Ухвала

від 26.07.2022 по справі 208/3811/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/3811/21

№ провадження 2-з/208/127/22

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді Івченко Т.П.,

Секретар судового засідання Оніщук Д.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області, в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС - Формула» до Кам`янська міська рада, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки», клопотання позивача про витребування доказів, -

встановив:

13серпня 2021року ухвалоюсудді Заводськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті ПохвалітаС.М.відкрито провадженняза цивільнимпозовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АБС-Формула» звернулись до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Кам`янська міська рада, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, які заявили вимоги про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконним та його скасувати, визнати договір оренди землі недійсним, скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

19 січня 2022 року в межах даної справи, Заводським районний судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (суддя Похваліта С.М.), постановлено ухвалу якою закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС - Формула» до Кам`янська міська рада, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, «про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки».

19 квітня 2022 року Постановою Дніпровського апеляційного суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги позивачів, Ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року скасована, і справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після повернення справи до провадження суду, суддями Похваліта С.М. і Сушковою Л.І. заявлено самовідводи, після чого справа передана до нового складу суду.

Під час призначених засідань в межах підготовчого провадження, сторонами подано докази, відзиви, відповіді на відзив, пояснення, здійснено інші процесуальні дії з метою реалізації своїх прав.

Таким чином, в ході підготовчого провадження, позивачем фактично підтримуються заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, а наступні позовні вимоги:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 1,2200 га, кадастровий номер 1210400000:02:004:0118, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням рішенням суду усіх речових прав, зареєстрованих щодо земельної ділянки;

- визнати нечинним рішення Кам`янської міської ради 44-ї сесії VІІ скликання від 09.07.2020 року № 2003-44/ VІІ «Про набуття (припинення) прав на землю» в частині: пункт 12. Затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; надати юридичним та фізичним особам земельні ділянки комунальної власності, визначити права на них:

12.20. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна» для розміщення гаражного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

12.20.1. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна» в користування на умовах оренди строком до 31.07.2030 року земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1,2200 га. для розміщення гаражного комплексу;

12.20.2. Визнати таким, що втратило чинність рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 20 квітня 1994 року № 144 в частині надання в постійне користування земельної ділянки ЗАТ «Ада» за адресою: вул. Широка, 26.;

- визнати недійсним договір оренди землі № 15124, укладений 01.09.2020 року між Кам`янською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна»;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 1,2200 га кадастровий номер 1210400000:02:004:0118, що розташована за адресою: вул. Широка, 26В, м. Кам`янське Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна» на підставі рішення державного реєстратора Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Є.В. про державну реєстрацію іншого речового права з одночасним припиненням речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна» на право оренди земельної ділянки;

- розподілити судові витрати.

Позивачем при зверненні із даним клопотання заявлено відповідача розглянути питання погодження оренди з врахуванням розташованих об`єктів та наявності договорів на ЗАТ АДА, за період який передував заявленому питанню.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача: 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Згідно 4.5 ст. 177 ЦК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

У відповідності з положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК Україниодними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені в ч. 1ст. 151 ЦПК України. Вона повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченимиЦивільним процесуальним кодексом Українита іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей11,12,81 Цивільного процесуального кодексу України(змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, а також постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 753/410/19, від 20.07.2020 у справі № 639/8448/19, від 02.07.2020 у справі № 657/1211/19.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положеннястатті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, -

постановив:

У задоволені клопотання - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Суддя Івченко Т. П.