Рішення

від 23.02.2024 по справі 501/2795/23

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 лютого 2024 року Єдиний унікальний № 501/2795/23 Провадження № 2/501/336/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2024 року м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Карпової Ю.А.,

номер справи № 501/2795/23 провадження № 2/501/336/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області позовну заяву: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

участь у справі приймали: представники позивача - адвокат Сібарова С.М.,

представник відповідача - адвокат Станіславська А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин справи ,позиція учасників процесу.

17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В обгрунування позовних вимог позивач зазначає, що він 08 червня 2019 року позичив відповідачу по справі 11 500.00 доларів США, які останні зобов`язався повернути до кінця 2019 року. 08 травня 2021 року ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 1500.00 доларів США, що підтверджується розпискою. Згідно розписки від 08 травня 2021 року ОСОБА_3 зобов`язався повернути 10 000.00 доларів США до кінця 2021 року. У випадку невиконання зобов`язань , погодився на підвищення боргу на 5% річних. Враховуючи, що на теперішній час зобов`язання не виконанні, вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача заборгованість та 5 % річних за невиконання зобов`язання своєчасно.

Загалом уточнивши розрахунок просить, стягнути з відповідача 10 000.00 доларів США та 5 % річних виходячи з прострочення за розпискою з 1 січня 2022 року по 21 лютого 2024 року: період прострочення за розпискою становить 782 дні, 10000.00 х 0.05=500; 500\365( днів)= 1.37 доларів США на день; 782 х 1.37=1071 долар США, всього 11071.00 доларів США , а також судові витрати понесені при зверненні до суду в сумі 4133,53 грн.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Сібарова С.М., позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник адвокат Станіславська А.В. позовні вимоги визнали частково, посилаючись на обгрунування зазначені в письмових заперечень.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

На підставі розпорядження № 123 від 30 листопада 2023 року керівником апарату Іллічівського міського суду Одеської області проведено повторний автоматизований розподіл справи № 501/2795/23 (провадження 2/501/1193/23) у зв`язку з тим, що надійшла заява представника позивача адвоката Сібарова С.М. про повторний розподіл судової справи від 30 листопада 2023 року, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Іллічівському міському суді затвердженими Рішенням зборів суддів № 4 від 09 травня 2023 року п. 3.10 тимчасова непрацездатність судді Смирнова В.В., тривалість якої становить більше 21 календарний день.

Ухвалою суду від 5 грудня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

19 грудня 2023 року позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Ухвалою суду від 22 грудня 2023 року в задоволенні заяви про арешт майна відповідача, відмовлено.

24 січня 2024 року відповідачем надано до суду відзив на позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24 січня 2024 року враховуючи, що спір між сторонами не врегульовано, підготовче засідання закрито справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до розсипки від 8 червня 2018 року між сторонами укладеноно договір позики на суму 10 000.00 доларів США.

Зі змісту розписки від 8 червня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 1500.00 доларів США на погашення позики, зобов`язався повернути 10 000.00 доларів США до кінця 2021 року, у випадку невиконання зобов`язань, погодився на підвищення боргу на 5% річних.

З наданого відзиву на позовні вимоги відповідач вказує ,що дійсно запозичив у ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 11 500.00 доларів США, які зобов`язався повернути до кінця 2019 року. Також, погодився, що ним повернуто 1500.00 доларів США 8 травня 2021 року , але позивачем не зазначена сума 3800.00 доларів США, які були повернуті у липні 2021 року,що може бути підтверджено показаннями свідків. Зазначив, що розписку на нову заборгованість позивач писати відмовився. Враховуючи викладене, вважає, що вимоги можуть бути задоволені виходячи з суми, яка вже передана та за виключення штрафних санкцій 5% річних.

Представник позивача адвокат Сібарова С.М. в судовому засіданні заперечувала проти зазначених обставин, вказала ,що якби гроші були б передані у тому розмірі про який зазначає відповідач та його представник, позивачем була б надана розписка, але такої події не відбулось. Розписка написана 8 травня 2021 року, засвідчує повернення 1500.00 доларів США, а також встановлення 5% річних за не виконання зобов`язання.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 , засвідчила, що сторони є родичами, так сталось, що вони позичили 11500 .00 доларів США у 2018 роціу позивача, намагались повернути своєчасно, але не змогли , віддавали частинами 1500.00 доларів США раніше, у липні 2023 року 3800 .00 доларів США передали у домоволодінні ОСОБА_5 , вони спеціально приїздили щоб розрахуватися. Подробиць вона не може сказати, так як спілкувалась з дружиною ОСОБА_1 в іншій кімнаті.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1046 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В даному випадку, відповідно до вимог ст.1047 Цивільного кодексу України, договір позики повинен бути укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами,що вдповідає положенням ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Положеннями ч. 1-2 ст. 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Отже, згідно з чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

З огляду на положення ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, а також ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 16 січня 2019 року № 373/2054/16-ц).

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Оскільки сторони визначили в договорі позики валюту боргу в доларах США, суд вважає за доцільне стягнути борг саме в доларах США, тобто до стягнення з відповідача у примусовому порядку підлягає сума коштів у розмірі 10 000.00 доларів США.

Доводи відповідача та представника відповідача щодо повернення 3800.00 доларів США у липні 2021 року суд не бере до уваги з настпуних підстав.

Статтею 545 Цивільного кодексу України врегульовано питання щодо підтвердження виконання зобов`язання, зокрема передбачено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

З огляду на вищевикладене вбачається, що доказом повернення позики є факт передачі позикодавцем оригінала боргового документа позичальникові, або зазначення кредитором відомостей у розписці про повернення боргу щодо неможливості повернення боргового документа.

Позивачем суду надано оригінал розписки, що і свідчить, з урахуванням вимог ст. 545 Цивільного кодексу України про невиконання відповідачем боргового зобов`язання перед позивачем.

Окрім того, суд вважає доведеною та такою, що підлягає задоволенню вимога щодо стягнення 5% річних , оскільки ця вимога охоплюється договором позики.

За положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При укладанні договору сторони керувались своїми переконаннями та очікуваннями тому стягненню підлягає сума 5% річних з розрахунку наданого позивачем, відповідно до укладеного договору.

Протилежного відповідачем та його представником суду не надано, в судовому засіданні не встановлено.

Висновки суду.

Оцінівши надані докази у їх, сукупності надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Враховуючи положення п.1 ч.2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені судові витрати позивача при зверненні до суду, суд стягує з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 15, 81, 258, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 207, 524, ч.1-2 ст. 533, 545, ч. 2 ст. 625, 1046, 1047 ,1049 Цивільного кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Луполове, РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість у розмірі 11071,00 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Луполове, РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати у розмірі 4133,53 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ