Ухвала

від 22.12.2023 по справі 420/589/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/589/20

УХВАЛА

22 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Ізмаїльської районної військової адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №420/589/20,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2020, яке набрало законної сили 05.01.2021: адміністративний позов громадської організації «Правозахисний ромський центр» задоволено; визнано протиправною бездіяльність Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльської районної державної адміністрації щодо невжиття вказаними суб`єктами владних повноважень необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з руйнування берега озера Ялпуг та будинків мешканців села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська, які можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей; зобов`язано Озерненську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльську районну державну адміністрацію провести відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації та заходи життєзабезпечення для постраждалих внаслідок руйнування берега озера Ялпуг на території села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська; стягнуто з Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадської організації «Правозахисний ромський центр» судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні); стягнуто з Ізмаїльської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадської організації «Правозахисний ромський центр» судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

29.01.2021 по справі № 420/589/20 видано виконавчі листи.

До Одеського окружного адміністративного суду 18.09.2023 за вх №31489/23 надійшла заява представника Ізмаїльської районної військової адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №420/589/20.

За вх.№34561/23 від представника відповідача надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з його виконанням боржником у повному обсязі.

Вирішуючи заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає таке.

Порядок визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню до виконання врегульовано статтею 374 КАС України.

Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 року (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Крім того, суд зазначає, що у пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Враховуючи наведене, доводи відповідача в заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки рішення набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, доказів виконання рішення суду відповідачем не надано, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 295, 297, 374 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Ізмаїльської районної військової адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №420/589/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКорой С.М.