Ухвала

від 21.12.2023 по справі 911/358/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 911/358/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, 2) Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту культур і цукрових буряків" Національної академії аграрних наук України,

про скасування рішення та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (повний текст складено 31.10.2023) і рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі № 911/358/22, надіслана 12.12.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області подав у 2022 році, її предметом є 2 вимоги немайнового характеру та майнові вимоги про:

- скасування рішення державного реєстратора від 27.05.2021 за індексним номером 58389637 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484100:10:005:0008 за Маловільшанською сільською радою Білоцерківського району Київської області;

- скасування рішення державного реєстратора від 27.05.2021 за індексним номером 58390307 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484100:09:010:0002 за Маловільшанською сільською радою Білоцерківського району Київської області;

- визнання за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484100:10:005:0008;

- визнання за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484100:09:010:0002.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі № 911/358/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, позовні вимоги задоволено частково.

Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі № 911/358/22 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір, розрахований за формулою: (сукупна вартість спірних земельних ділянок х 1,5 % + 2 481,00 грн х 2) х 200 %, де 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 2 481,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак матеріали касаційної скарги не містять відомостей про вартість спірних земельних ділянок. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 911/358/22 у Верховному Суді відсутні, це позбавляє можливості встановити вартість спірних земельних ділянок.

Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області до касаційної скарги додала платіжну інструкцію від 11.12.2023 № 372 про сплату судового збору на суму 19 848,00 грн. Проте Верховний Суд не може дійти висновку, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено у встановленому законом розмірі у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірних земельних ділянок, визнання права власності на які є предметом спору.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 складено 31.10.2023, тому останнім днем її оскарження відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України є 20.11.2023.

Проте Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області подала касаційну скаргу 12.12.2023, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Разом із касаційною скаргою Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 07.11.2023, однак доказів на підтвердження її отримання саме 07.11.2023 не додав.

Верховний Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з самим лише посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Крім того, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що його єдиним представником є адвокат Новогребельська І. М., яка є інвалідом 2 групи загального захворювання. Обґрунтовуючи причини пропуску строку скаржник зазначає, що адвокат Новогребельська І. М. перебувала на стаціонарному лікуванні з 25.11.2023 по 08.12.2023, що, на думку скаржника, є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Розглянувши клопотання Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що отримав копію оскаржуваної постанови 07.11.2023, однак колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими належним чином у зв`язку з відсутністю доказів на їх підтвердження. Крім того, посилання скаржника на те, що його представник - адвокат Новогребельська І. М. перебувала з 25.11.2023 на стаціонарному лікуванні теж не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не наведено причин, які об`єктивно перешкоджали подати касаційну скаргу у строк до 25.11.2023.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень. Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 оприлюднено 01.11.2022. Також, як установлено Верховним Судом, 01.11.2023 о 12:49 год. повний текст оскаржуваної постанови було доставлено Маловільшанській сільській раді Білоцерківського району Київської області в її електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".

Крім того, як убачається з оскаржуваної постанови, Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області безумовно була обізнана про існування судового провадження у справі № 911/358/22, оскільки саме Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області зверталася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023.

Отже, з огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження на 22 дні, оскільки заявник не надав доказів існування обставин, які б дійсно перешкоджали поданню касаційної скарги у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Маловільшанській сільській раді Білоцерківського району Київської області необхідно:

- подати до суду касаційної інстанції докази вартості спірних земельних ділянок та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку і розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою: (сукупна вартість спірних земельних ділянок х 1,5 % + 2 481,00 грн х 2) х 200 %, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" (у разі, якщо ця сума не відповідає сумі, сплаченій скаржником згідно з платіжною інструкцією від 11.12.2023 № 372);

- надати суду доказ (докази) на підтвердження отримання копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 саме 07.11.2023 та клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі № 911/358/22 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Маловільшанській сільській раді Білоцерківського району Київської області буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі № 911/358/22 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі № 911/358/22 залишити без руху до 05.01.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).