Рішення

від 20.12.2023 по справі 758/1600/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1600/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 грудня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.

при секретарі - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

13 лютого 2023 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 23.02.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який загальними зборами акціонерів 14.06.2010 перейменований на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали договір кредиту № 39.29-50/049к, відповідно до умов якого позичальник отримала грошові кошти у сумі 53 200,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних. 26.05.2009 сторони уклали договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 39.29-50/049к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити графік погашення основного боргу, який станом на 15.01.2009 становив 31 642 долари США 79 центів зі сплатою 15 % річних з 02.02.2009.

Крім того, 27.11.2012 сторони уклали договір про внесення змін № б/н до договору кредиту № 39.29-50/049к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити валюту кредиту, та перевести суму кредиту 31 642 долари США 79 центів разом із нарахованими процентами в сумі 17 173 долари США 63 центи в гривню, що станом на дату укладення даного договору про внесення змін становило 398 830 гривень 15 копійок; сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 9.9 % річних.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 1 первісний кредитор уклав 23.02.2006 з позичальником Іпотечний договір № 39.29-50/015І. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 23.02.2007 первісний кредитор та позичальник уклали договір кредиту № 39.29- 50/617к.

Відповідно до умов кредитного договору 2 кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 40 000,00 доларів США зі сплатою 12,85 % річних, а остання зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

26 травня 2009 року первісний кредитор та позичальник уклали договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 39.29-50/617к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити графік погашення основного боргу, який станом на 10.01.2009 становив 29 506,00 доларів США.

27 листопада 2012 року первісний кредитор та позичальник уклали договір про внесення змін № б/н до договору кредиту № 39.29-50/617к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити валюту кредиту, та перевести суму кредиту 29 506 доларів США 00 центів разом із нарахованими процентами в сумі 16 265 доларів США 91 цент в гривню, що станом на дату укладення даного договору про внесення змін становило 373 956 гривень 50 копійок; сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 9,9 % річних.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 2 первісний кредитор уклав 23.02.2007 з позичальником Іпотечний договір № 39.29-50/357І. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

В подальшому, 12.08.2022 позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Зазначає, що у зв`язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором 1 та кредитним договором 2 первісний кредитор у 2015 році звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості. Проте, 22.09.2015 матір`ю позичальника ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва було подано заяву з інформацією про смерть ОСОБА_2 . В подальшому, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.11.2015 по справі № 752/5882/15 справу за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 було передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва, а ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15.03.2016 зазначену позовну заяву про стягнення заборгованості було залишено без розгляду.

09 листопада 2015 року первісний кредитор звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою-претензією до спадкоємців ОСОБА_2 . Встановити спадкоємців померлої вдалося лише 22.02.2022 та листом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори № 454/02-14 від 09.02.2022 у відповідь на черговий запит кредитора, позивача було повідомлено про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_2 її спадкоємиці ОСОБА_1 .

Позивач, посилаючись на ст. ст. 1216, 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України просить задовольнити позовні вимоги та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 39.29-50/049к від 23.02.2006, що становить 426 890 гривень 31 коп., а саме: за кредитом - 398 830,15 гривень; за відсотками - 28 060,16 гривень на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 39.29-50/617к від 23.02.2007, що становить 414 577 гривень 53 коп., а саме: за кредитом - 373 956,50 гривень; за відсотками - 40 621,03 гривень на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк».

З урахуванням викладеного, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

15 травня 2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.05.2023 було відкрито провадження по справі та справу призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2023 було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, та як вбачається з матеріалів позовної заяви, останній просить справу слухати у його відсутність та в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставила.

Відповідно до ч. 3, 5, 8, 11 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 14-507 цс 18 від 12 грудня 2018 року.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.02.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який загальними зборами акціонерів 14.06.2010 перейменований на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали договір кредиту № 39.29-50/049к, відповідно до умов якого позичальник отримала грошові кошти у сумі 53 200,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних. 26.05.2009 сторони уклали договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 39.29-50/049к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити графік погашення основного боргу, який станом на 15.01.2009 становив 31 642 долари США 79 центів зі сплатою 15 % річних з 02.02.2009.

Крім того, 27.11.2012 сторони уклали договір про внесення змін № б/н до договору кредиту № 39.29-50/049к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити валюту кредиту, та перевести суму кредиту 31 642 долари США 79 центів разом із нарахованими процентами в сумі 17 173 долари США 63 центи в гривню, що станом на дату укладення даного договору про внесення змін становило 398 830 гривень 15 копійок; сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 9.9 % річних.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 1 первісний кредитор уклав 23.02.2006 з позичальником Іпотечний договір № 39.29-50/015І. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 23.02.2007 первісний кредитор та позичальник уклали договір кредиту № 39.29- 50/617к.

Відповідно до умов кредитного договору 2 кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 40 000,00 доларів США зі сплатою 12,85 % річних, а остання зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

26 травня 2009 року первісний кредитор та позичальник уклали договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 39.29-50/617к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити графік погашення основного боргу, який станом на 10.01.2009 становив 29 506,00 доларів США.

27 листопада 2012 року первісний кредитор та позичальник уклали договір про внесення змін № б/н до договору кредиту № 39.29-50/617к, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити валюту кредиту, та перевести суму кредиту 29 506 доларів США 00 центів разом із нарахованими процентами в сумі 16 265 доларів США 91 цент в гривню, що станом на дату укладення даного договору про внесення змін становило 373 956 гривень 50 копійок; сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 9,9 % річних.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 2 первісний кредитор уклав 23.02.2007 з позичальником Іпотечний договір № 39.29-50/357І. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

В подальшому, 12.08.2022 позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В порушення вимог кредитного договору відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

09 листопада 2015 року первісний кредитор звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою-претензією до спадкоємців ОСОБА_2 . Встановити спадкоємців померлої вдалося лише 22.02.2022 та листом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори № 454/02-14 від 09.02.2022 у відповідь на черговий запит кредитора, позивача було повідомлено про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_2 її спадкоємиці ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вдалося встановити, що ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину на наступне майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3224480501:01:005:0019 та земельну ділянку, кадастровий номер 3224480501:01:005:0018. Свідоцтва про право на спадщину на зазначене нерухоме майно було отримано відповідачем 15.12.2021.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За змістом ст. ст. 1216, 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем визначені у частинах 3, 4, ст. ст. 1268, 1269 ЦК України. Так, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову' від неї.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини та оформлення спадщини. Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Разом з тим відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК україни незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК україни встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року по справі № 636/2726/16, в якій Суд робить висновок про наступне: «Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК У країни). Хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора».

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1283 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Станом на дату направлення даного позову до суду загальна сума заборгованості за Договором кредиту № 39.29-50/049к від 23.02.2006 становить 426 890 гривень 31 коп., а саме:

за кредитом - 398 830,15 гривень;

за відсотками - 28 060,16 гривень.

Станом на дату направлення даного позову до суду загальна сума заборгованості за Договором кредиту № 39.29-50/617к від 23.02.2007 становить 414 577 гривень 53 коп., а саме:

за кредитом - 373 956,50 гривень;

за відсотками - 40 621,03 гривень.

Таким чином, позивач пред`явив свої вимоги до спадкоємця позичальника у визначені законодавством строки, а відповідач свій обов`язок задовольнити вимоги кредитора не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У постанові Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі № 311/917/15 зроблено висновок, що «Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16. Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але у межах вартості майна, одержаного у спадщину».

Положеннями ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, відповідачем жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 12622,02 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН невідомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за договором кредиту № 39.29-50/049к від 23.02.2006, що становить 426 890 (чотириста двадцять шість тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 31 копійок, а саме: за кредитом - 398 830,15 гривень; за відсотками - 28 060,16 гривень, заборгованість за договором кредиту № 39.29-50/617к від 23.02.2007, що становить 414 577 (чотириста чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 53 копійок, а саме: за кредитом - 373 956,50 гривень; за відсотками - 40 621,03 гривень, а всього 841 467 (вісімсот сорок одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН невідомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) судовий збір у розмірі 12622,02 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Суддя А.М.Анохін