Постанова

від 12.12.2023 по справі 466/6903/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/6903/19 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/2051/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Псярук О.В.

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника Львівської міської

ради Партики Н.С., представника СК «Вінниця» - Курмана М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради, ОСОБА_5 , за участю третіх осіб Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект», Садівничого кооперативу «Вінниця», Приватного підприємства «Леополіс клуб» про скасування рішень органу місцевого самоврядування та скасування запису про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_5 , за участю третіх осіб Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект», Садівничого кооперативу «Вінниця», Приватного підприємства «Леополіс клуб», в якому просили:

-визнати недійсною та скасувати ухвалу № 3253 16-тої сесії 5-го скликання Львівської міської ради від 28.10.2010 «Про погодження гр. ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » із змінами до неї;

-визнати недійсною та скасувати ухвалу №4868 18-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 04.04.2019 «Про затвердження гр. ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки на АДРЕСА_1 »;

-скасувати державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:02:006:0304 із записом про право власності за номером: 31419255, яку здійснила 26.04.2019 року державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дятлова І.М..

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером: 4610137500:02:006:0303, яка розташована у АДРЕСА_2 (ділянки АДРЕСА_3 ) у садівничому кооперативі «Вінниця». ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 4610137500:02:006:0151, яка розташована у АДРЕСА_2 (ділянка № НОМЕР_1 ) у садівничому кооперативі «Вінниця», а також земельна ділянка з кадастровим номером: 4610137500:02:006:0159, яка розташована у

АДРЕСА_4 також розташована земельна ділянка з кадастровим номером: 4610137500:02:006:0304, яка належить на праві власності ОСОБА_5 . Позивачі стверджують, що частина земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 проходить по дорозі загального користування. Оскільки ОСОБА_5 обгородила зазначену земельну ділянку металевою сіткою, це унеможливлює влаштувати проїзд та вільно ним користуватися. Позивачі зверталися до відповідачів з метою досудового врегулювання спору, а саме зміни конфігурації земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 , однак це не дало результату.

Вважають, що ухвала Львівської міської ради № 4868 про надання земельної ділянки ОСОБА_5 суперечить затвердженому детальному плану території, оскільки межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 , виходять на проїзну частину майже на три метри, а для користування іншими власниками земельних ділянок залишається близько одного метра дороги.

На підставі наведеного просили задовольнити позов.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25.07.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звертають увагу на те, що суд першої інстанції не врахував, що 03.07.2015 Львівською міською радою було прийнято рішення № 416 «Про розроблення Детального плану території, обмеженої вул. Винниця залізничною колією», дане рішення було прийнято після проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану, також не було враховано, що був розроблений детальний план території кооперативу. У зв`язку з тим, що був затверджений даний детальний план території, в позивачів та у інших членів їхнього кооперативу і виникла необхідність у влаштуванні проїзду по території кооперативу «Вінниця» та доїзду до земельних ділянок.

Зазначають, що судом не було враховано, що відповідач ОСОБА_5 фактично захопила частину земельної ділянки, по якій проходять червоні лінії, огородила її, чим грубо порушила права позивачів, як власників земельних ділянок та позбавила їх можливості доїзду до земельних ділянок, грубо порушивши їхні земельні права.

Наголошують, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме вимоги ст.ст. 83 та 186-1 Земельного Кодексу України, тому таке рішення підлягає до скасування.

Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 , підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній; ОСОБА_4 , представник Львівської міської ради Партика Н.С. заперечили проти задоволення скарги; представник СК «Вінниця» - Курман М.М. просив задовольнити апеляційну скаргу.

Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 4610137500:02:006:0303, що розташована у АДРЕСА_2 , садівничий кооператив «Вінниця», ділянки № НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4607894652018, сформованного 12.10.2018.

Позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:02:006:0159, яка розташована у АДРЕСА_2 , садівничий кооператив «Вінниця», ділянка № НОМЕР_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 20.09.2018 державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної Стефанишин М.В. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 20.09.2018 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером запису: 28013329.

Відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.06.2019, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н.М., ОСОБА_2 на праві власності належить також земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:02:006:0151, яка розташована у АДРЕСА_6 .

Згідно з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4608424972019, сформованного 09.01.2019, відповідачці ОСОБА_5 належить на праві власності земельна ділянка за кадастровим номером 4610137500:02:006:0304, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликалися на те, що частина земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , належить до спільного проїзду дороги загального користування по садівничому кооперативі «Вінниця».

Переглядаючи справу та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Пунктом 2 частини четвертої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план території визначає червоні лінії та лінії регулювання забудови.

Таким чином належними документами, на підставі яких встановлюються межі земель загального користування (вулиць, доріг тощо)є детальний план території та генеральний план населеного пункту, згідно з яким розробляється детальний план територій.

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Стаття 118 ЗК України визначає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що надання земель комунальної власності у власність громадянам або юридичним особам органами місцевого самоврядування здійснюється відповідно до генеральних планів населеного пункту, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно зі статтею 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Отже, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Львівської міської ради № 3253 від 28.01.2010 відповідачці ОСОБА_5 на підставі її звернення від 24.03.2009 №3-Г-5491 було погоджено місце розташування земельної ділянки та надано до дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0628 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування.

Ухвалою Львівської міської ради від 09.02.2017 №1525 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 28.01.2010 № 3253 «Про погодження місяця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » внесено зміни до ухвали міської ради від 28.01.2010 № 3253, замінивши у преамбулі слова «ст.ст.12,20,93 Земельного кодексу України» словами «ст.ст.12,20,93,118,121 Земельного кодексу України».

На замовлення ОСОБА_5 приватним підприємством «Леополіс-Клуб» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Львівської міської ради від 04.04.2019 № 4868 «Про затвердження гр. ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки на АДРЕСА_1 » затверджено відповідачці ОСОБА_5 погоджений у встановленому порядку управлінням архітектури та урбаністики, експертом державної експертизи відповідно до ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку площею 0,0628 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 4610137500:02:006:0304) у власність для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.07.2015 № 416 «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул.Винниця, залізничною колією» дозволено розроблення детального плану території, обмеженої вул.Винниця, залізничною колією, відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м.Львова та положень затвердженої містобудівної документації.

З листа Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.11.2019 № 2401-7919 вбачається, що на стадії розроблення детального плану його проект для отримання пропозицій та зауважень з 19.12.2017 по 22.01.2018 пройшов громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації. Розроблений з врахуванням результатів громадського слухання детальний план території, обмеженої вул.Винниця, залізничною колією у м.Львові затверджений рішенням виконавчого комітету від 22.06.2018 № 665.

Так, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.06.2018 № 665 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул.Винниця, залізничною колією» затверджено детальний план території, обмеженої вул.Винниця, залізничною колією, у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (з внесенням змін до плану зонування території Шевченківського району) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

Відповідно до детального плану території, обмеженої вул.Винниця, залізничною колією, затвердженого рішенням виконавчого комітету № 665 від 22.06.2018, запропоновано розмістити проїзд автотранспорту на частині земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Висновок районного суду про те, що запропонований у детальному плані проїзд на частині земельної ділянки по АДРЕСА_1 , є виключно проектом, який не відповідає Генеральному плану, є необґрунтованим, оскільки аналіз наведених положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку, що детальний план є окремими видом містобудівної документації, який повинен відповідати генеральному плану населеного пункту.

Згідно з Висновком № 02-21Д земельно-технічного дослідження за договором з гр. ОСОБА_1 від 02.04.2021 кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_5 не відповідає ситуаційному плану, її земельна ділянка за фактичним користуванням накладається на проїзд СК «Вінниця». Кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_5 відповідає проекту земельної ділянки АДРЕСА_1 (ПП «Леополіс-клуб»). Фактичне розташування даної земельної ділянки ОСОБА_5 не відповідає кадастровому плану цієї земельної ділянки та проекту відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 . Огляд земельної ділянки проводився експертом 26 березня 2021 року.

Як вбачається з письмових пояснень ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» № 55/04-1 від 03.02.2020, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_5 на момент його затвердження, не відповідав детальному плану території обмеженої вул.Винниця, залізничною колією у м.Львові.

Відповідачем ОСОБА_5 не надано належних доказів на спростування вказаного.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із доводами апелянтів про те, що оскаржуваними рішеннями порушено їхні права як землевласників, оскільки на частині земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_5 , згідно детального плану, має бути розташований проїзд автотранспорту по садівничому кооперативі «Вінниця», в тому числі до домогосподарств позивачів.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч.1 ст. 155 ЗК України).

Враховуючи, що проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_5 на момент його затвердження, не відповідав детальному плану території обмеженої вул.Винниця, залізничною колією у м.Львові, міська рада не мала законних підстав для прийняття оспорюваних рішень.

Відтак апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання недісними та скасування рішень Львівської міськоїради пронадання дозволуна розробкупроекту землеустрою,його затвердженнята передачуу приватнувласність ОСОБА_5 зазначеної земельноїділянки длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,та,відповідно,скасування державної реєстрації права власності гр. ОСОБА_5 на земельну ділянку.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.

Відповідно дост.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду слід скасувати та постановити нову постанову про задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 липня 2022 року скасувати та постановити нову постанову.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати ухвалу № 3253 16-тої сесії 5-го скликання Львівської міської ради від 28.10.2010 «Про погодження гр. ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » із змінами до неї.

Визнати недійсною та скасувати ухвалу № 4868 18-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 04.04.2019 «Про затвердження гр. ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки на АДРЕСА_1 ».

Скасувати державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:02:006:0304 із записом про право власності за номером: 31419255, яку здійснила 26.04.2019 державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дятлова Іванна Миронівна.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 22.12.2023

Головуючий

Судді