Рішення

від 02.12.2020 по справі 420/589/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/589/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом громадської організації «Правозахисний ромський центр» в особі керівника ОСОБА_1 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Ізмаїльської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов громадської організації «Правозахисний ромський центр» в особі керівника ОСОБА_1 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Ізмаїльської районної державної адміністрації, у якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Озерненської сільської ради та Ізмаїльської районної державної адміністрації через невжиття вказаними суб`єктами владних повноважень необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічної катастрофи; зобов`язати Озерненську сільську раду, Ізмаїльську районну державну адміністрацію провести відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації і заходи життєзабезпечення для постраждалих в зоні екологічної катастрофи берега озера «Ялтуг» на території села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, оскаржуючи бездіяльність відповідачів, зазначив про те, що починаючи з 2016 року громадська організація Правозахисний ромський центр спільно з партнерськими громадськими організаціями в інтересах постраждалих жителів села Озерне, неодноразово звертались до Озерненської сільської ради та Ізмаїльської районної державної адміністрації з проханням переселення та надання земельної ділянки або житла у безпечному місці села. Однак, на всі звернення позивач отримав формальні відписки відповідачів про те, що Озерненська сільска рада переселити людей не може в зв`язку з відсутністю генерального плану села, що вони постійно звертаються в Ізмаїльську райдержадміністрацію з вимогою прийняття невідкладних заходів по укріпленню берегової зони. В свою чергу Ізмаїльська райдержадміністрація, наприклад у своїй відповіді від 06.04.2018 року повідомила, що щорічно направляла листи до Озерненської сільської ради - про негайне проведення типографічної зйомки для подальшого розроблення робочого проекту захисту земель від підтоплення , однак, дане питання залишалося невирішеним .

Позивач вважає, що у цих відповідях, відповідачі фактично підтверджують свою протиправну бездіяльність.

Як зазначає позивач, Ромська громада села Озерне Ізмаїльського району звернулася із заявою від 20.12.2019 року до громадської організації «Правозахисний ромський центр» щодо сприяння вирішенню земельного та житлового питання в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області в зв`язку з тим, що їх житлові будинки розташовані на березі озера Ялпуг у зоні зсувів, де в результаті руйнування берега і зливових дощів, будівлі знаходяться у аварійному стані, родинам необхідна евакуація в безпечне місце.

Позивач вказує, що проблема берегоруйнування озера Ялпуг, у тому числі і в населеному пункті села Озерне виникла давно. У 2010 році Ізмаїльської райдержадміністрацією було створено комісію по вивченню зазначеного питання. Під час роботи комісії було встановлено, що на верхній частині схилу (висота 30 метрів) утворилися тріщини глибиною 1.0-1.5 м, шириною 0,15-0,25 м, внаслідок чого стався зсув берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів. Відстань берегової лінії до житлових будинків по вулицях Першого Травня та Радянська становила від п`яти до двадцяти п`яти метрів. Згідно п. 2 Протоколу № 9 від 06 серпня 2010 року комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської районної державної адміністрації встановлено стан техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів в с. Озерне Ізмаїльського району: в с. Озерне, стався зсув обриву по вул. 1 Травня та Радянська, де розташовані житлові будинки, відстань до яких становить від 5 до 20 метрів. Подія містить характер техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів. Може призвести до людських жертв, нанесенню майнових збитків та екологічної катастроф . Саме на цих вулицях 1 Травня та Радянська в зоні небезпечних екзогенних процесів були розташовані 16 (шістнадцять) будинків де мешкали і мають реєстрацію міста проживання представники ромської етнічної групи - 122 ( сто двадцять дві) особи. Невжиття відповідних заходів щодо укріплення схилу з боку місцевого органу самоврядування, потягнула за собою негативні наслідки, де станом на грудень 2019 року від екологічної катастрофи: зруйновано 8 (вісім) житлових будинків, більшість жителів виїхали; залишились 8 (вісім) будинків, з яких три будинки знаходяться в аварійному стані. Такі дані щодо стану аварійних будинків підтверджується Озерненською сільською радою Довідками № (№№ 2460; 2461; 2462) від 29.06.2016 року. На сьогодні, за попередніми даними громадської організації «Правозахисний ромський центр» в будинках проживає біля 50 (п`ятдесяти) осіб.

Позивач вважає, що у ситуації, яка виникла за наслідками надзвичайної ситуації в зоні берега озера «Ялтуг» на території села Озерне, відповідач - Озерненська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області не вчиняє наданих йому повноважень відповідно до статей 33, 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статті 19 Кодексу цивільного захисту населення.

Відповідач - Ізмаїльська районна державна адміністрація, на переконання позивача, також не реалізовує повноваження, передбачені Кодексом цивільного захисту населення.

Відповідно до Статуту Громадської організації Правозахисний ромський центр є громадським об`єднанням, яке покликане задовольняти та захищати свої законні, соціальні, економічні, творчі, національно-культурні, спортивні, духовні на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом та не передбачає одержання прибутку від своєї діяльності (пункт 1.1). Відповідно до пункту 2.1. Статуту основною метою діяльності Центру є задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, вікових, національно - культурних спортивних, та інших спільних інтересів своїх членів, сприяння розвитку ромської громади, як особистостей і відповідальних громадян України, розкриттю їх емоційного, розумового, творчого, соціального і духовного потенціалу.

Позивач зазначив, що волевиявлення членів громадської організації щодо подачі даного позову виражено у зверненні членів організації та закріплено у Протоколі громадської організації «Правозахисний ромський центр» № 28 від 24.12.2019 р. Відповідно до пункту 4.9. Статуту Правозахисного ромського центру Президент центру має повноваження представляти організацію без довіреності.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом порушених Конституційних прав громадян (членів організації), які полягають у не виконанні забезпечення цивільного захисту від стихійного лиха, з боку Озерненської сільської ради та Ізмаїльської райдержадміиістрації.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 р. на усій території України карантин.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року зупинено провадження у справі № 420/589/20 - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

05 серпня 2020 року до суду від представника громадської організації «Правозахисний ромський центр» Кондура В.А. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року, яка постановлена на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження у справі. Розгляд справи продовжений зі стадії, на якій його було зупинено, - підготовче провадження.

Під час підготовчого провадження, 13 березня 2020 року засобами електронного зв`язку та 16 березня 2020 року через канцелярію до суду надійшов відзив на позовну заяву від Ізмаїльської районної державної адміністрації (а.с. 138-172, том 1).

У підготовчому засіданні 01 вересня 2020 року відзив на позовну заяву залучений до матеріалів справи.

Відповідно до відзиву, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Відповідачем зазначено, що згідно протоколу №9 комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі - Комісія) від 06 серпня 2010 року, встановлено наявність характеру техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів у селі Озерне Ізмаїльського району. Так, в період з 09.07.2010 р. по 12.07.2010 р. відбувся зсув обриву берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів, поблизу якого розташовані житлові будинки по вулицям Радянська та 1-го Травня. У результаті обвалень, берегова лінія підходить до житлових будинків, розташованих по вулицям Радянська і 1-го Травня, відстань до яких становить від п`яти до двадцяти п`яти метрів. Рішенням комісії від 06.08.2010 рекомендовано голові Ізмаїльської РДА направити листа до Одеської державної адміністрації з інформацією про надзвичайну техногенно-екологічну ситуацію впродовж берегової смуги села Озерне, з метою термінового вивчення ситуації та вжиття необхідних заходів.

Щодо визнання противоправної бездіяльності, відповідач зазначив, що Ізмаїльською РДА вжито заходи, у межах компетенції, щодо усунення наслідків зсуву берегової лінії озера Ялпуг у селі Озерне, що має характер техногенної безпеки. Вказане підтверджується протоколом №9 комісії з питань техногенно-екологічної безпеки Ізмаїльської РДА від 06 серпня 2010 року. Оскільки укріплення берегової лінії озера Ялпуг неможливо здійснити за рахунок коштів районного бюджету, Ізмаїльською районною адміністрацією в травні 2011 року було направлено звернення до Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації щодо сприяння у фінансуванні зазначеного питання. Також неодноразово до Одеської обласної державної адміністрації направлялись листи інформаційного характеру по факту встановленої надзвичайної ситуації. Копію зазначеного листа та інформаційних листів до Одеську обласної адміністрації надати до суду неможливо, у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Також відповідач зазначив, що Комплексною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Ізмаїльському районі на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням Ізмаїльської районної ради від 15.03.2016 р. №69-УІІ, передбачено у додатку 2, п. 17.17. переліку заходів: Розробка проекту землеустрою щодо захисту від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами (озеро Ялпуг) в межах села та берегоукріплювальні роботи . Щорічно з 2011 по 2016 рік направлялись листи до Озерненської сільської ради про термінове проведення топографічної зйомки в масштабах 1:500 в селі Озерне для подальшої розробки проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами. Також Ізмаїльською РДА до Озерненської сільської ради та Ізмаїльської районної ради було направлено лист від 06.03.2017 року №04/01-29/264/326 про необхідність проведення топографічної зйомки берегової лінії.

Відповідач зазначає, що непроведення Озерненською сільською радою зазначеної топографічної зйомки призвело до неможливості розробки проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами та затягування подальшого фінансування з державного бюджету берегоукріплювальних робіт в селі Озерне.

Як на доказ відсутності противоправної бездіяльності з боку Ізмаїльська РДА відповідач також вказав на те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу Цивільного захисту України повноваження щодо організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій, організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайний ситуацій, організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, розміщення та життєзабезпечення населення належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Оскільки берегова лінія озера Ялпуг у селі Озерне належить до території Озерненської сільської ради, то повноваження щодо усунення наслідків зазначеного зсуву належать Озерненській сільській раді.

Також відповідач вказав на відсутність інформації в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про власників будинків, за адресами, де відбувся зсув, тому підстав для забезпечення житлом постраждалих за вказаними адресами не має.

Отже, відповідач вважає, що враховуючи причини, через які не було здійснено укріплення берега озера Ялпуг у селі Озерне, а саме відсутність фінансування на зазначені роботи та не проведення Озерненською сільською радою топографічної зйомки берегової лінії для подальшої розробки проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами, підстави для визнання його поведінки у спірних правовідносинах протиправною відсутні.

19 березня 2020 року через канцелярію до суду надійшов відзив на позовну заяву Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 173-187, том 1).

У підготовчому засіданні 01 вересня 2020 року відзив на позовну заяву залучений до матеріалів справи.

Відповідно до відзиву, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Відповідач зазначив, що рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмальської районної державної адміністрації, оформленим протоколом № 9 від 06.08.2010 року, встановлено наявність характеру техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів у селі Озерне Ізмаїльського району. У період з 09.07.2010 по 12.07.2010 відбувся зсув обриву берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів, поблизу якого розташовані житлові будинки по вулицям Радянська та 1-го Травня. У результаті обвалень, берегова лінія підходить до житлових будинків, розташованих по вулицям Радянська і 1-го Травня, відстань до яких становить від п`яти до двадцяти п`яти метрів.

30.01.2017 року виконкомом Озерненської сільської ради прийнято рішення про критичний стан берегової зони озера Ялпуг, прилеглої до села Озерне Ізмаїльського району, у зв`язку із чим прийнято рішення про необхідність термінового звернення Озерненської сільської ради до вищестоящих інстанцій державної влади з притягненням відповідних спеціалістів щодо проведення обстеження берегової зони озера Ялпуг та на підставі даних обстежень прийняття невідкладних заходів про виділення бюджетних коштів для проведення берегоупрілюючих робіт на узбережжі озера Ялпуг, яка прилягає до села Озерне (Рішення № 6 від 30.01.2017 виконкому Озерненської сільської ради). Дане рішення було направлено до Ізмаїльської районної ради за вихідним № 48 від 13.02.2017.

Від Ізмаїльської районної ради надійшла відповідь на адресу Озерненської сільської ради про необхідність проведення топографічної зйомки берегової лінії озера Ялпуг біля села Озерне. Однак, через відсутність коштів місцевого бюджету провести дані роботи силами Озерненської сільської ради не було можливості.

Також відповідач вказав на те, що наразі виділення земельних ділянок для забудови житлових будинків неможлива, у зв`язку з розробкою та затвердженням нового Генерального плану села Озерне.

На підставі викладеного, відповідач стверджує, що Озерненською сільською радою вживаються усі можливі заходи в межах її компетенції та реальних фінансових можливостей з метою реалізації прав мешканців села Озерне, у тому числі громадян ромської національності, на отримання земельних ділянок для житлової забудови.

15 вересня 2020 року позивачем надано відповідь на відзив відповідача - Ізмаїльської районної державної адміністрації (а.с. 209-215, том 1). У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача щодо вжиття ним усіх можливих заходів, зокрема, направлення до Одеської обласної державної адміністрації листів інформаційного характеру по факту встановленої надзвичайної ситуації, та направлення щорічно листів з 2011 до 2016 р.р. до Озерненьскої сільської ради про термінове проведення топографічної зйомки. Позивач стверджує, що ці заходи є декларативними та не ліквідовують наслідки надзвичайної ситуації.

Позивач стверджує, що всупереч вимогам ст.ст.19, 21, 81, 82, 84 Кодексу цивільного захисту України, Ізмаїльською райдержадміністрацією не організовано та не здійснено евакуацію населення, їх майна у безпечний район, не забезпечено соціальний захист внаслідок надзвичайної ситуації, не забезпечено житлом постраждалі родини.

Також позивач зазначив, що в адміністративному позові не ставиться питання щодо виділення постраждалим мешканцям села Озерне житлових будинків з боку Відповідача. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний провести відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації і заходи життєзабезпечення для постраждалих в зоні екологічної катастрофи берега озера Ялпуг на території села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська, а його зволіканні є бездіяльністю.

Мешканці села обґрунтовано очікували на захист їх прав та виконання своїх повноважень органами влади та місцевого самоврядування. Постраждале населення села зверталось до Відповідача в зв`язку з тим, що їх житлові будинки розташовані на березі озера Ялпуг у зоні зсувів, де в результаті руйнування берега і зливових дощів, будівлі знаходяться у аварійному стані, родинам необхідна негайна евакуація в безпечне місце.

18 вересня 2020 року позивачем надано відповідь на відзив відповідача Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 206-208, том 1), у якій зазначив, зокрема, про безпідставність доводів відповідача щодо вжиття ним усіх можливих заходів, оскільки з 2010 року до вересня 2020 року Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської РДА про яку згадує Відповідач, не надала жодного експертного висновку щодо визначення рівня небезпечної ситуації, ніяких документів або протоколів щодо заходів життєзабезпечення для постраждалих, евакуації в безпечне місце людей, або укріплення схилу. Разом з тим, відповідач ніяким чином не коментує про факт зруйнованих 8 (восьми) житлових будинків з початку 2010 року. Невжиття відповідних заходів щодо укріплення схилу з боку місцевого органу самоврядування потягнула за собою негативні наслідки.

Вказані заяви по суті справи залучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 420/589/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2020 року о 10 годині 00 хвилин.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті на 28 жовтня 2020 року о 10 год. 00 хв., учасники справи не з`явились про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

27 жовтня 2020 року відповідачем (Озерненська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області) через канцелярію суду засобами електронного зв`язку подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 28 жовтня 2020 року, відмовлено у задоволенні клопотання Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про участь у судовому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2020 року в режимі відеоконференції, відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України, згідно якої учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

28 жовтня 2020 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року судове засідання по справі № 420/589/20 призначено на 18 листопада 2020 року о 09 годині 15 хвилин в режимі відеоконференції.

Судове засідання 18 листопада 2020 року відбулось в режимі відеоконференції.

Під час судового розгляду по суті представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив та вступному слові підстав.

Представник відповідача - Ізмаїльської районної державної адміністрації проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача - Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно.

У судове засідання, призначене на 26 листопада 2020 року, учасники справи не з`явились про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.

Від представника позивача 24 листопада 2020 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Ізмаїльської районної державної адміністрації 24 листопада 2020 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Другий відповідач (Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області) причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження 02 грудня 2020 року за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані учасниками справи заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач - громадська організація Правозахисний ромський центр , код ЄДРПОУ 39099576, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, дата запису: 17.02.2014, номер запису: 1 556 102 0000 051684. Керівник: Кондур Володимир Анатолійович.

Основний вид діяльності: Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у. (основний) (КВЕД 94.99) (а.с. 65-69, том 1).

Відповідно до Статуту Громадської організації Правозахисний ромський центр , затвердженого установчими Зборами засновників Громадської організації Правозахисний ромський центр (нова редакція згідно Протоколу №2 від 25 жовтня 2016 року), Громадська організація Правозахисний ромський центр є громадським об`єднанням, яке покликане задовольняти та захищати свої законні, соціальні, економічні, творчі, національно-культурні, спортивні, духовні на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом та не передбачає одержання прибутку від своєї діяльності (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.1 Статуту, основною метою діяльності Центру є задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, вікових, національно - культурних спортивних, та інших спільних інтересів своїх членів, сприяння розвитку ромської громади, як особистостей і відповідальних громадян України, розкриттю їх емоційного, розумового, творчого, соціального і духовного потенціалу.

Разом із позовною заявою до суду надано Протокол №28 від 28 грудня 2019 року засідання зборів членів Громадської організації Правозахисний ромський центр , на яких вирішено звернутись до суду з даним позовом (а.с. 18-19, том 1).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Кожен має право на свободу об`єднання з іншими особами (пункт 1 статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша статті 36 Конституції України).

Громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частина перша статті 1 Закону України Про громадські об`єднання ).

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частини друга та третя статті 1 вказаного Закону).

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу (частина п`ята статті 1 Закону України Про громадські об`єднання ).

Відповідно до пунктів 3 і 7 Рекомендації CM/Rec(2007)14 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо створення та діяльності неурядових організацій від 10 жовтня 2007 року (далі - Рекомендація) неурядові організації можуть бути як неформальними об`єднаннями або організаціями, так і об`єднаннями або організаціями, що мають статус юридичної особи. Неурядові організації, які мають статус юридичних осіб, повинні мати ту ж правоздатність, якою зазвичай користуються інші юридичні особи, і на них повинні поширюватися ті ж зобов`язання та санкції, що накладаються адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством, які, зазвичай, застосовуються до таких юридичних осіб.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України). Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Права громадської організації на звернення до суду в інтересах своїх членів чи інших осіб Закон Про громадські об`єднання не деталізує.

Відтак, такі права реалізуються відповідно до положень інших законів.

Частинами першою та третьою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (частини перша, друга статті 46 КАС).

Статтею 53 КАС, яка регламентує участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, передбачено таке: 1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Отже, з метою забезпечення інтересів правосуддя, виконання завдань адміністративного судочинства, КАС України передбачає права громадської організації зі статусом юридичної особи бути представником інтересів її члена у суді.

У цій справі Громадська організація Правозахисний ромський центр , яка подала цей позов в інтересах своїх членів, має статус юридичної особи, отже є особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (стаття 53 КАС України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою звернення Громадської організації Правозахисний ромський центр з даним позовом стало довготривала бездіяльність відповідачів Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльської районної державної адміністрації щодо вирішення проблеми обвалу берегової зони озера Ялпуг, де проживають роми села Озерне - члени Громадської організації Правозахисний ромський центр .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Протоколу №9 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської райдержадміністрації (далі - Комісія) від 06 серпня 2010 року, на засіданні Комісії за результатами розгляду питання Про стан техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів в с. Озерне Ізмаїльського району встановлено: На території с. Озерне берег образивно-зсувного типу. Схил крутий і високий 30м. На верхній частині схилу видні тріщини глибиною 1 м та шириною 0, 15 …0,20м.

З 09.07.2010 р. по 12.07.2010 р. в с. Озерне Ізмаїльського району стався зсув обриву берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів, поблизу якого розташовані житлові будинки по вулицям Радянська та 1-го Травня. У результаті обвалень, берегова лінія підходить до житлових будинків, розташованих по вулицям 1-го Травня та Радянська. У результаті обвалень, берегова лінія підходить до житлових будинків розташованих по вулицям Радянська та 1-го Травня, відстань до яких становить від п`яти до двадцяти п`яти метрів. Аналіз швидкості обвалення берегової лінії за останній місяць перевищує швидкість останніх восьми років. Подія містить характер техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів. Дана територія, яка періодично підлягає руйнуванню може привести до людських жертв, нанесенню майнових збитків, екологічної катастрофи. Міжвідомчою комісією було проведено обстеження та відпрацьовані відповідні матеріали. З метою досконалого вивчення зазначеного питання та прийняття відповідних заходів щодо запобігання надзвичайної ситуації комісія вирішила:

1. Інформацію щодо критичного стану в с. Озерне прийняти до відома

2. Рекомендувати голові Ізмаїльської районної державної адміністрації направити листа до Одеської державної адміністрації з інформацією про надзвичайну техногенно-екологічну ситуацію впродовж берегової смуги села Озерне з метою термінового вивчення ситуації та вжиття необхідних заходів.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника голови Комісії Ніколаєва С.А. (а.с. 52, том 1).

Протягом 2017-2018 років жителі села Озерне, будинки яких розташовані на берегу озера Ялпуг в зоні зсуву, звертались до голови Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо сприяння вирішення питання відселення з небезпечної зони (а.с. 21-27, 54-63, том 1).

Разом із відзивом Озерненською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області надано до суду Протокол №1 засідання виконавчого комітету Озерненської сільської ради сьомого скликання від 30.01.2017 року, щодо розгляду шостого питання порядку денного О критическом состоянии обрыва береговой зоны озера Ялпуг прилегающей к населенному пункту с. Озерное . Враховуючи надзвичайно небезпечну ситуацію проголосовано за термінове звернення до вищих інстанцій органів державної влади та місцевого самоврядування про створення спеціальних комісій обстеження обривистої зони берега озера Ялпуг та прийняття невідкладних берегоукріплювальних заходів (а.с. 178-182, том 1).

30 січня 2017 року виконавчим комітетом Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області прийнято Рішення № 6 О критическом состоянии обрыва береговой зоны озера Ялпуг прилегающей к населенному пункту с. Озерное , згідно якого вирішено клопотати перед Одеською обласною радою та Ізмаїльською районною радою про створення спеціальної комісії обстеження обривистої зони берега озера Ялпуг та прийняття невідкладних берегоукріплювальних заходів (а.с. 164, 182 том 1).

У відповідь на звернення щодо створення комісії про проведення обстеження обривистої зони берега озера Ялпуг та прийняття невідкладних берегоукріплювальних заходів, листом від 06.03.2017 року Ізмаїльська районна державна адміністрація повідомила в.о. сільського голови с. Озерне про те, що у 2010 році райдержадміністрацією було створено комісію по вивченню зазначеного питання. Під час роботи комісії було встановлено, що на верхній частині схилу (висота 30 метрів) утворилися тріщини глибиною 1,0 - 1,5 м, шириною 0,15 - 0,25 м, внаслідок чого стався зсув берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів. Відстань берегової лінії до житлових будинків по вулицях 1-го Травня та Радянській становила від п`яти до двадцяти п`яти метрів. На засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської райдержадміністрації (протокол №9 від 06.08.2010 р.) було розглянуто стан техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів в с. Озерне Ізмаїльського району.

Також в листі зазначено про необхідність термінового проведення Озерненською сільською радою топографічної зйомки берегової лінії в масштабі 1:500 в с. Озерне (а.с. 162-163, том 1).

В матеріалах справи наявний лист від 06.04.2018 року №01/01-33/713 у відповідь на звернення президента громадської організації Правозахисний ромський центр ОСОБА_2 щодо створення комісії для обстеження берегової зони с. Озерне на береговій зоні лиману Ялпуг та прийняття рішення стосовно житлових та земельних питань.

Відповідно до цього листа Ізмаїльська районна державна адміністрація повідомляє наступне: Проблема берегоруйнування озера Ялпуг, у тому числі і в населеному пункті с.Озерне виникла не сьогодні. У 2010 році райдержадміністрацією було створено комісію по вивченню зазначеного питання. Під час роботи комісії було встановлено, що на верхній частині схилу (висота 30 метрів) утворилися тріщини глибиною 1,0 - 1,5 м, шириною 0,15 - 0,25 м, внаслідок чого стався зсув берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів. Відстань берегової лінії до житлових будинків по вулицях 1-го Травня та Радянській становила від п`яти до двадцяти п`яти метрів.

На засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської райдержадміністрації (протокол №9 від 06.08.2010 р.) було розглянуто стан техногенної безпеки зони небезпечних екзогенних процесів в с. Озерне Ізмаїльського району.

До Одеської обласної державної адміністрації направлено листа інформаційного характеру по факту встановленої надзвичайної ситуації. В травні 2011 року до Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації направлено листа щодо сприяння у фінансуванні зазначеного питання.

Комплексною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Ізмаїльському районі на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням Ізмаїльської районної ради від 15.03.2016 року №69-УІІ передбачено п. 1.7. заходів: Розробка проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами (озеро Ялпуг) в межах села та берегоукріплювальні роботи . З метою виконання зазначеного заходу програми щорічно направлялись листи до Озерненської сільської ради про термінове проведення топографічної зйомки в масштабі 1:500 в с. Озерне Ізмаїльського району для подальшої розробки робочого проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами. Однак, дане питання залишилось не вирішеним. Додатково направлено листа від 06.03.2017 року №04/01-29/264/326 до Озерненської сільської ради та копії голові Ізмаїльської районної ради про термінове проведення топографічної зйомки.

Додатково у 2016-2017 роках була проведена робота з сільськими та селищним головами щодо виділення земельних ділянок для житлової забудови представникам ромської національної меншини. За оперативною інформацією з`ясовано, що в квітні 2016 року Суворовською селищною радою надано дванадцяти громадянам України, представникам ромської національної меншини, графічні матеріали з зазначенням місця розташування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, з метою подання пакету документів до Управління Держгеокадастру в Одеській області. На звернення до Озерненської сільської ради ромське населення поінформовано про розгляд звернень щодо надання земельних ділянок під житлове будівництво після затвердження генерального плану населеного пункту.

Для індивідуального житлового будівництва звернення до інших сільських (селищної) рад від ромського населення не надходило.

Крім того, рішенням сесії Ізмаїльської районної ради 12.12.2017 року внесені зміни до Комплексної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Ізмаїльському районі на 2016-2020 роки, заходом Дослідницькі послуги Розробка платформи зеленої економіки задля покращення місцевого розвитку громад Ізмаїльського району , з метою залучення інвестицій на виконання заходів Програми, у тому числі і на розробку проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами (озеро Ялпуг) в межах села та берегоукріплювальні роботи. (а.с. 28, том 1).

Отже, обставини щодо ситуації навколо руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг в селі Озерне визнаються учасниками справи.

Крім того, судом встановлено, що ситуація щодо руйнування берега озера Ялпуг та будинків мешканців села Озерне, є загальновідомою (відеоматеріал з мережі Інтернет за посиланням https://youtu.be/k5gTcmQ4LLg; https://izbirkom.org.ua/news/obshchestvo-19/2020/na-berezi-ozera-yalpug-zhitlovi-budinki-opinilisya-pid-zagrozoyu-obvalu/).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 3 ст. 78 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що обставини щодо ситуації навколо руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг в селі Озерне є загальновідомими та не потребують доказування.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Озерненської сільської ради та Ізмаїльської районної державної адміністрації через невжиття вказаними суб`єктами владних повноважень необхідних заходів щодо ліквідації наслідків руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 08.06.2000 № 1809-III визначав організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, захисту об`єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

01.07.2013 року Закон України Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 08.06.2000 № 1809-III втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах відповідних територій: беруть участь у забезпеченні реалізації політики держави у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; здійснюють управління через відповідні територіальні підсистеми єдиної державної системи; забезпечують проведення евакуаційних заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; здійснюють підготовку населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру відповідно до своїх повноважень; здійснюють збирання інформації та обмін нею у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, забезпечують своєчасне оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; погоджують проект плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодіють з органами військового управління під час планування та проведення потенційно небезпечних заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків відповідно до закону; забезпечують захист населення і територій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення відповідно до закону; створюють фінансові та матеріальні резерви для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і їх наслідків відповідно до законодавства; забезпечують організацію і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також підтримання громадського порядку під час їх проведення; сприяють сталому функціонуванню об`єктів господарювання у зоні виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; здійснюють інші повноваження, визначені законами України, актами Президента України.

21.11.2012 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, який регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Стаття 1 Кодексу цивільного захисту України надає визначення термінів, зокрема: 24) надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності; 25) небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; 37) реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків - скоординовані дії суб`єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров`ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну; 7) евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров`ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення; 11) запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Відповідно до статті 4 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Згідно статті 6 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про основи національної безпеки України", суб`єктами, уповноваженими захищати населення, території, навколишнє природне середовище і майно, згідно з вимогами цього Кодексу - у мирний час, а також в особливий період - у межах реалізації заходів держави щодо оборони України.

Координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту у межах своїх повноважень здійснюють:

1) Рада національної безпеки і оборони України;

2) Кабінет Міністрів України.

Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов`язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації:

1) Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

2) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями утворюються регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

3) районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад, районними у містах та селищними радами утворюються місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

4) керівними органами підприємств, установ та організацій утворюються комісії з питань надзвичайних ситуацій.

Для координації робіт з ліквідації конкретної надзвичайної ситуації та її наслідків на державному, регіональному, місцевому та об`єктовому рівнях утворюються спеціальні комісії з ліквідації надзвичайної ситуації.

Стаття 19 Кодексу цивільного захисту України визначає повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Зокрема, до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

2) забезпечення виконання завдань створеними ними територіальними підсистемами та їх ланками;

3) забезпечення реалізації вимог техногенної безпеки на потенційно небезпечних об`єктах та інших суб`єктах господарювання, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, що належать до сфери їх управління;

4) розроблення та забезпечення реалізації регіональних, місцевих програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

5) керівництво створеними ними аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням;

6) створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності територіальної системи централізованого оповіщення, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування;

7) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

8) організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

9) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

10) організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення, створення служб медицини катастроф, необхідних для надання екстреної медичної допомоги та життєзабезпечення населення;

11) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією, за місцями захоронення біологічних матеріалів, заражених активними формами бактерій;

12) розроблення та здійснення на відповідній території заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, в особливий період;

13) підготовка пропозицій щодо віднесення міст до груп цивільного захисту та подання їх центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

14) віднесення відповідно до основних показників суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорії цивільного захисту та затвердження їх переліку у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

15) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

16) завчасне накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення і зонах спостереження суб`єктів господарювання радіаційної небезпеки I і II категорій, та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки;

17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту;

18) організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій;

19) забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги;

20) створення на регіональному та місцевому рівнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування;

21) забезпечення навчання з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки посадових осіб місцевих державних адміністрацій, суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, керівників та їх заступників, здійснення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях;

22) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;

23) визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;

24) планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;

25) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності;

26) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

27) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;

28) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд;

29) розроблення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління;

30) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

2) забезпечення виконання завдань створеними ними ланками територіальних підсистем;

3) забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб`єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

4) розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

5) керівництво створеними ними аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням;

6) створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності місцевої системи централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування;

7) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

9) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

10) організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення та життєзабезпечення населення;

11) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

12) розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб`єктів господарювання в особливий період, що належать до сфери їх управління;

13) підготовка пропозицій щодо віднесення міст до груп цивільного захисту та подання їх Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідним обласним державним адміністраціям;

14) віднесення суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорій цивільного захисту відповідно до основних показників та затвердження їх переліку;

15) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

16) завчасне накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення і зонах спостереження суб`єктів господарювання радіаційної небезпеки I і II категорій, та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки;

17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту;

18) організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій;

19) забезпечення складення довідок про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, списків (реєстрів) постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків загиблих осіб на підставі їх ідентифікації;

20) забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги;

21) створення у містах комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування;

22) забезпечення навчання з питань цивільного захисту посадових осіб органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання комунальної власності, здійснення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях;

23) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;

24) визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;

25) планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;

26) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд;

27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

28) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;

29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту;

30) реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності;

31) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач - Ізмаїльська районна державна адміністрація, в обґрунтування правомірності своїх дій в межах спірних правовідносин, посилалась на те, що Ізмаїльською РДА вжито заходи у межах компетенції щодо усунення наслідків зсуву берегової лінії озера Ялпуг у селі Озерне, що має характер техногенної безпеки. Вказане підтверджується протоколом №9 комісії з питань техногенно-екологічної безпеки Ізмаїльської РДА від 06 серпня 2010 року. Оскільки укріплення берегової лінії озера Ялпуг неможливо здійснити за рахунок коштів районного бюджету, Ізмаїльською районною адміністрацією в травні 2011 року було направлено звернення до Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації щодо сприяння у фінансуванні зазначеного питання. Також неодноразово до Одеської обласної державної адміністрації направлялись листи інформаційного характеру по факту встановленої надзвичайної ситуації. Щорічно з 2011 по 2016 рік направлялись листи до Озерненської сільської ради про термінове проведення топографічної зйомки в масштабах 1:500 в селі Озерне для подальшої розробки проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами.

Непроведення Озерненською сільською радою зазначеної топографічної зйомки призвело до неможливості розробки проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами та затягування подальшого фінансування з державного бюджету берегоукріплювальних робіт в селі Озерне. Оскільки берегова лінія озера Ялпуг у селі Озерне належить до території Озерненської сільської ради, то повноваження щодо усунення наслідків зазначеного зсуву належать Озерненській сільській раді.

Отже, відповідач вважає, що враховуючи причини, через які не було здійснено укріплення берега озера Ялпуг у селі Озерне, а саме відсутність фінансування на зазначені роботи та не проведення Озерненською сільською радою топографічної зйомки берегової лінії для подальшої розробки проекту землеустрою щодо захисту земель від підтоплення з берегоукріплювальними та протизсувними заходами, підстави для визнання його поведінки у спірних правовідносинах протиправною відсутні.

У свою чергу, Озерненська сільська рада також вказує на те, що нею вжито заходів у межах компетенції щодо усунення наслідків обриву берегової смуги озера Ялпуг. 30.01.2017 року виконкомом Озерненської сільської ради прийнято рішення про критичний стан берегової зони озера Ялпуг, прилеглої до села Озерне Ізмаїльського району, у зв`язку із чим прийнято рішення про необхідність термінового звернення Озерненської сільської ради до вищестоящих інстанцій державної влади з притягненням відповідних спеціалістів щодо проведення обстеження берегової зони озера Ялпуг та на підставі цих обстежень прийняття невідкладних заходів про виділення бюджетних коштів для проведення берегоупрілюючих робіт на узбережжі озера Ялпуг, яка прилягає до села Озерне (Рішення № 6 від 30.01.2017 виконкому Озерненської сільської ради). Дане рішення було направлено до Ізмаїльської районної ради за вихідним № 48 від 13.02.2017.

Від Ізмаїльської районної ради надійшла відповідь на адресу Озерненської сільської ради про необхідність проведення топографічної зйомки берегової лінії озера Ялпуг біля с. Озерне. Однак, через відсутність коштів місцевого бюджету провести дані роботи силами Озерненської сільської ради не має можливості.

Отже, відповідачі стверджують, що ними вжито заходів у межах компетенції щодо усунення наслідків обриву берегової смуги озера Ялпуг.

Проте, суд не погоджується з наведеними доводами відповідачів - суб`єктів владних повноважень, оскільки названі відповідачами заходи є декларативними та жодним чином не вирішують ситуацію навколо руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг.

При цьому, суд не надає визначення ситуації щодо руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг в селі Озерне, щодо її віднесення до екологічної катастрофи, тощо, оскільки це не входить до повноважень суду, та потребує спеціальних знань та досліджень.

Відповідачами не надано до суду відомостей щодо встановлення відповідними уповноваженими суб`єктами цивільного захисту режиму надзвичайної ситуації.

Суд приймає доводи позивача, які не спростовані відповідачами, про те, що з 2010 року до вересня 2020 року Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської РДА не надала експертного висновку щодо визначення рівня небезпечної ситуації, ніяких документів або протоколів щодо заходів життєзабезпечення для постраждалих, евакуації в безпечне місце людей, або укріплення схилу.

Водночас, невжиття відповідних заходів щодо укріплення схилу, є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач зазначив, що кожного дня існує загроза для людей, які проживають на березі озера Ялпуг. Мешканці села Озерне обґрунтовано очікували на захист їх прав та виконання своїх повноважень органами влади та місцевого самоврядування. Постраждале населення села зверталось до відповідачів у зв`язку з тим, що їх житлові будинки розташовані на березі озера Ялпуг у зоні зсувів, де в результаті руйнування берега і зливових дощів, будівлі знаходяться у аварійному стані, родинам необхідна негайна евакуація в безпечне місце.

При цьому, в адміністративному позові не ставиться питання щодо виділення постраждалим мешканцям села Озерне житлових будинків з боку Відповідача. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний провести відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації і заходи життєзабезпечення для постраждалих в зоні екологічної катастрофи берега озера Ялпуг на території села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська, а його зволіканні є бездіяльністю.

Суд зазначає, що спірні правовідносини є триваючими.

Як зафіксовано в протоколі №9 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ізмаїльської райдержадміністрації від 06 серпня 2010 року, з 09.07.2010 р. по 12.07.2010 р. в с. Озерне Ізмаїльського району стався зсув обриву берегової смуги озера Ялпуг на 10 метрів, поблизу якого розташовані житлові будинки по вулицям Радянська та 1-го Травня. У результаті обвалень, берегова лінія підходить до житлових будинків, розташованих по вулицям 1-го Травня та Радянська (а.с. 51, том 1).

Тобто, протягом більш як десяти років відповідачами не вжито реальних заходів щодо проведення берегоукріплювальних робіт на березі озера Ялпуг на території села Озерне.

Суд зазначає, що реагування відповідачів на ситуацію щодо руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг на території села Озерне, з урахуванням наданих їм законом повноважень, не може зводитись до формальних відповідей про відсутність фінансування на проведення берегоукріплювальних робіт та направлення інформаційних листів, у т.ч. один одному.

Натомість, кожного дня існує загроза для людей, які проживають на березі озера Ялпуг в селі Озерне.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини не одноразово звертав увагу Уряду України на те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

На підставі викладеного, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на відсутність в поведінці відповідачів бездіяльності щодо відновлення прав постраждалих внаслідок обриву берегової смуги озера Ялпуг в селі Озерне по вулицям 1-го Травня та Радянська.

Суд зауважує, що за своєю правовою природою бездіяльність - це пасивна форма поведінки, що полягає у не вчиненні конкретних дій, які повинні бути і можуть бути вчинені в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки. Натомість, дія - це активна, свідома поведінка суб`єкта правових відносин, що має за мету досягнення певного правового результату.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 року у справі № 816/4786/15, бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

Вирішуючи спірні правовідносини на підставі встановлених обставин справи та оцінки доказів, наданих учасниками справи на підтвердження цих обставин, суд дійшов висновку про те, що поведінка Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльської районної державної адміністрації щодо проведення берегоукріплювальних робіт на березі озера Ялпуг на території села Озерне, внаслідок руйнування (обвалу/зсуву) берегової смуги озера Ялпуг, що є загальновідомим фактом, має характер пасивної форми поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством, що у свою чергу має негативні наслідки для позивача. Тобто, така поведінка відповідачів є протиправною бездіяльністю, яка має триваючий характер.

При цьому, бездіяльність відповідачів впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, втрати майна.

Положеннями ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог громадської організації «Правозахисний ромський центр» до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності Озерненської сільської ради та Ізмаїльської районної державної адміністрації через невжиття вказаними суб`єктами владних повноважень необхідних заходів щодо ліквідації наслідків руйнування берега озера Ялпуг та будинків мешканців села Озерне по вулицям Першо Травнева та Радянська, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

З огляду на зазначене, суд також погоджується з позовними вимогами про зобов`язання Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльської районної державної адміністрації провести відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації і заходи життєзабезпечення для постраждалих в зоні екологічної катастрофи берега озера Ялпуг на території села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська.

Обираючи спосіб захисту порушеного права у спірних відносинах, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Положеннями ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та необхідність його задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 2102,00 грн. з Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (4204,00/2=2102,00, де 4204, 00 грн. - розмір судового збору, плачений позивачем за звернення до суду з даним позовом); та 2102, 00 грн. з Ізмаїльської районної державної адміністрації (4204,00/2=2102,00, де 4204, 00 грн. - розмір судового збору, сплачений позивачем за звернення до суду із цим позовом).

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 53, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 205, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов громадської організації Правозахисний ромський центр в особі керівника ОСОБА_1 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Ізмаїльської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльської районної державної адміністрації щодо невжиття вказаними суб`єктами владних повноважень необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з руйнування берега озера Ялпуг та будинків мешканців села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська, які можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Зобов`язати Озерненську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області та Ізмаїльську районну державну адміністрацію провести відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації та заходи життєзабезпечення для постраждалих внаслідок руйнування берега озера Ялпуг на території села Озерне по вулицям Перша Травнева та Радянська.

Стягнути з Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378706; вул. Івана Баліки, 62-в, с. Озерне, Ізмаїльський район, Одеська область, 68600) за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадської організації Правозахисний ромський центр (код ЄДРПОУ 39099576; вул. Кутузакія, 1, м. Одеса, 65091) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Стягнути з Ізмаїльської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04057126; просп. Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадської організації Правозахисний ромський центр (код ЄДРПОУ 39099576; вул. Кутузакія, 1, м. Одеса, 65091) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - громадська організація Правозахисний ромський центр (код ЄДРПОУ 39099576; вул. Кутузакія, 1, м. Одеса, 65091).

Відповідач - Озерненська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378706; вул. Івана Баліки, 62-в, с. Озерне, Ізмаїльський район, Одеська область, 68600).

Відповідач - Ізмаїльська районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 04057126; просп. Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600).

Суддя О.В. Глуханчук

.