УХВАЛА
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 400/490/20
провадження № 61-17661ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи: Снігурівська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання наказу протиправним та його скасування,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 червня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 02 грудня 2019 року № 10722/0/14-19-СГ, відповідно до якого припинено право довічного успадкування володіння землею державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50 га, надане громадянину ОСОБА_4 .
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 червня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
08 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, тобто заявник зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у своїй справі.
Отже, на підтвердження наведених обставин, у разі пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, наприклад: поштовий конверт з трек-номером поштового відправлення, довідка із суду щодо дати первинного надіслання (отримання/неотримання) ОСОБА_1 копії судового рішення апеляційного суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати до суду разом із відповідними доказами.
Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання наказу протиправним та його скасування), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 840 грн 80 коп.*200%=1 681 грн 60 коп.
Заявником сплачено судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 073 грн 60 коп.
Ураховуючи характер спору заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 608 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2023 |
Оприлюднено | 26.12.2023 |
Номер документу | 115860852 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні