Ухвала

від 19.12.2023 по справі 320/9254/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 грудня 2023 року справа № 320/9254/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії у судовому засіданні з викликом сторін,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 24.04.2023 просить суд:

- визнати дії відповідача щодо невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 неправомірними;

- зобов`язати відповідача здійснити відповідні нарахування та виплатити позивачу грошове забезпечення з 12.03.2022 по 17.03.2023;

- стягнути з відповідача належні ОСОБА_1 грошові виплати за 12 місяців у розмірі 360 000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 70 000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

24.04.2023 на адресу суду надійшли документи по справі, зокрема, уточнена позовна заява від 21.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №320/3254/23 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.06.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відповідь на відзив на позовну заяву, до якого позивачем долучено клопотання про розгляд справи №320/9254/23 у судовому засіданні з викликом сторін.

Вказане клопотання мотивовано тим, що вирішення спірних питань має досить важливе значення для позивача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин.

При цьому ОСОБА_1 вказав, що має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1 статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також при вирішенні поданого ОСОБА_1 клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44, 46, 47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.

Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.

Керуючись положеннями статей 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розгляд справи №320/9254/23 у судовому засіданні з викликом сторін.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.