а саме 8 та 8.1) вичерпало свою дію, а проекти спірних договорів передбачали їх поновлення до 26 жовтня 2023 року, термін яких минув, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Окрім того, відповідач стверджує, що орендарями використовувались земельні ділянки всупереч визначеної у договорах мети її використання, а саме для обслуговування нежитлової будівлі (торгового комплексу) не для будівництва нових споруд, та з порушенням встановленої заборони щодо здійснення самочинного будівництва ще й в мажах червоних ліній, які нанесені на кадастровому плані земельної ділянки.

Ухвалою від 13 листопада 2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04 грудня 2023 року.

У судовому засіданні 04 грудня 2023 року судом оголошено перерву до 13 грудня 2023 року.

Представник позивачів у судовому засіданні 13 грудня 2023 року просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 грудня 2023 року заперечила проти задоволення позову.

Розглянувши подані сторонами у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №58773936 від 10 травня 2016 року та технічного паспорту на громадський будинок (торговий комплекс) на АДРЕСА_1 від 22 квітня 2016 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності будівля торгового комплексу літ. А, намет літ. Б, намет літ. В. огорожа № 1-4, замощення І, загальною площею 1061.3 м2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 707363673101.

Згідно наявної в матеріалах справи характеристики громадського будинку (торговий комплекс) на АДРЕСА_1 будівля літ. А побудована у 2008 році, а намет літ. Б, намет літ. В, огорожа № 1-4, замощення І побудовані у 2010 році.

Означене вище нерухоме майно, яке належить на праві спільної часткової власності позивачам розташоване на трьох земельних ділянках: 7310136600:08:004:0039 площею 0,0429 га, 731013600:08:004:0040 площею 0,0110 га та 7310136600:08:004:0041 площею 0,0058 га.

12 червня 2008 року ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №178778, загальною площею 0,0429 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 7310136600:08:004:0039. Державний акт виданий на підставі рішення 26 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання від 27 березня 2008 року № 545.

17 червня 2008 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено Договір оренди землі №4977 (далі- Договір №4977) щодо передання в строкове платне користування земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0110 га, кадастровий номер земельної ділянки - 731013600:08:004:0040.

01 вересня 2011 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено Додатковий договір №1/4977 до договору оренди землі (далі- Додатковий договір №1/4977), яким сторони, серед іншого, продовжили строк дії договору оренди землі №4977 від 17 червня 2008 року до 28 липня 2021 року та затвердили нову річну орендну плату у грошовій формі в розмірі 4416,09 грн.

11 листопада 2021 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено Додатковий договір №2/4977 до договору оренди землі (далі- Додатковий договір №2/4977), яким сторони, серед іншого, поновили строк дії договору оренди землі №4977 від 17 червня 2008 року з 28 липня 2021 року до 27 вересня 2022 року та затвердили нову річну орендну плату у грошовій формі в розмірі 8378,64 грн.

17 червня 2008 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено Договір оренди землі №4978 (далі- Договір №4978) щодо передання в строкове платне користування земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0058 га, кадастровий номер земельної ділянки - 7310136600:08:004:0041.

01 вересня 2011 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено Додатковий договір №1/4978 до договору оренди землі (далі- Додатковий договір №1/4978), яким сторони, серед іншого, продовжили строк дії договору оренди землі №4978 від 17 червня 2008 року до 28 липня 2021 року та затвердили нову річну орендну плату у грошовій формі в розмірі 2328,48 грн.

11 листопада 2021 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено Додатковий договір №2/4978 до договору оренди землі (далі- Додатковий договір №2/4978), яким сторони, серед іншого, поновили строк дії договору оренди землі №4978 від 17 червня 2008 року з 28 липня 2021 року до 27 вересня 2022 року та затвердили нову річну орендну плату у грошовій формі в розмірі 4417,83 грн.

Пунктами 4.1. Додаткових договорів №2/4978 та №2/4977 до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року встановлено, що у разі наміру орендарів скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, вони зобов`язані не пізніше, ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про наміри щодо поновлення договору.

22 липня 2022 року позивачі звернулись через Центр надання адміністративних послуг до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про поновлення із заявами про поновлення Договорів №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року терміном на 10 років.

27 жовтня 2022 року рішенням 24 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №903 вирішено пунктом 8 поновити з 27 вересня 2022 року підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , та підприємцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , договори оренди землі від 17.06.2008р. №4977 та №4978 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0110 га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0040) та площею 0,0058 га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0041) терміном на 1 (один) рік для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (код 03.07) (підстава: заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані 25.07.2022р. за №КО-2461/0-24/01 та №КО-2475/0-24/01 (ЦНАП), витяг про прострацію права власності на нерухомо майно від 02.02.2022 р. №297428514.

Як вбачається із заперечення від 21 березня 2023 року позивачів адресованих директору Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (отримано 27 березня 2023 року вх.№Ко-1225/0-24/01) 17 березня 2023 року отримали непідписані уповноваженим представником Чернівецької міської ради проекти додаткових договорів №3/4977 та №3/4978 від 01 березня 2023 року.

Ознайомившись із отриманими проектами додаткових договорів №3/4977 та №3/4978 від 01 березня 2023 року, позивачі заперечили щодо включення (зміни) умов, що не пов`язані із поновленням строку їх дії та приведення розміру орендної плати у відповідність до її чинної нормативно-грошової оцінки та направили протоколи розбіжностей до додаткових договорів №3/4977 та №3/4978 від 01 березня 2023 року.

14 квітня 2023 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лист №КО-1225/0-24/01 про розгляд звернення, в якому повідомляє, що висловлені в протоколах розбіжностей пропозиції є несприйнятливими, у зв`язку із чим Чернівецька міська рада звернеться з відповідним позовом до суду з метою врегулювання у судовому порядку розбіжностей, які залишились неврегульованими.

Так, 13 червня 2023 року Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 серпня 2023 року по справі №926/2551/23 позовну заяву Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про укладення додаткових договорів до договорів оренди землі в редакції Чернівецької міської ради залишено без розгляду.

Як вбачається судом із відкритого Єдиного державного реєстру судових справ, ухвала Господарського суду Чернівецької області від 25 серпня 2023 року по справі №926/2551/23 оскаржена не була, а отже набрала законної сили.

Оскільки, відповідач не погоджувався у добровільному порядку підписати додаткові договори про внесення змін до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року щодо поновленням строку їх дії та приведення розміру орендної плати у відповідність до її чинної нормативно-грошової оцінки, означене стало причиною для звернення позивачів за захистом своїх порушених прав із даним позовом до суду для приведення договірних відносин у відповідність до закону.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Тобто до правовідносин оренди землі підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

При цьому, Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

За змістом частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Відносини поновлення договору оренди землі на час виникнення спірних правовідносин у цій справі врегульовані статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка мала назву «Поновлення договору оренди землі», на що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу у постанові від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16-ц.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Положеннями статей 15,16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предметом позову у справі, що розглядається, є матеріально-правова вимога позивачів про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978 на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" неодноразово були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду внаслідок чого сформовані як висновки щодо застосування цієї норми права (постанови від 22 вересня 2020 року у справі №159/5756/18, від 22 вересня 2020 року у справі №313/350/16-ц, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19), так і усталена практика Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії спорів.

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

За висновками Верховного Суду у постановах від 17 травня 2023 року у справі № 906/925/21 та від 21 вересня 2022 року у справі № 926/2720/21 поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору).

Отже, поновлення спірних договорів оренди землі мають здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірних договорів).

При цьому, сторонами укладались додаткові угоди №1/4978, №1/4977 від 01 вересня 2011 року та №2/4978, №2/4977 від 11 листопада 2021 року, які свідчать про пролонгацію основних договорів оренди землі № 4977 і № 4978 від 17 червня 2008 року.

Згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договорів оренди землі № 4977 і № 4978 від 17 червня 2008 року), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 вересня 2022 року по справі № 926/2720/21 підсумував, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає таким чином:

- якщо орендар у строки, встановлені договором, або за відсутності інших строків, встановлених договором, у строки, встановлені законом, не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 зазначено, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, у визначений строк згідно пунктів 4.1. Додаткових договорів №2/4978 та №2/4977 до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року, 22 липня 2022 року позивачі через Центр надання адміністративних послуг звернулися до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявами про поновлення Договорів №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року терміном на 10 років. У означених вище заявах зазначається, серед іншого, щодо достовірності наданих документів та відомостей гарантується.

При цьому, 27 жовтня 2022 року 24 сесія Чернівецької міської ради VIII скликання №903 прийняла рішення №903 «Про розгляд звернень юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадян щодо поновлення (укладення на новий строк) договорів оренди землі, надання земельних ділянок в оренду, визнання припиненими договорів оренди землі», у якому, як зазначається відповідно до Земельного кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про землеустрій», розглянувши заяви юридичних, фізичних осіб підприємців та громадян, беручи до уваги пропозиції департаменту урбаністики та архітектури міської ради, враховуючи рекомендації постійних комісій та депутатів міської ради VIII скликання, Чернівецька міська рада вирішила: « 8. Поновити з 27 вересня 2022 року підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , та підприємцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , договори оренди землі від 17.06.2008р. №4977 та №4978 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0110 га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0040) та площею 0,0058 га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0041) терміном на 1 (один) рік для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (код 03.07) (підстава: заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані 25.07.2022р. за №КО-2461/0-24/01 та №КО-2475/0-24/01 (ЦНАП), витяг про прострацію права власності на нерухомо майно від 02.02.2022 р. №297428514».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що Чернівецька міська рада розглянувши заяви позивачів та додані до них документи про поновлення договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року встановила їх належність та допустимість і за наслідком встановлених обставин прийняла рішення щодо поновлення вказаних вище договорів, а також протягом місяця не направила позивачам лист-заперечення на укладення додаткових договорів, у той час як орендарі і далі продовжують користуватись земельною ділянкою.

Разом з тим, позивачі та відповідач в добровільному порядку не змогли дійти згоди щодо редакції додаткових угод до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року.

Як вбачається із матеріалів справи, після винесеного рішення Чернівецької міської ради від 27 жовтня 2022 року №903, Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив на адресу позивачів підписані з їх боку Додаткові договори №3/4977 і №3/4978 від 01 березня 2023 року до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року. Останні підписані позивачами з урахуванням протоколів розбіжностей.

Згідно протоколів розбіжностей до Додаткових договорів №3/4977 і №3/4978 від 01 березня 2023 року до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року, сторони по справі дійшли взаємної згоди щодо строку на який поновлюється дії договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року та приведення розміру орендної плати у відповідність до її чинної нормативно-грошової оцінки.

Однак, позивачі не погодились із внесеними пунктами, якими відповідач вийшов за межі умов, які встановлені договорами оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року.

Оскільки відповідач не підписував у добровільній формі узгоджені між сторонами пункти Додаткових договорів №3/4977 і №3/4978 від 01 березня 2023 року до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року, які відповідають істотним умовах основних договорів, позивачі були змушені звернусь із позовом до суду.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 907/18/18 та від 02 лютого 2021 року у справі № 910/14000/18 касаційний суд сформував висновок, за змістом якого поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних прав і обов`язків на новий строк. За наслідками розгляду вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки в резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у справі №926/4369/23, відповідач посилається на те, що орендарями використовувались земельні ділянки всупереч визначеної у договорах мети її використання, а саме для обслуговування нежитлової будівлі (торгового комплексу) не для будівництва нових споруд, та з порушенням встановленої заборони щодо здійснення самочинного будівництва ще й в мажах червоних ліній, які нанесені на кадастровому плані земельної ділянки.

Разом з тим, суд дослідивши матеріали справи встановив відсутність долучених до матеріалів справи будь яких належних, допустимих та достовірних доказів вказаних відповідачем порушень з боку позивачів, як неналежних орендарів.

Оскільки відповідач прийняв подані заяви позивачів щодо поновлення договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978, як допустимі та належні та подані з дотриманням вимог законодавства, а розглянувши їх ухвалив рішення про поновлення означених договір, не направив позивачам протягом місяця лист-заперечення, то суд дійшов висновку про дотримання вимог законодавства з боку позивачів, а також їх правомірне очікування на укладення додаткових договорів до договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978.

Окрім того, процедура поновлення договору оренди, передбачена статтею 33 Закону України «Про оренду землі», у даному випадку не була завершена внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо укладення додаткової угоди до договору оренди.

Системний аналіз наведених положень законів України «Про оренду землі» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку, що укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди є проміжною стадією між поновленням договору оренди землі в силу закону та здійсненням державної реєстрації права оренди орендарем.

Порушення відповідачем як орендодавцем вимог Закону України «Про оренду землі» щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди є триваючим правопорушенням та позбавляє позивача як орендаря можливості зареєструвати відповідне речове право.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі звернулись із відповідною позовною заявою 09 жовтня 2023 року, тобто до закінчення дії запропонованих останніми редакцій додаткових договорів до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі 904/8884/21 колегія суддів дійшла висновку, що протягом строку, на який договір міг бути поновлений, орендар не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути його неможливість зареєструвати право оренди в Державному реєстрі речових прав, зокрема і шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди. Такий позов може бути пред`явлений протягом усього строку дії договору оренди, на який цей договір міг бути поновлений. Тому орендар має право в будь-який час протягом строку, на який договір міг бути поновлений, з моменту спливу одного місяця після закінчення строку договору оренди, у який орендодавець може надати лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, вимагати укладення з ним додаткової угоди до договору оренди, а позовна давність не пропущена щодо заявленої позивачем вимоги з огляду на триваючий характер правопорушення відповідача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачами не пропущено строк для звернення до суду із позовними вимогами про укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Отже, оскільки відповідач розглянув звернення позивачів щодо поновлення договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року та прийняв рішення від 27 жовтня 2022 року №903 про поновлення вказаних вище договорів оренди землі, з урахуванням "правомірного очікування" позивачів на укладення додаткових договорів до договорів оренди землі №4977 та №4978 від 17 червня 2008 року, у зв`язку із тим, що відповідач будь якими належними, допустимий та достатніми доказами не довів того, що позивачі не можуть вважатись належними орендарями для цілей поновлення спірних договорів на новий строк і не спростував позицію позивачів, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеними додаткових договорів до договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978 у редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною квитанцією № 3212-4865-7492-0861 від 18 жовтня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, суд дійшов висновку покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 191, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати укладеними додаткові договори до договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978 у наступних редакціях:

ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР № 3/4977

до договору оренди землі від 17.06.2008 № 4977

Чернівецька міська рада (надалі - Орендодавець) з однієї сторони та фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (надалі - Орендарі) з іншої сторони, уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0110 га, кадастровий номер 731013600:08:004:0040 про нижченаведене:

1. Доповнити пункт 4 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 реченням: Договір оренди землі поновлюється з 27 вересня 2022 року до 26 жовтня 2023 року для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

2. Пункт 3 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 викласти в редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 2023 рік становить 351050,96 грн.

3. Пункт 5 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 викласти в редакції: Річна орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10531,53 грн. Орендна плата вноситься Орендарями в грошові формі.

Орендодавець: .Чернівецька міська рада.

Орендарі: фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР № 3/4978

до договору оренди землі від 17.06.2008 № 4978

Чернівецька міська рада (надалі - Орендодавець) з однієї сторони та фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (надалі - Орендарі) з іншої сторони, уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0058 га, кадастровий номер 7310136600:08:004:0041 про нижченаведене:

1. Доповнити пункт 4 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 реченням: Договір оренди землі поновлюється з 27 вересня 2022 року до 26 жовтня 2023 року для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

2. Пункт 3 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 викласти в редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 2023 рік становить 185099,60 грн.

3. Пункт 5 Договору оренди землі від 17 червня 2008 року № 4978 викласти в редакції: Річна орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5553 грн. Орендна плата вноситься Орендарями в грошові формі.

Орендодавець: Чернівецька міська рада.

Орендарі: фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_5 .

3. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код 36068147) пропорційно на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , код НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 5368,00 грн.

У судовому засіданні 13 грудня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 20 грудня 2023 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Олександр ТИНОК