Рішення

від 18.12.2023 по справі 340/9418/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9418/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Терновенка Р.М., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 39 від 28.07.2023 року про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 25 квітня 1991 року по 22 січня 2001 року в колгоспі імені Горького (в подальшому КСП ім. Горького, який був реорганізований в СВК «Великотроянівський») та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.07.2023 року про підтвердження стажу роботи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у підтвердженні його спеціального стажу роботи на посаді тракториста за період з 25.04.1991 року по 22.01.2021 року, чим позбавив права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 15.11.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.28).

Від представника відповідача 04.12.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивач 21.04.2022 року звернувся із заявою про підтвердження стажу роботи в колгоспі ім. Горького (в подальшому КСП ім. Горького, СВК «Великотроянівський»), реєстрація якого припинена за рішенням суду, у зв`язку із визнанням його банкрутом 24.04.2009. Вказує що надані позивачем на розгляд комісії документи на підтвердження стажу за період 1991-2001 років, не відповідають нормам чинного законодавства, а тому не можуть бути підтвердженні комісією для зарахування до пільгового стажу, передбаченого частиною 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає спірне рішення від 28.07.2023 року №39, правомірним та таким, що прийнято з дотриманням законодавства при виконанні владних повноважень (а.с. 32-50).

Обґрунтовуючи правомірність рішення про відмову в призначенні пенсії, відповідач посилається на норми 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, п. п. 1, 2, 20 Порядку № 637 та зазначав, що зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи можливе лише у разі надання підприємством відповідної довідки, оскільки тільки підприємство на підставі первинних документів визначає умови і характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, найменування списків або їхні номери, куди включається цей період роботи.

При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства» (далі Роз`яснення № 7).

Відповідач зауважив, що на підтвердження права на пільгову пенсію позивач надав копію трудової книжки, однак, записи трудової книжки не містять відомостей про те, що посада відноситься до тих, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, також не зазначено характеру виконуваної роботи.

Крім того, самих лише записів трудової книжки про факт роботи недостатньо для зарахування до пільгового стажу вищенаведеного періоду роботи, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості щодо безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, або на протязі календарного року в тваринництві та виконання постановлених норми виробітку.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він виник у зв`язку з незарахуванням до страхового стажу окремого періоду роботи позивача при розгляді питання про перерахунок йому пенсії за віком.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

За даними трудової книжки колгоспника №39 від 14.03.1991 року, рішенням правління колгоспу ім. Горького від 30.04.1991 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 25.04.1991 року (а.с. 42) на посаду тракториста та звільнено за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України 22.01.2001 року.

Позивач, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про підтвердження стажу роботи від 05.07.2023 року (а.с. 37), в якій просив розглянути його заяву про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають права на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: факт роботи трактористом в колгоспі «ім. Горьокого» (після реорганізації СВК «Великотроянський») з 25.04.1991 по 22.01.2001.

Для підтвердження зазначеного стажу роботи подав такі документи: дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи (кількість 1); трудова книжка (кількість 1); документи, видані архівними установами (кількість 1); довідка про заробітну плату (кількість 1); інші документи (посвідка тракториста, код, паспорт).

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №39 від 28 липня 2023 року (а.с. 8 зв. - 9) відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.1991 по 22.01.2001. Підстави відмови: відсутність первинних документів, підтверджуючих стаж на посаді тракториста-машиніста та даних про встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві. Зазначено, що в первинних документах про заробітну плату відсутня посада, окрім періоду з 01.01.1999 по 22.01.2001 року, де заявник значиться як механізатор.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянула заяву про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років/періодів роботи на підприємствах, відповідачем зазначено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 значиться:

- з 25.04.1991 - прийнятий трактористом в колгосп ім. Горького;

-за 1992 -1999 роки -//-;

-за 2000-тракторист;

-за 2001-/-.

Звільнений 22.01.2001.

За 1991 рік встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві не вироблено без поважних причин.

У наданій архівній довідці від 05.07.2023 № 307 вказано, що архів надає архівну копію трудового стажу ОСОБА_1 за період роботи в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького та СВК Великотроянівський) з 1991 року по 1999 рік.

Одночасно повідомлено, що в книзі трудового стажу та заробітної плати колгоспника 2000-2001 роки трудовий стаж ОСОБА_1 організація не записала. До довідки долучено копію документа, без назви, в якому міститься інформація про роботу з 1990 року по 1999 рік. За 1990-1996 та 1999 роки посада не вказана. За 1997 - 1998 роки вказано різноробочий.

Довідка про заробітну плату надана за період з квітня 1991 року по січень 2001 року. Згідно довідки за 1991 - 1998 роки посада не вказана, за 1999 - 2001 роки значиться механізатором.

За січень 2000 року дані про заробітну плату відсутні.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу (форми ОК-5) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про заробітну плату за 1999 - 2001 роки та інформація по спеціальному стажу за січень 2001 року.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту Закон №1058-IV).

Згідно статті 62 Закону № 1058-IV, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок №637), яким також визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом досліджено копію трудової книжки позивача, та встановлено, що у трудовій книжці №№39 від 14.03.1991 року, рішенням правління колгоспу ім. Горького від 30.04.1991 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 25.04.1991 та записано наступні дані стосовно вироблених вихододнів:

1991 тракторист, відроблено 237 днів, мінімум 250 днів;

1992 - -//- , відроблено 305 днів, мінімум 250 днів;

1993 - -//- , відроблено 324 днів, мінімум 250 днів;

1994 - -//- , відроблено 265 днів, мінімум 250 днів;

1995 - -//- , відроблено 279 днів, мінімум 250 днів;

1996 - -//- , відроблено 275 днів, мінімум 250 днів;

1997 - -//- , відроблено 256 днів, мінімум 250 днів;

1998 - -//- , відроблено 241 днів, мінімум 250 днів;

1999 - -//- , відроблено 162 днів, мінімум 250 днів;

2000 - тракторист, відроблено 126 днів, мінімум 250 днів;

2001 - -//- , відроблено 21 днів, мінімум 250 днів.

22.01.2001 звільнено за сласним бажанням.

Записи чіткі, не містять виправлень та засвідчені печаткою.

Індивідуальні відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про стаж та заробітну плату ОСОБА_1 в колгоспі ім. Горького ЄДРПОУ 05440301 (КСП ім. Горького, СВК Великотроянівський) у період з 01.01.1999 по 01.01.2001 та про спеціальний стаж за січень 2001 року за кодом підстави обліку спеціального стажу ЗП3013В1.

Відповідно до статті 24 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом третім частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є 1) виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; 2) безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; 3) досягнення віку - 55 років; 4) наявність страхового стажу - не менше 30 років (а за відсутності 30 років стажу роботи при зверненні за призначенням пенсії до 01 квітня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців), 5) стаж роботи на посаді тракториста-машиніста -не менше 20 років.

При цьому Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі по тексту - Порядок №18-1).

Відповідно до пункту 2 Порядку №18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, зокрема на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Пунктом 6 Порядку №18-1 визначено, що основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №18-1 для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.

Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відповідно до пунктів 13, 15 Порядку №18-1 заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев`ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що особа може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про підтвердження стажу роботи (у формі згідно додатку 2 Порядку №18-1), до якої додаються документи, що підтверджують періоди роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами протягом п`яти робочих днів передається на розгляд Комісії. Комісія здійснює розгляд заяви про підтвердження стажу роботи та приймає за результатами її розгляду рішення про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про підтвердження стажу роботи від 05.07.2023, в якій просив розглянути його заяву про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають права на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: факт роботи трактористом в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького, СВК Великотроянівський) з 25.04.1991 по 22.01.2001.

Однак відповідач відмовив у підтвердженні стажу за вказаний період незважаючи на чіткі записи в трудовій книжці та архівні довідки які підтверджують роботу позивача в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького, СВК Великотроянівський), так як трудова книжка та наявні архівні довідки видані на підставі первинних документів містили певні розбіжності.

Натомість, відповідно до пункту 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Матеріали справи містять покази свідків, які працювали разом з ОСОБА_1 у період 1991-2001 року в колгоспі згідно записів у трудових книжках на посаді тракториста: ОСОБА_2 1955 року народження, ОСОБА_3 1955 року народження, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно працював на посаді тракториста-машиніста в період з 1991 року по 2001 рік в колгоспі ім. Горького. Саме ці покази, підтверджують, роботу ОСОБА_1 трактористом-машиністом, тобто ту обставину, яку пенсійний орган вважав спірною. При цьому, покази свідків не суперечать відомостям ані уточнюючих довідок, ані безпосередньо трудової книжки, які у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком згідно з пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд враховує, що надані суду покази свідків, не були надані відповідачеві під час розгляду заяви від 05.07.2023 року про підтвердження стажу. Покази свідків датовані 05.09.2023 року, а спірне рішення було винесено 28.07.2023 року.

Стосовно назви професії тракторист-машиніст, суд зазначає наступне.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення N 7 від 20.01.92.

Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Як встановлено судом, записи у трудовій книжці позивача за період роботи в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького, СВК Великотроянівський) з 25.04.1991 по 22.01.2001, є чіткими та свідчать про те, що ОСОБА_1 у вказаний період працював на посаді тракториста.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю Української РСР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Порядок ведення трудових книжок на той час був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженої постановою держпраці від 20.06.1974 №162 (далі по тексту - Інструкція №162).

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи впиняються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Пунктами 2.5 2.9 Інструкції №162 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводяться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація на новому місці роботи зобов`язана надати працівнику у цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності адміністрація підприємства видає робітникам і службовцям на їх прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане ліквідоване підприємство.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або їх невідповідності фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, які підтверджують виконання робіт, не вказаних у трудовій книжці.

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки працівників та службовців» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Доказів того, що запис про період роботи з 25.04.1991 по 22.01.2001 року є неправильним чи неточними, відповідачами суду не надано. Відтак, ця трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи та враховуючи відсутність можливості підтвердження додатковими документами, винесене комісією рішення про не зарахування цього періоду до страхового стажу позивача, на підставі записів про трудову діяльність з порушенням Інструкції №162 з ведення трудових книжок, є протиправним.

Враховуючи відсутність уточнюючої довідки, як це прямо передбачено пунктом 20 Порядку №637, про безпосередню зайнятість позивача у спірний період на виробництві сільськогосподарської продукції та те, на час розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2023 року про підтвердження стажу, відповідач мав достатньо підстав для зарахування стажу за період з 1991 року по 2001 рік, виходячи із наявних на день розгляду заяви доказів, суд вважає винесене відповідачем рішення від 28.07.2023 року № 39 протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 6).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №39 від 28.07.2023 щодо відмови у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2023 року про підтвердження стажу роботи та винести відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО