Постанова

від 12.12.2024 по справі 340/9418/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9418/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року (суддя Науменко В.В., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено 18.12.2023 року) у адміністративній справі №340/9418/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до стажу певний період роботи та повторно розглянути заяву про підтвердження стажу, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.07.2023 року №39 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу його роботи; зобов`язати відповідача зарахувати йому до спеціального (пільгового) стаж, що дає прав на пенсію за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 25.04.1991 року по 22.01.2001 року в колгоспі імені Горького (в подальшому КСП ім. Горького, який був реорганізований в СВК «Великотроянівський») та повторно розглянути його заяву від 05.07.2023 року про підтвердження стажу роботи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №39 від 28.07.2023 року щодо відмови у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2023 року про підтвердження стажу роботи та винести відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 року справу №340/9418/23 знято з розгляду та направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо виправлення в рішенні суду від 18.12.2023 року описки.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року виправлено технічну описку, допущену в другому абзаці резолютивної частини рішення суду від 18.12.2023 року у справі №340/9418/23, замінивши помилково зазначене найменування відповідача з «Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області» на належне Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у відповідному відмінку.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 він працював з 25.04.1991 року по 22.01.2022 року трактористом в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького СВК Великотроянівський», яке припинено за рішенням суду у зв`язку з визнанням його банкрутом 24.04.2009 року) за 1991 рік встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві не вироблено без поважних причин. У наданій архівній довідці від 05.07.2023 року №307 вказано, що архів надає архівну копію трудового стажу ОСОБА_1 за період роботи в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького та СВК «Великотрроянівський») з 1991 року по 1999 року. Одночасно повідомлено, що в книзі трудового стажу та заробітної плати колгоспника 200-2001 роки трудовий стаж ОСОБА_1 організація не записала. До довідки долучено копію документа, який не має назви, де міститься інформація про роботу з 1990 року по 1999 року. За 1990-1996 роки та 1999 рік посада не вказана; за 1997-1998 роки вказано «різноробочий». Довідка про заробітну плату надана за період з квітня 19991 року по січень 2001 року; згідно довідки за 1991-1998 роки посада не вказана, за 1999-2001 роки значиться механізатором. За січень 2000 року дані про заробітну плату відсутні. В індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про заробітну плату за 1999-2001 роки та інформація по спеціальному стажу за січень 2001 рік.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що за даними трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 14.03.1991 року, рішенням правління колгоспу ім. Горького від 30.04.1991 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 25.04.1991 року на посаду тракториста та звільнено за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України 22.01.2001 року. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про підтвердження стажу роботи від 05.07.2023 року, в якій просив розглянути його заяву про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: факт роботи трактористом в колгоспі ім. Горького (після реорганізації СВК «Великотроянський») з 25.04.1991 року по 22.01.2001 року.

Для підтвердження зазначеного стажу роботи подав такі документи: дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи; трудова книжка; документи, видані архівними установами; довідка про заробітну плату; інші документи (посвідка тракториста, код, паспорт).

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №39 від 28.07.2023 року відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.1991 року по 22.01.2001 року у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих стаж на посаді тракториста-машиніста та даних про встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві; в первинних документах про заробітну плату відсутня посада, окрім періоду з 01.01.1999 року по 22.01.2001 року, де ОСОБА_1 значиться як механізатор; відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 значиться з 25.04.1991 року - прийнятий трактористом в колгоспі ім. Горького; за 1992 -1999 роки -//-; за 2000 рік -тракторист; за 2001 рік -/-; звільнений 22.01.2001 року. За 1991 рік встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві не вироблено без поважних причин. У наданій архівній довідці від 05.07.2023 року №307 вказано, що архів надає архівну копію трудового стажу ОСОБА_1 за період роботи в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького та СВК «Великотроянівський») з 1991 року по 1999 року. Одночасно повідомлено, що в книзі трудового стажу та заробітної плати колгоспника 2000-2001 роки трудовий стаж ОСОБА_1 організація не записала. До довідки долучено копію документа, без назви, в якому міститься інформація про роботу з 1990 року по 1999 року. За 1990-1996 та 1999 роки посада не вказана. За 1997 - 1998 роки вказано «різноробочий». Довідка про заробітну плату надана за період з квітня 1991 року по січень 2001 року. Згідно довідки за 1991 - 1998 роки посада не вказана, за 1999 - 2001 роки значиться механізатором. За січень 2000 року дані про заробітну плату відсутні. В індивідуальних відомостях про застраховану особу (форми ОК-5) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про заробітну плату за 1999 - 2001 роки та інформація по спеціальному стажу за січень 2001 року. Судом встановлено, що у трудовій книжці №№39 від 14.03.1991 року, рішенням правління колгоспу ім. Горького від 30.04.1991 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 25.04.1991 року та записано наступні дані стосовно вироблених вихододнів: 1991 року тракторист, відроблено 237 днів, мінімум 250 днів; 1992 року - -//-, відроблено 305 днів, мінімум 250 днів; 1993 року - -//-, відроблено 324 днів, мінімум 250 днів; 1994 року - -//-, відроблено 265 днів, мінімум 250 днів; 1995 року - -//-, відроблено 279 днів, мінімум 250 днів; 1996 року - -//-, відроблено 275 днів, мінімум 250 днів; 1997 року - -//-, відроблено 256 днів, мінімум 250 днів; 1998 року - -//-, відроблено 241 днів, мінімум 250 днів; 1999 року - -//-, відроблено 162 днів, мінімум 250 днів; 2000 року - тракторист, відроблено 126 днів, мінімум 250 днів; 2001 року - -//-, відроблено 21 днів, мінімум 250 днів; 22.01.2001 року звільнено за власним бажанням. Записи чіткі, не містять виправлень та засвідчені печаткою. Індивідуальні відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про стаж та заробітну плату ОСОБА_1 в колгоспі ім. Горького ЄДРПОУ 05440301 (КСП ім. Горького, СВК Великотроянівський) у період з 01.01.1999 року по 01.01.2001 року та про спеціальний стаж за січень 2001 року за кодом підстави обліку спеціального стажу ЗП3013В1. Матеріали справи містять покази свідків, які працювали разом з ОСОБА_1 у період 1991року -2001 року в колгоспі згідно записів у трудових книжках на посаді тракториста: ОСОБА_2 , 1955 року народження, ОСОБА_3 , 1955 року народження, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно працював на посаді тракториста-машиніста в період з 1991 року по 2001 року в колгоспі ім. Горького. Саме ці покази, підтверджують, роботу ОСОБА_1 трактористом-машиністом, тобто ту обставину, яку пенсійний орган вважав спірною. При цьому, покази свідків не суперечать відомостям ані уточнюючих довідок, ані безпосередньо трудової книжки, які у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком згідно з п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.24, п.3 ч.2 т.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; пунктами 3, 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; пунктами 2, 3, 6, 7, 11, 13, 15 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1; п.2.3, 2.5 - 2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держпраці СРСР від 20.06.1974 року №162; п.18 постанови Ради Міністрів СРСР від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки працівників та службовців» та прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Стосовно назви професії тракторист-машиніст, суд зазначив, що відповідно до роз`яснення - листа Міністерства соціального забезпечення України N7 від 20.01.1992 року до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Суд зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії, трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи. Суд зазначив, що пенсійний орган мав достатньо підстав для зарахування стажу за період з 1991 року по 2001 року.

Матеріалами справи встановлено, що згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 14.03.1991 року, рішенням правління колгоспу ім. Горького від 30.04.1991 року, ОСОБА_1 прийнято членом колгоспу та прийнято з 25.04.1991 року на роботу трактористом та звільнено за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України 22.01.2001 року. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 : з 25.04.1991 року - прийнятий трактористом в колгосп ім. Горького; з 1992 року -1999 року -//-; у 2000 році - тракторист; у 2001 році -/-. Звільнений 22.01.2001 року. У трудовій книжці колгоспника записано дані стосовно вироблених вихододнів: у 1991 році тракторист, відроблено 237 днів, мінімум 250 днів; у 1992 році - -//-, відроблено 305 днів, мінімум 250 днів; у 1993 році - -//-, відроблено 324 днів, мінімум 250 днів; у 1994 році - -//-, відроблено 265 днів, мінімум 250 днів; у 1995 році - -//-, відроблено 279 днів, мінімум 250 днів; у 1996 році - -//-, відроблено 275 днів, мінімум 250 днів; у 1997 році - -//-, відроблено 256 днів, мінімум 250 днів; у 1998 році - -//-, відроблено 241 днів, мінімум 250 днів; у 1999 році - -//-, відроблено 162 днів, мінімум 250 днів; у 2000 році - тракторист, відроблено 126 днів, мінімум 250 днів; у 2001 році - -//-, відроблено 21 днів, мінімум 250 днів; 22.01.2001 року звільнено за власним бажанням.

Встановлено, що ОСОБА_1 05.07.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про підтвердження стажу роботи на посаді тракторист колгоспу ім. Горького (КСП ім. Горького, СВП «Великотроянівський»). Для підтвердження зазначеного стажу роботи надав документи: дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи; копію трудової книжки; документи, видані архівними установами; довідку про заробітну плату; інші документи (посвідка тракториста, код, паспорт).

Встановлено, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №39 від 28.07.2023 року відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.1991 року по 22.01.2001 року у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих стаж на посаді тракториста-машиніста та даних про встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві. Своє рішення Комісія обґрунтувала тим, що в первинних документах про заробітну плату відсутня посада, окрім періоду з 01.01.1999 року по 22.01.2001 року, де ОСОБА_1 значиться як механізатор. За 1991 рік встановлений мінімум трудової діяльності в громадському господарстві не вироблено без поважних причин. У наданій архівній довідці від 05.07.2023 року №307 вказано, що архів надає архівну копію трудового стажу ОСОБА_1 за період роботи в колгоспі ім. Горького (КСП ім. Горького та СВК «Великотроянівський») з 1991 року по 1999 року. В книзі трудового стажу та заробітної плати колгоспника 2000-2001 роки трудовий стаж ОСОБА_1 організація не записала. До довідки долучено копію документа, без назви, в якому міститься інформація про роботу з 1990 року по 1999 року. За 1990-1996 роки та 1999 рік посада не вказана. За 1997 - 1998 роки вказано «різноробочий». Довідка про заробітну плату надана за період з квітня 1991 року по січень 2001 року. Згідно довідки за 1991 - 1998 роки посада не вказана, за 1999 - 2001 роки значиться механізатором. За січень 2000 року дані про заробітну плату відсутні. В індивідуальних відомостях про застраховану особу (форми ОК-5) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про заробітну плату за 1999 - 2001 роки та інформація по спеціальному стажу за січень 2001 року.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.24, п.3 ч.2 ст.114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. На пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/п визнано неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б»-«г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII. Застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б»-«г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Отже, однією із умов призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (п. в ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») є досягнення особою (чоловіком) 55 років.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній зазначає, що досягнення ним на день звернення за призначенням пенсі 55 річного віку, як того вимагає п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підтверджено паспортом громадянина України та не заперечується пенсійним органом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також, а матеріалах справи відсутня інформація про вирішення питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Натомість, в матеріалах справи є заява ОСОБА_1 до Комісії з питань підтвердження стажу роботи при Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05.07.2023 року, в якій він просив підтвердити стаж роботи на посаді тракториста КСП ім. Горького, СВК «Викотроянівський».

Як вбачається з копії паспорта, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення із заявою про підтвердження стажу роботи 05.07.2023 року, ОСОБА_1 виповнилося 54 роки, 07 місяців, 02 дні.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надати до суду апеляційної інстанції: копію заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у разі подання такої); пояснення стосовно вищевказаних обставин. Судом також було запропоновано ОСОБА_1 надати до суду апеляційної інстанції: пояснення стосовно вище вказаних обставин, зокрема, у чому полягає порушення його прав рішенням Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.07.2023 року №39.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції пенсійним органом було надано додаткові пояснення, згідно яких ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не звертався.

У своїх додаткових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив свої позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку права ОСОБА_1 на призначення йому пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не порушені, оскільки він на день звернення до пенсійного органу 05.07.2023 року не набув права на вказану пенсію.

Суд апеляційної інстанції вважає, що дані позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 на майбутнє, тобто передчасно, а рішення пенсійного органу про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 28.07.2023 року не порушують його право на пенсію, оскільки ОСОБА_1 станом на 28.07.2023 року не набув права на пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у адміністративній справі №340/9418/23 скасувати.

Ухвалитии нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до стажу певний період роботи та повторно розглянути заяву про підтвердження стажу відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова