Постанова

від 21.12.2023 по справі 34/10-18/40-12/274

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 34/10-18/40-12/274

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 (суддя Ярмак О.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 (колегія суддів: Шапран В.В., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "Дніпрообленерго")

до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "Порцелакінвест ЛТД" (далі - ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД")

за участю третьої особи - Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Закритого акціонерного товариства "Кримський титан" (далі - Філія)

та заінтересованої особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Суть спору

1. Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") звернулося із заявою про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 , який має заборгованість перед боржником - ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" згідно рішення суду, яке набрало законної сили.

2. ОСОБА_1 заперечував не проти заборгованості, а проти можливості її стягнення на користь нового кредитора; вважав, що його заборгованість нерозривно пов`язана з ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД", а тому зміна кредитора не допускається.

3. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі". Суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1

4. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання можливості стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, що підтверджена рішенням суду, яке набрало законної сили (ч.1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)).

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.04.2010, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 та Вищого господарського суду України від 24.11.2010, позов ВАТ "Дніпрообленерго" задовольнив повністю, стягнув з ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" на користь ВАТ "Дніпрообленерго" заборгованість у розмірі 333 751,10 грн.

8. 15.07.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 видано відповідний наказ.

9. У квітні 2023 до суду від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 303 377,39 грн, який має заборгованість перед боржником - ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" згідно рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2011 у справі №2-207/11.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.05.2023 відмовив в задоволенні заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі.

11. Господарський суд міста Києва мотивував свою відмову тим, що позивач звернувся з відповідною заявою після закінчення встановленого ч.2 ст.336 ГПК строку, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа Солом`янського районного суду міста Києва, виданого 20.04.2012 у справі №2-207/11, до виконання становив 1 рік.

12. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.06.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 скасував; заяву АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 задовольнив та звернув стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 , який має заборгованість перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" згідно рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2011 у справі №2-207/11 у розмірі 303 377,39 грн на користь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 у справі №34/10-18/40-12/274.

13. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення;

- на момент розгляду заяви позивача у матеріалах справи, а також в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні докази закінчення виконавчого провадження №50918315 у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі боржником рішення згідно з виконавчим листом Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2012 у справі №2-207/11;

- заборгованість ОСОБА_1 перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" підтверджена відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, як того вимагають положення ст.336 ГПК та п.10 ст.56 Закону "Про виконавче провадження";

- строк на пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого Солом`янським районним судом міста Києва від 20.04.2012 у справі №2-207/11 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД", не було пропущено, про що свідчить відкрите 27.05.2016 виконавче провадження №50918315; в силу приписів п.1 ч.4 ст.12 Закону "Про виконавче провадження" пред`явлення до примусового виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2012 у справі №2-207/11 мало наслідком переривання відповідних строків;

- положення ч.2 ст.336 ГПК не встановлюють додаткових умов для відмови в задоволенні заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником;

- під час розгляду цієї заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" встановленню підлягають лише факти наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" та не має значення правова природа (статус) стягнутих грошових коштів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

14. 31.07.2023 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

15. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №922/190/18, відповідно до яких оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 ГПК, окремо від рішення суду не допускається; пункт 28 ч.1 ст.255 ГПК передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; ухвала про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (скаржник посилається також на принцип "суд знає закони", п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

- суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин ст.515 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), та не дослідив природу (походження) зобов`язань у спірних правовідносинах;

- суд апеляційної інстанції, акцентувавши увагу, що встановленню підлягають лише факти наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" та не має значення правова природа (статус) стягнутих грошових коштів, зазначив також, що така природа все таки має значення, адже послався на ст.515 ЦК; проте суд апеляційної інстанції неправильно застосував цю норму;

- у цих правовідносинах має місце відшкодування матеріальних збитків спричинених саме ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" кримінально караним діянням; відтак, виходячи із принципів Кримінального кодексу України, принципу особистої відповідальності та повноти відповідальності, беручи до уваги ст.515 ЦК, саме такій особі повинна бути відшкодована завдана шкода, а не будь-якій іншій.

16. 10.08.2022 надійшло клопотання АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про повернення касаційної скарги скаржнику, яке мотивоване тим, що

- касаційна скарга зводиться до потреби переоцінити фактичні обставини, які нібито не були враховані/досліджені судами першої та апеляційної інстанцій;

- Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) в постанові від 14.04.2020 у справі №910/5300/17 виклав висновок щодо можливості апеляційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам;

- суд апеляційної інстанції не мав враховувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №922/190/18, як про це стверджує скаржник.

17. Верховний Суд в ухвалі від 13.11.2023 про відкриття касаційного провадження вказав, що доводи АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, викладені у запереченні проти відкриття касаційного провадження, будуть розглянуті під час касаційного розгляду справи.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

18. Верховний Суд ухвалою від 13.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо можливості оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам

19. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №922/190/18, відповідно до яких оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 ГПК, окремо від рішення суду не допускається; п.28 ч.1 ст.255 ГПК передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (посилається також на принцип "суд знає закони", п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

20. АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" в свою чергу зазначає, що Об`єднана палата в постанові від 14.04.2020 у справі №910/5300/17 зробила висновок про можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, тому суд апеляційної інстанції не мав враховувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №922/190/18, як про це стверджує скаржник.

21. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

22. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч.1 ст.255 ГПК, після їх перегляду в апеляційному порядку (п.2 ч.1 ст.287 ГПК).

23. Так, зокрема, у п.28 ч.1 ст.255 ГПК визначена можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

24. У постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №922/190/18, на яку посилається скаржник, суд дійшов висновку про неможливість оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

25. Водночас, як правильно вказує АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", така правова позиція не є актуальною у зв`язку з прийняттям Об`єднаною палата у постанові від 17.04.2020 у справі №910/5300/17.

26. Об`єднана палата у постанові від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 зазначила, що хоча у п.28 ч.1 ст.255 ГПК не передбачено можливості оскарження ухвали про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, ст.255 ГПК не містить прямої заборони на оскарження такої ухвали суду першої інстанції.

27. Конституційний принцип забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

28. Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Конституційним Судом України у Рішенні від 27.01.2010 №3-рп/2010, згідно з якою положення п.8 ч.3 ст.129 Конституції України варто розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абз.7 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини).

29. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

30. Такий висновок кореспондується з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою, зокрема, у Рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012, про тлумачення ст.106 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 ч.3 ст.129 Конституції України щодо можливості касаційного оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання судового рішення, а також у Рішенні від 02.11.2011 №13-рп/2011, за якою відсутність можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви щодо повороту виконання рішення суду в такому самому порядку, як і ухвали щодо повороту виконання рішення суду, не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

31. Об`єднана палата у постанові від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 дійшла висновку про те, що відсутність у переліку ч.1 ст.255 ГПК ухвали про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, не позбавляє учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, права оскаржити в апеляційному порядку зазначену ухвалу суду першої інстанції та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з п.2 ч.1 ст.287 ГПК.

32. З огляду на це, суд апеляційної інстанції правильно відкрив апеляційне провадження з перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. Отже, доводи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

Щодо заборгованості іншої особи перед боржником

33. ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст.515 ЦК, вказавши, що встановленню підлягають лише факти наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" та не має значення правова природа (статус) стягнутих грошових коштів. Вважає, що у цих правовідносинах має місце відшкодування матеріальних збитків спричинених підприємству кримінально караним діянням; відтак, з огляду на ст.515 ЦК та враховуючи, принцип особистої відповідальності та повноти відповідальності, саме такій особі повинна бути відшкодована завдана шкода, а не будь-якій іншій.

34. АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" вказує, що касаційна скарга зводиться до потреби переоцінити фактичні обставини, які нібито не були враховані/досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

35. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

36. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст.18 ГПК).

37. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК).

38. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.04.2010, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 та Вищого господарського суду України від 24.11.2010, позов ВАТ "Дніпрообленерго" задовольнив повністю, стягнув з ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" на користь ВАТ "Дніпрообленерго" заборгованість у розмірі 333 751,10 грн.

39. 15.07.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 видано відповідний наказ.

40. У квітні 2023 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося із заявою про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 303 377,39 грн, який має заборгованість перед боржником - ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" згідно рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2011 у справі №2-207/11.

41. Суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (ч.1 ст.336 ГПК).

42. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку ст.336 ГПК виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

43. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

44. Тобто, положення ч.1 ст.336 ГПК передбачають можливість стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, якщо саме ця особа не оспорює зазначену заборгованість або така заборгованість підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

45. Порядок звернення стягнення на грошові кошти, встановлений у ч.1 ст.336 ГПК, передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно з метою фактичного виконання рішення суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №910/11124/19.

46. Таким чином, суди, розглядаючи заяву про стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, мають враховувати поведінку та дії сторін, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, з метою забезпечення права стягувача на мирне володіння майном.

47. Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст.336 ГПК, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18, від 20.11.2023 у справі №920/347/22.

48. Суд апеляційної інстанції встановив, що у справі №2-207/11 предметом позову було стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків, спричинених ним як генеральним директором ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД".

49. Зміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (ст.515 ЦК).

50. Водночас скаржник не довів, що зобов`язання, які виникли з відшкодування матеріальних збитків спричинених підприємству його керівником, відносяться до передбачених ст.515 ЦК випадків.

51. Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що під час розгляду даної заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" встановленню підлягають лише факти наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" та не має значення правова природа (статус) стягнутих грошових коштів.

52. Заборгованість ОСОБА_1 перед ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД" підтверджена рішенням суду, яке набрало законної сили (справа №2-207/11), що свідчить про безспірність права на вказані кошти.

53. Боржник - ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД", в свою чергу, має заборгованість перед стягувачем - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" у справі №34/10-18/40-12/274 в сумі 303 377,39 грн.

54. З огляду на це, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення ст.336 ГПК та задовольнив заяву АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", звернувши стягнення на грошові кошти, які належать особі ( ОСОБА_1 ), яка має заборгованість перед боржником (ДП ЗАТ "Порцелакінвест ЛТД").

55. Тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

59. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №34/10-18/40-12/274 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець