Рішення

від 13.12.2023 по справі 924/831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"13" грудня 2023 р. Справа № 924/831/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" м. Хмельницький

про стягнення 2159460,60 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків

про визнання недійсним п. 7.2 договору купівлі - продажу №16-02/1 від 16.02.2022р.

про визнання недійсним п. 7.2 договору купівлі - продажу №16-02/2 від 16.02.2022р.

Представники сторін:

від позивача: Мосейчук А.І. (поза межами суду (в режимі відеоконференції))

від відповідача: Зіневич В.Б. (поза межами суду (в режимі відеоконференції))

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду знадилася справа № 924/831/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр м. Хмельницький про стягнення 2159460,60 грн., з яких 1161200,00 грн. основного боргу без врахування курсової різниці, 677079,96 грн. курсова різниця, 270137,25 грн. пені, 51043,39 грн. 3% річних та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків про визнання недійсним п. 7.2 договору купівлі продажу №16-02/1 від 16.02.2022р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр м. Хмельницький, з моменту його укладення та про визнання недійсним п. 7.2 договору купівлі продажу №16-02/2 від 16.02.2022р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр м. Хмельницький.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.11.2023р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" м. Хмельницький про стягнення 1959460,60 грн. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Альянс» 961200,00 грн. заборгованості без врахування курсової різниці, 677079,96 грн. курсової різниці, 135068,63 грн. пені, 51043,39 грн. 3% річних, 32391,91 грн. судового збору. В частині стягнення 135068,63 грн. пені відмовлено.

В зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків про визнання недійсним п. 7.2 договору купівлі - продажу №16-02/1 від 16.02.2022р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" м. Хмельницький, з моменту його укладення про визнання недійсним п. 7.2 договору купівлі - продажу №16-02/2 від 16.02.2022р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс" м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" м. Хмельницький, з моменту його укладення відмовлено.

05.12.2023р. на адресу суду від представника позивача ТОВ «Агро Альянс» надійшла через електронний суд заява від 05.12.2023р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, та просить стягнути з ТОВ «Крафтмаєр» 271147,44 грн. витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/831/23.

Ухвалою суду від 06.12.2023р. заяву ТОВ «Агро Альянс» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.12.2023р.

Представник позивача у судовому засіданні просить заяву про розподіл судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просить в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовити. Крім того, 07.12.2023 р. на адресу суду через електронний суд надіслав клопотання в якому звертає увагу на те, що складність справи може бути обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань. Проте лише кількість учасників чи засідань та значний обсяг документів і доказів не означає, що справа є складною.

Зазначає, що у справі може брати участь багато учасників, бути призначена чимала кількість засідань, при цьому спір і справа можуть бути нескладними. Тому насамперед потрібно враховувати суть справи.

Відповідач вважає, що справа № 924/831/23 за своєю суттю є не складною, спірні правовідносини виникли з договорів поставки, обґрунтування позовних вимог зводиться лише до цитування норм чинного матеріального права (Цивільного та Господарського кодексів України) та судової практики.

Також зазначає, що вся доказова база (договори поставки, специфікації, первина бухгалтерська документація та банківські виписки) була в наявності у сторони Позивача, відповідно адвокату не доводилося збирати документи, додаткові докази, ніж ті, що були у сторін. Також зазначає, що жодного адвокатського запиту по даній справі не вчинено, що ще раз підкреслює незначну її складність.

Щодо проведених розрахунків до позовної заяви, виконаних на 25 ти аркушах, відповідач зазначає, що це питання не є складним за своєю суттю, оскільки формули обрахування пені ([Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів]) та 3% річних ([Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів є абсолютно зрозумілими та доступними для застосування і здійснення відповідних розрахунків не потребують спеціальних знань чи умінь. Крім того, для проведення розрахунків на даний час існує безліч online сервісів, наприклад, https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, https://calculator.in.ua/web/three-percent, https://precedent.ua/calc та багато інших, що набагато спрошує процес їх оформлення.

Стосовно пошуку судової практики, як складової надання правової допомоги, відповідач зазначає, що при наявності інтернету, правових платформ, на кшталт ActiveLex, LIGA360, ipLex360 та й просто пошукової системи Google, процес пошуку судової практики чи правового матеріалу не займає багато часу та потребує незначних зусиль, - набрати відповідний запит в пошуковій стрічці відповідної програми. Щодо аналізу судової практики щодо застосування ст. 625 ЦК України, звертає увагу на те, що практика сформована ще в 2014 році Верховним Судом України, про що свідчить аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві (лист ВСУ від 01.07.2014) із тих пір, практика не зазнала суттєвої трансформації.

Вважає, що для досвідченого адвоката застосування норм ст. 625 ЦК України не є чимось новим чи таким, з чим адвокат незнайомий. Аналогічно звертає увагу й щодо пошуку та застосування практики статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Крім того, відповідач зазначає, що кількість проведених судових засідань та час розгляду справи теж є незначним, в межах строків, визначених ст.ст. 177, 195 ГПК України. При цьому звертає увагу на те, що судові засідання проводилися в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та тривали в середньому 30 45 хв., а кількість підготовлених процесуальних документів (8 шт.) не перевищує кількості процесуальних документів у середньостатистичній справі, тобто заяви по суті (позов, відзив, відповідь на відзив, відзив на зустрічний позов) + кілька заяв з процесуальних питань.

Відповідач вважає, що заявлені до відшкодування 271 147 грн. 44 коп. є неспівмірною сумою зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.

Звертає увагу на те, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип повного висвітлення, за яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства), та повинні мати обов`язкові реквізити, визначені цим Законом.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі МСФЗ) або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Звертає увагу на те, що якщо підприємство складає та подає фінансову звітність за МСФЗ, то для такого підприємства вимоги МСФЗ є правилами бухгалтерського обліку, за якими відображаються господарські операції та складається фінансова звітність.

У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.

Відповідач вважає, що відповідно до Національного положення (стандарту) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Зазначає також, що в бухгалтерському обліку відсутні поняття «витрати надії», «витрати чекання».

Зазначає, що згідно із Законом питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Вважає, що понесені витрати ТОВ «Агро - Альянс» повинно підтвердити не тільки актом виконаних робіт (наданих послуг), а й відповідною карткою по Рахунок 92 "Адміністративні витрати" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: 68 «Розрахунки за іншими операціями», тобто підтвердити витрати, шляхом їх відображення в бухгалтерському обліку за відповідним планом рахунків.

Крім того, відповідач вважає, що акт виконаних робіт (наданих послуг), якщо він не відображений в бухгалтерському обліку, ще не свідчить, що сторона понесла відповідні витрати, оскільки останній може бути підписаний сторонами «про людське око», з метою дочекатися відповідного рішення суду, і у випадку позитивного рішення, відобразити відповідний акт в бухгалтерському обліку, що може призвести до безпідставного збагачення.

При розгляді заяви представника позивача про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Суд приймає до уваги, що представник позивача за первісним позовом у позовній заяві вказав, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач за первісним позовом очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 250000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

У поданому відзиві на зустрічний позов від 11.09.2023р. відповідач за зустрічним позовом повідомив суд про те, що у зв`язку з розглядом даної справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката орієнтовно в сумі 250000 грн.

Також ТОВ «Агро Альянс» повідомив про подання до суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заява представника позивача за первісним позовом про розподіл судових витрат, згідно з якою останній просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Крафтмаєр 271147,44 грн., з яких 233147,44 грн. на професійну допомогу за первісним позовом, 38000,00 грн. на професійну допомогу за зустрічним позовом надійшла через електронний суд до суду 05.12.2023р. Таким чином, позивач подав докази на підтвердження розміру судових витрат в межах строків, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач за первісним позовом заявив до стягнення 271147,44 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з яких 233147,44 грн. витрат за первісним позовом та 38000,00 грн. витрат за зустрічним позовом.

Суд встановив, що 10.07.2023 року між адвокатом Мосейчук А.І. (далі - адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянс» (далі - клієнт) укладено договір № б/н про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), згідно п. 1.1 якого адвокат приймає на себе доручення іншої сторони Клієнта про надання правничої (правової) допомоги в інтересах Клієнта на умовах, передбачених Договором, а інша сторона Клієнт - зобов`язується сплатити гонорар за дії Адвоката.

Відповідно до п. 1.2 договору Клієнт доручає, а Адвокат, приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги таких видів: підготовка проектів юридичних документів (оформлення звернень, запитів, претензій, клопотань, заяв тощо) з питань діяльності Клієнта; юридичні консультації в письмовій формі, які надаються за запитами співробітників Клієнта; юридична експертиза проектів та укладених договорів Клієнта, розробка проектів договорів; підготовка проектів рішень, протоколів та інших документів; розробка та експертиза внутрішніх (локальних) актів для Клієнта (положень, правил, інструкцій, наказів тощо); надання правової допомоги в процесі укладення та виконання угод щодо нерухомості (аналіз документів, участь у переговорах, розробка проектів договорів та інших документів, представництво інтересів в державних органах з питань укладення та виконання угоди); представництво інтересів Клієнта у відносинах з органами державної влади та органах місцевого самоврядування, іншими юридичними та фізичними особами (участь в переговорах, слідчих діях, перевірках тощо); представництво інтересів Клієнта при вирішенні спорів у судах всіх юрисдикцій та інстанцій, у тому числі в третейському суді; узагальнення і аналіз результатів розгляду претензій, результатів перевірок, судових справ, практики діяльності Клієнта у правовій сфері; від імені Клієнта, якого представляє Адвокат, Адвокат має право складання, подання та підписання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв, а також подання та підписання відзиву, заперечень, клопотань, відповіді на відзив, пояснень, звернень, запитів та будь-яких інших документів, необхідних для виконання доручення; право повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову; право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскаржувати рішення, постанови державних органів та органів судового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів, оскаржувати у касаційному порядку ухвали та постанови апеляційних судів загальної юрисдикції до Верховного Суду; право пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред`являти виконавчі документи до стягнення; право ведення від імені Клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх процесуальних питань; право підпису всіх документів, необхідних для використання повноважень; право засвідчувати справжність копій документів своїм підписом; право сплачувати платежі та виконувати будь-які дії в межах наданих йому повноважень, пов`язані з веденням справи в суді, та реалізувати всі інші процесуальні права Клієнта, передбачені законодавством України, в судах України.

Відповідно до р. 3.1 договору, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що порядок обчислення гонорару, порядок його сплати визначаються в додатковій угоді до Договору про надання правничої допомоги.

Гонорар не включає кошти, що вносяться Клієнтом на покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору, попередньо узгоджених з Клієнтом. (п. 3.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024р. (п. 5.3 договору).

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

05.12.2023р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023р.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, на виконання п. 3.2 договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023р., сторони визначають такий обсяг наданих Клієнту послуг (робіт) по справі № 924/831/23 у суді першої інстанції: пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду в частині стягнення заборгованості вираженої у еквіваленті до іноземної валюта, стягнення курсової різниці; здійснення розрахунку заборгованості ТОВ «Крафтмаєр» перед ТОВ «Агро-Альянс» за договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 та договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022, а саме: основної суми заборгованості, курсової різниці, пені та 3 % річних, загальний розмір якої станом на 24.07.2023 р. складав 2225846,57 грн.; підготовка первісної позовної заяви ТОВ «Агро-Альянс» до ТОВ «Крафтмаєр» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 та договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022 в загальному розмірі 2225846,57 грн.; підготовка заяви ТОВ «Агро-Альянс» №1/07 від 07.082023 року про участь у судовому засіданні по справі №924/831/23 в режимі відеоконференції поза приміщення суду; правовий аналіз відзиву ТОВ «Крафтмаєр» на позовну заяву № КМ15082023 від 15.08.2023р.; підготовка відповіді ТОВ «Агро-Альянс» № 1/05 від 05.09.2023р. на відзив; підготовка заяви ТОВ «Агро-Альянс» від 26.10.2023 року про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з частковою оплатою ТОВ «Крафтмаєр» після відкриття провадження у справі №924/831/23 - 100000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 року (Специфікацією №1) та здійснення розрахунку заборгованості з оплати 3 % річних за договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 року та договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022р. у за період з 25.07.2023р. до 25.10.2023р.; підготовка заяви ТОВ «Агро-Альянс» від 22.112023р. про закриття провадження в частині стягнення 200000,00 грн. (без урахування курсової різниці) за договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022 у зв`язку з укладенням 17.11.2023р. між ТОВ «Агро-Альянс» та ТОВ «Крафтмаєр» Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог; підготовка пояснень ТОВ «Агро-Альянс» від 30.11.2023р. щодо первісного позову.

Згідно п. 1.2 додаткової угоди підготовка процесуальних документів по справі№924/831/23 за зустрічним позовом: правовий аналіз зустрічного позову ТОВ «Агро Альянс» від 15.08.2023р. (про визнання недійсним частини правочину); пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду щодо визнання недійсним правочинів на підставі визначення сторонами розміру пені у договорі понад розмір встановлений ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»; підготовка відзиву ТОВ «Агро Альянс» №1/06 від 06.09.2023р. на зустрічний позов ТОВ «Крафтмаєр».

Пунктом 1.3 додаткової угоди передбачено здійснення представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях по справі №924/831/23 як представник позивача за первісним позовом: 12.09.2023р. о 11:30; 16.16.2023 року об 11:30; 26.10.2023 року о 12:00; 13.11.2023 року об 11:00; 24.11.2023 року о 10:00; 30.11,2023 року о 12:00.

Відповідно до п. 1.4 додаткової угоди здійснення представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях по справі №924/831/23 як представник відповідача за зустрічним позовом: 16.10.2023 року об 11:30; 26.10.2023 року о 12:00; 13.11.2023 року об 11:00; 24.11.2023 року о 10:00; 30.11.2023 року о 12:00.

На виконання п. 3.2. Договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року, сторони узгоджують наступний порядок обчислення гонорару - за надані послуги (роботи) визначені в пунктах 1.1, 1.3 цієї додаткової угоди розмір гонорару Адвоката становить 250 400,00 грн.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди на виконання п. 3.2 Договору про надання правничої допомога від 10.07.2023р., Сторони узгодили наступний порядок обчислення гонорару - за надані послуги (роботи) визначені в пунктах 1.2, 1,4. цієї додаткової угоди розмір гонорару Адвоката становить 38 000, 00 грн.

На виконання пункту 3.2 договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023р. сторони узгоджують наступний порядок сплати гонорару загальний розмір якого з урахуванням п.п. 2, 3 цієї додаткової угоди складає 288400,00 грн. гонорар сплачується Клієнтом Адвокату протягом 3 (трьох) календарних місяців з дня постановлення остаточного судового рішення по справі №924/831/23, яке не піддягає подальшому судовому оскарженню, будь-яким зручним для Клієнти способом.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди ця додаткова угода вважається укладеною з дати підписання її сторонами та є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року, складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику, для кожної Сторони.

Дана додаткова угоді підписана сторонами та скріплена печатками.

05.12.2023р. між сторонами підписано акт приймання передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023р.

Відповідно до п. 1 даного акту, адвокат надає Клієнту правничу допомогу по справі №924/831/23 у суді першої інстанції, яка полягає у наступному: пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду в частині стягнення заборгованості вираженої у еквіваленті до іноземної валюта, стягнення курсової різниці; здійснення розрахунку заборгованості ТОВ «Крафтмаєр» перед ТОВ «Агро-Альянс» за договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 та договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022, а саме: основної суми заборгованості, курсової різниці, пені та 3 % річних, загальний розмір якої станом на 24.07.2023 р. складав 2225846,57 грн.; підготовка первісної позовної заяви ТОВ «Агро-Альянс» до ТОВ «Крафтмаєр» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 та договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022 в загальному розмірі 2225846,57 грн.; підготовка заяви ТОВ «Агро-Альянс» №1/07 від 07.082023 року про участь у судовому засіданні по справі №924/831/23 в режимі відеоконференції поза приміщення суду; правовий аналіз відзиву ТОВ «Крафтмаєр» на позовну заяву № КМ15082023 від 15.08.2023р.; підготовка відповіді ТОВ «Агро-Альянс» № 1/05 від 05.09.2023р. на відзив; підготовка заяви ТОВ «Агро-Альянс» від 26.10.2023 року про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з частковою оплатою ТОВ «Крафтмаєр» після відкриття провадження у справі №924/831/23 - 100000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 року (Специфікацією №1) та здійснення розрахунку заборгованості з оплати 3 % річних за договором купівлі-продажу №16-02/1 від 16.02.2022 року та договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022р. у за період з 25.07.2023р. до 25.10.2023р.; підготовка заяви ТОВ «Агро-Альянс» від 22.112023р. про закриття провадження в частині стягнення 200000,00 грн. (без урахування курсової різниці) за договором купівлі-продажу №16-02/2 від 16.02.2022 у зв`язку з укладенням 17.11.2023р. між ТОВ «Агро-Альянс» та ТОВ «Крафтмаєр» Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог; підготовка пояснень ТОВ «Агро-Альянс» від 30.11.2023р. щодо первісного позову.

Згідно п. 1.2 акту підготовка процесуальних документів по справі№924/831/23 за зустрічним позовом: правовий аналіз зустрічного позову ТОВ «Агро Альянс» від 15.08.2023р. (про визнання недійсним частини правочину); пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду щодо визнання недійсним правочинів на підставі визначення сторонами розміру пені у договорі понад розмір встановлений ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»; підготовка відзиву ТОВ «Агро Альянс» №1/06 від 06.09.2023р. на зустрічний позов ТОВ «Крафтмаєр».

Пунктом 1.3 акту передбачено здійснення представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях по справі №924/831/23 як представник позивача за первісним позовом: 12.09.2023р. о 11:30; 16.16.2023 року об 11:30; 26.10.2023 року о 12:00; 13.11.2023 року об 11:00; 24.11.2023 року о 10:00; 30.11,2023 року о 12:00.

Відповідно до п. 1.4 акту здійснення представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях по справі №924/831/23 як представник відповідача за зустрічним позовом: 16.10.2023 року об 11:30; 26.10.2023 року о 12:00; 13.11.2023 року об 11:00; 24.11.2023 року о 10:00; 30.11.2023 року о 12:00.

Даний акт приймання-передачі наданих послуг підписаний сторонами та скріплений печатками.

Надання адвокатом Мосейчук А.І. правничої допомоги позивачу у господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/831/23 підтверджується також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ХВ. №002455 від 15.07.2020р. та ордером на надання правничої (правової) допомоги від 07.08.2023р. При цьому у матеріалах справи наявні заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду, відповідь на відзив, відзив на зустрічний позов, заява про зменшення позовних вимог, клопотання, заява про закриття в частині позовних вимог, пояснення, підписані адвокатом Мосейчук А.І.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/831/23 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим при розгляді заяви про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відзначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зокрема, з поданих матеріалів слідує, що позивачем узгоджено виплату адвокату гонорару, який у додатковій угоді до договору погоджено у розмірі 250400,00 грн. за первісним позовом та 38000,00 грн. за зустрічним позовом, що є фіксованим. Разом з тим, з акту наданих послуг від 05.12.2023 слідує, що вказаний розмір гонорару сформований, виходячи із вартості наданих адвокатом послуг та витраченого адвокатом часу на їх надання.

При цьому судом критично оцінюється врахування при визначенні розміру гонорару вартості опрацювання відзиву на позовну заяву, пошук та опрацювання судової практики Верховного Суду в частині стягнення заборгованості вираженої у еквіваленті до іноземної валюти, адже до складу наданих послуг уже увійшли підготовка відповіді на відзив на позовну заяву та підготовка заперечень на відповідні клопотання. Також вартість послуг з підготовки та подання заяв (клопотань) про участь у засіданнях в режимі відеоконференції, про зменшення позовних вимог та про закриття в частині стягнення позовних вимог враховуючи незначний рівень правової складності порушеного в таких клопотаннях питання та однотипність поданих клопотань, суд вважає непропорційною та неспівмірною із заявленими вимогами.

Крім того, береться до уваги те, що справа в цілому не є складною, а обсяг опрацьованих адвокатом матеріалів не є значним.

Також в Акті міститься перелік наданих послуг, проте фіксований розмір кожної послуги не визначений, вказано тільки їх загальний розмір.

Викладене позбавляє суд можливості встановити реальність адвокатських витрат, їх дійсність та необхідність.

Отже, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру з урахуванням предмету та підстав спору, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених позивачем процесуальних документів, кількості засідань та тривалості розгляду справи, складності справи та значення справи для сторін, що повністю узгоджується з процесуальними нормами права і не свідчать про втручання у договірні відносини між адвокатом та клієнтом, адже суд має право не покладати усі судові витрати на сторону, яка виграла спір, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: в сумі 50000,00 грн.

При цьому судом враховано положення п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Альянс про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська,19, код 41333216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Альянс» (м. Харків, вул. Єнакіївська,19, код 32761219) 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) витрат на надання професійної правничої допомоги.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

У задоволенні заяви в частині стягнення 221147,44 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 22.12.2023р.

СуддяС.В. Гладій

Відрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд)

3 представнику позивача (Мосейчук А.І.) (електронний суд)

4 - відповідачу (електронний суд)