Постанова

від 20.12.2023 по справі 749/24/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 грудня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/24/20

Головуючий у першій інстанції Шаповал З. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1567/23

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем Піцан В.М.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Сновського нотаріального округу Чернігівської області Татьяненко Тетяна Володимирівна,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2023 року (місце ухвалення м. Сновськ) у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними:

договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 17.04.2018 між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ;

договір дарування земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений 17.04.2018 між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ;

договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0371 га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, укладений 13.12.2018 між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .

Ухвалою Щорського районного суду від 15.01.2020 застосовано захід забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі №749/24/20 заборонено вчиняти певні дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , відносно:

- житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки площею 0,1041га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельної ділянки площею 0,0371га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Щорського районного суду від 19.11.2020 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 17.04.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений 17.04.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0371 га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, укладений 13.12.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18.08.2021 рішення Щорського районного суду від 19.11.2020 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2022 рішення Щорського районного суду від 19.11.2020 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18.08.2021 залишені без змін.

Ухвалою Щорського районного суду від 22.09.2023 виправлено описку в рішенні Щорського районного суду від 19.11.2020 по цивільній справі №749/24/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про визнання договорів дарування та договору куплі-продажу недійсними, шляхом зазначення по всьому тексту рішення суду вірний кадастровий номер 7425810100:03:002:0051 замість невірного 74258110100:03:002:0051.

13.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою суду від 15.01.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів дарування та договору куплі-продажу недійсними.

В обгрунтування клопотання посилався на те, що ухвалою суду від 15.01.2020 у наведеній вище цивільнй справі застосовано захід забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі №749/24/20 заборонено вчиняти певні дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 .

Вказує, що оскільки рішенням Щорського районного суду від 19.11.2020, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18.08.2021 та постановою Верховного Суду від 25.01.2022, його позовні вимоги було задоволено, він, ОСОБА_1 , звернувся до державного реєстратора із заявою про скасування прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40671141 від 17.04.2018, індексний номер 44599882 від 13.12.2018, індексний номер 40672120 від 17.04.2018 та повернення прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації. Проте, державний реєстратор не може здійснити відповідні дії із-за накладеної заборони на вчинення реєстраційних дій та було зупинено реєстраційні дії.

Ухвалою Щорського районного суду від 16.11.2023 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою суду від 15.01.2020, у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів дарування та договору куплі-продажу недійсними, відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована тим, що рішення суду набрало законної сили 18.08.2021 і в силу приписів ч. 3 ст. 153 ЦПК України закінчення дев`яностоденного строку є тією обставиною, за наявності якої вжиті судом заходи забезпечення позову втрачають свою дію і питання щодо їх скасування не потребує судового розгляду та ухвалення окремого судового рішення незалежно від подання учасниками справи відповідного клопотання. При постановленні ухвали судом враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.08.2022 у справі № 450/4271/19, згідно яких забезпечення позову є недійсним у силу закону, а отже, не порушує права третіх осіб. Тому за висновком суду, оскільки, забезпечення позову є недійсним у силу закону, судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій (ухвала суду від 15.01.2020) на даний час не чинне.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Щорського районного суду від 16.11.2023 та ухвалити нове судове рішення про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

За доводами апеляційної скарги оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування обставин, які мають суттєве значення для справи.

В обгрунтування скарги заявник посилається на те, що при вчиненні реєстраційних дій за його заявою від 30.10.2023 державним реєстратором було встановлено, що у базі даних заяв зареєстроване судове рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, зареєстровано в базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав 23.01.2020, а саме ухвала Щорського районного суду від 15.01.2020, якою заборонено вчиняти певні дії щодо реєстрації (перереєстрації права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 ), зокрема щодо житлового будинку та земельних ділянок.

Вказує, що при наявності зареєстрованого судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, державний реєстратор в зв`язку з неможливістю подальшого вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації чи перереєстрації майна виніс рішення про зупинення реєстраційних дій і відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не може самовільно без будь-якої правової підстави вилучати відомості з бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав.

Як зазначає заявник, в силу приписів ч. 3 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» саме ухвала суду, що набрала законної сили, про скасування заходів забезпечення позову є підставою для зняття заборони вчиняти певні дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 .

Крім того, заявник посилається, що в порушення ч. 2 ст. 158 ЦПК України суд першої інстанції розглянув клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін, у зв`язку з чим заявник був позбавлений права мати реальну можливість представляти інтереси позивачів як учасників справи та належним чином користуватися передбаченими ст. 43 ЦПК України процесуальними правами.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду учасниками справи подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання 20.12.2023 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями (а.с. 121, 122, 129 т.3).

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 123 т. 3).

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Сновського районного нотаріального округу Чернігівіської області Татьяненко Т.В. про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, заяв (клопотань) подано не було.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 19.11.2020, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18.08.2021 та постановою Верховного Суду від 25.01.2022:

визнано недійсним Договір дарування житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 17.04.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;

визнано недійсним Договір дарування земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений 17.04.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;

визнано недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0371 кадастровий номер 7425810100:03:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, укладений 13.12.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Вказане рішення суду набрало законної сили 18.08.2021.

Звертаючись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що оскільки рішенням Щорського районного суду від 19.11.2020 , залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18.08.2021 та постановою Верховного Суду від 25.01.2022, його позовні вимоги було задоволено, він звернувся до державного реєстратора із заявою про скасування прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, проте державний реєстратор не може здійснити відповідні дії із-за накладеної заборони на вчинення реєстраційних дій та було зупинено реєстраційні дії.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду набрало законної сили 18.08.2021 і в силу приписів ч. 3 ст. 153 ЦПК України закінчення дев`яностоденного строку є тією обставиною, за наявності якої вжиті судом заходи забезпечення позову втрачають свою дію і питання щодо їх скасування не потребує судового розгляду та ухвалення окремого судового рішення незалежно від подання учасниками справи відповідного клопотання. При постановленні ухвали судом враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.08.2022 у справі № 450/4271/19, згідно яких забезпечення позову є недійсним у силу закону, а отже, не порушує права третіх осіб. Тому за висновком суду, оскільки, забезпечення позову є недійсним у силу закону, судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій (ухвала суду від 15.01.2020) на даний час не чинне.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, враховуючи наступне.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з частиною 7 статті 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Отже, суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову. Підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

Підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.

У пункті 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Щорського районного суду від 15.01.2020 застосовано захід забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі №749/24/20 заборонено вчиняти певні дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , відносно: житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1041га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельної ділянки площею 0,0371га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2022 рішення Щорського районного суду від 19.11.2020, яким задоволено позов ОСОБА_1 , та постанова Чернігівського апеляційного суду від 18.08.2021 залишені без змін, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно інформації Сновського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області від 20.12.2023 станом на 20.12.2023 на виконанні відділу відсутні виконавчі документи, видані на підставі рішення суду у справі № 749/24/20 (а.с. 127 т. 3).

Наявні відкриті виконавчі провадження згідно даних з Автоматизованої системи виконавчих провадження стосуються виконання вироку Корюківського районного суду від 30.11.2018, яким задоволено у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_1 в його інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 9 409, 89 грн на відшкодування майнової шкоди та 100 000 грн на відкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 100 000 грн на відшкодування моральої шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника матері ОСОБА_7 щомісячно у розмірі 930, 75 грн до досягнення нею 18 років; на користь ОСОБА_4 100 000 грн на відшкодування моральої шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника матері ОСОБА_7 щомісячно у розмірі 930, 75 грн до досягнення ним 18 років; на користь ОСОБА_3 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника матері ОСОБА_7 щомісячно у розмірі 930, 75 грн до досягнення нею 18 років (а.с. 125-126 т. 3).

Відповідно до ч. 8 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення лише за умови, якщо протягом дев`яноста днів за заявою стягувача буде відкрито виконавче провадження.

Як роз`яснено Міністерством юстиції України у листі від 30.03.2018 № 3681/8.4.1/32-18 прийняття рішення про державну реєстрацію припинення обтяження здійснюється за умови якщо у органах державної виконавчої служби або у приватного виконавця відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі, під час розгляду якої вжито заходи забезпечення позову.

В матеріалах справи відсутні і заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження звернення із заявою про примусове виконання рішенн суду у цій справі.

За матеріалами справи, у зв`язку з набранням рішенням Щорського районного суду від 19.11.2020 законної сили ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора із заявою про скасування прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40671141 від 17.04.2018, індексний номер 44599882 від 13.12.2018, індексний номер 40672120 від 17.04.2018 та повернення прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації. Проте, державним реєстратором заяви не було задоволено та реєстраційні дії були зупинені у зв`язку із накладеною забороною вчинення реєстраційних дій на підставі ухвали суду.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що згідно положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Згідно ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення державної реєстрації прав на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 скористався своїм правом і звернувся до суду з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову для можливості подальшого виконання рішення суду у цій справі, яке вже набрало законної сили, оскільки згідно положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування заходів забезпечення позову у цій справі можливе лише на підставі рішення суду.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 158, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задовольнити.

Ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2023 року скасувати.

Клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у цій справі задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 749/24/20, накладені ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2020 року, та зняти заборону вчиняти певні дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , відносно:

- житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки площею 0,1041га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельної ділянки площею 0,0371га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.12.2023.

Головуючий Судді: