Ухвала

від 22.12.2023 по справі 501/2795/23

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 22.12.2023

Справа № 501/2795/23

2-з/501/83/23

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2023 року м. Чорноморськ

Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,

номер справи 501/2795/23 провадження 2-з/501/83/23

розглянувши заяву ОСОБА_1 , діючого в особі представника адвоката Сібарової Світлани Миколаївни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин заяви.

В провадженні Іллічівського міського суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

На підставі розпорядження № 123 від 30 листопада 2023 року керівником апарату Іллічівського міського суду Одеської області проведено повторний автоматизований розподіл справи № 501/2795/23 (провадження 2/501/1193/23) у зв`язку з тим, що надійшла заява представника позивача адвоката Сібарова С.М. про повторний розподіл судової справи від 30 листопада 2023 року, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Іллічівському міському суді затвердженими Рішенням зборів суддів № 4 від 09 травня 2023 року п. 3.10 тимчасова непрацездатність судді Смирнова В.В., тривалість якої становить більше 21 календарний день.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2023 року справа передана на розгляд судді Тордія Е.Н.

19 грудня 2023 року до суду надіслана заява ОСОБА_1 , діючого в особі представника адвоката Сібарової С.М. про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Ціна позову на момент звернення до суду 11 271 доларів США.

На момент звернення до суду та на сьогоднішній день борг позивачу не повернуто, будь-яких дій, направлених на повернення боргу, відповідач не здійснює. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки (землі сільськогосподарського призначення) площею (га): 1.5674, кадастровий номер: 3525581900:02:000:2046, (знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський р., с/рада Данилово-Балківська (надалі - земельна ділянка).

Є підстави вважати, що земельна ділянка може бути відчужена на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та поновлення прав відповідача.

Позивач є пенсіонером і людиною похилого віку, тому забезпечення повернення суми боргу є життєвоважливим та необхідним для нього.

В даній ситуації вжиття заходів зустрічного забезпечення вважаю недоцільним, оскільки земельна ділянка залишається у Відповідача та не заважає йому здійснювати володіння та користування земельною ділянкою.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Суд ухвалив розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи, згідно частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Частинами першою, другою статті 149Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150Цивільного процесуальногокодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом статті 151 Цивільного процесуальногокодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі №640/1305/20, від 24 листопада 2020 року у справі №640/9636/20.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у позові просить стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10000,00 доларів США. Та просить накласти арешт на вищевказану земельну ділянку , яка згідно

до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 342719696) належить відповідачу на праві власності та перебуває у оренді ФГ «Софія Агро-К».

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Доказів того ,що таке забезпечення позову до набрання рішення суду в даній справі законної сили, є співмірним із заявленими позовними вимогами, суду не надано, також суду не надано доказів вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Висновки суду.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , діючого в особі представника адвоката Сібарової С.М. про забезпечення позову слід відмовити за її безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-150, 153, 260, пунктом 4 частини 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , діючого в особі представника адвоката Сібарової Світлани Миколаївни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якщо ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя