Постанова

від 13.12.2023 по справі 903/15/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/15/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 13.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт"

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.04.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023

у справі №903/15/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Ухвалою суду від 28.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (Далі - ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", боржник, банкрут), визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД" боржника в розмірі 168 851 002 грн 96 коп. основного боргу та 22 700 грн 00 коп. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

2. 29.01.2020 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ".

3. За результатами розгляду справи в попередньому засіданні судом постановлено ухвалу від 13.04.2021, в якій зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном, зобов`язано розпорядника майна боржника Пурія Р. П. збори кредиторів та засідання комітету кредиторів провести в строки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, підсумкове засідання суду призначено на 08.06.2021.

4. Постановою місцевого господарського суду від 08.06.2021 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" та повноваження розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

5. 10.06.20221 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про визнання ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (номер публікації 66614).

6. 13.02.2023 ліквідатор банкрута Пурій Р. П. подав до суду підсумковий звіт про виконану роботу у справі про банкрутство ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", ліквідаційний баланс та протокол комітету кредиторів від 28.11.2023, яким схвалено відповідний звіт ліквідатора та одночасно подав клопотання від 10.02.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі.

7. Розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу неодноразово відкладався у зв`язку із надходженням до суду заяв із грошовими вимогами до боржника. Станом на 11.04.2023 усі кредиторські вимоги до ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" розглянуті судом по суті із постановленням відповідних ухвал.

8. 21.02.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора про затвердження підсумкового звіту та ліквідаційного балансу. Ліквідатором подано до суду додатки до підсумкового звіту, в тому числі Звіт за результати проведення аналізу фінансового стану неплатоспроможного підприємства на предмет наявності/відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника, засновника чи інших пов`язаних осіб, інші документи на підтвердження обставин справи, що зазначені у підсумковому звіті.

9. 27.02.2023 до суду надійшло клопотання комітету кредиторів ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" про затвердження підсумкового звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і ліквідацію юридичної особи - ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ". Відповідне клопотання підписано Головою комітету кредиторів боржника представником ТОВ "ФК "ФІНАНС ЮНІОН С". До клопотання долучено копію протоколу зборів комітету кредиторів від 28.11.2022 №3.

10. Арбітражний керуючий надав суду доповнення до підсумкового звіту №02-14/903/23-02 від 27.03.2023, №02-14/903/10-04 від 10.04.2023 в частині ведення реєстру вимог кредиторів, розміру непогашених вимог кредиторів, даних ліквідаційного балансу банкрута у зв`язку із заявленням кредиторами грошових вимог до банкрута та визнання їх судом. Остаточний реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс станом на 10.04.2023 долучено до матеріалів справи.

Короткий зміст та мотиви судових рішень попередніх інстанцій

11. Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.04.2023 у справі №903/15/21, яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ". Затверджено Звіт арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича від 23.11.2022 №01-14/903/11-21/2гр про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого - ліквідатора за підсумками процедури ліквідації ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" за період виконання повноважень з 28.01.2021 по 01.12.2022 на загальну суму 372522 грн 58 коп. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" закрито.

11.1. Судові рішення обґрунтовані тим, що доказами у справі підтверджено здійснення відповідних заходів, спрямованих на виявлення активів боржника та виконання ліквідатором всіх необхідних дій для погашення кредиторських вимог.

Крім того, оскільки, в процесі проведення аналізу не встановлено фактів незаконних дій пов`язаних осіб та не виявлено угод, які могли б визнаватися недійсними, тому у ліквідатора не було достатньо підстав для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх кредиторських вимог, тобто встановлення їх форми вини, а звідси і застосування інституту субсидіарної відповідальності зі зверненням до суду з відповідною заявою.

Будь-яких скарг на дії/бездіяльність ліквідатора матеріали справи не містять, звіт про роботу ліквідатора схвалено на засіданні комітету кредиторів, який затверджений протоколом №3 комітету кредиторів ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та ухвалено підготувати та подати повноважному представнику Голови комітету кредиторів ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Юніон С» звернення до Господарського суду Волинської області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута і ліквідацію ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ»

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" (Далі - ТОВ "Фінексперт", скаржник) надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №903/15/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" та його ліквідацію, відмовити, а справу повернути до місцевого господарського суду для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

12.1. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували статтю 61 Кодексу України з процедур банкрутства та посилається на правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, у справі №916/313/20, від 01.06.2021 у справі №911/2243/18.

Крім того, скаржник вказує, що згідно сталої практики Верховного Суду, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (постанови Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19, від 07.03.32023 у справі №911/101/21(911/3174/21), від 11.04.2023 у справі №904/5911/15).

Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (постанова Верховного Суду від 30.06.2022 в справі № 904/904/20).

Враховуючи викладене, скаржник наполягає, що ліквідатором не вжито всіх заходів щодо виявлення активів банкрута, не вжито заходів щодо притягнення винних осіб до субсидіарної/солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, а тому висновок місцевого суду про повноту здійснення ліквідаційної процедури є передчасним.

Вказує, що судами не надано належної правової оцінки доводам скаржника, не враховано правові позиції Верховного Суду, що свідчить про невідповідність рішень судів першої та апеляційної інстанції вимогам 236 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Арбітражним керуючим Пурієм Р.П. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №903/15/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023.

15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2023 року, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт", яка подана на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №903/15/21 та призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Фінексперт" у справі №903/15/21 на 06.12.2023 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

16. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2023 року, зокрема, оголошено перерву в судовому засіданні у справі №903/15/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 до 13.12.2023 року о 12:40 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, виходячи з такого.

18. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Предметом касаційного розгляду у цій справі є рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ".

20. Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ (в редакції Кодексу, чинної на момент прийняття оскаржених судових рішень) суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

21. За змістом статей 61, 62, 63, 64 КузПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

22. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

23. Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

24. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

25. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

26. Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

27. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012.

28. За змістом положень статей 61-65, 90 КУзПБ ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

29. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

30. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

31. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

32. Врахувавши наведені норми законодавства, правові висновки Верховного Суду, дослідивши матеріали справи, наявні докази та доводи сторін, суд першої інстанції (з висновками якого подився апеляційний господарський суд) дав належну оцінку повноті вчинення ліквідатором ТОВ "КОМ-ОД" заходів в ліквідаційній процедурі та встановив, що поданий ліквідатором звіт та матеріали справи свідчать про належне виконання ліквідатором боржника всіх необхідних дій та покладених на нього КУзПБ обов`язків.

33. Щодо передумов для порушення процедури притягнення до субсидіарної та солідарної відповідальності за зобов`язаними боржника у справі про банкрутство колегія суддів зазначає таке.

34. Обов`язки та повноваження ліквідатора, зокрема визначені приписами статей 12 та 61 КУзПБ.

35. Окремо у межах функцій та повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника законодавець передбачив можливість застосування у межах справи про банкрутство субсидіарної відповідальності.

36. Загальні умови для притягнення до цього виду відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та КУзПБ.

37. Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

38. Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України (ГК України) у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

39. Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

40. Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

41. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

42. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

43. Отже, окрім інших, саме функції ліквідатора зі здійснення інвентаризації, виявлення майна банкрута та аналізу фінансово-господарського стану боржника є взаємопов`язаними та базовими для забезпечення ефективності ліквідаційної процедури, адже належне їх виконання є запорукою досягнення її основної мети - як найповнішого задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута, так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника за його зобов`язаннями.

44. Водночас, оскільки частина друга статті 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

45. Тому, перш ніж погодитися з висновками ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури, господарський суд має перевірити повноту та обґрунтованість здійсненого арбітражним керуючим аналізу фінансового-господарського стану боржника, серед іншого, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства.

46. Поряд з викладеним, попри наведені законодавцем функції та повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі та вимоги до звіту ліквідатора, суд у цій справі ураховує встановлені обставини:

- відсутність скарг на дії/бездіяльність ліквідатора, зокрема, стосовно виконання ним окремих функцій та повноважень як загалом впродовж ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, так і на окремих її етапах (під час проведення ним дослідження та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо).

Тобто кредиторами, зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінексперт", з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство не було вчинено дій, спрямованих на поставлення під сумнів роботи арбітражного керуючого, не подано запитів про надання інформації, адвокатського запиту, звернення кредитора, тощо.

- відображення у звіті ліквідатора (з доданням доказів) відповідних досліджень, процесів та аналізів: проведення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності боржника;

- висновок ліквідатора про відсутність підстав звернення до суду про притягнення посадових осіб ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" до субсидіарної та/або солідарної відповідальності обґрунтоване тим, що в процесі проведення аналізу не було встановлено фактів незаконних дій пов`язаних осіб та не виявлено угод, які могли б визнаватися недійсними у ліквідаційній процедурі.

В процесі проведення дослідження господарських процесів та фінансових показників результатів діяльності ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" в межах наявної інформації (відповідно до положень пункту 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства), ФОП Собчак Б.М. (Виконавець звіту) не було виявлено ознак приховування стійкої фінансової неспроможності. Економічних ознак фіктивного банкрутства ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" та фактів перерозподілу, приховування чи заниження вартості майна на користь інших суб`єктів підприємницької діяльності не виявлено. Також, Виконавець не вбачає присутності ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", що дало підстави для висновку про відсутність в діях керівництва ознак правопорушення, які могли б кваліфікуватися за статтею 219 Кримінального кодексу України "Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору" .

- висновок про невиявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо, який не спростований жодним з учасників провадження у справі.

47. Вказане у сукупності виключає можливість примушення ліквідатора боржника до порушення у цій справі процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності.

48. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про належне виконання ліквідатором своїх повноважень у процедурі ліквідації боржника у цій справі, зокрема і в частині виявлення щодо боржника ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та детального наведення та опису відповідних відомостей.

49. Колегія суддів наголошує, що процедура банкрутства є специфічним процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

50. Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

51. Тобто, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

52. Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, свідчить про відсутність у нього зацікавленості в ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.07.2023 у справі № 904/6810/10, від 17.10.2023 у справі № 904/3074/20.

53. Стала судова практика свідчить про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі №9 10/23011/16).

54. Відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство зроблені з правильним застосуванням вказаних норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

55. Доводи касаційної скарги (п.п. 12.1. п. 12 цієї Постанови) не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, більш того, направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами касаційного провадження

56. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

57. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

58. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство та постанови апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

59. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 № 903/15/21залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк