Ухвала

від 20.12.2023 по справі 910/21381/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.12.2023Справа № 910/21381/13

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Акціонерного товариства Сенс Банк

про заміну сторони у виконавчому документі

у справі № 910/21381/13

за заявою Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк

про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.07.2013 у третейській справі № 331/13

за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВДП

про звернення стягнення на предмет застави

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.07.2013 у третейській справі № 331/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.07.2013 у третейській справі № 331/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» про звернення стягнення на предмет застави. Для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24-11/47 від 16.03.2007 в сумі 2857186,68 грн, звернено стягнення на предмети застави, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ВДП», у тому числі:

- за Договором застави майна № 02-10/832 від 16.03.2007, що посвідчений 16.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є., зареєстрований в реєстрі за № 1247, а саме:

1. Формувальна лінія-автомат ХС-66, 2005 року випуску;

2. Формувальна лінія-автомат ХС-66, 2005 року випуску;

3. Формувальна лінія-автомат ХС-66, 2005 року випуску;

4. Екструзійна лініяР-65. 2005 року випуску;

5. Екструзійна лініяР-65. 2005 року випуску;

6. Екструзійна лініяР-65. 2005 року випуску;

7. Екструзійна лініяР-65. 2005 року випуску;

8. Компресорна установка ROLLAIR 125, 2005 року випуску;

9. Штаблер DD-9, 2005 року випуску;

10. Штаблер DD-9, 2005 року випуску;

11. Штаблер DD-9, 2005 року випуску;

12. Штаблер DD-9, 2005 року випуску;

13. Штаблер DD-9, 2005 року випуску;

14. Штаблер DD-9, 2005 року випуску;

15. Дробильна установка VF-8, 2005 року випуску;

16. Дробильна установка VF-8, 2005 року випуску;

17. Дробильна установка VF-8, 2005 року випуску;

18. Дробильна установка VF-8, 2005 року випуску;

- за Договором застави майна № 02-10/833 від 16.03.2007, що посвідчений 16.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є., зареєстрований в реєстрі за № 1248, а саме:

1. Формувальна лінія-автомат ХС-66, 2005 року випуску;

2. Формувальна лінія-автомат ХС-66, 2005 року випуску;

3. Формувальна лінія-автомат ХС-66, 2005 року випуску;

4. Екструзійна лінія НSGР-12-М, 2002 року випуску;

5. Компресорна установка GА50VSD, 2002 року випуску;

6. Штаблер DD-9, 2006 року випуску;

7. Подрібнююча установка VF-8Х, 2006 року випуску

шляхом його продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною продажу, яка встановлюється на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» третейський збір у сумі 25500,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

21.05.2014 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.07.2013 у третейській справі № 331/13 та ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 було видано відповідні накази.

05.12.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства Сенс Банк надійшла заява про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк його правонаступником Акціонерним товариством Сенс Банк у наказі Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/21381/13.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 15.10.2019 права та обов`язки Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк перейшли до Акціонерного товариства Сенс Банк (попередня назва Акціонерне товариство Альфа-Банк) внаслідок припинення Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк шляхом приєднання до Акціонерного товариства Сенс Банк відповідно до положень статей 104 106 Цивільного кодексу України та Закону України Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 розгляд заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі № 910/21381/13 призначено на 20.12.2023.

У судове засідання 20.12.2023 представники учасників справи та заінтересованої особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви учасники справи та заінтересована особа були повідомлені належним чином та їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони її правонаступником.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Сенс Банк про заміну сторони (стягувача) у виконавчому документі її правонаступником в цій справі суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження, який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Законодавець не ототожнює процесуальне правонаступництво і заміну сторони виконавчого провадження, оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті Господарського процесуального кодексу України - 52 та 334 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 26 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Тобто поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач і боржник користуються правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 також зауважила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань судочинства, передбачених процесуальними кодексами України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Суд відзначає, що в наказі Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/21381/13 встановлено строк, протягом якого він може бути пред`явлений до примусового виконання, а саме - до 21.05.2015. З наведеного випливає, що станом на дату звернення до суду із цією заявою строк пред`явлення його до виконання сплив.

Матеріали справи не містять доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і, як зазначає заявник, станом на день направлення вказаної заяви наказ Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/21381/13 на примусовому виконанні не перебуває.

Згідно з частиною першою статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Однак Акціонерне товариство Сенс Банк не порушує питання поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а суд, за відсутності такої заяви, позбавлений права вирішувати питання про можливість поновлення такого процесуального строку.

Як уже зазначалося вище із посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 (пункт 130), за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва у відповідних правовідносинах.

Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, з урахуванням вимог законодавства щодо матеріального та процесуального правонаступництва, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви Акціонерного товариства Сенс Банк про заміну сторони у виконавчому документі у справі № 910/21381/13 слід відмовити.

Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства Сенс Банк про заміну сторони у виконавчому документі у справі № 910/21381/13 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.12.2023

Суддя О.В. Нечай