Ухвала

від 20.04.2018 по справі 34/10-18/40-12/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.04.2018Справа № 34/10-18/40-12/274 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі № 34/10-18/40-12/274

за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго

до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест ЛТД

третя особа Філія Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Закритого акціонерного товариства Кримський титан

про стягнення заборгованості в розмірі 333 751,10 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 у справі № 34/10-18/40-12/274, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго заборгованість у розмірі 333 751,10 грн., 1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.07.2010 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010 касаційну скаргу Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "Порцелакінвест" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2010року у справі №34/10-18/40-12/274 залишено без змін.

03.04.2018 Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест подано скаргу на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, згідно з якою заявник просить суд:

- визнати постанову державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нагайчук М.В. про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2017 у (ВП) № 53815801 протиправною та скасувати;

- визнати постанову державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нагайчук М.В. про арешт коштів боржника від 02.11.2017 у (ВП) № 53815801 протиправною та скасувати.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, доказів на підтвердження поновлення такого строку, матеріали виконавчого провадження не містять. Також, скаржник зазначає, що не має жодного відношення до адреси, зазначеної у виконавчому документі.

03.04.2018 розпорядженням керівника апарату за № 05-23/361 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 34/10-18/40-12/274 у зв'язку зі звільненням судді Прокопенко Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2018, справу № 34/10-18/40-12/274 передано для розгляду скарги на дії ДВС судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 призначено судове засідання на 20.04.2018.

19.04.2018 представником ДВС через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові заперечення проти скарги та копії матеріалів виконавчого провадження № 53815801.

20.04.2018 представником стягувача подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 20.04.2018 представник стягувача надав усні пояснення по суті скарги, інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 у справі № 34/10-18/40-12/274, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго заборгованість у розмірі 333 751,10 грн., 1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.07.2010 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010 касаційну скаргу Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "Порцелакінвест" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2010року у справі №34/10-18/40-12/274 залишено без змін.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго звернулось до Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві із Заявою про відкриття виконавчого провадження № 6726 від 11.08.2010.

14.09.2010 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

30.06.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Надалі, ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго повторно звернулось до Печерського РУЮ у м. Києві із Заявою про відкриття виконавчого провадження № 1326/10165 від 13.01.2016.

16.02.2016 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

06.12.2016 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

20.04.2017 ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго втретє звернулось до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження № 27682/10165 від 14.04.2017.

21.04.2017 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53815801.

02.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 53815801) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження (на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 53815801) визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов'язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження (на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 53815801) унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на час видачі судового наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Наказ Господарського суду міста Києва від 15.07.2010 був дійсний для пред'явлення до виконання до 15.07.2013.

Як встановлено судом, ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго звернулось до Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві із Заявою про відкриття виконавчого провадження № 6726 від 11.08.2010 у межах строку встановленого законом для пред'явлення наказу № 34/10-18/40-12/274 від 15.07.2010.

14.09.2010 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

30.06.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

В свою чергу, статтею 23 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) унормовано, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як встановлено судом, ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго повторно звернулось до Печерського РУЮ у м. Києві із Заявою про відкриття виконавчого провадження № 1326/10165 від 13.01.2016.

16.02.2016 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

06.12.2016 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

В свою чергу, згідно з частинами 4 та 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження у редакції, яка діє з 05.10.2016, визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

20.04.2017 ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго втретє звернулось до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження № 27682/10165 від 14.04.2017.

21.04.2017 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53815801.

Таким чином, з урахуванням переривання строку пред'явлення виконавчого документам до виконання, стягувачем не було пропущено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а у державного виконавця відповідно, були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , а відтак доводи скаржника в цій частині спростовуються встановленими фактичними обставинами та відхиляються судом як безпідставні.

Щодо доводів скаржника (боржника) про зазначення у постановах іншої адреси, відмінної від адреси скаржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України Про виконавче провадження (на момент видачі виконавчого документа) у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Як вбачається з наказу № 34/10-18/40-12/274 від 15.07.2010, адресою боржника зазначено м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2а.

Водночас, частиною 4 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, представник боржника приймав безпосередньо участь у розгляді справи та був обізнаний про хід судового розгляду та наявність рішення суду, яке підлягає обов'язковому виконанню, та яке, в подальшому боржником оскаржувалось.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

За таких підстав, дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження повністю відповідають приписам Закону України Про виконавче провадження та покладеним на нього обов'язків, а відтак доводи скаржника є безпідставними.

02.11.2017 державним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт коштів боржника.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Водночас, оскільки суд відхиляє вимоги про визнання постанови державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нагайчук М.В. про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2017 у (ВП) № 53815801 протиправною та скасування, які були покладені скаржником в основу неправомірності постанови про арешт коштів боржника, та інших обґрунтувань з приводу неправомірності винесення такої постанови, скаржником не наводиться, то суд відхиляє вимоги про визнання постанови державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нагайчук М.В. про арешт коштів боржника від 02.11.2017 у (ВП) № 53815801 протиправною та її скасування, як необґрунтовані.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в зв'язку з чим, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Порцелакінвест на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відхилити.

2. Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 23.04.2018.

Суддя Грєхова О.А.