Ухвала

від 25.12.2023 по справі 242/1176/22

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 242/1176/22

Провадження №2/242/39/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В. Г., за участю секретаря судового засідання Гандзюк К. С., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши питання про відвід судді Черкову Володимиру Геннадійовичу по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про поділ спільного майна подружжя.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 року, справу № 242/1176/22 передано на розгляд судді Селидівського міського суду Донецької області Черкову В.Г., згідно розпорядження № 29 від 13.12.2023 року.

Ухвалою від 20.12.2023 року було прийнято справу до свого провадження та призначено судовий розгляд по справі.

В судовому засіданні відповідачем було заявлено відвід судді Черкову В. Г. з тих підстав, що в Селидівському міському суді Донецької області здійснюється розгляд справ одним суддею, що в свою чергу порушує порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, а також через те, що позивач по справі є представником ДП «Селидіввугілля» та часто здійснює представленні інтересів в Селидівському міському суді Донецької області, що в свою чергу також впливає на об`єктивність розгляду справи суддею.

Позивач в судовому засіданні заявлений відвід не підтримала та просила в його задоволенні відмовити.

Вислухавши думку учасників справи, перевіривши наведені у заяві про відвід судді доводи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (стаття 40 ЦПК України).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Зміст заяви про відвід не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу судді.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, вважаю, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя Черков В. Г. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного Корнелюк Р. І. та Жолнер Н. В. не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним, при цьому, є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Доводи заяви про відвід судді не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.

Доводи заявника зводяться до того, що було порушено автоматизований розподіл справи, оскільки питання розподілу здійснювалось на одного суддю, а також враховуючи те, що позивач часто приймає участь у суді як представник юридичної особи.

В свою чергу факт наявності одного судді в Селидівському міському суді Донецької області та участь представника юридичної особи, яка часто приймає участь в судових засіданнях по розгляду справ які знаходяться в провадженні Селидівського міського суду Донецької області не є підставою для встановлення факту неупередженості судді при розгляді зазначеної цивільної справи.

Будь-яких інших об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, не зазначено, а матеріали заявленого відводу не містять доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддів.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми процесуального права, викладені доводи заявленого відводу, в якій не наведено підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді, що б указували на допущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого рішення суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад цивільного судочинства, слід дійти висновку, що заявлений відвід про відвід судді Черкова В. Г. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.36-40 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про відвід судді Черкову Володимиру Геннадійовичу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.12.2023 року.

Суддя В. Г. Черков